Основні напрями концептуального аналізу лексики

1.1.4 Основні напрями концептуального аналізу лексики

Основним методом дослідження мовних одиниць у когнітивній лінгвістиці є концептуальний аналіз (КА) [96; 158; 163; 270; 302; 326; 341; 379; 389; 397; 403], який спрямовано на розкриття механізмів мовної діяльності у її нерозривному зв’язку з мисленням та реальністю [94, с. 5].

КА лексики базується на традиційному семантичному аналізі (СА) [162], який розглядає сутність лексичного значення як інгредієнта мовної структури та спрямовує увагу на роз’яснення семантики знаку, на експлікацію зв’язку між ним та об’єктами оточуючої дійсності. У рамках когнітивної лінгвістики значення перестає розглядатися як сутність, яка складається з елементарних семантичних ознак, упорядкованих ієрархічно за родо-видовим принципом [78, с. 109-110; 289; 313; 359]. Воно описується як структура, яка складається з двох рівнів: зовнішньої, поверхневої семантики та глибинного семантичного (концептуального) рівня мовних одиниць [24, с. 8-9]. Дослідженню підлягає саме концептуальний прошарок семантики – рівень ментальних сутностей, які структурують та обумовлюють зміст лексичних одиниць [382, с. 25; 389, с. 3].

Під час проведення КА семантичні компоненти значення співвідносяться між собою та об’єднуються у складі цілісної моделі – концептуальної структури. Таким чином, СА дає дослідникові той матеріал, який підлягає подальшому аранжуванню у складі шуканої концептуальної моделі [228, с. 38-39]. Отже, на відміну від СА, КА пов’язаний з усвідомленням сутності самого вербалізованого концепту, що стоїть за лексичною одиницею, із встановленням засобу організації концепту в мисленні та з розробкою принципів концептуального моделювання значення [262, с. 5].

 Складність такого підходу полягає у тім, що слово, яке представляє концепт у мові, фіксує у своєму лексичному значенні лише його окремий аспект [78, с. 22], декілька основних концептуальних ознак. Вони є релевантними для повідомлення, і, у такий спосіб, лексична одиниця виступає “міткою” вербалізованого концепту. До того ж, відобразити в узусі концепт у всіх його нюансах є практично неможливим, а деякі його ознаки, шари високого рівня абстракції взагалі не підлягають мовній експлікації [264, с. 96-97]. Через це вербалізований концепт співвідноситься більш ніж з однією лексичною одиницею, і логічним завершенням його аналізу стає співвіднесення концептуальної структури фрагмента дійсності з планом вираження сукупності синонімічних засобів, що описують заданий фрагмент у мові [65].

Аналіз ментальних репрезентацій у лінгвістиці спирається, на дві лінії: а) розгляд того, як вживаються слова, що відповідають конкретному поняттю; б) зіставлення засобів визначення поняття та непрямих його характеристик [90, с. 58]. До числа найбільш розповсюджених на сучасний момент методик лінгвістичного дослідження концептів відноситься, насамперед, компонентний аналіз семантики ключового слова – імені концепту, а також аналіз синонімів і дериватів ключового слова, аналіз сполучуваності ключового слова, виявлення концептуальних зв’язків через аналіз словників тезаурусного типу, аналіз паремій і афоризмів на позначення концепту, аналіз текстів тощо [65; 262, с. 5-7; 357, с. 19-24].

Через те, що методика КА ще не є остаточно розробленою, існує декілька підходів до моделювання структури концептів, які різняться залежно від способу інтерпретації концепту, його призначення та вживання. Тому в дослідженні використовується комплексний підхід до аналізу концепту СТРАХ, який полягає у поєднанні ряду різних методик, розроблених у рамках фреймової семантики [213; 287; 325; 409], прототипової семантики [56; 397; 416] та теорії концептуальної метафори [368; 385; 396].

Метод фреймової семантики концептуально-семантичного дослідження лексики передбачає встановлення та структурацію тієї концептуальної ділянки досвіду, на фоні якої висвітлюється значення слова [30, с. 62; 435]. Фрейми трактуються як ментальні моделі, які існують у феноменологічному полі людини. Вони представляються як схемні структури, що засновані на вірогідних даних про стереотипну ситуацію, знання яких забезпечується вербалізованими концептами [87, с. 69; 197, с. 153; 304, с. 181; 367, c. 11; 409, с. 355]. Фрейми зберігають інформацію про досвід пережитих у минулому подій, предписують комунікантам шляхи їх використання у знайомих ситуаціях [213, с. 7; 337, с. 51].

Фрейм має пропозиційну організацію. Пропозиція є особливою формою репрезентації знання, базовою когнітивною одиницею зберігання інформації, яка відіграє головну роль у породженні та інтерпретації мовленнєвої діяльності особи [197, с. 120; 380, с. 8; див. також 88, с. 58; 287, с. 228-271]. У зв’язку з тим, що суб’єкт може розширюватися декількома предикатами, у фреймі виокремлюються вершинні вузли, що містять фіксовану інформацію про конкретну ситуацію та вузли нижчих рівнів з інформацією, яка є обов’язковою для уточнення конкретних понять [409, с. 355; 419, c. 65]. По мірі накопичення інформації слоти фрейма поповнюються даними, які у процесі структурації формують свого рода субфрейми. Приєднання до останніх інших споріднених фреймів приводить до формування структури у вигляді ієрархічно розгалуженої мережі, яка існує у пам’яті як результат того, що різні фрейми включають один і той самий мовний матеріал [див. 326; 369].

Важливу частину методологічного апарату когнітивної лінгвістики складає теорія прототипів [326; 410; 414; 416], у рамках якої мовне значення розглядається як прототип, що є результатом категоризації фрагмента оточуючого світу [163, с. 142]. Залучення апарату прототипової семантики під час аналізу змісту вербальних репрезентантів певного концепту дозволяє розглянути та змоделювати його структуру як складну, багаторівневу організацію взаємопов’язаних смислів, встановити його концептуальний перетин з іншими категоріями та визначити за ступенем його семантичної “розвиненості” його статус у відбитої свідомістю моделі світу, закріпленої у системі мови окремої спільноти.

З метою інтерпретації значення номінативних та комунікативних одиниць, що фіксують конфігурацію різноманітних фреймових структур, одною з яких є компаративний фрейм, нами залучається теорія концептуальної метафори [379, с. 25; 396, с. 5; 399, с. 204].

Концептуальна метафора розглядається як іманентна властивість образно-асоціативного способу мислення людини, і проявляється у здатності проводити інтелектуальні, емоційні, перцептивні аналогії та тотожності між системами понять різних областей свідомості [179, с. 148; 198, с. 171-175; 248, с. 41], і що є найголовнішим – виводити з них певний смисл [8, с. 373; 319, с. 68; 432, с. 116]. Метафори, таким чином, постають не тільки інструментом вираження ідей за допомогою мови, а виступають способом осмислення концептуалізованих реалій буття [68, с. 11-12; 368, c. 225-226; 430, c. 118].

Концептуальна метафора розглядається як базова структура розуміння, що дозволяє осмислити деяку область дійсності – область-мету (референтний концепт) – у термінах поняттєвих структур, які склалися на базі досвіду, отриманого в іншій області – області-джерелі (корелятивний концепт) [9, с. 368; 74; 398, с. 221; 399, c. 203-207; 426, c. 9]. Співвідношення між референтом та корелятом – підґрунтя метафори, що відповідає за створення гносеологічного образу відображуваної метафорою дійсності [132; 268, с. 141; 377], визначається як співположення [399, с. 245], яке на рівні комунікації передає необхідний обсяг інформації у найбільш експресивній формі [179, с. 148].

 Область-джерело – інтуїтивно зрозуміле, що носить конкретний характер, пов’язане з сенсомоторним, фізичним або просторовим досвідом індивіда та культурно-специфічними моделями, сформованими у колективної свідомості соціуму [368, c. 211; 399, c. 207; 428, c. 158]. Реципієнтна зона, яка осмислюється в термінах області-джерела, зазвичай має абстрактний характер та встановлюється на основі досвіду й асоціативного переосмислення людиною оточуючого світу [16, с. 75; 379, с. 37]. Мовна метафора є поверхневим проявом когнітивного співположення двох концептуальних царин [105, с. 192; 307, с. 26; 343, с. 355; 344, с. 82-84] є своєрідним ключем для розуміння глибинної метафори, і, таким чином, через неї – способом пізнання основ мислення [428, c. 15].

Отже, концепти визнаються основними структурами репрезентації знань про людину та світ, що утворюються у свідомості в процесі категоризації та концептуалізації. Їхній опис як дискретних ментальних одиниць, які визначають семантичну структуру мовних засобів, залучає усі вищезазначені методики, якими ми будемо оперувати під час вивчення та моделювання ЕК СТРАХ.

Похожие работы

Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів

Скачать

112667

11

1

... зміни тощо) [2:103]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови. 3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів   3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови Проблема вербалізації та ...

Особливості розвитку англійської мови в Індії

Скачать

153648

7

1

... не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128]. Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). ...

Композити як вираження текстової модальності

Скачать

56911

0

0

... it is not rainy; That is two months of every year. ( Byron, p.23) Гіпербола – навмисне перебільшення: He got two-million-dollars job. (Grisham 2 p.123) 3.3 Композити як вираження текстової модальності Текстова модальність, відображаючи найбільш загальні та суттєві ознаки тексту, а саме відношення того, хто говорить чи пише до дійсності, може проявлятись на поверхню лексичними засобами. ...

Засоби вираження модальності в сучасній англійській мові та особливості її перекладу (на матеріалі текстів різних жанрів)

Скачать

97683

5

1

... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...