Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


3.1 Роль податку на додану вартість в доходах бюджету України та шляхи його реформування з огляду на передовий зарубіжний досвід

В період з 1992 по 2007 роки структура доходів Державного бюджету України значно змінилася, що зумовлено як зміною політики доходів, зокрема податкової політики (зміна податкових ставок, бази оподаткування, податкових пільг тощо), так і розподілом загальнодержавних доходів між різними ланками бюджетної системи, а також зміною економічної ситуації в цілому. Так, податки були і залишаються основним джерелом надходження коштів до бюджету, причому частка їх забезпечення зростає щороку (дод. 2).

Найбільшим джерелом доходів від податків до державного бюджету є податок на додану вартість. З 1997 року спостерігається стрибкоподібне зростання надходжень ПДВ, що стало наслідком зарахування цього податку в повному обсязі до доходів державного бюджету, тоді як раніше він розподілявся між ланками бюджетної системи. Починаючи з 2000 року питома вага ПДВ в бюджеті країни знову почала знижуватися, проте, на сьогоднішній день ми можемо спостерігати значне покращення ситуації: за показниками 2005-2006 років характерним є те, що темпи зростання податкових надходжень значно вищі за темпи зростання макроекономічних показників. Таким чином, податок на додану вартість забезпечує значну частку надходжень до Державного бюджету України.

Тому серйозні податкові зміни, які вкрай необхідні, неможливо здійснювати без бюджетних рішень, а точніше – будь-які податкові зміни слід розглядати лише паралельно з бюджетними.

Дослідивши особливості функціювання податку на додану вартість у багатьох розвинених європейських країнах, зокрема тих, що входять до Європейського Союзу, можна запропонувати напрямки вдосконалення механізму справляння ПДВ в Україні:

Ú встановити диференційовані ставки податку на додану вартість;

Ú спростити механізм справляння податку на додану вартість, а саме – виключити з бази оподаткування інші податки і збори та обов'язкові платежі;

Ú змінити дату виникнення податкового зобов'язання і відповідно податкового кредиту;

Ú посилити контроль за здійсненням відшкодування ПДВ з бюджету;

Ú обмежити перелік пільг, залишити тільки пільги, що стосуються предметів першої необхідності та послуг соціальної сфери обслуговування;

Ú змінити механізм справляння ПДВ щодо підприємств торгівлі та посередницької діяльності. Встановити, що об'єктом оподаткування у вказаних підприємствах виступає валовий дохід, який визначається як різниця між ціною реалізації та ціною придбання. Це дасть можливість не застосовувати до підприємств торгівлі та посередницької діяльності механізм відшкодування податку на додану вартість.

З метою оптимізації процесу адміністрування ПДВ пропонуються чотири альтернативні шляхи удосконалення законодавства про ПДВ, котрі в рамках євроінтеграції України вже активно впроваджуються органами податкової служби:

è запровадження ПДВ-рахунків, яке передбачає відкриття кожним платником ПДВ додаткового банківського рахунку для зарахування та списання коштів ПДВ;

è запровадження ПДВ-поля, коли у платіжному дорученні банку на перерахування коштів передбачено окреме вікно, де проставлятиметься сума ПДВ, яка перераховуватиметься разом із платіжним дорученням;

è запровадження солідарної відповідальності, яке передбачає у разі виявлення одного з фіктивних контрагентів відповідальність усіх, хто в цьому ланцюгу скористався неіснуючим податковим кредитом;

è подання в електронному вигляді реєстрів виданих і отриманих податкових накладних, яке означає, що разом із декларацією за звітний місяць до податкового органу буде також надано і копію реєстру податкових накладних.

3.2 Податковий Кодекс України – гармонізація системи ПДВ із вимогами Євросоюзу

Протягом останніх років в Україні докладалося чимало зусиль для створення та вдосконалення податкової системи, перетворення податків на дієві важелі економічної політики. При цьому стратегічною метою є створення в Україні стабільної податкової системи, яка б забезпечила достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки держави, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, а також створення умов для подальшої інтеграції України у світове співтовариство.

Ключове місце в процесі гармонізації національного податкового законодавства з вимогами законодавства Європейського Союзу приділяється прийняттю Податкового кодексу України.

Під час опрацювання відповідних розділів проекту Кодексу враховувалися вимоги щодо приведення їх у відповідність з основними положеннями законодавства Європейського Союзу, зокрема у сфері обкладання податком на додану вартість, справляння акцизного збору, спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва. При цьому пріоритетними питаннями в області адаптації податкового законодавства, на яких у першу чергу були сконцентровані зусилля розробників проекту Податкового кодексу i за якими в обов’язковому порядку має забезпечуватися приблизна адекватність проектів нормативно-правових актів України законодавству ЄС, є непряме оподаткування, перш за все податок на додану вартість.

У ході роботи над проектом Податкового кодексу Робоча група з його підготовки проводила консультації з представниками науки, юристами та економістами. Як відзначили представники наукових кіл, які здійснили експертизу розділів проекту, одним з найбільш вдалих є розділ «Податок на додану вартість», виписаний з урахуванням Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 р. про спільну систему податку на додану вартість, оскільки він є найбільш адаптованим до європейського законодавства. У цьому розділі проекту знайшла відображення низка важливих моментів реформування системи обкладання цим податком у частині відповідності вимогам зазначеної Директиви.

У проекті Кодексу враховано положення, які містяться у згаданій Директиві, а саме: визначення термінів; перелік платників податку на додану вартість; визначення об’єктів оподаткування ПДВ, бази оподаткування, понять поставки товарів, поставки послуг, місця поставки товарів та місця поставки послуг; перелік операцій, що звільняються від обкладання податком на додану вартість на території країни та при ввезенні товарів на митну територію України; ставки податку; перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; порядок подання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом тощо.

У проекті Кодексу уточнено перелік операцій, які не є об’єктом оподаткування i які звільняються від оподаткування. При цьому перелік пільгових операцій дещо скорочено, насамперед за рахунок звільнень від оподаткування операцій, безпосередньо не пов’язаних із соціальним захистом малозабезпечених верств населення, i звільнень, що спотворювали умови здорової конкуренції та ставили в нерівні умови платників окремих галузей народного господарства.

Крім приведення національного законодавства у відповідність із законодавством Європейського Союзу, зазначене стало передумовою для поетапного зниження ставки податку на додану вартість з 20 до 17%. Доречно зазначити, що відповідно до Директиви Ради 2006/112/ЄС у країнах Європейського Союзу до 31 грудня 2010 р. стандартна ставка цього податку не може бути меншою від 15%.

Також у розділі проекту Податкового кодексу, присвяченому податку на додану вартість, знайшли відображення адаптовані до законодавства ЄС норми, що передбачають механізм оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, відповідно до якого суб’єкт підприємницької діяльності в галузі сільського господарства, рибальства та лісового господарства без реєстрації його платником ПДВ може обрати режим оподаткування за фіксованою ставкою (12%). При цьому сума податку залишається в розпорядженні такого суб’єкта для компенсації сплаченого податку у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг.

Запропоновані в розділі «Податок на додану вартість» норми не мають дискримінаційного характеру, оскільки звільнення в частині ПДВ поширюватимуться як на поставку вітчизняних товарів, так i на ввезення товарів іноземного виробництва. При цьому не передбачається встановлення пріоритетів в оподаткуванні окремих галузей чи суб’єктів господарювання. Зазначені норми не суперечитимуть вимогам Ради ЄС та угодам ГАТТ/СОТ.

Директива про спільну систему податку на додану вартість дає змогу навіть членам ЄС на певний перехідний період застосовувати той режим оподаткування, який діяв у цих країнах до моменту їх вступу до Європейського співтовариства.

Тобто більшість положень проекту Податкового кодексу щодо системи обкладання податком на додану вартість уже адаптовано до законодавства Європейського Союзу.

У розділі «Спеціальні режими оподаткування» з метою стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств для суб’єктів спеціальних (вільних) економічних зон, де запроваджено режим спеціальної митної зони, запропоновано новий механізм стимулювання інвестиційної діяльності, який не суперечить вимогам Міжнародної конвенції про спрощення i гармонізацію митних процедур системи угод від 18.05.73 р. (м. Кіото).

Зокрема, у проекті Податкового кодексу запропоновано особливий порядок сплати ПДВ при переміщенні через межі СЕЗ передбачених інвестиційними проектами товарів (відповідно до визначення СЕЗ як території, що знаходиться поза межами митної території України), за винятком транспортних засобів, підакцизних товарів та товарів 1 — 24 груп за УКТ ЗЕД.

Суб’єктом підприємницької діяльності, які реалізують інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку, пропонується запровадити нові принципи податкового стимулювання інвестиційної діяльності в регіонах, виходячи зі стандартів Угоди про субсидії та компенсаційні заходи системи угод ГАТТ/СОТ. Зокрема, законопроектом передбачається вексельна форма сплати ПДВ при імпорті устаткування, обладнання та комплектуючих до них та визначено строк погашення векселя 90 днів. При цьому Кабінет Міністрів України матиме право продовжувати зазначений строк погашення векселя залежно від технологічних особливостей конкретного виробництва.

Також одним із основних напрямів удосконалення обкладання акцизним податком у проекті Податкового кодексу є адаптація законодавства України до норм Директив Ради ЄС, які регулюють обкладання цим податком.

Підсумовуючи викладене, можна стверджувати: реалії сьогодення переконливо засвідчують, що невід’ємною складовою процесу вдосконалення податкового законодавства України є його адаптація до законодавства Європейського співтовариства i вимог положень угод ГАТТ/СОТ.


Информация о работе «Особливості справляння ПДВ в деяких зарубіжних країнах»
Раздел: Финансовые науки
Количество знаков с пробелами: 87453
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
249934
26
10

... виникнення доходу, а не при його використанні, то за економічним змістом об’єкта оподаткування він відноситься до податків на доходи. Він поєднує ознаки прямого і непрямого оподаткування. 8.1. Податковий облік та звітність суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб   Перехід на спрощену систему оподаткування для юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності – можливий з будь- ...

Скачать
121611
0
3

... проведене серед викладачів кафедри оподаткування, фінансів, економічної теорії. Кожному респонденту була запропонована анкета (Додаток Й), в якій перераховувались фактори, що можуть впливати на розвиток оподаткування в Україні. Причому, пріоритетному фактору відається оцінка "1", менш пріоритетному – "14", так щоб оцінки не повторювались. За даними анкетного опитування складемо зведену анкету, ...

Скачать
205311
10
27

... Розділ 2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності дп “українська горілчана компанія nemiroff” та її положення на світовому ринку алкогольної продукції 2.1 Загальна характеристика діяльності ДП “Українська горілчана компанія NEMIROFF" Українська горілочна компанія Nemiroff - дочірнє підприємство кіпрської компанії Biostar Investments Ltd., на ринку працює з 1992 року [51]. У 2006 році в ...

Скачать
50138
3
1

... цієї норми ускладнюється через відсутність норми прямої дії. Необхідно змінити правила формування об’єкта оподаткування – оподатковуваного прибутку. Режим перетворення бухгалтерського фінансового результату зараз не відповідає прийнятим нормативним рішенням в країнах Євросоюзу і гальмує, а не полегшує господарську активність як українських, так і іноземних суб‘єктів. При сьогоднішній системі ...

0 комментариев


Наверх