Концепт як об’єкт мовознавчих розвідок

Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови
Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів Когнітивний підхід у розгляді проблеми співвідношення мови та мислення Концепт як об’єкт мовознавчих розвідок Особливості вербалізації фрагментів концептуальної картини світу Основні напрями концептуального аналізу лексики Емоції: мовна та концептуальна репрезентація Емоційна концептосфера як структурна одиниця концептуальної картини світу англомовного суспільства Лінгвопсихологічні передумови формування концепту СТРАХ Семантична структура емоційного концепту СТРАХ у сучасній англійській мові Аксіологічні особливості емоційного концепту СТРАХ Номінативний простір ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові Прототипова організація номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові Лексико-семантична парцеляція номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові Прикметникове та прислівникове ЛСП “страх” Дієслівне ЛСП “страх” Фразове представлення номінативного простору “страх” сучасної англійської мови Фразеологізми Паремії Стилістична організація номінативного простору “страх” Особливості концептуальної репрезентації емоції страх у художньому мовленні Представлення слоту ЗАГРОЗА емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі Концептуально-семантичний аспект втілення слоту ЗАГРОЗА Вербалізація СТАТАЛЬНОГО слоту емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі Підслот СТАН СТРАХУ Підслот СИМПТОМ Слот РЕАКЦІЯ емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі Особливості тропеїчних засобів представлення емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі Метафора Зооморфна метафора Натурморфна метафора Метонімія Епітет
490222
знака
5
таблиц
8
изображений

1.1.2 Концепт як об’єкт мовознавчих розвідок

Процес пізнавальної діяльності індивіда передбачає накопичення ним нової інформації та відповідну її модифікацію [164, с. 23; 230, с. 20; 431, c. 134]. У людській когніції закладені універсальні пізнавальні стратегії, що вміщені у мозку індивіда й задані самою його біологічною структурою, забезпечуючи нормальне існування особи в оточуючому інформаційному просторі [160, с. 34].

Коли йдеться про отримання, переробку, збереження й використання знань, формування думки та оцінки оточуючого світу, й наступного отримання ними фізичної оболонки, “тіла знака”, припускають одночасно існування різних форм їхньої репрезентації в мозку людини у вигляді певних структур свідомості [91, c. 24; 390, c. 124]. Такими структурами виступають концепти – “кванти знання” [108, с. 29; 162], що зорієнтовані на відображення онтології світу у зв’язку з потребами соціальної дійсності [30, с. 22; 144, с. 17; 338, с. 108], дозволяють пов’язати смисл слова у словнику та у процесі комунікації [107, с. 99].

Базова категорія концептуальної семантики – концепт трактується як ідеальна сутність, що формується в свідомості людини у вигляді глобальної, певним чином організованої, різносубстратної розумової одиниці [262, с. 4-5; 383, c. 3; 400, с. 19], багатомірне ідеалізоване утворення [195, с. 16], яке втілює культурно зумовлені уявлення етносу про світ [100, с. 100; 278, с. 111-112] та може опредметнюватись системою мовних засобів. Концепт розглядається як репрезентант інформації – досвідно-енергетичного кванту, який надходить до свідомості людини у вигляді різного роду інформаційних енергем, із яких він формується [134, с. 51; 276, с. 259].

Семантично концепт являє собою деяку абстракцію, що узагальнює значення ряду своїх реалізацій. До семантичної структури концепту належать усі ознаки поняття (ядро концепту), а також його вихідна форма (етимологія), стиснена до основних ознак змісту історія, сучасні асоціації, уявлення, оцінки, переживання тощо [107, с. 93; 205, c. 28; 292, с. 43]. Така ментальна структура включає також усю комунікативно значущу інформацію (інформацію про системну значущість знака концепту), когнітивну пам’ять слова (його смислова наповненість, яка корелює з першопризначенням знаку та ціннісними орієнтирами етносу) та прагматичний компонент (пов’язаний з ілокутивною та експресивною функціями мови) [65; 123, с. 6-10].

У свідомості людини концепт породжується на основі результатів практичної діяльності, пізнання та оцінки об’єктивного світу [238, с. 19; 421, с. 448; 428, c. 46]. При цьому будь-який концепт виникає у формі образу, який здатен просуватися ступенями абстракції. Коли кількість його ознак збільшується, тобто збільшується рівень абстракції, чуттєвий образ поступово перетворюється на образ розумовий [263, c. 70]. Такий принцип формування ментальної репрезентації знань про світ дозволяє розглядати концепт як “поглинаючу польову структуру” [124, с. 150], до якої входять різні аспекти знання і досвіду, у тому числі, світоглядний, раціональний, емотивний, культурологічний.

Концепт як невід’ємна частина світогляду певного етносу є “згустком культури” в індивідуальній свідомості [292, с. 43; 395, с. 105], тим, у вигляді чого культура входить у ментальний світ особистості. Крім того, за посередництва концепта людина поринає у культуру, і, навіть, може впливати на неї [12, с. 11; 57, с. 97; 65; 188, с. 4-5].

Утворення та розвиток концептів є результатом мисленнєвого конструювання предметів та явищ. Зазначений когнітивний процес кваліфікується як концептуалізація [30, с. 21; 144, с. 17; 258, с. 16-18]. Характеризуючись багатоканальністю й цілісністю отримання та переробки інформації [78, с. 25], вона спрямована на виділення у свідомості суб’єкта пізнання мінімальних змістових одиниць досвіду, які піддаються омовленню.

 Концептуалізація знаходиться у тісному зв’язку з культурними схемами, які були сформовані етносом у процесі його історичного розвитку, обумовлюючись такими факторами як образне сприйняття, фізична взаємодія, ментальні образи та роль реалій у культурі [78, с. 30; 174, с. 48], та забезпечується роботою сенсорно-рецептивної, логіко-поняттєвої, емоційно-оцінної та ціннісно-моральної сфер свідомості [143, с. 168].

Оскільки в утворенні концептів беруть участь попередньо осмислені дані, концептуалізація спирається на такий когнітивний процес, як категоризація [30, с. 23-24; 280; 369, с. 63; 410, с. 223-224]. Під категоризацією розуміють поділ зовнішнього та внутрішнього світів людини на категорії, які відображають знання про сутність її існування, а також віднесення до сформованих категорій явищ, об’єктів та процесів, що мають певні схожості [11, с. 28; 168, с. 96; 331, с. 145; 386, c. 76-77; 400, с. 17; 413, с. 739]. Вона стає унікальним засобом отримання та утримання якомога більшого обсягу інформації, витрачаючи при цьому мінімум когнітивних зусиль [20, с. 23-24; 338, с. 110], а також забезпечує наше просторове та часове орієнтування та ефективну інтерпретацію інформації про оточення, оскільки “канонізує” перцептивний досвід, задаючи першопочаткові параметри осмислення реальності [20, с. 24; 400, с. 17-18; 410, c. 223; 414, с. 262-263; 428, c. 122]. Розуміння ж ментальних образів вимагає виділення смислів та їхньої вербалізації [139, с. 21].

Категорії, що оформлюються у процесі пізнання світу й зазнають подальшої вербальної маніфестації, відтворюють властивості як конкретних, так і абстрактних сутностей світу та відношення між ними у всезагальній та найбільш концентрованій формі [29, с. 9; 428, c. 121]. Утворення категорій пов’язано з формуванням прототипу, навколо якого вона будується [103, с. 75; 416, с. 213; 429, с. 14]. Прототип є концептом, що являє собою сукупність ознак, які дозволяють об’єднати споріднені поняття, виділити родо-видові протиставлення та проміжні категорії, що їх пов’язують [258, с. 7-8; 277, с. 44; 366, c. 63; 400, c. 17-19; 419, с. 69]. Виявляючи риси “фамільної подібності” з собою нового об’єкта категоризації, прототип відповідає за його віднесення до заданого прототипового класу [35, с. 263-264; 410, c. 224; 413, с. 739; 416, с. 213].

Межі між категоріями є розмитими та рухомими, що є закономірним наслідком природи людського сприйняття та осмислення світу [408, с. 402-403; 425, с. 60-63; 430, с. 19]. Ця особливість уможливлює міграцію периферійних членів категорії, яка, з одного боку, забезпечує взаємозв’язок окремих категорій, а з іншого – пластичність загального категоріального апарату людини, пристосованого до потреб як наївного, так і наукового осмислення світу.

Використання у процесі інтерпретації дійсності прототипів як інструментів, за допомогою яких людина здатна справлятися з нескінченною кількістю стимулів, що поступають з оточення, складає значну частину усієї її когнітивної діяльності [90, с. 58-67; 380, с. 212; 419, c. 68]. Виконуючи роль фільтрів, через які йде потік нової інформації, прототипи беруть участь у її ідентифікації та категоріальному розподілі, весь час оновлюючись, поповнюючись новими даними. Враховуючи зазначене, їх можна віднести до концептів-аналізаторів [243, с. 101-106], які задають напрямки когнітивного опанування буття людиною та фіксування результатів когніції у системі мови.

Предметний світ, осягнутий людиною на поняттєвому рівні, в ідеальній формі існує в системі мовних значень [139, с. 21], які виступають засобом семантичної інтерпретації поняттєвого світу [94, с. 4; 163, с. 61]. Значення слова виступає лінгвістичним відбитком, концептуально конгруентним, але не повним двійником поняття, що є своєрідним прототипом, навколо якого формується концепт [201, с. 90; 205, c. 27-28; 231, с. 352]. Таким чином, значення мовних знаків пов’язується зі своєю понятійною основою, що робить можливим реконструкцію концепту під час аналізу семантики його мовних репрезентацій.

Під час опису вербально представлених концептів слід враховувати їхню неізольованість відносно один одного [96; 107; 243], що ставить питання вивчення загальної організації системи концептів у свідомості людини.


Информация о работе «Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 490222
Количество таблиц: 5
Количество изображений: 8

Похожие работы

Скачать
112667
11
1

... зміни тощо) [2:103]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови. 3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів   3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови Проблема вербалізації та ...

Скачать
153648
7
1

... не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128]. Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). ...

Скачать
56911
0
0

... it is not rainy; That is two months of every year. ( Byron, p.23) Гіпербола – навмисне перебільшення: He got two-million-dollars job. (Grisham 2 p.123) 3.3 Композити як вираження текстової модальності Текстова модальність, відображаючи найбільш загальні та суттєві ознаки тексту, а саме відношення того, хто говорить чи пише до дійсності, може проявлятись на поверхню лексичними засобами. ...

Скачать
97683
5
1

... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...

0 комментариев


Наверх