1 етап: Вибір об’єктів визначається в залежності від мети проведення спостережень.

Якщо мета - визначення нормативів значень норм штучного чи штучно-калькуляційного часу або уточнення цих значень ,то об’єктами досліджень будуть робітники або бригади, продуктивність праці яких (коефіцієнт виконання норм) знаходиться в межах між значеннями: середньої продуктивності праці по цеху чи дільниці та найвищими досягненнями передових робітників.

Якщо мета - вивчення передового досвіду, то спостереження -бригади, які володіють передовими прийомами виконання трудових процесів.

Якщо мета хронометражу - нормативний час, то об’єкти- типові виконавці робіт ,і щоб вони працювали у необхідному темпі роботи.

Також хронометраж проводиться з метою виявлення причин невиконання окремих норм .

2 етап: Розподіл операцій на елементи.

При підготовці до хронометражу операцію, яка досліджується розділяють на елементи:

які комплекси прийомів

прийоми

дії

комплекс трудових рухів

Ступінь розподілу на елементи при хронометражі залежить від організаційного типу виробництва. Чим вищий організаційний тип виробництва (масовий), тим на дрібніші елементи розподіляється операція.


3 етап: Встановлення фіксажних меж.

Після розділення операції на елементи встановлюють межі кожного елемента – фіксажні межі.

Фіксажні межі – це різновизначені по звуковому та зоровому сприйняттю моменти початку та закінчення елементів операції.

Визначають початкову та кінцеву фіксажні межі. Якщо хронометраж проводиться по поточному часу, то для 1-го елементу встановлюється початкова і кінцева фіксажна межі, а для наступних – тільки кінцеві.


Лекція №7


Якщо тривалість елементу трудового процесу, яка фіксується, невелика, то для збільшення точності вимірів послідовні елементи об’єднують у групи:


а б в


час

Групи:

а + б = А невідомі: а, б, в

б + в = Б Елементи, які виміряються

а + б + в = В А, Б, В


4 етап: визначення необхідної кількості спостережень. Залежить від організаційного типу виробництва, а також від тривалості окремих елементів.


Таблиця 3


Організаційний Тривалість операцій та їх елементів, хв.

тип вир-ва до 0,1 0,1-0,25 0,25-0,5 0,5-1 1-2 2-5 5-10 10-20 >20

масове 125 80 50 35 25 20 15 12 ---

великосерійне --- --- 35 25 20 15 12 10 ---

середньо- серійне --- --- --- --- 15 12 10 8 6

4. дрібносерійне --- --- --- --- --- 10 8 6 5


В одинарному виробництві нема елементів, що повторюються (тому не використовується).


5 етап: Проведення замірів.

У спеціальній хронометражно – спостережній картці спостерігач окрім записів тривалості елементів повинен фіксувати всі відхилення від нормального режиму роботи.


6 етап: Обробка отриманих даних спостережень трудового процесу.

Для кожного елементу отримують ряд значень його тривалості, тобто хронометражний ряд. На першому етапі з цього ряду вилучають дефектні заміри, які виявляються на основі запису у спостережній карті.

Далі розраховують стійкість ряду по коефіціенту стійкості, який визначається, як:


tmax

Кс =

tmin

Розроблені нормативні значення коефіціенту стійкості для умов різних організаційних типів виробництва та тривалості елементів:


М – масове 1,2 – 2,5

ВС 1,3 – 2,8

СС 1,5 – 2,8

ДС 1,8 – 3,0


Якщо розрахований Кс не меньший за нормативного, то хронометражний ряд вважається стійким.

Якщо навпаки, то виключають max елемент і перераховують Кс.

Після вилучення дефектних замірів розрахунку стійкості хроноряду, вираховують нормативну тривалисть відповідних елементів трудового процесу.

Найчастіше це роблять методом середнього арифметичного, а також використовуються методи поліпшеної середньої та подвійної середньої.

Крім цього при характеристиці хронорядів ( особливо у М та ВС виробництвах ) використовують такі математичні терміни, як мода та медіана.

Мода – це значення тривалості елементу, яке найчастіше зустрічається у хронометричному ряду.

Медіана – це значення, яке відповідає середині варіаціоного ряду тривалості. Варіаціоний ряд тривалості отримають у разі запису хроноряду по зростаючим значенням.


7 етап: Вивчає аналіз результатів, тобто виявлення зайвих рухів, оцінку можливостей суміщення рухів та дій, зменшення тривалості, по результатам аналізу встановлюється оперативний час на виконання елементів або операцій.


1.7.2. Фотографія робочого часу ( ФРЧ )


Існують 2 різновиді ФРЧ:

Який виконує нормувальник, технолог, майстер, менеджер ( спостерігач)

Який виконує сам виконавець робіт

Ці 2 різновиди можно використовувати для дослідження індивідуальних виконавців або груп виконавців ( ланок, бригад, дільниць).

Крім цього, ФРЧ використовують для аналізу трудового процесу не тільки робітників, а також і управлінського персоналу (керівників, спеціалістів та технічних виконавців).

При проведенні індивідуального ФРЧ спостереження ведуть за одним виконавцем і тому, у цьому випадку, є можливість визначити також кількість виробленої продукції, зафіксувати режими роботи обладнання та його завантаження.

Обробка результатів спостережень проста і здійснюється по етапам:

Визначення витрат робочого часу на виконання окремих робіт та функцій, а також простоїв і інших втрат робочого часу.

Індексація витрат робочого часу (по стандартним елементам витрат робочого часу).

Складання фактичного та проектного балансу робочого часу.

Проектний баланс складається по відповідним нормативам витрат

(α, β, γ), з вилученням непродуктивної роботи, простоїв та втрат робочого часу.

При проведенні групової ФРЧ витрати робочого часу фіксують індексами і точність вимірів залежить від кількості об’єктів. Спостережна відомість групової ФРЧ має наступний вигляд:


Таблиця 4


Номер інтервалу обходу індекси витрат робочого часу по

об’єктам, що спостерігаються

1 2 3 …………… n

1 ПП ОП ОБС

2 ОБС ПП В

3



Якщо кількість об’єктів, що спостерігаються, до 6, то інтервал обходу – 1 хвилина, якщо до 12, то інтервал – 3 хвилини.

Щоб визначити тривалість по кожній категорії витрат для кожного часу, число однакових індексів множимо на інтервал і ділимо на кількість об’єктів, що спостерігаються.

Коли кількість об’єктів невелика (2, 3, 4), або вони розташовані компактно, то спостерігач може не чекати хвилину до наступного обходу, а проводити обход один за одним.

Самофотографія дозволяє отримати інформацію тільки про втрати робочого часу. Суть полягає у тому, що робітник не відволікаючись від основної роботи у спеціальному бланку визначає початок, закінчення та причини простоїв (втрат). При цьому він може написати свої пропозиції щодо усунення втрат.

Самофотографія дозволяє за короткий час охопити дослідженням весь цех (підприємство). Картки самофотографії аналізує адміністрація цеху і розробляє заходи, щодо їх усунення.


Лекція № 8.



Информация о работе «Экономика труда - конспект лекций»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 123470
Количество таблиц: 14
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
39921
2
0

... роль и задачи регулирования занятости населения. Следует четко разграничивать полномочия и ответственность между федеральными и региональными органами власти по регулированию рынка труда. 1.3 Особенности функционирования рынка труда   Функционирование рынка труда имеет ряд особенностей, среди которых выделим прежде всего: 1) неотделимость права собственности на товар (труд) от его владельца. ...

Скачать
104435
34
1

... М.: Юристъ, 2000. С. 456. 21.       Экономика труда и социально-трудовые отношения. /Под ред. Г.Г. Мелькьяна, Р.П. Колосовой/. М.: ЧеРО, Издательство Московского университета, 1996. 22.       Яковлев Р.А. Оплата труда на предприятии. М.: Центр экономики и маркетинга, 2001. С. 344. 23.       Верховцев А.В. Заработная плата. – 6-е изд., перераб. И доп. – М.:ИНФРА-М, 2002. – 152 с. – (Библиотека ...

Скачать
49632
0
0

... инфорсмента. В результате он оказался хорошо приспособленным к тому, чтобы амортизировать многочисленные негативные шоки, сопровождающие процесс системной трансформации. I.3 Особенности рынка труда и занятости в современной России Современная ситуация в России характеризуется существованием значительных диспропорций в структуре занятости, ставок заработной платы на рынке труда и деформацией ...

Скачать
53551
0
0

... чтобы система оплаты была понятной коллективу и его руководителям. 3.2 Стимулирование труда системой вознаграждения При всем разнообразии форм и методов повышения стимулирования труда персонала организации проблема выбора оптимальной системы вознаграждения не теряет своей актуальности. Их эффективность зависит от того, насколько полно они учитывают характер производства, особенности трудовых ...

0 комментариев


Наверх