Економічні нормативи, що регулюють діяльність комерційних банків
Доходи, видатки та прибуток банку. Використання прибутку
Склад і структура ресурсів комерційних банків
Субординований борг. Економічна характеристика власних і залучених ресурсів
Основи організації грошових розрахунків Україні
Готівкові і безготівкові розрахунки
Грошова маса і грошові агрегати
Перерахування грошових коштів (безпосередньо не пов'язане з банківським кредитом) з поточного рахунку платника
Принципи кредитування. Умови
Коп. абсолютно ліквідних активів
Споживче кредитування та його організаційні форми
Сутність та структура фондового ринку
Довгострокове кредитування як форма участі банку в інвестиційному процесі
Методи оцінки ефективності інвестицій
Характеристика діяльності комерційних банків під час надання лізингових, факторингових, консалтингових, гарантійних і посередницьких послуг
Розрахункові та касові послуги комерційних банків
Фінансова стійкість комерційного банку та її показники
Характеристика державного регулювання банківської діяльності
Економічні та адміністративні методи впливу НБУ на комерційні банки
Навигация
Фінансова стійкість комерційного банку та її показники
Основи банківської справи
155247
знаков
0
таблиц
0
изображений
27. Фінансова стійкість комерційного банку та її показники
Финансовая устойчивость – это такое состояние финансовых ресурсов предприятия, их распределение и использование, которое обеспечивает развитие производства (и услуг) на основе роста прибыли и капитала при сохранении платежеспособности и кредитоспособности в условиях допустимого уровня риска; параметр положения компании, то есть позиция компании по вопросам соотношения активов и пассивов в течение определенного периода времени.
Все аспекты и сферы деятельности коммерческих банков объединяются единой стратегией управления банковским делом, цель которой – достижение доходности и ликвидности. Это интегрированные критерии оценки эффективности и надежности работы коммерческих банков, зависящие как от проводимой ими политики, связанной с привлечением денежных ресурсов, так и от политики прибыльного размещения банковских средств, в сферах кредитно – инвестиционных систем. Эти две стороны деятельности коммерческих банков взаимосвязанные, взаимозависимые, но и в тоже время и взаимоисключающие. Важная экономическая роль коммерческих банков существенно расширила сферу их деятельности. Они выполняют следующие основные функции:
-мобилизацию временно свободных денежных средств и превращение их в капитал;
-кредитование предприятий, государства и населения;
-выпуск кредитных орудий обращения (кредитных денег);
-осуществление расчетов и платежей в хозяйстве;
-эмиссионно-учредительскую деятельность;
-консультирование, предоставление экономической и финансовой
информации.
На современном этапе деятельности коммерческих банков, наблюдается тенденция к универсализации, что объясняется влиянием конкуренции. Для повышения эффективности банковской деятельности, банковское законодательство промышленно-развитых стран стимулирует конкуренцию, создавая равные условия для деятельности различных кредитных учреждений. В рамках данной тенденции изменяется концепция взаимоотношений банков с клиентами, создаются принципиально новые направления банковского дела.
Это выражается, не только в увеличении числа предлагаемых клиентам услуг, но и в качественном изменении структуры операций, снижении удельного веса ссудосберегательных операций и увеличении объемов операций с ценными бумагами.
В последнее время в банковской практике появились операции, связанные со страхованием: предоставление клиентам гарантии погашения задолженности, увеличение суммы вклада при болезни или несчастном случае, мобилизация денежных средств путем продажи страховых полисов населению. Банки - функционирующие страховые компании, что оказывается выгодным как для банков, получающих стабильно прибыльные страховые компании, так и для страховых компаний, которым предоставляется возможность использовать широкую сеть банковских филиалов и отделений на территории своей страны и за рубежом. Таким образом, в современных условиях продолжается развитие тенденции расширения функций коммерческих банков, которые для улучшения банковской ликвидности, получения доходов, занятия позиций на рынке, развивают нехарактерные ранее для банков операции и услуги.
28. Методи оцінки і мінімізації банківських ризиків
У регулятивній діяльності Національного банку, зокрема стосовно кредитних ризиків, можна виділити кілька основних напрямів.
Обмеження доступу на ринок.
Методологічна база.
Економічні нормативи.
Резервування.
Нагляд за ефективністю управління кредитними ризиками.
Однією з найризикованіших операцій комерційного банку є кредитування Це пояснюється як самою природою кредиту, так і тим, що ця операція посідає чільне місце в балансах більшості комерційних банків. У здійсненні кредитних операцій банк стикається з кредитним ризиком, тобто з ризиком несплати позичальником основного боргу і процентів.
Виникнення проблемних кредитів обумовлено багатьма чинниками, зокрема такими:
1. Чинниками, які не можуть контролюватися банком і знаходяться поза сферою його діяльності:
· погіршенням макроекономічної кон'юнктури та ділової активності у тих галузях, де клієнтом здійснюються ділові операції;
· негативною (для боржника) зміною економічного законодавства.
2.Помилками керівництва підприємства, яке звернулося за позикою.
3.Чинниками, зумовленими некваліфікованою роботою банківських спеціалістів:
· порушенням основних принципів кредитування, визначених у положенні "Про кредитування", збільшенням у кредитному портфелі пролонгованих, прострочених та безнадійних позик;
· недостатнім аналізом фінансового стану позичальника;
· відсутністю аналізу кредитного портфеля з боку керівників комерційних банків, що призводить до концентрації ресурсів у одного позичальника;
· наданням кредитів, оформлених невідповідне до стандартів;
· низьким юридичним рівнем угод (відсутністю пунктів щодо регулювання процентних ставок, санкцій у разі нецільового використання позик і т. ін.);
· порушенням вимог положення "Про кредитування" у частині оформлення кредитних справ позичальників;
· недотриманням Закону України "Про заставу" (угоди нотаріально не засвідчені, без страхування заставного майна, прийняття майна тільки на суму виданих позик без урахування процентів кредиту, брак опису заставного майна);
· порушенням тимчасових вказівок стосовно використання плану рахунків бухгалтерського обліку банків України в частині використання балансових рахунків щодо проведення кредитних операцій (несвоєчасним відрахуванням простроченої і пролонгованої заборгованості на відповідний рахунок);
· у більшості випадків комерційні банки не перевіряють цільового використання позик.
Все це вимагає від менеджерів банку розробки виваженої кредитної політики, а стратегія ризику має бути її невід’ємною складовою у кожному комерційному банку.
Але для того, щоб розробляти цю стратегію розгляньмо саме поняття ризику.
У будь-якій господарській діяльності завжди існує небезпека втрат, що випливає зі специфіки господарських операцій. Небезпека таких утрат являє собою комерційний ризик. Комерційний ризик означає непевність у можливому результаті і його невизначеність. Складовою частиною комерційних ризиків є фінансові ризики, пов'язані з імовірністю втрат яких-небудь грошових чи сум їх недоодержанням.
У загальному випадку до ризиків по довільних банківських операціях відносять кредитний, процентний, валютний, портфельний ризики і ризик упущеної фінансової вигоди.
Усі перераховані ризики взаємозалежні. Очевидно, що кредитний ризик може призвести до ризику ліквідності і неплатоспроможності банку, а також до ризику, пов'язаному з нездатністю банку відшкодовувати адміністративно-господарські витрати.
Управління кредитним ризиком — важлива складова стратегії і тактики розвитку будь-якої фінансово-кредитної установи. Для українських банків ця діяльність набуває особливого значення. оскільки їхні кредитні портфелі почасти характеризуються високим рівнем простроченої, пролонгованої і безнадійної заборгованості, надмірною концентрацією кредитного ризику.
Похожие работы
... грошового ринку, банки повинні брати на себе всю відповідальність перед інвесторами за економічні ризики своїх позичальників. Успіху в справі диверсифікації ризиків можна добитися тільки за умови, що дане завдання розв'язуватиметься зусиллями всієї банківської системи. Необхідне ухвалення низки законів, що регламентують діяльність всіх її ланок і створення ефективного механізму державного контролю ...
... .Висновок На сучасному етапі розвитку міжнародної банківської системи можна виділити двох основних типів організації банківської системи в розвинених країнах: — кредитна система з центральним банком; — кредитна система з федеральним резервом. Статус долара США як світової резервної валюти впродовж півсотні років після підписання Бреттон-Вудського угоди давав США чимала перевага. ...
... ів різних видів і форм власності, у тому числі експортно-імпортного банку України та спеціалізованого комерційного ощадного банку України. Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошово-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Комерційні банки створюються на акціонерних або пайових засадах юридичними і фізичними ...
... у період становлення держави на етапі досить жвавого розвитку товарного обміну, грошових і кредитних відносин. Такого роду відносини були вже в рабовласницькому суспільстві. 1.2 Розвиток банківської системи в Росії та СРСР На Русі з початку 12 в. у результаті активної торгівлі з німецькими містами визначилися основні центри грошових операцій - Новгород і Псков. Монастирі і церкви служили мі ...
0 комментариев