55. Безробіття та управління зайнятістю

Рівень безробіття, на початок чи кінець планово-розрахункового періоду, визначається як відношення кількості особ, що мають статус безробітного до кількості економічно активного населення.

Економічно активне населення –це працюючі по найму або на власних підприємствах, або володіючі такими підприємствами, але не працюючі на них; та особи які не працюють, але хочуть.

Для розвинутих країн природний рівень безробіття складає 4 - 6 %

Прийнято розрізняти 5 різновидів безробіття:

Фрікционне безробіття.

пов’язане з зміною роботи, або місця проживання.

Сезонне безробіття.

обумовлене сезоними коливаннями.

Структурне безробіття.

обумовлене змінами у структурі попиту на працю у зв’язку з технологічними змінами в економіці. Це різниця у структурах робочої сили з одного боку і структури робочих місць.

Циклічне безробіття.

пов’язане з фазами економічного циклу.

Приховане безробіття.

визначаєтьсЯ чисельністю робітників, які формально враховуються, але не виконують будь-якого значущого обсягу робіт.

Основна мета «Управління зайнятістю» полягає у стимулюванні попиту на робочу силу та наближені структури пропозицій праці до структури попиту на працю. Практично, це виявляється у розробці та реалізації комплексу заходів по забезпеченню відповідності структури робочої сили структурою робочих місць, яка безперервно змінюється. В Україні ця політика здійснюється Міністерством Праці та Державною службою зайнятості. Державна служба зайнятості конкретно аналізує і прогнозує попит та пропозицію на робочу силу, інформує населення та державні органи управління про стан ринку праці, консультує громадян, а також власників підприємств, які звертаються до служби зайнятості, з оюногобоку про одержання роботи, а з другого про забезпечення робочою силою. Вона веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань трудовлаштування, подає допомогу громадянам у підборі відповідної роботи, організує при потребі професіональну підготовку і перепідготовку громадян.

12



23


Лекція № 1

1.Нормування праці.

1.1 Сутність та функції нормування праці.


РЕСУРСИ


Матеріальні Людськи (трудові)


Земля Капітал Праця Підприємницька здібність

Праця- це фізичні і розумові здібності людей, яки використовуються при виробництві товарів, виконанні робіт та наданні послуг.

Організація та нормування праці.

Організація та нормування зарплати.

Процес нормування праці на підприємстві - це визначення максимально припустимої кількості часу для виконання конкретної работи або операції в умовах конкретного виробництва або мінімально припустимої кількості продукції, яка повинна бути вироблена працівником або бригадою за одиницю часу.

Процес нормування праці - це різновид управлінської діяльності , метою якої є встановлення необхідних витрат та результатів праці ,а також необхідних співвідношень між чисельністю працівників окремих груп та кількістю одиниць обладнання.

Нормування праці виконує такі функції :

Собівартість продукції ,а разом з нею прибуток, рентабільність та інші показники неможливо розрахувати без визначення норм часу (трудомісткості) ,бо в калькуляції собівартості обов’язково є стаття ‘Основна заробітна плата’, а також ‘Додаткова заробітна плата’ , ‘Відрахування на соціальні заходи’.

Норми попраці (трудові норми) слугують основою для визначення кількості тих чи інших працівників, а також організаційної структури підприємства.

Норми по праці дозволяють визначити потужності окремих різновидів обладнання, виробничих дільниць, цехів та підприємства в цілому, а виробничі потужності є базові для встановлення виробничої програми, тобто плану виробництва.

Нормування праці є невід’ємним елементом організації заробітньої плати.


Різновиди норм по праці.

Н(ч)-норма часу (трудомісткість) ,визначає максимально необхідні витрати часу робітника або групи робітників (бригади) на виконання одиниці роботи.

За одиницю роботи приймають операцію, тонну, кг та інші фізичні показники, масси виробленої продукції, виріб або його частину.

Одиниці роботи краще визначати у відповідності до калькуляційних одиниць (останні наведені у типовому положенні про планування, облік та калькування одиниці продукції (робіт та послуг) ).

Н(ч) вимірюється у нормо-хвилинах , нормо-годинах.


Н(в)-норма виробітку- це величина ,зворотня нормі часу.Вона визначає кількість одиниць роботи, визначеного різновиду, яка виробляється одним працівником (або групою) за данний відрізок часу (час, зміну, місяць).

Одиниці вимірювання : операцій, тонн, кг, г, .... , м.


Лекція № 2

Між нормою часу та нормою виробітку існує зворотній зв’язок.

Задача: Норма виробітку у токаря на операції ‘токарна обробка бронзового підшибника’ за зміну становить 12 шт. (Н(в)зм– =12шт.).За рахунок досконалення технологій виготовлення заготовки під підшибник ,трудомісткість цієї операції вдалося знизити на 25% (ТР=25%). Вирахувати нову зміну норми виробітку Н(в) при умові, що тривалість робочої зміни 8 годин.

Розв’язок:

Визначаємо базову (стару) трудомісткість

ТР(б)=48012=40 н-хв.


Информация о работе «Экономика труда - конспект лекций»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 123470
Количество таблиц: 14
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
39921
2
0

... роль и задачи регулирования занятости населения. Следует четко разграничивать полномочия и ответственность между федеральными и региональными органами власти по регулированию рынка труда. 1.3 Особенности функционирования рынка труда   Функционирование рынка труда имеет ряд особенностей, среди которых выделим прежде всего: 1) неотделимость права собственности на товар (труд) от его владельца. ...

Скачать
104435
34
1

... М.: Юристъ, 2000. С. 456. 21.       Экономика труда и социально-трудовые отношения. /Под ред. Г.Г. Мелькьяна, Р.П. Колосовой/. М.: ЧеРО, Издательство Московского университета, 1996. 22.       Яковлев Р.А. Оплата труда на предприятии. М.: Центр экономики и маркетинга, 2001. С. 344. 23.       Верховцев А.В. Заработная плата. – 6-е изд., перераб. И доп. – М.:ИНФРА-М, 2002. – 152 с. – (Библиотека ...

Скачать
49632
0
0

... инфорсмента. В результате он оказался хорошо приспособленным к тому, чтобы амортизировать многочисленные негативные шоки, сопровождающие процесс системной трансформации. I.3 Особенности рынка труда и занятости в современной России Современная ситуация в России характеризуется существованием значительных диспропорций в структуре занятости, ставок заработной платы на рынке труда и деформацией ...

Скачать
53551
0
0

... чтобы система оплаты была понятной коллективу и его руководителям. 3.2 Стимулирование труда системой вознаграждения При всем разнообразии форм и методов повышения стимулирования труда персонала организации проблема выбора оптимальной системы вознаграждения не теряет своей актуальности. Их эффективность зависит от того, насколько полно они учитывают характер производства, особенности трудовых ...

0 комментариев


Наверх