Оцінка результатів застосування схеми розрахунку резерву

3.2. Оцінка результатів застосування схеми розрахунку резерву

При формуванні резерву “Банки” повинні пам’ятати, що в бухгалтерському обліку враховується вся сума резерву: резерв під стандартну заборгованість, резерв під нестандартну заборгованість (під контролем, субстандартна, сумнівна, безнадійна), та резерв під нараховані та несплачені відсотки, в підсумку сума сформованого резерву зменшує фінансовий результат Банку; в податковому обліку враховується лише резерв під заборгованість, яка відноситься до груп: “під контролем”, “субстандартна”, “сумнівна” та “безнадійна” (надалі – нестандартна заборгованість). Таким чином, збільшення суми резерву під нестандартну заборгованість зменшує прибуток до оподаткування, і, як наслідок, суму податку і навпаки, зменшення суми резерву під нестандартну заборгованість збільшує прибуток до оподаткування, і, як наслідок, суму податку.

Якщо розрахувати суму резерву, яку Банк повинен сформувати для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями наведених вище позичальників, то ми отримаємо суму 753515,07грн. Причому, беручи до уваги те, що резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями останнього позичальника дорівнює нулю, а резерв перших двох позичальників, які відносяться до групи “Під контролем” складає 82868,65грн., то можна розрахувати, що резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями третього та четвертого позичальників, які відносяться до групи “субстандартна”, становить 670646,42 грн.

Враховуючи те, що при визначенні класу позичальників можна спиратися на фактори суб'єктивного характеру, а саме: ефективнiсть управлiння позичальника; погашення кредитної заборгованостi позичальником у минулому; професіоналізм керівництва; ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості; наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника та інше, можна підвищити клас особливо в тому випадку, коли позичальник “набрав” граничну кількість балів (наприклад 51 – позичальник відноситься до класу В, його можна спробувати за рахунок суб’єктивних факторів “підтягти” до класу Б ), або понизити клас позичальника (понизити клас позичальника враховуючи фактори суб'єктивного характеру можна практично в будь-якому випадку). Зменшити суму резерву, тим самим збільшити свій фінансовий результат Банк може за рахунок того, що можна взяти у позичальника в заставу більший обсяг (і як наслідок більшу суму) забезпечення.

Розглянемо приклад: припустимо, позичальник 1462 надав в заставу рухоме та не рухоме майно на суму 15`000`000.00 (П’ятнадцять мільйонів) гривень. Оскільки фінансовий стан позичальника відноситься до класу “В”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре” то вид кредиту відноситься до “субстандартний”. Оскільки кредит відносится до групи “субстандартний” то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 20 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 15 000 000,00 * 20% = 3 000 000,00 грн. Станом на 01.01.2002 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2`851`076,10 (Два мільйони вісімсот п’ятдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під двадцяти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “субстандартний”) 2851076,10 – 3 000 000,00 = - 148 923,90 Тобто, що відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику перевищує розмір позичкової заборгованості на суму 148 923,90 (Сто сорок вісім тисяч дев’ятсот двадцять три) грн. 90 коп. Отже, в цьому випадку фінансовий результат Банку мав-би бути більшим на суму фактично сформованого резерву для позичальника 1462 – на суму 337 015,22 (Триста тридцять сім тисяч п’ятнадцять) грн. 22 коп.

Тепер розглянемо приклад, коли у позичальника 1462 не було застави зовсім. Оскільки заборгованість позичальника належить до групи “субстандартна”, то в цьому випадку сума резерву повинна дорівнювати : 2 851 076,10 * 20% = 570 215,22 (П’ятсот сімдесят тисяч двісті п’ятнадцять) грн. 22 коп. Банк повинен був-би зарезервувати під цього позичальника суму на 233 200,00 (Двісті тридцять три тисячі двісті) грн.00 коп. більше ніж фактично сформована і, як наслідок, фінансовий результат Банку був-би нижчим на 233 200,00 (Двісті тридцять три тисячі двісті) грн.00 коп.

Отже нами розглядалися варіанти, як змінюється сума резерву в залежності від того, як змінюється обсяг (сума) застави.

Тепер спробуємо розглянути на прикладах, як буде змінюватися сума резерву, в залежності від зміни класності позичальника (зниження класу позичальника - замість “В” – “Г”, та підвищення класу - замість “В” – “Б” )

Роботу будемо проводити на прикладі позичальника 1462

Розглянемо випадок, коли за рахунок факторів суб’єктивного характеру ми спробуємо підвищити клас позичальника. Отже припустимо що: позичальник має відмінну кредитну історію і не було жодних затримок в погашенні заборгованості, відсотки сплачувалися вчасно і в повному обсязі, підприємство досить давно займає свою нішу на ринку й спостерігається збільшення обсягів виробництва, підприємство отримало державне замовлення на великий обсягів своєї продукції, виробництво не залежить від пори року та погодних умов, керівництво має відмінну репутацію, а збитки від основної діяльності (звідси клас “В” ) зумовлені якимись тимчасовими труднощами (можливо пов’язані з закупівлею якогось нового обладнання для виробництва нового типу продукції) Отже, враховуючи всі ті фактори, що були викладені вище, а також враховуючи те, що позичальник надав у заставу високоліквідне забезпечення можемо перевести його до класу “Б”.

Тепер спробуємо розрахувати суму резерву, яку потрібно було б сформувати, враховуючи те, що тепер позичальник відноситься до класу “Б”

Цей позичальник надав в заставу рухоме та не рухоме майно на суму 5`830`000.00 (П’ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч) гривень. Оскільки позичальник відноситься до класу “Б”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре”, то вид кредиту відноситься до “під контролем”. Оскільки кредит відноситься до групи “під контролем”, то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 40 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 5 830 000,00 * 40% = 2 332 000,00 грн. Станом на 01.01.2002 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2`851`076,10 (Два мільйони вісімсот п’ятдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під п’яти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “під контролем”) 2 851 076,10 – 2 332 000,00 = 519 076,10 (П’ятсот дев’ятнадцять тисяч сімдесят шість) грн. 10 коп. Тепер можемо розрахувати суму резерву для цого позичальника: 519 076,10 * 5% = 25953.81 грн.

Отже Банк повинен був би зарезервувати “під цього позичальника” суму 25 953,81 (Двадцять п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 81 коп.

В цьому випадку розрахункова сума резерву менше ніж сума фактично сформованого на 311 061,41 (Триста одинадцять тисяч шістдесят одна) грн. 41 коп. Отже, фінансовий результат Банку мав би бути вищий на цю суму.

Тепер розглянемо випадок, коли за рахунок факторів суб’єктивного характеру ми спробуємо понизити клас позичальника. Отже припустимо що: позичальник має погану кредитну історію і регулярно стаються затримки в погашенні заборгованості, відсотки сплачувалися невчасно з затримками, підприємство досить давно займає свою нішу на ринку й останнім часом спостерігається зменшення обсягів виробництва, підприємство не має державної підтримки, виробництво має циклічний характер та залежить від пори року та погодних умов, збитки від основної операційної діяльності (звідси клас “В”) підприємство останнім часом декларує регулярно. Отже, враховуючи всі ті фактори, що були викладені вище, а також враховуючи те, що позичальник надав у заставу забезпечення, яке має посередній (щоб не сказати низький) рівень ліквідності, то ми можемо перевести його до класу “Г”.

Тепер спробуємо розрахувати суму резерву, яку потрібно було б сформувати, враховуючи те, що тепер позичальник відноситься до класу “Г”

Цей позичальник надав в заставу рухоме та не рухоме майно на суму 5`830`000.00 (П’ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч) гривень. Оскільки позичальник відноситься до класу “Г”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре”, то вид кредиту відноситься до групи “сумнівні”. Оскільки кредит відносится до групи “сумнівні” то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 10 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 5 830 000,00 * 10% = 583 000,00 грн. Станом на 01.01.2002 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2`851`076,10 (Два мільйони вісімсот п’ятдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під п’ятидесяти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “сумнівні”) 2 851 076,10 – 583 000,00 = 2 268 076,10 (Два мільйони двісті шістдесят вісім тисяч сімдесят шість) грн. 10 коп. Тепер можемо розрахувати суму резерву для цого позичальника: 2 268 076,10 * 50% = 1 134 038.05 грн.

Отже Банк повинен був би зарезервувати “під цього позичальника” суму 1 134 038,05 (Один мільйон сто тридцять чотири тисячі тридцять вісім) грн. 05 коп.

В цьому випадку розрахункова сума резерву перебільшує суму фактично сформованого на 797 022,83 (Сімсот дев’яносто сім тисяч двадцять дві) грн. 83 коп. Отже, фінансовий результат Банку мав би бути нижчий на цю суму.

Для більшої наглядності зведемо отримані результати у вигляді таблиці:

Табл. 3.2.1. Розрахункова сума резерву для позичальника 1462 за умови зміни класу або суми забезпечення.

Отже ми можемо зробити висновок, що обсяг (сума) забезпечення та фінансовий стан (клас) боржника – це два основні чинники, які впливають на розмір страхового резерву при фіксованій позичковій заборгованості позичальника.

96

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ:

Закон України “Про Національний банк України”;

Закон України “Про банки та банківську діяльність”;

Закон України “Про заставу”;

Закон України “Про господарські товариства”;

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”;

Закон України “Про підприємства в Україні”;

Постанова Правління Національного банку України №436 від 12.12.97 Про затвердження “Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України”;

Постанова Правління Національного банку України №388 від 21.11.97 р., “План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України”;

Постанова Правління Національного банку України №141 від 14.04.98 р. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків;

Постанова Правління Національного банку України №279 від 06.07.2000р. Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків;

Постанова Правління Національного банку України №418 від 24.10.2000р;

Постанова Правління Національного банку України №151 від 05.04.2001р;

Постанова Правління Національного банку України №502 від 07.12.2001р;

Положення Національного банку України “Про кредитування” від 28.09.95р;

Постанова Правління Національного банку України №97, від 22 квітня 1996 року;

Постанова Правління Національного банку України №35, від 17 лютого 1997 року;

Постанова Правління Національного банку України №80 від 4 квітня 1997 року;

Лист Національного банку України №306 від 10 жовтня 1995 року;

Постанова Правління Національного банку України №489 від 20.11.98р;

Постанова Правління Національного банку України №19 від 19.01.99р;

Постанова Правління Національного банку України №533 від 03.11.99р;

Постанова Правління Національного банку України №601 від 22.12.99р;

Постанова Правління Національного банку України №186 від 07.05.2001р;

Постанова Правління Національного банку України №495 від 04.12.2001р;

Постанова Правління Національного банку України №569 від 23.11.99. “Інструкція про порядок складання річного фінансового звіту комерційного банку”;

Положення про порядок класифiкацiї кредитного портфелю банку та проведення оцiнки фiнансового стану позичальникiв з метою формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційного банку “Резерв”;

Положення комерційного банку “Резерв” "Про кредитування";

Поморіна М.А. “Керування ризиками як складова частина процесу керування активами і пасивами” // Ж. “Банковское Дело”, 1998, №3;

Афіфі А., Ейзен С., Статистичний аналіз // пер. з англ. Під ред. Башаріна Г.П., Москва, “МИР”, 1982р.;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" / Затверджено наказом Міністерства фінансів України М 87 від 31.03.1999р.;

Ірина Чмутова, Оцінювання та прогнозування фінансового стану позичальника/ Ж. Банківська справа, №2, 2000р.

О. Дзьоблюк, Оцінка стану грошового потоку позичальника/Ж. Банківська справа, №1, 2000р.;

Василишин Е.М. Регулювання діяльності комерційного банка. М.,1995.

Базельское соглашение, 1998 г. Методика расчета коэффициентов, разработанная экспертами Банка международных расчетов в г. Базеле (Швейцария); рекомендации Базельского комитета по банковскому надзору (Basel Committee on Banking Supervision).;

Банковский портфель - 1: Книга банкира. Книга клиента. Книга инвестора / Авт. кол.: О.Н. Антипова и др. М., 1995.;

Банковский портфель - 2: Книга банковского менеджера. Книга банковского финансиста. Книга банковского юриста/Авт. кол.: Г.М. Антонов и др. М-, 1995.;

Банковский портфель-3:Книга менеджера по кредитам.Книга менеджера по фондовым операциям. Книга банковского бухгалт. и аудитора / Авт. кол.: О.Н.Антипова и др. М., 1995.;

Ежедневная электронная газета «Окно в Украину»;

ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ ТА САЙТИ:

www.cfin.ru;

www.finrisk.ru

www.rada.kiev.ua

3. www.bankclub.ru

4. www.banking.com.ua

5. www.ei.com.ua

6. www.bizcom.ru

1.2.2. Визначення окремих термінів

Кредитні операції - вид активних операцій, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо. Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на "стандартні", "під контролем", "субстандартні", "сумнівні" та "безнадійні".

Класифікація кредитних операцій - це оцінка рівня ризику за кожною кредитною операцією з урахуванням фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та рівня забезпечення кредитної операції.

Кредитний ризик - ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями (тобто ризик того, що сплата позичальником відсотків і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься).

"Стандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить два відсотки чистого кредитного ризику.

"Під контролем" - це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить п'ять відсотків чистого кредитного ризику.

"Субстандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

"Сумнівні" кредитні операції - це операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.

"Безнадійні" кредитні операції - це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Платоспроможність - здатність позичальника контрагента банку) своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань.

З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель.

Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями:

оцінка фінансового стану позичальника; (Крім контрагентів за факторинговими операціями - Постанова Нацбанка №418 від 24.10.2000 р.)

стан обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків (комісій та інших платежів із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;

рівень забезпечення кредитної операції.

1. Основи проведення кредитних операцій та формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Кредитні операції – головне джерело доходів комерційного банку.

Формування страхового резерву – головний чинник зниження кредитного ризику.

1.2.1. Загальні положення

1.2.2. Визначення окремих термінів

1.2.3. Оцінка фінансового стану позичальника

1.2.4. Визначення групи кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу за ними

1.2.5. Класифікація кредитного портфеля

Табл. 1.2.5.1 Класифікація кредитного портфеля

1.2.6. Критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями при розрахунку резервів

Розподіл країн за групами ризику.

Табл. 1.2.6.1 «Класифікація предмету застави та гарантій»

1.2.7 Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

Табл. 1.2.7.1. «Визначення відсотку резервування»

Табл. 1.2.7.2. «Визначення відсотку резервування по кор. рахункам»

1.2.8. Вимоги щодо кредитної документації та звітності

1.2.9. Порядок формування та використання резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи за активними операціями банків

2. Аналіз структури та динаміки кредитного портфеля та сформованого резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційного банку “Банк”

2.1. Загальна характеристика комерційного банку “Банк” та аналіз основних показників діяльності Діяльність Реєстратора "Банка". Здійснення депозитарної діяльності охоронця цінних паперів. Надання послуг фізичним особам Операції з банківськими і дорогоцінними металами. Інформаційні технології.

2.2. Аналіз структури та динаміки активів, пасивів та капіталу “Банку”

Табл. 2.2.1. “Оцінка структури та динаміки активів та пасивів банку”

Мал. 2.2.1 “Структура активів банку”

Мал. 2.2.2 «Структура пасивів Банку»

2.3. Аналіз кредитного портфеля та резерву комерційного банку “Банк”

Мал. 2.3.1 «Структура кредитного портфеля»

Табл. 2.3.1. “Стан кредитного портфеля та резерву на 01.01.2000 р.”

“Стан кредитного портфеля та резерву на 01.01.2001 р.”

Табл. 2.3.3. “Стан кредитного портфеля та резерву на 01.01.2002 р.”

2.4. Порядок класифiкацiї кредитного портфелю банку та проведення оцiнки фiнансового стану позичальникiв з метою формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями в Банку.

2.4.1 Загальнi положення

2.4.2. Аналіз фiнансового стану позичальників та класифiкацiя кредитів, наданих юридичним особам

2.4.3. Методіка визначення класу кредитів наданих юридичним особам

2.4.4. Аналіз фiнансового стану та класифiкацiя кредитів наданих комерцiйним банкам

2.4.5. Аналіз фiнансового стану та класифiкацiя кредитів наданих фiзичним особам

2.4.6. Аналіз своєчасностi погашення позичальником кредитної заборгованостi та вiдсоткiв за нею

2.4.7. Класифiкацiя кредитних ризикiв за операцiями з векселями, факторингом та наданими гарантiями

2.4.8. Визначення груп кредитiв та норми вiдрахувань

Табл. 2.4.8.1 «Визначення відсотку резервування»

3. Управління формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

3.1. Формування схеми розрахунку резерву.

Табл. 3.1.1. Кредитний портфель та резерв, сформований по позичальнику 1331

Табл. 3.1.2. Кредитний портфель та резерв, сформований по позичальнику 1585

Табл. 3.1.3. Кредитний портфель та резерв, сформований по позичальнику 1462

Табл. 3.1.4 Кредитний портфель та резерв, сформований по позичальнику 1454

Табл. 3.1.5. Кредитний портфель та резерв, сформований по позичальнику 1474

3.2. Оцінка результатів застосування схеми розрахунку резерву

Табл. 3.2.1. Розрахункова сума резерву для позичальника 1462 за умови зміни класу або суми забезпечення.

ВСТУП

Актуальність теми. Банківська система - невід'ємна складова економіки країни. Вона забезпечує фінансовими ресурсами усі галузі й сфери народного господарства. Комерційні банки виступають специфічними установами, що мобілізують вільні кошти, спрямовуючи їх у ті сфери народного господарства, які потребують здійснення активних банківських операцій.

Кредитування - одна із найважливіших функцій банків як спеціалізованих кредитних установ. Банківський кредит сприяє вільному переливу капіталу в економіці, забезпечуючи розвиток найефективніших сфер господарювання економіки в цілому.

Нині банківське кредитування економічних структур набуває ще більшого значення, оскільки головним чинником фінансового забезпечення інвестиційного процесу в Україні найближчим часом мають стати внутрішні ресурси, насамперед банківське кредитування.

Організація роботи банку включає до себе кадровий та фінансовий менеджмент (управління грошовими коштами клієнтів та самого банку) Останнє відноситься перш за все до управління кредитним портфелем, а саме управління резервом.

Управління резервом пов'язане, по-перше, з запровадженням у практику сучасних методів контролю кредитних операції, що дозволяє вибрати найбільш надійних клієнтів, по-друге, з визначенням пріоритетів у роботі з проблемними та безнадійними кредитами, що саме такі кредити стають причиною банкротства банку.

Формування резерву починається з аналізу кредитних документів, у тому числі характерізуючих фінансовий стан клієнтів, на підставі чого можна робити висновок о кредитоспроможності, тобто спроможність своєчасно погасити кредит та відсотки по ньому.

Управління банківськими операціями і являє собою по суті управління ризикам, пов’язаними з банківськими портфелем, із набором активів, які забезпечують банку дохід від діяльності. Основну частину банківського портфеля складають позики діловим підприємствам приватним особам, й справді, ризик, якій супроводжує ці операції, має особливо важливе значення для банку. Одинак кредитна діяльність банку залежить ще й від зовнішнього середовища, а не тільки від фінансового стану конкретного позичальника. Тому у першу чергу ризик зовнішнього середовища зумовлюють або розширення або звуження кредитної діяльності банку. Зміна політичної, економічної і соціальної ситуації в країні – досить важливий чинник у здійсненні банками кредитної діяльності.

Мета. Аналіз і керування резервом комерційного банку.

Задачі:

Розглянути сутність кредитних операцій комерційного банку.

Розкрити особливості розвитку Акціонерного комерційного банку в Україні у період становлення ринкової економіки.

Дати оцінку структурі та динаміці кредитного портфеля комерційного банку.

Розробити методи оптимізації управління резервом комерційного банку.

Предмет дослідження. Кінцеві фінансові результати банку, статистичні показники звітності, кредитні справи позичальників різноманітних класів.

Об'єкт: Комерційний банк

Методи: математичний, аналітичний

Диплом складається з 4 розділів; загальний обсяг роботи - 93 сторінки; таблиць - 6; малюнків - 4; літератури - 59, додатків

Похожие работы

Анализ доходов и расходов банка

Скачать

55103

10

0

... базы; уменьшение непроцентных расходов. 3. УСЛОВНЫЙ АНАЛИЗ ДОХОДОВ И РАСХОДОВ КОММЕРЧЕСКОГО БАНКА Учитывая преимущества и недостатки рассмотренных методик проведем анализ доходов и расходов условного Банка, при этом будем опираться на расчет показателей, предложенных методикой Финансовой академии при Правительстве РФ, а также дополним анализ расчетом показателей, рекомендуемых другими ...

Бухгалтерский учет и анализ доходов по операциям с ценными бумагами на примере КБ "Стройкредитбанк"

Скачать

119688

13

7

... 50302 – К 61307 (61407); – при снижении курса: Д 61407 (61307) – К 50302. Результаты переоценки относятся на тот счет по учету курсовых разниц, на котором в начале операционного дня имелся остаток. 2.3 Анализ эффективности операций с ценными бумагами в КБ «Стройкредитбанк» Проведем анализ портфеля ценных бумаг КБ «Стройкредит Банк». В настоящее время сформированный портфель ценных бумаг ...

Пути повышения рентабельности производства Борисовского завода пластмассовых изделий

Скачать

141289

23

8

... является весьма актуальной проблемой в современных условиях функционирования предприятия. Целью дипломного проектирования было выявление резервов повышения рентабельности производства. Для этого автором был проведен анализ деятельности Борисовского завода пластмассовых изделий за ряд лет. В результате были выявлены некоторые закономерности, на основании которых в дальнейшем были предложены ...

Анализ кредитного риска

Скачать

83707

7

20

... задолженности. Значение К24 должно стремиться к нулевой отметке. Высокое значение данного показателя может негативно отразиться на ликвидности Банка. По результатам проведенного комплексного анализа совокупного кредитного риска Банка можно определить его степень следующим образом: Качественная оценка риска Количественная оценка риска Допустимый уровень риска 0-20% Высокий уровень ...