Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

163870
знаков
24
таблицы
3
изображения

1.2.6 Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики


На підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятного забезпечення банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування:


Табл. 1.2.7.1. «Визначення відсотку резервування»

Категорія кредитної операції

Коефіцієнт резервування

"Стандартна"

2%

"Під контролем"

5%

"Субстандартна"

20%

"Сумнівна"

50%

"Безнадійна"

100%


Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за цими коштами використовується встановлений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors тощо).

Розмір резерву визначається шляхом зваження суми коштів, що обліковується на кореспондентському рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування:


Табл. 1.2.7.2. «Визначення відсотку резервування по кор. рахункам»

N групи

Коефіцієнт резервування (%)

1

0

2

2

3

10

4

20

5

30

6

40

7

50

8

100


До групи 8 відносяться банки (резиденти і нерезиденти), що визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, що зареєстровані в офшорних зонах.

Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1-2, вважаються "стандартними", а віднесені до груп 3-8 - "нестандартними".

Резерв під кредитні ризики розраховується та формується головним банком і його філіями, а відповідальність за повноту формування резервів несе головний банк.


1.2.7. Вимоги щодо кредитної документації та звітності


Критерії, що використовуються банками при аналізі кредитного портфеля, а також у процедурах прийняття і виконання рішень щодо формування та використання резерву під кредитні ризики, мають відображатися у відповідних документах банку, що визначають його кредитну політику.

Банки зобов'язані зберігати протоколи засідань кредитних комітетів (кредитних комісій), інформацію про здійснення кредитної операції, класифікацію кредитного портфеля і формування резервів не менше п'яти років з часу закінчення дії кредитної угоди, а також подавати ці документи уповноваженим працівникам Національного банку на їх запит.

Звітність про класифікацію кредитних операцій, створення резервів та їх використання, що складається за формами №302 "Звіт про класифіковані кредитні операції за формами власності", №604

"Звіт про розрахунок резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків", №601 "Звіт про списану безнадійну заборгованість", подається: філіями - головному банку і територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням філії, а головним банком - територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням головного банку щомісяця в порядку, установленому Національним банком щодо подання статистичної звітності.

Для щомісячного розрахунку резервів банки здійснюють класифікацію кредитних операцій шляхом проведення інвентаризації та аналізу їх якості. Результати аналізу якості кредитного портфеля мають фіксуватися документально за встановленою банком формою. Ця форма має вестися і в електронному вигляді. При цьому банк має забезпечити збереження бази даних цієї форми за станом на перше число кожного місяця.

Форма заповнюється на підставі робочих документів щодо кожної кредитної операції, що ведуться кредитним інспектором, за кожним позичальником (контрагентом) окремо.

Робочі документи заповнюються після подання потенційним позичальником (контрагентом) заявки на одержання кредиту та є обов'язковими для розгляду кредитним комітетом для прийняття рішення про здійснення кредитної операції. Надалі, якщо відбуваються зміни щодо фінансового стану позичальника чи забезпечення кредиту, кредитний інспектор заповнює нові бланки робочих документів, на підставі яких класифікується кредитна операція та розраховується резерв. Робочі документи зберігаються у кредитних справах позичальників (контрагентів).

На перше число кожного місяця інформація групується в один документ у розрізі кожного позичальника та за кожною кредитною операцією, із зазначенням проміжних і консолідованих підсумків там, де це можливо. Загальна інформація за результатами класифікації кредитного портфеля включає всі кредитні операції банку, що підлягають класифікації та резервуванню коштів згідно з цим порядком.

Банк зобов'язаний подавати кредитні справи уповноваженим працівникам Національного банку на їх вимогу.

Підрозділи системи банківського нагляду Національного банку систематично проводять перевірки звітності банків та їх філій щодо адекватності класифікації кредитних операцій та дотримання банками порядку створення і використання резерву.

У разі виявлення розбіжностей між даними банку і даними звіту про інспектування Національний банк має право висунути до банку вимоги щодо перекласифікації кредитного портфеля і виправлення звітності та за потреби скоригувати розмір резерву на суму різниці, що виявлена під час інспектування.

У разі порушення банком порядку створення і використання резерву під кредитні ризики до нього застосовуються заходи впливу згідно зі статтею 62 Закону України "Про Національний банк України" та Положенням про застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства затвердженим постановою Правління Національного банку від 26.05.2000 №215.


1.2.9. Порядок формування та використання резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи за активними операціями банків


З метою реальної оцінки доходів і визначення розміру регулятивного капіталу банку встановлюється порядок формування та використання резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи за активними операціями банків.

Нараховані доходи за активними операціями банків уважаються сумнівними щодо отримання, якщо платіж за основним боргом прострочений понад 90 днів або проценти за ним прострочені понад 60 днів.

Банки зобов'язані формувати резерви незалежно від їх фінансового стану (прибуткової або збиткової діяльності) на всю суму прострочених понад 31 день і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів, які обліковуються за такими балансовими рахунками:

1509 "Прострочені нараховані доходи за коштами до запитання в інших банках";

1519 "Прострочені нараховані доходи за строковими депозитами, які розміщені в інших банках";

1529 "Прострочені нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам";

1780 "Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями";

2029 "Прострочені нараховані доходи за врахованими векселями суб'єктів господарської діяльності";

2039 "Прострочені нараховані доходи за факторинговими операціями із суб'єктами господарської діяльності";

2049 "Прострочені нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями";

2059 "Прострочені нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями";

2069 "Прострочені нараховані доходи за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності";

2079 "Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності";

2109 "Прострочені нараховані доходи за кредитами, які надані центральним органам державного управління";

2119 "Прострочені нараховані доходи за кредитами, які надані місцевим органам державної управління";

2209 "Прострочені нараховані доходи за кредитами, які надані фізичним особам на поточні потреби";

2219 "Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам";

2480 "Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами";

3119 "Прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж";

3219 "Прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції";

3579 "Прострочені інші нараховані доходи";

3589 "Сумнівна заборгованість за іншими нарахованими доходами".

Заборгованість за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання нарахованими доходами належить до нестандартної заборгованості.

Формування резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи банки здійснюють щомісяця в розмірі фактичної заборгованості за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання нарахованими доходами за станом на перше число місяця, наступного за звітним.

Контроль за повнотою сформованого резерву здійснюється за даними місячного балансу.

Банки зобов'язані щомісяця здійснювати інвентаризацію прострочених і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів та в разі погашення позичальником (контрагентом) заборгованості за нарахованими доходами коригувати суму резерву відповідно до загальної суми прострочених понад 31 день і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів, що обліковуються за балансовими рахунками класів 1, 2, 3.

Нараховані доходи що визнані згідно з чинним законодавством безнадійними щодо отримання, списуються за рішенням правління банку за рахунок резерву (доповнено згідно з Постановою Національного банку №502 від 07.12.2001)


Висновок

Отже можемо підвести підсумок: кредитні операції – найбільш прибуткові але й найбільш ризиковані операції банку. Тому кредитна політика орієнтується на надійність заздалегідь перевірених позичальників, з якими банк протягом тривалого часу працює і знає їх фінансове становище.

Також потрібно зауважити, що кредитні ризики компенсуються спеціальним резервом для відшкодування можливих втрати по позиках - це резерв, необхідність якого зумовлена кредитними ризиками в діяльності банків. Вказаний резерв забезпечує створення банкам більш стабільних умов фінансової діяльності і дозволяє уникати коливань величини прибутку банків у зв'язку зі списанням втрат по позиках.

Отже, в першій главі нами були розглянуті такі питання як: засади проведення кредитних операцій – як найбільш доходних, і як наслідок найбільш ризикових операцій комерційних банків та теоретичні аспекти по формуванню резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.


2. Аналіз структури та динаміки кредитного портфеля та сформованого резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційного банку “Банк”

Информация о работе «Анализ резервирования кредитных операций КБ и пути повышения его результативности»
Раздел: Экономическая теория
Количество знаков с пробелами: 163870
Количество таблиц: 24
Количество изображений: 3

Похожие работы

Скачать
55103
10
0

... базы; уменьшение непроцентных расходов. 3. УСЛОВНЫЙ АНАЛИЗ ДОХОДОВ И РАСХОДОВ КОММЕРЧЕСКОГО БАНКА Учитывая преимущества и недостатки рассмотренных методик проведем анализ доходов и расходов условного Банка, при этом будем опираться на расчет показателей, предложенных методикой Финансовой академии при Правительстве РФ, а также дополним анализ расчетом показателей, рекомендуемых другими ...

Скачать
119688
13
7

... 50302 – К 61307 (61407); – при снижении курса: Д 61407 (61307) – К 50302. Результаты переоценки относятся на тот счет по учету курсовых разниц, на котором в начале операционного дня имелся остаток. 2.3 Анализ эффективности операций с ценными бумагами в КБ «Стройкредитбанк» Проведем анализ портфеля ценных бумаг КБ «Стройкредит Банк». В настоящее время сформированный портфель ценных бумаг ...

Скачать
141289
23
8

... является весьма актуальной проблемой в современных условиях функционирования предприятия. Целью дипломного проектирования было выявление резервов повышения рентабельности производства. Для этого автором был проведен анализ деятельности Борисовского завода пластмассовых изделий за ряд лет. В результате были выявлены некоторые закономерности, на основании которых в дальнейшем были предложены ...

Скачать
83707
7
20

... задолженности. Значение К24 должно стремиться к нулевой отметке. Высокое значение данного показателя может негативно отразиться на ликвидности Банка. По результатам проведенного комплексного анализа совокупного кредитного риска Банка можно определить его степень следующим образом: Качественная оценка риска Количественная оценка риска Допустимый уровень риска 0-20% Высокий уровень ...

0 комментариев


Наверх