Фразеологізми

2.3.4.2 Фразеологізми

Найбільш експресивно, стилістично різноманітно та семантично адекватно результати пізнання й інтерпретації емоційного стану страху закріплена в усталених словосполученнях – фразеологічних одиницях (ФО), які є матеріальними знаками національного буття, що відображають та характеризують специфіку етносу в його культурно-історичному становленні [2, с. 52-53; 170, с. 8-25; 194, с. 79; 273, с. 28].

Більшу частину ФО, що входять до ЛСП “страх”, складають номінативні (власне фразеологізми) та комунікативні (паремії) одиниці [171, с. 13]. У руслі когнітивних розвідок їхнє вивчення здійснюється за рахунок залучення до опису денотативного аспекту значення емпірично засвоєних мовцями фонових знань про характер відповідного фрагменту емоційного світу людини [291, с. 30-31; 320, с. 1; див. також 169, с. 241; 184, с. 95-96; 400, c. 68]. Основою конотативного компоненту їхньої семантики виступає образна гештальт-структура – редукований образ, квазіденотат, який співвідноситься не з позначенням ФО, а з його подобою, виступаючи, таким чином, емоціогенним стимулом та впливаючи на психологічну сферу учасників комунікації [100, с. 189-191; 179, с. 234; 239, с. 130].

ЕК СТРАХ, будучи сутністю високого ступеня абстракції, є широко представленим у сучасній англійській мові ідіоматичними засобами, які уможливлюють фіксацію результатів осмислення емоції страх у найприроднішій для англомовного етносу формі. КА англомовних фразеологічних засобів репрезентації ЕК СТРАХ дає підстави віднести аналізовані ФО до дальньої (СТАН СТРАХУ) та крайньої периферії (парцели СИМПТОМ СТРАХУ, ЗАГРОЗА, РИСИ ХАРАКТЕРУ, АГЕНС) ЛСП “страх”. До парцели СТАН СТРАХУ належать 102 ФО (з них 75 дієслівних, 17 іменникових, 9 прикметникових, 1 фразеологічна структура), до парцел АГЕНС та ЗАГРОЗА відповідно 150 (56 прикметникових, 30 іменникових та 56 дієслівних, 8 фразеологічних структур) та 69 (13 іменникових, 12 прикметникових, 41 дієслівних, 3 фразеологічні структури) фразеологізмів. Найбільша кількість ФО (232 одиниць парцели СИМПТОМ СТРАХУ: 129 дієслівних, 49 прикметникових, 39 іменникових одиниць, 13 фразеологічних структур) представляють психофізіологічні ознаки людини, охопленої страхом. Парцела РИСИ ХАРАКТЕРУ налічує 45 одиниць (з них 27 дієслівних, 7 прикметникових, 9 іменникових одиниць, 2 фразеологічних структури).

Вершиною фразелогічно репрезентованого фрейму ЕК СТРАХ є центральний слот ХТОСЬ, який маркує носія емоції страх, виступаючи в одній з семантичних ролей: ХТОСЬ: контейнер (to throw a scare into somebody) [437, с. 659], ХТОСЬ: вміст контейнеру (to stand in awe), ХТОСЬ: агенс (to take the alarm [437, с. 37]), ХТОСЬ: пацієнс (to strike terror into somebody [441, с. 594]). Здебільшого зазначений слот не підлягає експлікації, якщо ж він вербалізується, то за посередництва особових займенників (he, it) та узагальнено-особових займенників (somеbody, someone) або присвійних займенників (someone’s, his) тощо.

Зі слотом ХТОСЬ: людина пропозиційно пов’язаним предикативним зв’язком є слот ТАКИЙ (якість об’єкта), який експлікується ФО парцели СТАН СТРАХУ. Він містить інформацію про характеристику об’єкта-носія страху: somebody is troubled / worried / frightened (душа не на місці) [441, с. 201]; to be (become) petrified (paralysed, frozen) with fear / horror (заціпеніти від жаху) [441, с. 260]. При цьому на вербальному рівні можуть вживатися лексеми, які указують на міру та ступінь виявлення ознаки: to frighten (scare) somebody to death (налякати когось до смерті) [437, с. 659; 441, с. 594].

Серед репрезентацій слоту ТАКИЙ виділяються вторинна номінація, утворена за допомогою концептуальної метафори ЛЮДИНА – ТВАРИНА. Найбільш частотні анімалізми у складі ФО, що позначають прототипові психофізичні реакції людини, риси характеру, особливості поведінки у небезпеці, представлені такими номінаціями як a chicken, a lion, a rabbit, a cat тощо. Перенесення ознаки з тварини на людину має переважно пейоративне забарвлення та спрямоване, як правило, на дискредитацію об’єкта номінації [14, с. 115; 250], пор.: one has the soul of a rabbit [441, с. 319], as timid as a hare [436, с. 406], as nervous as a cat [436, с. 402], але as bold as a lion [436, с. 398].

Модус існування суб’єкта знаходить відображення у слоті (існує) ТАК. ФО, які “акцентують увагу” на слоті, відображають спосіб концептуалізації страху людською свідомістю через приписування страху ролі контейнеру. При цьому реалізації знаходить концептуальна метафора СТРАХ – КОНТЕЙНЕР: to hold in awe (навіювати побожний страх) [437, с. 55; 441, с. 370]; to fall into fear (перелякатися) [437, с. 37], to keep somebody in God`s fear (залякувати) [441, с. 594].

За допомогою поданої метафори страх осмислюється як вмістилище, замкнутий простір, до якого потрапляє людина самостійно або під тиском загрози. Наприклад, дієслівні лексеми to hold та to keep у складі зазначених вище ФО, у значенні яких реалізується семантична ознака “вплив”, характеризуються семантичною спрямованістю дії суб’єкта на об’єкт впливу. На рівні мови такі ФО структуруються як фрази типу V+Prep+N, V+Participle I. Зазначені одиниці належать парцелам СТАН СТРАХУ та АГЕНС.

До останньої включаються ФО, які відображають діяльність людини, охопленої страхом, детерміновану характеристиками особи, наприклад, to make no bones about something, to put one’s foot down (діяти тверде та рішуче), to show the white feather (виявити боягузтво), to turn coward (накивати п’ятами) [441, с. 178]. Слот (діє) ТАК містить інформацію про відповідні одиниці цього типу.

Аналіз фразеологічної соматики на рівні внутрішньої форми англійських ФО [237; 309], виявляє домінуючу роль тілесності в процесі пізнання й опредмечування суспільством ЕК СТРАХ, що й обумовлює факт найбільшої чисельності корпусу фразеологізмів, які належать парцелі СИМПТОМ СТРАХУ та метонімічно позначають емоцію страх. Під час опису певного фрагменту ЕКС індивіда механізм метонімізації проявляється таким чином: певна фізіологічна ознака організму як результат впливу на людину конкретної емоції стає об’єктом фразеологічної номінації, і у процесі використання відповідної ФО ця ознака за допомогою асоціативного зв’язку актуалізує у свідомості цілісний образ відповідної емоції (концептуальна метонімія СТРАХ – ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СИМПТОМ) [3, с. 462; 52, с. 86]. Причому, концептуальна метафори та метонімія, які використовуються для розуміння таких ЕК не є довільними: вони мотивуються нашою фізіологією, зокрема нервовими процесами [52, с. 81; 385, с. 260-261; 398, с. 221; 399, с. 245].

Таким чином, спираючись на контекст висловлення, враховуючи культурні асоціації та активізуючи фонові знання, людина без зайвих зусиль здатна виявити відповідний референт – певну форму страху – який є імпліцитно представленим у метонімічному виразі. Отже, фізіологічні ознаки, які входять до складу ЕК СТРАХ у вигляді партонімічного фрейму ([ХТОСЬ: ціле має СТІЛЬКИ ТАКОГО ЩОСЬ: частина]), відбивають побутове сприйняття емоції людиною та стають когнітивним стимулом для розгортання метонімії у процесі вторинної номінації.

Значення ряду ФО одночасно створюється перехресною дією концептуальних метафоричних та метонімічних процесів, що спричиняє виникнення певного метоніміко-метафоричного “зрощення” (метафтонімія [368, c. 241]). “Зрощений” ментальний простір структурується фреймом, який має креативний характер, будучи холістичною сутністю, що сама здатна виступати об’єктом та засобом концептуалізації й означування мовними засобами [122, с. 182-187].

Значення ФО, що фіксують фізіологічні зміни усередині організму людини, пов’язані з: 1) появою неприємного відчуття холоду по всьому тілу, або локалізованого у певному органі чи частині тіла; 2) порушенням нормального зорового сприйняття дійсності; 3) змінами у сердцевій діяльності; 4) дисфункцією в інтелектуальній діяльності людини; 5) змінами у нервовій системі людини:

1) неприємне відчуття холоду у тілі або певному органі / частині тіла, наприклад, somebody’s blood freezes, somebody’s blood turns to ice (кров застигає в жилах) [441, с. 298]; get cold feet (труса праздновать) [441, с. 621]; somebody is chilled to the bone (заклякнути) [441, с.193]. Когнітивна метафора, яка також бере участь у формуванні семантичної структури цих ФО, має вигляд СТРАХ – ХОЛОД;

2) порушення зорового сприйняття: green spots dance before somebody’s eyes (в очах потемніло, позеленіло) [441, с. 117]; everything swam before somebody’s eyes, somebody grew blind with something [441, с. 532-533]. Осмислення емоцій через концепти СВІТЛО та КОЛІР є важливим аспектом їх концептуалізації. При цьому страх як негативна емоція концептуалізується як темна [3, с. 372; 8, с. 108]: everything is going dark before somebody’s eyes [441, с. 117];

3) зміни у функціонуванні серця, яке, подібно до барометру, чутливо реагує на появу страху, осмислюючись метафорично у ролі МЕХАНІЗМУ: one‘s heart failed one, one’s heart missed a beat (душа у п’ятах), ЖИВОЇ ІСТОТИ: one’s heart leaped into one’s mouth (тоскно на серці) [441, с. 204]; somebody’s heart is uneasy (nervous) (душа не на місці) [441, с. 203]; ПРЕДМЕТУ: one’s heart slipped down to one’s boots (душа у п’ятах) [441, с. 292];

4) повне або часткове пригнічення локалізованої у мозку інтелектуальної діяльності людини, усіх когнітивних процесів: to frighten (scare) somebody (be frightened) out of one’s wits, to scare somebody out of his senses (вщент перелякати) [437, с. 659];

5) зі змінами у нервовій системі людини, яка “відповідає” за емоційно-вольову сферу – страх руйнує витримку людини під час небезпеки або не здатен подолати стійкість характеру людини: one’s nerves are shattered, one’s nerves are stretched to breaking (розторсані нерві), але (one has) nerves of steel (сталеві нерви) [441, с. 373, с. 464];

Значення ФО відбивають зовнішні прояви відчуття страху індивідом: 1) ступор тіла людини; 2) розслаблення чи напруження м’язів ніг; 3) зміни дихальної діяльності; 4) зовнішній вияв відчуття холоду; 5) рухи очей; 6) зміна кольору шкіри; 7) “рух” волосся на голові; 8) мімовільний рух щелеп; 9) потіння; 10) дисфункція мовленнєвої діяльності. Отже, ФО фіксують:

1) заціпеніння (ступор), яке охоплює усе тіло (м’язи) людини, наприклад, scare somebody stiff (нагнати остраху) [441, с. 594; 437, с. 659]; to grow dumb (настрахати) [437, с. 659]; turn to stone, to be (become) petrified (paralysed / frozen) with fear / horror (зацепініти від жаху) [441, с. 260];

 2) раптове почуття слабкості в ногах, колінках, втрата рівноваги аж до обморочного стану, чи, навпаки, активізація даної частини тіла виражається значенням наступних ФО: somebody’s knees shake; somebody’s legs gave way under him (підлога захиталася / ноги подламалися) [441, с. 381]; one is weak at the knees; one can hardly stand (ноги не держать) [441, с. 381]; one is staggering; one stumbles at every step (ноги плутаються (з переляку)) [441, с. 380-381]; take to one`s heels; show a clean pair of heels (п’ятами накивати) [441, с. 383];

3) зміни у функціонуванні дихальної системи організму людини: be afraid to breath (боятися чмихнути) [441, с. 49]; bate (catch, hold) one’s breath (затаїти подих) [441, с. 214];

4) зовнішній вияв неприємного відчуття холоду у формі тремтіння, ознобу, мурашок по тілу людини: tremble like an aspen leaf, to quake in one’s boots (тремтіти як осика) [441, с. 319]; it makes one’s flesh / skin creep; it gives somebody the shudders (кидати в дрож) [441, с. 193]; fear makes one`s flesh creep; one gets chill bumps [441, с. 356-359]; it sends a chill up and down one`s spine [441, с. 356] (мурашки побігли по по спині (по телу, по шкірі));

5) зміна звичайного положення очей: somebody’s eyes shift uneasy; somebody’s eyes are popping out with fear (очі на лоба повилізали) [441, с. 108]; to wide one’s eyes seeing smth (повитріщати очі) [441, с. 110];

6) образна основа фразеологізмів фіксує яскраві ознаки зміни кольору шкіри: as white as a sheet (as a ghost, ashes, death, milk, driven snow, chalk); to turn (go) grey (білий як стіна, як смерть) [441, с. 53, 335];

7) “рух” волосся на голові: one’s hair stand on end (волосся повставало) [441, с. 87];

8) стук зубів людини від страху: one is shivering so bad he cannot keep his teeth together; one cannot stop his teeth chattering (стукати зубами від страху) [441, с. 242];

9) потіння як результат діяльності залоз внутрішньої секреції: cold sweat, gipsy sweat, to throw somebody into a sweat (a perspiration) (вкритися парою) [441, с. 457];

10) діяльність мовних органів, тобто особливості протікання мовленнєвої діяльності індивіда, охопленого страхом чи будь-якою з його форм (активізація чи уповільнення аж до повного припинення мовленнєвих актів), наприклад, somebody’s speech is slurred (incoherent) [441, с. 699]; to swallow one’s tongue (язик плутається, не ворушиться) [441, с. 701]; somebody has lost control of his/her tongue [441, с. 200], somebody’s tongue stuck (cleaved) to the roof of one’s mouth (язик віднявся) [441, с. 699].

Слоти акціонального фрейму [ХТОСЬ] ДІЄ, ТАК, (на) ЩОСЬ: пацієнс, (через) ЩОСЬ: причина, (заради) ЩОСЬ: результат вербалізуються рядом ФО парцели ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ: escape with a fright (легко відкараскатися) [441, с. 253]; present a bold front [441, с. 200]; because of mortal dread (заради страху іудейски) [441, с. 593]; to summon (screw up) one’s courage, recover one’s spirits (збиратися з духом) [441, с. 201]. Своєю семантичною структурою вони репрезентують безпосередньо різні форми страху, які переживає людина, та її дії щодо виходу з ситуації небезпеки, що склалася, а також причини та наслідки таких дій.

Як частковий випадок подібних одиниць виокремлюються фразеологізми, які є мовним виявленням самої емоції [ХТОСЬ вимовляє ЩОСЬ]: How perfectly terrible! (Жах, та й годі!) [440, с. 279], God bless me! Mercy on us! (Господь милуй!) [440, с. 84]; (Good) (gracious) Heavens! Oh, dear! (батюшки!) [440, с. 40].

Знання про загрозу, яка діє на індивіда, породжуючи ситуацію небезпеки, що має своїм результатом виникнення у індивіда емоції страх, акумулюються в інформаційному слоті ХТОСЬ / ЩОСЬ: агенс (загроза). Ці знання представлені значеннями ФО парцели ЗАГРОЗА, які характеризують або загрозливі дії інших людей, або небезпеку з боку певних реальних чи уявних предметів, явищ, подій тощо, які здатні викликати страх: somebody shudders at the mere thought of it (в дрож кидає від однієї згадки про щось) [441, с. 193].

У ролі агенса, що спричиняє певні зміни у стані та поведінці індивіда може виступати сам страх як такий, набуваючи характеристик живої істоти, часто ворожої по відношенню до людини (парцела СТАН СТРАХУ). У таких ФО актуалізується концептуальна метафора СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА: fear has big / (hundred) eyes; fear is liable to make one see all sort of things; fear breeds terror (у страха великі очі) [441, с. 594]; fear eats one’s heart out (на душі тоскно) [441, с. 292].

У більшості ФО акцентуються наслідки дії небезпечних факторів, у той час як сама загроза залишається неексплікованою і реконструюється на основі звернення до загального фрейму ЕК СТРАХ. Проте, у концептуальному фрагменті даного ЕК, який зберігає блок інформації про дію загрози, страху може бути приписана роль інструменту впливу на особу-пацієнс [340, с. 176]. Таким чином, вербалізації набуває слот ХТОСЬ / ЩОСЬ: інструмент впливу (парцела ЗАГРОЗА), наприклад: to strike with awe (навіювати жах) [437, с. 55].

Отже, страх концептуалізується за допомогою концептуальної метафори СТРАХ – ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ): to throw a scare into somebody (налякати) [437, с. 659; 441, с. 594]; to strike terror into somebody’s heart (лякати, залякувати) [437, с. 659], to put the fear (the fear of God) into somebody (залякати) [441, с. 593]. У цих виразах страх може розглядатися як сутність, яка заповнює людину, реалізуючись у метафорі СТРАХ – ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ.

З іншого боку, ця ж сама концептуальна метафора використовується для осмислення страху, безвідносно до того чи виконує він роль інструменту впливу на особу: there is no fear (немає приводу для занепокоєння) [441, с. 353], without fear or favour (неупереджено) [441, с. 353], формуючи слот існує ТАК предметного фрейму істоти чи неістоти.

Таким чином, КА семантичних структур корпусу ФО на позначення емоції страх, виявив той факт, що інформація про емоцію на концептуальному рівні може заповнювати слоти різноманітних фрагментів фрейму ЕК СТРАХ, а, отже, у свідомості вона наділяється різними семантичними ролями. У низці ФО страх на концептуальному рівні представляється у ролі 1) агенса, 2) контейнеру, 3) вмісту контейнеру, 4) предмету: об’єктів (СТРАХ – ПРЕДМЕТ / ІНСТРУМЕНТ), явищ оточуючої дійсності (СТРАХ – ХОЛОД) або живих істот (СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА).

Виявлені під час дослідження способи метафорично-метонімічної концептуалізації емоції страх вважаємо прототиповими для англомовної спільноти і домінантними для побудови образно-аксіологічної складової ЕК СТРАХ, яка є одним з базових компонентів як фразової, так і пареміологічної семантики.

Похожие работы

Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів

Скачать

112667

11

1

... зміни тощо) [2:103]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови. 3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів   3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови Проблема вербалізації та ...

Особливості розвитку англійської мови в Індії

Скачать

153648

7

1

... не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128]. Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). ...

Композити як вираження текстової модальності

Скачать

56911

0

0

... it is not rainy; That is two months of every year. ( Byron, p.23) Гіпербола – навмисне перебільшення: He got two-million-dollars job. (Grisham 2 p.123) 3.3 Композити як вираження текстової модальності Текстова модальність, відображаючи найбільш загальні та суттєві ознаки тексту, а саме відношення того, хто говорить чи пише до дійсності, може проявлятись на поверхню лексичними засобами. ...

Засоби вираження модальності в сучасній англійській мові та особливості її перекладу (на матеріалі текстів різних жанрів)

Скачать

97683

5

1

... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...