Поняття кредитного портфеля банку та його характеристика

190474
знака
11
таблиц
59
изображений

1.1 Поняття кредитного портфеля банку та його характеристика

Кредитні операції (кредит) – це вид активних операцій банку, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу). Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на «стандартні», «під контролем», «субстандартні», «сумнівні» та «безнадійні».

Згідно з нормативним положенням Національного банку України «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» № 279 до заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать як грошові балансові, так і документарні позабалансові активи банку, які приносять як прибуток так і збитки в процесі банківських операцій:

- строкові депозити, які розміщені в інших банках, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 1502, 1510, 1512, 1513, 1514, 1515, 1516, 1517, 1581);

- кредити, які надані іншим банкам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 1520, 1521, 1522, 1523, 1524, 1525, 1526 КА, 1527, 1582, 1600 А);

- вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2030, 2036 КА, 2037, 2093);

- кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання (балансові рахунки 2010, 2016 КА);

- кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2020, 2026 КА, 2027, 2092);

- кредити суб'єктам господарювання в поточну діяльність, в інвестиційну діяльність і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2062, 2063, 2065, 2066 КА, 2067, 2071, 2072, 2073, 2074, 2075, 2076 КА, 2077, 2096, 2097);

- іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2082, 2083, 2085, 2086 КА, 2087, 2095);

- кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2102, 2103, 2105, 2106 КА, 2107, 2112, 2113, 2115, 2116 КА, 2117, 2190, 2191, 2198, 2199);

- іпотечні кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2122, 2123, 2125, 2126 КА, 2127, 2132, 2133, 2135, 2136 КА, 2137);

- кредити на поточні потреби та в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2202, 2203, 2205, 2206 КА, 2207, 2211, 2212, 2213, 2215, 2216 КА, 2217, 2290, 2291);

- іпотечні кредити, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2232, 2233, 2235, 2236 КА, 2237, 2295);

- кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2220, 2226 КА, 2227, 2292);

- кредити овердрафт, що надані суб'єктам господарювання та фізичним особам (балансові рахунки 2600 А, 2605 А, 2620 А, 2625 А, 2650 А, 2655 А);

- гарантії, поручительства, підтверджені акредитиви, акцепти та авалі, що надані банкам (позабалансові рахунки 9000, 9001, 9002, 9003);

- сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам (балансовий рахунок 1589);

- гарантії та авалі, що надані клієнтам (крім банків) (позабалансові рахунки 9020, 9023);

- сумнівні гарантії, що надані банкам і клієнтам (позабалансові рахунки 9090, 9091);

- сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими суб'єктам господарювання (балансовий рахунок 2099);

- сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими фізичним особам (балансовий рахунок 2299);

- зобов'язання з кредитування, що надані банкам і клієнтам (позабалансові рахунки 9100, 9122, 9129). До розрахунку резерву береться 50 % від суми зобов'язань з кредитування, які обліковуються за позабалансовими рахунками 9100, 9129. У структурі банківського балансу кредитний портфель розглядається як одне ціле та складова активів банку, котра характеризується показниками дохідності та відповідним рівнем ризику. Дохідність і ризик — основні параметри управління кредитним портфе-лем банку. За співвідношенням цих показників визначається ефективність кредитної діяльності банку.

Головна мета процесу управління кредитним портфелем банку полягає в забезпеченні максимальної дохідності за допустимого рівня ризику. Рівень дохідності кредитного портфеля залежить від структури й обсягу портфеля, а також від рівня відсоткових ставок за кредитами. В табл.1.1 наведені результати аналізу поступового становлення категорії „кредитний портфель” в науковій та методологічній літературі у 1990 – 2008 роках.


Таблиця 1.1

Визначення категорії „кредитний портфель” в науковій літературі

Джерело Визначення категорії Особливості визначення
Перша група визначень (іноземні джерела – початок 90-х років 20 сторіччя)
1. Долан Э.Дж., Кэмпбел К.Д., Кэмпбел Р.Дж. Гроші, банківська справа й кредитно-грошова політика, Спб, 1993 – с.88 Портфель – це сукупність банківських активів і пасивів Підкреслено визначення пор-тфеля як широкої сукупності, що включає в себе весь актив і пасив балансу банку
2. Синки Дж.Ф. Керування фінансами в комерційному банку – Пер.с англ./під ред. Р.Я.Левіти, Б.С.Пинскера – М.: Galaxy, 1994 – c.10 Портфель – це сукупність фінансових активів. Комер-ційний банк може бути представлений як портфель дохідних активів, переважно кредитів Підкреслено поняття портфеля як сукупності фінансових активів, у т.ч. кредитів
6. Рид Э., Коггер Р., Гилл Э., Смит Р. Комерційні банки. М.: Космополис, 1991. - с. 107.

Під портфелем кредитів

розуміють кредити клієнтам.

Поняття розглядається як

сукупність, що включає в

себе кредитні операції. При

цьому не підкреслюється

класифікований характер сукупності.

Друга група визначень (роботи російських вчених – друга половина 90-х років 20 сторіччя)
4. Панова Г. С. Кредитна політика комерційного бан-ку. М.: ИКЦ «ДИС», 1997. - С. 139. Кредитний портфель – це кредити, надані банком своїм клієнтам.

Поняття розглядається як

сукупність, що включає в

себе кредитні операції. При

цьому не підкреслюється

класифікований характер сукупності.

5. Банківська справа: страті-гическое керівництво. - М.: Видавництво АТ«Консал-тбанкир», 1998. - С. 412.

Кредитний портфель – це всі

кредитні вкладення банку.

Поняття розглядається як

сукупність, що включає в

себе кредитні операції. При

цьому не підкреслюється

класифікований характер сукупності.

7. Пашков А. И. Оцінка якості кредитного портфеля // Бухгалтерія й банки. - 1996. - № 3. - С. 29.

Кредитний портфель - це

сукупність вимог банку по наданих кредитах. До складу кредитного портфеля банку входять: міжбанківські кре-дити; кредити організаціям і

підприємствам; кредити при-ватним особам

Портфель визначається як

сукупність, що включає кре-дити, видані позичальникам різного типу.

8. Андросов А. М. Бухгал-терський облік і звітність у банку.М.: Менатеп-Информ, 1994. - С. 306. Кредитний портфель – це кредитна заборгованість, яка містить у собі кредити, вида-ні й ще не погашені, а також частина прострочених від-сотків по позичках, за період менш 30 днів. Кредитний портфель розгля-дається як сукупність вимог банку по кредитах і прост-роченим відсотках
Джерело Визначення категорії Особливості визначення
Треття група визначень (роботи українських та російських вчених – 1998 – 2008 роки)
10. Банківська справа: Під-ручник для студентів вузів / Під ред. О. И. Лаврушина, И. Д. Мамоновой, Н. И. Вален-цевой. - 4-е изд. перераб. і доп. - М.: КНОРУС, 2006. Кредитний портфель – це сукупність виданих кредитів, які класифікуються на основі критеріїв, пов'язаних з різни-ми факторами кредитного ризику або способами захис-ту від нього. Портфель трактується як Класифікована сукупність кредитів. Позначаються критерії класифікації
11. Масленченков Ю. С. Технологія й організація роботи банку: теорія й практика. М.: 000 Видавець-Ско-Консалтингова компа-ния «Дека», 1998 р. с. 346. Кредитний портфель – це сукупність вимог банку по кредитах, які класифіковані за критеріями, зв'язаним с різними факторами кредитного ризику або способами захисту від нього Портфель трактується як класифікована сукупність кредитів.Позначаються критерії класифікації
12. Воробйова Л. А. Керу-вання кредитним ризиком // Аудит і фінансовий аналіз. - 2005. - № 1. - С. 132. Кредитний портфель – це характеристика структури й якості виданих кредитів класифікованих за певними критеріями. Одним з таких критеріїв є ступінь кредит-ного ризику. За цим критері-єм визначається якість кре-дитного портфеля. Портфель трактується як класифікована сукупність кредитів.Позначаються критерії класифікації
13. Кисельов В. В. Керування банківським капіталом. М.: Логос, 1997. Кредитний портфель – це характеристика структури й якості виданих кредитів, кла-сифікованих по певним критеріям (сукупність вимог банку по наданих кредитах). Портфель трактується як класифікована сукупність кредитів і вимог банку по наданим кредитам. Позначаються критерії класифікації
14. Основи банківської справи в Російській Федерації / Під ред. О. Г. Семенюты Ростов н/Д: Фенікс, 2001. - С. 263.

Кредитний портфель - це

структурований певним чи-ном сукупний обсяг кредит-них вкладень банку, тобто характеристика структури і якості виданих кредитів, класифікованих за найваж-ливішими критеріями.

Портфель трактується як Класифікована сукупність кредитів. Позначаються критерії класифікації
15. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимо-вича. — К.: КНЕУ, 2004. Кредитні вкладення, або кре-дитний портфель комерцій-ного банку — це сукупність усіх кредитів, наданих бан-ком з метою отримання дохо-ду Кредитний портфель банку включає агреговану балан-сову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення. Разом з тим до нього не входять: зобов’я-зання видати кредит;гарантії та акредитиви; оперативний лізинг
Джерело Визначення категорії Особливості визначення
15. Положенні Банку Росії № 254-П від 26 березня 2004 р. «Про порядок формування кредитними організаціями резервів на можливі втрати по позичках, позичкової й прирівняної до неї заборгованості»),

У поняття кредитний порт-фель включається не тільки

кредитний портфель, але й різні інші вимоги банку кре-дитного характеру: надані й отримані кредити, розміщені й залучені депозити, міжбан-ківські кредити й депозити, факторинг,позабалансові вимоги, операції фінансової оренди ( лізинга)

Дана структура кредитного портфеля пояснюється по-дібністю таких категорій як депозит, міжбанківський кредит, факторинг,гарантії, лізинг, цінний папір, які у своїй економічній сутності пов'язані зі зворотним рухом вартості й відсутністю зміни власника.
12. Примостка Л. О. Фінан-совий менеджмент у банку: Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ, 2004. Кредитний портфель — це сукупність усіх кредитів, наданих банком для одержання доходів. Обсяг кредитного портфеля оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних. У структурі банківського балансу кредитний портфель розглядається як одне ціле та складова активів банку, котра характеризується показни-ками дохідності та відпо-відним рівнем ризику.

До заборгованості за кредитними операціями, які становлять кредитний портфель банку, належать:

·  строкові депозити, розміщені в інших банках, та сумнівна заборгованість за ними;

·  кредити, надані іншим банкам, та сумнівна заборгованість за ними;

·  рахунки суб’єктів за овердрафтом та факторин-говими операціями, а також прострочена заборгованість за ними;

·  кошти, надані суб’єктам за операціями репо;

·  кредити, надані у формі врахування векселів, та сумнівна заборгованість за ними;

·  кредити, надані суб’єктам господарської діяльності, та сумнівна заборгованість за ними;

·  кредити, надані держорганам управління, та сумнівна заборгованість за ними;

·  кредити в інвестиційну діяльність і на поточні потреби, надані фізичним особам, та сумнівна заборгованість за ними;

 - позабалансові операції кредитного характеру:

Поняття кредитного портфеля залишається дискусійним, а у вітчизняній економічній літературі його визначенню приділено мало уваги й дане питання недостатньо розроблене й проаналізоване.

Однак існує ряд підходів до питання про визначення поняття й сутності кредитного портфеля банку. Взагалі під портфелем варто розуміти сукупність, набір, запас певних матеріальних, фінансових, ідейних або інших параметрів, що дають подання про характер, напрямки, обсяги діяльності, перспективах ринкової ніші банку.

Основні трактування кредитного портфеля банку наведені в таблиці 1.1. Порівнюючи ці визначення кредитного портфеля, можна зробити висновок що одні автори дуже широко трактують кредитний портфель, відносячи до нього всі фінансові активи й навіть пасиви банку, інші - пов'язують розглянуте понят-тя тільки з позичковими операціями банку, треті - підкреслюють, що, кредит-ний портфель - це не проста сукупність елементів, а класифікована сукупність.

Більшість авторів при визначенні кредитного портфеля ґрунтуються тіль-ки на одному із критеріїв класифікації його елементів - кредитному ризику. На мою думку, для найбільш точного визначення кредитного портфеля необхідно брати до уваги й інших факторів, що здійснюють на нього безпосередній вплив (наприклад, рівень прибутковості й ступінь ліквідності кредитного портфеля).

У закордонній економічній літературі під кредитним портфелем розумі-ється характеристика структури і якості виданих позичок, класифікованих за певними критеріями залежно від поставлених цілей керування [70]. Тобто у визначення сутності кредитного портфеля іноземні економісти включають результат застосування елементів процесу кредитного менеджменту. Останнім часом все більше число вітчизняних фахівців бере на озброєння саме закордонну методи-ку визначення поняття кредитного портфеля.

Такий підхід реалізований і у нормативних документах Національного банку України та Центрального Банку Росії, що регламентують окремі сторони керування кредитним портфелем (зокрема в Положенні Банку Росії № 254-П від 26 березня 2004 р. «Про порядок формування кредитними організаціями резер-вів на можливі втрати по позичках, позичкової й прирівняної до неї заборгова-ності»), визначена його структура, з якої випливає, що в нього включається не тільки позичковий портфель, але й різні інші вимоги банку кредитного характе-ру (див.табл.1.1).

Сутність кредитного портфеля банку можна розглядати на категоріально-му й прикладному рівнях.

У першому аспекті кредитний портфель - це економічні відносини, що виникають при видачі й погашенні кредитів, здійсненні прирівняних до кредит-них операцій. У цьому випадку кредитний портфель визначається як сукупність кредитних вимог банку й інших вимог кредитного характеру, а також як сукуп-ність виникаючих при цьому економічних відносин. У другому аспекті кредит-ний портфель являє собою сукупність активів банку у вигляді позичок, врахова-них векселів, міжбанківських кредитів, депозитів і інших вимог кредитного характеру, класифікованих по групах якості на основі певних критеріїв.

Даючи визначення кредитному портфелю комерційного банку неможливо не торкнути поняття його якості. Під якістю кредитного портфеля будемо розу-міти комплексне визначення, що характеризує ефективність формування кре-дитного портфеля комерційного банку з погляду прибутковості, ступеня кре-дитного ризику (яка, у свою чергу, залежить від фінансового становища пози-чальника, якості обслуговування боргу, а також від всієї наявної в розпоряд-женні кредитної організації інформації по будь-яких ризиках позичальника, включаючи відомості про зовнішні зобов'язання позичальника, про функціону-вання ринку, на якому працює позичальник), і забезпеченості. Рівень показника якості кредитного портфеля оберено пропорційний рівню кредитного ризику (чим вище якість позички, тим менше ймовірність її неповернення або затрим-ки погашення, і навпаки). Те ж саме ставиться до рівня забезпеченості й при-бутковості позички (чим надійніше її забезпечення, і чим більший дохід вона приносить, тим вище якість кредитного портфеля).

Істотним моментом визначення кредитного портфеля є те, що вибір і формування його прямо залежить від визначення банком свого інвестиційного обрію, набору стратегічних і тактичних рішень на певний проміжок часу. У цьому зв'язку, представляється важливим підкреслити, що кредитний портфель є не просто пасивно сформованим набором кредитних вимог банку, а резуль-татом активних дій банку, що динамічно розвивається, свідомо управлінським співвідношенням між різними видами кредитів. Саме тому необхідно розгля-дати кредитний портфель комерційного банку як втілення стратегії, кредитної політики банку (яка є, у свою чергу, частиною загальної стратегії розвитку банку), як результат активних управлінських дій банку, спрямованих на форму-вання певного співвідношення між сукупністю кредитних інструментів.

На формування структури кредитного портфеля банку істотно впливає специфіка сектору ринку, який обслуговується цим банком. Для спеціалізованих банків структура кредитного портфеля концентрується в певних галузях економіки. Для іпотечних банків характерним є довгострокове кредитування. У структурі кредитного портфеля ощадних банків переважають споживчі кредити та позички фізичним особам.

Обсяг і структура кредитного портфеля банку визначаються такими чинниками:

- офіційна кредитна політика банку;

- правила регулювання банківської діяльності;

- величина капіталу банку;

- досвід і кваліфікація менеджерів;

- рівень дохідності різних напрямів розміщення коштів.

Одним з головних завдань, що постають перед менеджментом у сфері кредитування, є розробка кредитної політики банку. Кредитна політика охоплює найважливіші елементи та принципи організації кредитної роботи в банку, визначає пріоритетні напрями кредитування, а також перелік кредитів, які не повинні входити до кредитного портфеля банку. Один і той самий кредит може не відповідати основним вимогам кредитної політики одного банку, але бути цілком прийнятним для іншого.

Кредитна політика банку регулює кредитну діяльність кожного банку і встановлює правила формування кредитного портфеля. Положення кредитної політики необхідно зафіксувати письмово й затвердити на засіданнях Кредитного комітету та Комітету кредитного нагляду. Цей документ має конфіденційний характер, а тому з ним можуть бути ознайомлені лише ті працівники банку, які здійснюють кредитування. Кожному банку необхідно розробити власну кредитну політику, що відбивала б напрями та специфіку його діяльності, можливості цього банку та його клієнтів, рівень допустимого ризику, права й обов’язки кредитних працівників.

Якість кредитного портфеля суттєво впливає на рівень ризикованості та надійності банку, тому саме кредитна діяльність підлягає регулюванню з боку органів нагляду в багатьох країнах. Установлені обмеження та нормативи, а також правила регулювання банківської діяльності відіграють суттєву роль у процесі формування кредитного портфеля.

Національним банком України регулюється обсяг кредитного портфелю банку як нормативна функція показника Н2 – відношення обсягу регулятивного капіталу банку до сумарного зваженого на ризик портфеля активів банку, який включає в себе кредитний портфель банку з коефіцієнтами ризику 50% для міжбанківських операцій кредитування та 100% для операцій кредитування клієнтів [18] – Додаток А.

Одночасно, Національним банком України встановлено вимоги щодо порядку надання кредитів та обов’язкові нормативи кредитного ризику. При цьому поняття „кредитний ризик” в інструктивному матеріалі НБУ має наступну трактовку:

«Кредитний ризик позичальника-контрагента - це сума всіх вимог банку (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов’язань щодо цього контрагента» - тобто це не тільки суми виданих кредитів та кредитних гарантій, але і обумовлені угодами суми відсотків за користування кредитами та надання гарантій. Таким чином, НБУ виділяє в нормативних документах поняття „кредитного ризику”, як абсолютної величини кредитних коштів та кредитних вимог, а поняття „ступеню кредитного ризику”, як відносний (відсотковий) рівень, що характеризує ймовірний ступень реалізації абсолютного обсягу «кредитного ризику».

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) визначається як відношення суми всіх вимог банку (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов’язань щодо цього контрагента, до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення не має перевищувати 25 % (наведені нормативні значення стосуються універсальних банків, для спеціалізованих банків нормативні значення встановлюються диференційовано).

Норматив великих кредитних ризиків (Н8) визначається як відношення суми всіх великих кредитів (за мінусом фактично сформованих резервів) до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку. Якщо норматив великих кредитних ризиків перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку, то автоматично підвищуються вимоги до адекватності регулятивного капіталу. Кредитний ризик вважається великим, якщо сума всіх вимог і позабалансових зобов’язань щодо одного контрагента (або групи пов’язаних контрагентів) становить 10 % і більше від величини регулятивного капіталу банку.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), визначається як співвідношення суми всіх зобов’язань щодо цього інсайдера перед банком (за мінусом фактично сформованих резервів) і всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н9 не має перевищувати 5 %.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), визначається як співвідношення суми сукупних зобов’язань усіх інсайдерів перед банком (за мінусом фактично сформованих резервів) і 100 % суми всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, і регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н9 не має перевищувати 30 %.

У формуванні структури активів банку вирішальним фактором є рівень дохідності кожного виду активних операцій. Проте висока дохідність, як правило, супроводжується високим рівнем ризику, тому менеджменту банку необхідно врахувати обидва фактори. Якщо рівень дохідності різних видів активів приблизно однаковий, то перевага надається найменш ризикованим напрямам розміщення коштів. У такому разі обсяг кредитного портфеля банку може зменшитися на користь портфеля цінних паперів або на користь проведення інших активних операцій.

Для оцінювання прибутковості кредитів банк повинен мати ефективну систему обліку не лише доходів, а й витрат за кожним видом кредитів. На прибутковість кредитних операцій банку впливають як доходи та витрати, так і можливі збитки, що визначаються рівнем кредитного ризику за кожною позичкою. Вимірювання, мінімізація та контроль за рівнем кредитного ризику — одне з найскладніших завдань, що постає перед менеджментом банку у процесі формування кредитного портфеля.

Сучасна класифікаційна структура кредитного портфелю будується за принципом рівня ризикованості кредитів [12]. Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.

З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснюва-ти класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залеж-но від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної опе-рації. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається катего-рія кожної кредитної операції: «стандартна», "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна".

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить «валовий кредитний ризик для кредитора», що в термінах Національного банку відповідає поняттям наукового термінологічного блоку – „вартість кредитного портфелю”.

Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредит-ними операціями визначається «чистий кредитний ризик» (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.

Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також «безнадійні»:

- «стандартні» кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.

- «під контролем» - це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить п'ять відсотків чистого кредитного ризику.

- «субстандартні» кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

- «сумнівні» кредитні операції - це операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.

- «безнадійні» кредитні операції - це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість, та використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.

З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель.

Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями:

- оцінка фінансового стану позичальника (контрагента банку);

- стан обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків (комісій та інших платежів із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;

- рівень забезпечення кредитної операції.

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог цього Положення, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку), яка розроблена банком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування.

Класифікація позичальників - юридичних осіб (у тому числі банків) здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану та оцінки стану обслуговування (погашення) кредитного боргу розподіленням на стадії підготовки до видачі кредиту на 5 класів – «А», «Б», «В», «Г», «Д» (Додаток Б).

На стадії дії кредитної угоди банками щомісячно здійснюється визначен-ня поточної групи кредитних операцій за станом обслуговування позичальни-ком боргу за ними (Додаток В), класифікуючи їх стан як «добрий», «слабкий», «незадовільний».

Відповідно до перелічених критеріїв банками здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції - позичальник зараховується до відповідного класу (табл.1.2).

Таблиця 1.2 Класифікація кредитних операцій банку за рівнем кредитного ризику
Фінансовий стан позичальника (клас)  Обслуговування боргу позичальником (група) 
"добре"  "слабке"  "незадовільне" 
"А"  "стандартна"  "під контролем"  "субстандартна" 
"Б"  "під контролем"  "субстандартна"  "субстандартна" 
"В"  "субстандартна"  "субстандартна"  "сумнівна" 
"Г"  "сумнівна"  "сумнівна"  "безнадійна" 
"Д"  "сумнівна"  "безнадійна"  "безнадійна" 

Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику окремо за кожною кредитною операцією може зменшуватися на вартість прийнятного забезпечення, що зазначене в цьому пункті, або об'єкта фінансового лізингу (рухомого майна).

Безумовні гарантії беруться до розрахунку при визначенні резерву під кредитні ризики за вартістю, що диференційована залежно від виду гарантії і класифікації виду кредитної операції(табл.1.3).

Предмети застави (майно та майнові права позичальника чи третіх осіб майнових поручителів) беруться до розрахунку при визначенні резерву під кредитні ризики з урахуванням виду застави, класифікації кредитної операції та валюти кредиту (Додаток Г).

На підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийнятне забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик за заборгованістю за кожною кредитною операцією (крім заборгованості за кредитними операціями, що включена до портфеля однорідних споживчих кредитів) і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування(табл.1.4).

Таблиця 1.3

Відсоток урахування безумовних гарантій

Класифіковані кредитні операції  Відсоток вартості забезпечення (гарантії), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією 
Кабінету Міністрів України  урядів країн категорії "А"  міжнародних багатосторонніх банків  банків з рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас", забезпечені гарантії банків України 
"Стандартна"  100  100  100  100 
"Під контролем"  100  100  100  100 
"Субстандартна"  50  100  100  100 
"Сумнівна"  20  20  20  20 
"Безнадійна" 

Таблиця 1.4

Відсоток резервування від чистого кредитного ризику(за ступенем ризику) за кредитними операціями

Категорія кредитної операції  Відсоток резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями 
у гривні  в іноземній валюті  За однорідними споживчими кредитами 

з позичаль-
никами, у яких є джерела надходження валютної виручки

з позичаль
никами, у яких немає джерел надходження валютної виручки

"Стандартна"  1 %  2 %  50 %  2 % 
"Під контролем"  5 %  7 %  100 % 10 % 
"Субстандартна"  20 %  25 %  100 % 40 % 
"Сумнівна"  50 %  60 %  100 % 80 % 
"Безнадійна"  100 %  100 %  100 % 100 % 

Категорія заборгованості за кредитами, які включені до портфеля однорідних споживчих кредитів, визначається банком щомісяця залежно від кількості днів прострочення основного боргу та/або відсотків/комісій за ним, відповідно формується рівень коефіцієнту резервування від чистого кредитного ризику(табл.1.5).

Таблиця 1.5

Відсоток резервування від чистого кредитного ризику(за ступенем ризику) за кредитними операціями, які включені до портфеля однорідних споживчих кредитів

Кількість календарних днів прострочення  Категорія заборгованості  Коефіцієнт резервування за однорідними споживчими кредитами 
у гривнях  в іноземній валюті 
"стандартна"  2 %  50 % 
до 30  "під контролем"  10 %  100 % 
31 - 60  "субстандартна"  40 %  100 % 
61 - 90  "сумнівна"  80 %  100 % 
від 91 і більше  "безнадійна"  100 %  100 % 

Информация о работе «Управління вартістю кредитного портфеля банку»
Раздел: Банковское дело
Количество знаков с пробелами: 190474
Количество таблиц: 11
Количество изображений: 59

Похожие работы

Скачать
75351
11
6

... є функцією від мети, яку вона обрала із самого початку), з’являться не одразу. Орієнтовний період адоптацій компанії – 2-3 роки, тобто середньостроковий часовий інтервал. 2.2 Стратегічне управління вартістю ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та приклад проведення оцінки банку Спрямованість рішень та дій менеджменту групи Райффайзен Інтернаціональ до максимізації вартості, що формує дохід акціонерів, ...

Скачать
111081
0
0

... серію фінансових крахів кредитних установ, діяльність яких тісно пов’язана з численними операціями на міжбанківському ринку. Тому до ефективного управління ліквідністю комерційного банку слід ставитись Як до фундаментальної основи фінансового менеджменту в будь-якій кредитній установі. [9] В Україні ця проблема набуває особливої гостроти через загальний спад виробництва, платіжну кризу та незадов ...

Скачать
249072
31
6

... та методів аналізу процесу банківського кредитування на прикладі комерційного банку Промінвестбанк, який є одним із лідерів кредитування української економіки. Глава 2. Управління кредитними ризиками в діяльності комерційних банків (на прикладі Промінвестбанку)   2.1 Аналіз процесу банківського кредитування в Промінвестбанку Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк «Промі ...

Скачать
172922
24
14

... ї бази АТЗТ «Акціонерний Комерційний Промінвестбанк» за 2004–2007 роки 2.1 Економічна характеристика діяльності АТЗТ «АК Промінвестбанк» за 2004–2007 роки Український акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Промінвестбанк України) створено 26 серпня 1992 року в результаті роздержавлення та приватизації республіканської інфраструктури Промстройбанку СРСР в Україні. У процесі акці ...

0 комментариев


Наверх