Епітет

Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови
Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів Когнітивний підхід у розгляді проблеми співвідношення мови та мислення Концепт як об’єкт мовознавчих розвідок Особливості вербалізації фрагментів концептуальної картини світу Основні напрями концептуального аналізу лексики Емоції: мовна та концептуальна репрезентація Емоційна концептосфера як структурна одиниця концептуальної картини світу англомовного суспільства Лінгвопсихологічні передумови формування концепту СТРАХ Семантична структура емоційного концепту СТРАХ у сучасній англійській мові Аксіологічні особливості емоційного концепту СТРАХ Номінативний простір ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові Прототипова організація номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові Лексико-семантична парцеляція номінативного простору “страх” у сучасній англійській мові Прикметникове та прислівникове ЛСП “страх” Дієслівне ЛСП “страх” Фразове представлення номінативного простору “страх” сучасної англійської мови Фразеологізми Паремії Стилістична організація номінативного простору “страх” Особливості концептуальної репрезентації емоції страх у художньому мовленні Представлення слоту ЗАГРОЗА емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі Концептуально-семантичний аспект втілення слоту ЗАГРОЗА Вербалізація СТАТАЛЬНОГО слоту емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі Підслот СТАН СТРАХУ Підслот СИМПТОМ Слот РЕАКЦІЯ емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі Особливості тропеїчних засобів представлення емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі Метафора Зооморфна метафора Натурморфна метафора Метонімія Епітет
490222
знака
5
таблиц
8
изображений

3.3.5 Епітет

Один із основних шляхів пізнання та структурування концептуалізованої емоції страх виявляється у дії тропеїчного механізму епітету. У сучасному мовознавстві під епітетом розуміють експресивно-образне або емотивно-оцінне означення, яке відмічає суттєву для певного контексту рису об’єкта номінації з метою конкретизування уявлення про нього [112, с. 26].

Епітети відносяться до найбільш компактних компаративних тропів у тому сенсі, що виражаються порівняно невеликими синтаксичними структурами. Функції епітета, який вербалізує ЕК СТРАХ, виконуються прикметниками: “The real heavy horrors” Dick said” [523], субстантивними одиницями: “Her face was pallid, cottage-cheese color” [508, c. 251], партиципними формами дієслова: “As he did so he was suddenly swept with a bone-freezing terror” [519, c. 90]. Епітетні конструкції відтворюють підслот ТАКИЙ, кваліфікуючого предмети різних слотів ЕК СТРАХ.

На відміну від логічно-предметної інформації про денотат, епітет є емотивно забарвленим, виступаючи засобом вираження суб’єктивно-оцінного ставлення до об’єкту пізнання [6, с. 88], експлікуючи основні складові ЕК СТРАХ. Так, у прикладах obsessive dread [541, с. 119], wretched fear [526, c. 327], causeless alarm [534, с. 120], clinical awe [524] усі визначення зазначених форм страху, внаслідок узуальності вживання, логічної, пояснювальної інформації про денотат, представленого субфреймом СТАН СТРАХУ, не відносяться до епітетів. Проте, й ті епітети, в яких образність поступово втратила свою виразність як результат традиційного означення ЕК СТРАХ, наприклад, deep awe [542, c. 146] або які містять у собі індивідуальну оцінку певної форми страху, наприклад, inevitable fear [526, с. 447], належать до узуально-асоціативних. До їхнього переліку також включаються лексичні одиниці прикметникового поля “страх”, які вказують на інтенсивність прояву певного феномена реальності: terrific inrush [476, c. 197], frightful hazard [476, c. 132], реалізуючи знання слоту ЗАГРОЗА ЕК СТРАХ.

Оказіонально-асоціативні епітети функціонують лише у рамках залученого ЕК СТРАХ вербального контексту. Їхня особливість полягає в незвичному накладанні на інтерпретаційне поле ЕК СТРАХ тієї інформації, яку вони “привласнюють” від певного концепту своїм значенням, унаслідок чого на концептуальному рівні свідомості виникає ефект зіставлення двох онтологічно різних сутностей. Такі компаративні епітети прагматично орієнтують на сприйняття страху та, фіксуючи імпліцитне значення, відтворюють образне уявлення про нього [112, с. 26].

Серед них для експлікації образної структури ЕК СТРАХ найбільш активно залучаються метонімічні епітети: “Francis stood motionless, retaining though afraid, unmoved features” [498, c. 50], “He only has to look in her eyes, which are more frightened than grateful” [513, c. 19], де співставлення йде на логічному відношенні суміжності: почуття страху приписується людським органам тіла; метафоричні епітети: “Their countenance expressed a breathless terror” [477, c. 260], “The old dreamy terror was on him” [515, c. 155], “a feeling of stifling, directionless panic” [521, c. 184] з розкриттям асоціації на основі уподібнення страху людині, живій істоті; оксюморонні епітети, наприклад, “Julia, I wanted to tell you, Michael has engaged Evice. I’m awfully glad it’s fixed up” [478, c. 199], у яких вживаються одиниці з протилежними за смислом значеннями.

Таким чином, у сучасній англомовній художній прозі порівняння, метафора, метонімія, оксюморон та епітет виступають найбільш продуктивними тропеїчними способами адекватного усвідомлення ціннісно-образної складової ЕК СТРАХ. Зазначені тропи формують та визначають її структуру, яка базується на асоціативно-образних конотаціях як результаті аналогового зіставлення різних поняттєвих сфер людської свідомості.

Висновки до третього розділу

 

1.  Відображена у текстах сучасної англомовної художньої прози ситуація переживання індивідом страху кваліфікується як емоційна ситуація небезпеки, під якою розуміємо фрагмент тексту, корелятом якого виступає ЕК СТРАХ. Загальна фреймова модель під час наративного розгортання тексту приймає форму або прототипового сценарію переживання страху, або сценарних фреймів девіантних емоційних ситуацій небезпеки. Вона включає п’ять складноструктурованих слотів СТАТАЛЬНИЙ, ЗАГРОЗА, РЕАКЦІЯ, ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ, КОМПАРАТИВНИЙ та АКСІОЛОГІЧНИЙ (див. Додаток Н).

2.  Слот ЗАГРОЗА містить інформацію про причину або джерело небезпеки у вигляді загрози, яка, залежно від типу впливу на індивіда, підрозділяється на біологічну / соціальну, фізичну / психологічну / психофізичну, дійсну / уявну, реальну / нереальну. Підслот ТАКИЙ містить інформацію про основні види загрози, на основі яких виділяються прототипові для англомовного суспільства форми страху, наприклад, страх хвороби, старості, смерті, темряви тощо. За рахунок виявлення нових вузлів ЩОСЬ: мета / бенефіціант / помічник вдалося розширити структуру блоку ЗАГРОЗА.

3.  У підслоті ЕКСПІРІЄНЦЕР СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ акцент зміщується на розгляд людини як такої, яка у визначених просторово-часових рамках переживає свій страх у різних його формах / різновидах. Знання, сконцентровані у вузлі ХТОСЬ: експірієнцер (людина), доповнюються інформацією вузлів СТІЛЬКИ про кількість експірієнцерів та ТАКИЙ – про їхні когнітивні здібності, психофізичний стан, досвід, вік, соціальну, професійну належність.

4.   Підслот СТАН СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ структурується конфігурацією вузлів ЩОСЬ, ТАКИЙ та СТІЛЬКИ. У семантиці досліджуваних художніх текстів відбивається полісемантична концептуалізація страху англомовною спільнотою, яка реалізується у вигляді приписування страхові різних семантичних ролей контейнер / вміст контейнеру, рід / вид, причина / результат, інструмент. Якісні ознаки емоції страх, акумулюючись у вузлі ТАКИЙ, стосуються таких її характеристик, як “рекурентність”, “залежність різновидів страху від віку особи”, “новизна емоції”. Вузол СТІЛЬКИ містить інформацію про її кількісні параметри, які розкривають дискретний та континуальний способи осмислення природи страху.

5.  У підслоті СИМПТОМ ЕК СТРАХ сконцентрована інформація про внутрішні та зовнішні психофізіологічні реакції людського тіла на страх, серед яких виділяються вербальні та невербальні (паралінгвістичні). До об’єктивації симптоматики страху в англомовному художньому тексті широко залучаються як лексичні одиниці, так і репрезентаційні можливості емоційного синтаксису, що супроводжуються фонетичними та стилістичними засобами представлення ЕК.

6.  Слот РЕАКЦІЯ ЕК СТРАХ структурується як акціональний фрейм з прототиповим набором учасників, головним з яких виступає ХТОСЬ (людина), яка, знаходячись у стані страху, починає діяти на емоцію / загрозу з метою їх усунення або зменшення впливу. На концептуальному рівні людина як пацієнс-експірієнцер отримує роль експірієнцера-агенса, у той час як на пацієнса перетворюється загроза або страх. У тексті слот РЕАКЦІЯ збагачується підслотами ЩОСЬ: мета / результат / інструмент / бенефіціант / помічник, які містять оцінку поведінки індивіда, особливостей його емоційно-вольової сфери. В англомовних текстових фрагментах указана інформація репрезентується різнорідними одиницями і розміщується у фінальних частинах описів емоційної ситуації небезпеки.

7.  У сучасній англомовній художній прозі ЕК СТРАХ знаходить своє вираження у семантиці стилістично нейтральних та стилістично маркованих мовних засобів. Останні представлені графіко-фонетичними (тире, три крапки, тип, розмір шрифту, графони), морфологічними (вживання абстрактного імені емоцій групи “страх” у формі множини, з неозначеним артиклем, без артикля, використання підсилювальних прикметників, ступенів їх порівняння, прислівників, дієслів), лексико-стилістичними (історизми, сленгізми), лексико-синтаксичними (еліпсис, апозіопезис, паралелізм, повторення, полісиндетон, звертання, риторичне питання, модально-емоційне речення) та тропеїчними засобами вираження ЕК.

8.  Тропеїчні засоби представлення ЕК СТРАХ у текстах сучасної англомовної прози містять лексеми-репрезентанти концептів, що пов’язуються англомовною свідомістю з ЕК СТРАХ асоціативним зв’язком. Такі концепти складають КОМПАРАТИВНИЙ слот досліджуваного ЕК, вузли якого здатні збагачувати компоненти слотів ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ та РЕАКЦІЯ на основі зв’язку подібності або суміжності. Компаративне розширення слотів актуалізується через систему таких тропів як епітет, метафора, метонімія, порівняння, оксюморон, побудова яких залучає проектування на ЕК СТРАХ КС ЖИВА та НЕЖИВА ПРИРОДА. Страх образно уявляється як деяка сутність з рядом статичних та динамічних ознак, отриманих зі структури неемоційних концептів-корелятів ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ВОРОЖА СУТНІСТЬ, ПРИМАРА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, ПРЕДМЕТ, КОНТЕЙНЕР, ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, РЕЧОВИНА, АРТЕФАКТ, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, СТИХІЯ, що мотивують вербальне оформлення засобів вторинного означування ЕК СТРАХ. Наведені результати дослідження відбито у чотирьох публікаціях автора [40; 42; 48; 370].


ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Сучасні лінгвістичні пошуки у руслі когнітивно-дискурсивної парадигми, з одного боку, спрямовані на вивчення національно-мовного матеріалу з метою виявлення та моделювання представлених у людський свідомості різних типів знань про оточуючий світ. З іншого боку, вони намагаються пояснити те, яким чином когнітивні структури відбиваються в лексичній семантиці, відтворити ті механізми, завдяки яким вони беруть участь у переробці та комунікації інформації.

Подане лінгвокогнітивне дослідження мовних засобів англомовної репрезентації ЕК СТРАХ спирається на тезу про те, що національна мова виступає інструментом пізнання дійсності та втіленням світосприйняття людини, і пов’язана з номінацією об’єктів світу, формуванням та передачею думок та емоцій. З огляду на це, під ЕК розуміємо складний динамічний структурно-смисловий конструкт людської свідомості, який зберігає інформацію про виокремлений фрагмент емоційного буття людини та знаходить вираження у семантиці мовних засобів. ЕК як маркери емоційної сфери, відбивають знання про емоційно-особистісні якості та психофізичні стани індивіда, інформацію про фізіологічні реакції організму та здійснюють активну інтерпретацію реальності в ментальному світі людини.

Сукупність ієрархічно впорядкованих вербалізованих ЕК визначається нами як емоціоконцептосфера. Ядро ЕКС складають ментальні репрезентації знання про власне емоції як факти прояву діяльності емоційної сфери людини. До її позаядерної зони входить інформація про всі сфери буття людини, які так чи інакше детермінують її функціонування або осмислюються крізь призму її існування. Цей факт свідчить про накладання ЕКС на інші ділянки ККС індивіда, а отже, про її детермінуючу роль у свідомості особи: емоції є тим “цементом”, який скріплює ККС представників будь-якої мовної спільноти.

ЕКС – цілісний когнітивний конструкт високого рівня абстракції, який локалізується у ККС та частково відбивається у національній МКС. Загальновизнаний розподіл усіх емоційних станів індивіда на позитивно та негативно марковані, зумовлює те, що ЕКС виступає базою, на фоні якої висвітлюються домени позитивної та негативної тональності. Емоційні домени – фрагменти ЕКС, де акумулюються концептуалізації різноманітних емоцій, зокрема ЕК СТРАХ.

Вербалізований засобами сучасної англійської мови ЕК СТРАХ визначається як один з базових концептів національної ЕКС, комплексне культурно та соціально детерміноване когнітивне утворення, яке фіксує знання про емоцію страх та локалізується у негативній асоціативно-образній зоні англійської ККС. Специфіка ЕК СТРАХ виявляється у тому, що погляд на світ крізь призму небезпеки приводить до специфічного викривлення дійсності, що прямо позначається на характері її сприйняття, адекватної інтерпретації існуючого стану речей, на змісті структур отриманих знань та аспектах актуалізації у номінативних засобах мови, комунікативній діяльності індивіда тощо.

ЕК СТРАХ структурується як складна ядерно-периферійна конфігурація знань про прототипові та непрототипові поняттєві, образні та ціннісні ознаки виникнення, переживання та усунення емоції страх. Відповідне представлення конфігурації ЕК за якісним критерієм доповнюється його референційним аспектом, який відтворюється при виділенні в структурі ЕК СТРАХ блоків ЗАГРОЗИ, РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНОГО блоку. Зазначена якісно-референційна конфігурація виступає матрицею побудови значень різнорівневих номінантів аналізованого ЕК.

У межах англомовної картини світу фрагмент, що представляє ЕК СТРАХ, вибудовується на основі польового принципу організації лексики різних лексико-граматичних класів, утворює цілісний, ієрархічно структурований номінативний простір одиниць на позначення страху. Структурантами простору виступають субстантивне, прикметникове, прислівникове, дієслівне лексико-семантичні поля “страх”, які, відбиваючи різні ділянки інтегрального фрейму ЕК СТРАХ, визначають при цьому межі його смислового обсягу. Мовні засоби на позначення емоції страх об’єднуються на підставі спільного для них інваріантного значення, яке актуалізується в сучасній англійській мові лексемою fear, що виступає ім’ям ЛСП і представляє його ядро. Разом з іменником fear, до ядерної зони входить дієслово fear та прикметник fearful, які виступають архілексемами дієслівного та прикметникового ЛСП “страх”.

Архілексема містить у своєму значенні інгерентну сему ‘fear’, яка є присутньою у різних прошарках ядерно-периферійної структури значень усіх елементів ЛСП “страх”, причому її локалізація є однією з умов, що визначають місце одиниць у структурі ЛСП. До складу інгерентної семи входять прототипові семантичні ознаки номінантів страху, а саме: семи “небезпека / загроза”, “характер емоції”, “негативна оцінка”, “симптом емоції”; непрототипові компоненти: “характер загрози”, “об’єкт загрози”, “усвідомлення небезпеки”. Виявлені семантичні ознаки периферії значень одиниць ЛСП “страх”, конкретизують зміст прототипових ознак “небезпека / загроза” та “характер емоції страх”. Компонент “небезпека / загроза” деталізується у семах “визначена майбутня / теперішня небезпека / загроза”, “невизначена майбутня небезпека / загроза” та “природний / соціальний тип небезпеки / загрози”. Семантичний параметр “характер емоції страх” конкретизується у таких семах: “характер виникнення”, “характер протікання”, “інтенсивність емоції”, “тривалість емоції”, “обумовленість / безпідставність виникнення емоції”, “комбінаторний характер емоції”.

Субстантивне ЛСП “страх” сучасної англійської мови, яке визначає побудову полей іншої частиномовної належності, складається з упорядкованої сукупності поняттєво пов’язаних одна з одною синонімічних угрупувань лексем на позначення різновидів страху. Основним СР ЛСП “страх”, який є базою логічної структури поля, найбільш концентровано відбиваючи ядро ЕК СТРАХ, є ряд синонімів, очолюваний архілексемою fear. У його межах, виділяються СР з вторинними домінантами anxiety, worry та fright, аналіз яких констатує перелік дистинктивних ознак, котрі уточнюють компоненти основного СР. Виділення домінант сприяє розумінню того, що в англомовній ЕКС та МКС вербалізований ЕК СТРАХ (FEAR), виступає архіконцептом відносно своїх складників ЕК ТРИВОГА (ANXIETY), ЗАНЕПОКОЄННЯ (WORRY) та ПЕРЕЛЯК (FRIGHT).

Номінативний простір ЕК СТРАХ, що містить іменникову, прикметникову / прислівникову та дієслівну зони, включає 3225 одиниць (з них 292 іменникових, 510 прикметникових, 227 прислівникових та 250 дієслівних стилістично нейтральних одиниць, 267 клішованих словосполучень, 598 фразеологічні одиниці, 133 паремій та 701 сленгізм). Весь масив зазначеної лексики поділяється на 1279 стилістично нейтральних та 1946 стилістично маркованих номінацій.

Референційно близькі елементи ЛСП “страх” об’єднуються у парцели – дрібні тематичні угрупування лексичних одиниць, основу яких складають виділені в межах усього поля СР. Серед парцел, які вербалізують фрагменти КС ЛЮДИНА такі: СТАН СТРАХУ (36,4% аналізованих одиниць), ЗАГРОЗА (21,5%), СИМПТОМ СТРАХУ (21,4%), АГЕНС (9,7%), РИСИ ХАРАКТЕРУ (10%), ЕКСПІРІЄНЦЕР СТРАХУ (0,6%), ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ (0,2%) та РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ (0,2%). Їхній перелік маніфестує зони концептуальної диференціації ЕК СТРАХ, що “задають” ономасіологічні схеми об’єднаних у парцели одиниць.

Семантична структура ЕК СТРАХ є концептуальним підґрунтям парцеляції ЛСП “страх” і включає декілька великих інформаційних блоків: ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ (з царинами ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ), РЕАКЦІЯ, КОМПАРАТИВНИЙ, АКСІОЛОГІЧНИЙ та ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ блоки. Виділені блоки об’єднуються у єдину інформаційну конфігурацію, яка у термінах фреймової семантики моделюється у вигляді концептуальної мережі шляхом поєднання предметноцентричного, посесивного, таксономічного, акціонального та компаративного базових фреймів. Комплексна фреймова модель ЕК СТРАХ є структурою, яка містить вузли (слоти та підслоти) різного рівня генералізації. Його скелет утворюють слоти, що є фреймовими відповідниками виділених блоків семантичної структури ЕК. Представлена модель пояснює особливості формування семантики корпусу номінацій ЕК СТРАХ, дозволяє встановити їхнє розташування в межах (ядерно-периферійної, тематичної) структури ЛСП “страх”.

Слот ЗАГРОЗА містить інформацію про причину або джерело, від якого надходить небезпека та про мету, бенефіціантів, помічників, інструментів залякування об’єкта загрози. Слот зберігає дані про типи загроз, серед яких наявні біологічна / соціальна, фізична / психічна / психофізична, дійсна / уявна, реальна / нереальна загроза, а також про можливі конкретні її втілення. На базі останніх виділяються прототипові для англомовного суспільства форми страху, як от страх води, висоти, темряви, хвороби, старості, смерті, невідомого тощо.

СТАТАЛЬНИЙ слот ЕК СТРАХ має вигляд сукупності трьох підслотів, які містять інформацію про налякану людину, зміни, що відбуваються з її тілом та варіативність емоції, що нею переживається. У підслоті ЕКСПІРІЄНЦЕР акцент зміщується на розгляд людини як такої, що у визначених просторово-часових рамках певним чином переживає свій страх у різних його формах. Виявлені у творах сучасної англомовної художньої прози знання, що сконцентровані в підслоті, включають кількісні дані про експірієнцера (-ів) страху, їхню емоційно-вольову сферу, психофізичний стан, освіченість, досвід, вік, соціальну, професійну належність.

Підслот СТАН СТРАХУ структурується у вигляді конфігурації вузлів, у сукупності яких фіксується полісемантична концептуалізація страху англомовною спільнотою шляхом приписування йому ролей контейнер / вміст контейнеру, рід / вид, причина / результат, інструмент. Серед якісних ознак страху, актуалізованих одиницями ЛСП “страх” у текстових фрагментах, виділяються “рекурентність”, “залежність різновидів страху від віку особи”, “новизна емоції”. Кількісна визначеність полягає у дискретному / континуальному способі осмислення страху.

У підслоті СИМПТОМ ЕК СТРАХ сконцентрована інформація про внутрішні та зовнішні психофізіологічні реакції людського тіла на страх, серед яких виділяються реакції вербальні та невербальні. До об’єктивації симптоматики страху в англомовному художньому тексті залучаються як лексичні одиниці, так і репрезентаційні можливості емоційного синтаксису, що супроводжуються фонетичними та стилістичними засобами представлення концепту.

Слот РЕАКЦІЯ ЕК СТРАХ структурується як акціональний фрейм з прототиповим набором учасників, головним з яких виступає ХТОСЬ (людина), що, знаходячись у стані страху, починає діяти на емоцію або на загрозу з метою їхнього усунення або зменшення впливу. На концептуальному рівні людина як пацієнс-експірієнцер отримує роль експірієнцера-агенса, загроза або страх перетворюється на пацієнса. Вузол РЕАКЦІЯ збагачується підслотами ЩОСЬ: мета / результат / інструмент / бенефіціант / помічник, виявлених у текстових фрагментах, які супроводжуються оцінкою поведінки індивіда, особливостей його емоційно-вольової сфери. В англомовній художній прозі вказана інформація репрезентується різнорідними одиницями і розміщується у фінальних частинах описів ситуації небезпеки.

ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ слот ЕК СТРАХ зберігає інформацію стосовно просторової та часової локалізації ситуації небезпеки. У текстових фрагментах сучасної англомовної художньої прози як просторова, так і часова визначеність ситуації небезпеки має здатність детермінувати характер певної форми емоції, будучи такою, що прототипово стимулює або притупляє відчуття страху.

АКСІОЛОГІЧНИЙ слот містить знання про оцінку емоції страх. Мовні та мовленнєві одиниці переважно позначають страх як негативно забарвлену емоцію, яка породжує неприємні та болючі для людини відчуття. Негативне маркування слоту зумовлює розміщення ЕК СТРАХ у негативно забарвленій ділянці ЕКС та ККС англомовної спільноти. Проте, на периферії ЕК, як структури знань про феномен амбівалентної природи, знаходяться знання про його позитивну роль, зумовлену креативним характером страху та роллю, яку він грає у самозбереженні індивіда.

Фреймова структура ЕК СТРАХ має здатність розглядатись як сценарій, будучи введеною до концептуально-семантичного простору мовленнєвого твору. Таке динамічне представлення фреймової моделі концепту реалізується як послідовне розгортання у межах певних просторово-часових умов ланцюга подій, що складають емоційну ситуацію небезпеки. Остання, як семантичний субстрат описів ситуацій переживання індивідом страху в сучасних англомовних художніх творах, витлумачується як фрагмент тексту, корелятом якого виступає ЕК СТРАХ.

У сучасній англомовній художній прозі ЕК СТРАХ знаходить своє вираження у семантиці стилістично нейтральних та стилістично маркованих мовних засобів. Останні представлені графіко-фонетичними (тире, три крапки, тип, розмір шрифту, графони), морфологічними (вживання абстрактного імені емоцій групи “страх” у формі множини, з неозначеним артиклем, без артикля, використання підсилювальних прикметників, ступенів їх порівняння, прислівників, дієслів), лексико-стилістичними (історизми, сленгізми), лексико-синтаксичними (еліпсис, апозіопезис, паралелізм, повторення, полісиндетон, звертання, риторичні питання, модально-емоційні речення) та тропеїчними засобами вираження ЕК.

Аналіз мовного та мовленнєвого матеріалу показав, що слоти фреймової моделі ЕК СТРАХ мають здатність до свого розширення за рахунок проектування на них структури концептів неемоційних концептосфер ККС англомовної спільноти. Такі концепти складають КОМПАРАТИВНИЙ слот ЕК, підслоти якого здатні розширювати компоненти блоків ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ та РЕАКЦІЯ. Компаративне наповнення слотів актуалізується через клішовані одиниці, фразеологічні словосполучення та пареміологічні структури, а також тропеїку сучасної англомовної прози. Побудова епітету, метафори, метонімії, порівняння та оксюморону здійснюється на основі зв’язку подібності, суміжності або контрасту з такими аспектами буття, як ЖИВА та НЕЖИВА ПРИРОДА.

Набір метафор та метонімій, які експлікують ЕК СТРАХ, фіксує результати взаємодії індивіда зі світом, визначаючи “втіленість” концепту. Через аналіз контекстів вживання номінацій емоції виявлено, що відповідне осмислення страху ґрунтується на досвіді людини, сформованого під час її інтеракції з оточуючою дійсністю. У зв’язку з цим у смисловій структурі ЕК СТРАХ виділяються фізичний, фізіологічний, інтелектуальний та соціокультурний сегменти, які акумулюють та структурують у своїх межах інформацію соціокультурного та біологічного характеру про емоцію страх.

Композиція якісних та кількісних ознак емоції страх, виявлених в ході аналізу її англомовних репрезентантів, дозволяє зафіксувати образ страху у вигляді деякої сутності з набором статичних та динамічних властивостей, запозичених у корелятивних концептів ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, КОНТЕЙНЕР / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ, ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ), ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, АРТЕФАКТ, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, РЕЧОВИНА, СТИХІЯ, ВОРОЖА СУТНІСТЬ, ПРИМАРА, які визначають смислову структуру засобів вторинної номінації ЕК СТРАХ.

Зважаючи на постійні зміни, що відбуваються у семантичній структурі мови, виникає необхідність діахронічного дослідження семантикі англомовних номінацій ЕК СТРАХ. Перспективним також вбачається контрастивне дослідження репрезентації ЕК СТРАХ в англійській, українській та інших мовах світу з метою виявлення універсальних та відмічених національною специфікою його фрагментів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Абдюкова З.А. Описание пространства-вместилища через активацию объёмно-пространственного фрейма во французском языке // Коммуникативно-функциональное описание языка. – Уфа: Изд-во Башкирск. ун-та, 2001. – С. 12-16.

2.  Аносов К.Г. Фразеологические единицы – как материальные знаки национального бытия // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Материалы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997 г. В трёх частях. – Ч. 2. – Минск: МГЛУ. – 1997. – С. 52-53.

3.  Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография. – Т. 2. – М.: Языки русской культуры, 1995. – 767 с.

4.  Аристов С.А., Сусов И.П. Коммуникативно-когнитивная лингвистика и разговорный дискурс: http: // homepages.tversu.ru/~susov/Aristov.htm

5.  Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). – М.: Просвещение, 1990. – 300 с.

6.  Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы. – М.: Наука, 1974. – 383 с.

7.  Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. – М.: Наука, 1988. – 341 с.

8.  Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. – М.: Языки русской культуры, 1999. – 896 с.

9.  Аскерова І.А. Внутрішня форма деяких назв СТРАХУ в польській мові // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – Вип. 13. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. – С. 19-22.

10.  Афанасьева О.В. Понимание прилагательного как признакового слова. Ономасиологический подход к изучению лексики // К юбилею учёного. Сб. науч. тр., посвящённых юбилею доктора филологических наук, профессора, главного научного сотрудника лаборатории теоретического языкознания РАН Елены Самойловны Кубряковой. – М.: МГПУ, 1997. – С. 29-36.

11.  Бабушкин А.П. Объективное и субъективное в языке // Общие проблемы строения и организации языковых категорий (грамматические, словообразовательные, лексические и текстовые категории): Мат-лы науч. конф. 23-25 апреля 1998 г. – М.: РАН ИЯ, 1998. – С. 28-31.

12.  Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1996. – 104 с.

13.  Баженова И.С. Экспрессия эмоций в контексте гендерных исследований // Разноуровневые характеристики лексических единиц: Слово в тексте. – Смоленск: СГПУ, 2001. – Ч. 4. – С. 100-101.

14.  Балабан О.О. Метафоричне перенесення як універсальний спосіб вторинної номінації (на матеріалі української, російської та англійської мов) // Проблеми зіставної семантики. – Вип. 5. – К.: КДЛУ, 2001. – С. 114-118.

15.  Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка: Пер. с франц. – М.: Изд-во иностр. лит., 1961. – 394 с.

16.  Баранов А.Н. О типах сочетаемости метафорических моделей // Вопросы языкознания. – 2003. – №2. – С. 73-95.

17.  Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия РАН. Серия литературы и языка. – 1997. – Т. 56, №1. – С. 11-21.

18.  Баранова К.М. О некоторых новых путях анализа синонимии // К юбилею учёного. Сб. науч. тр., посвящённых юбилею доктора филологических наук, профессора, главного научного сотрудника лаборатории теоретического языкознания РАН Елены Самойловны Кубряковой. – М.: МГПУ, 1997. – С. 29-36.

19.  Барба Л.В. Лінгвокогнітивні особливості текстової ситуації “Злочин – Відповідальність” у різних функціональних стилях сучасної англійської мови: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 1999. – 157 с.

20.   Барсук Л.В. Категоризация как психолингвистическая модель // Психолингвистические проблемы функционирования слова в лексиконе человека: коллективная монография / Под общей ред. А.А.Залевской. – Тверь: Тверск. гос. ун-т, 1999. – С. 21-55.

21.  Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 342 с.

22.  Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: Дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04. – К., 2002. – 476 с.

23.  Бєлєхова Л.І. Словесний образ в американській поезії: лінгвокогнітивний погляд. – М.: ООО “Звездопад”, 2004. – 376 с.

24.  Беляевская Е.Г. Семантическая структура слова в номинативном и когнитивном аспектах: Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04. – М., 1991. – 495 с.

25.  Беляевская Е.Г. Проблема сложения смыслов при формировании семантики идиом (процесс фразеологизации в когнитивном аспекте) // Композиционная семантика: Мат-лы III-й междунар. шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сент. 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 4-6.

26.  Бєссонова О.Л. Концепты эмоций в структуре оценочного тезауруса английского языка // Лінгвістичні студії. – Вип. 2. – Ч. 1. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 256-265.

27.  Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: Дис. … д-ра філол. наук: 10.02.04. – Донецьк, 2003. – 463 с.

28.  Благий Т.Л. Комуникативно-прагматические классы предложений угрозы, страха и опасения в современом немецком языке: Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Иркутск. гос. пед. ин-т иностр. языков. – Иркутск, 1994. – 15 с.

29.  Болдырев Н.Н. Категориальное значение глагола как способ концептуализации события // Когнитивная лингвистика конца 20 века.: Мат-лы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997: В 3 ч. – Ч. 2. – Минск: МГЛУ, 1997. – С. 9-13.

30.  Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии. – Тамбов: Изд-во Тамбовск. ун-та, 2000. – 123 с.

31.  Бондаренко А.Ф. Локальное сложноподчинённое предложение (на материале французского языка) // Лексическая и грамматическая семантика романских и германских языков. Романо-германская филология. – Кишинёв: Штиинца, 1989. – С. 15-22.

32.  Бондаренко К.М. Картина мира: опыт лингво-когнитивного синтеза // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. 200-річчя Харківської мовознавчої школи. – Харків: Константа, 2004. – №635. – С. 8-12.

33.  Бондаренко Я.О. Ключові концепти у мовленні акцентуйованих мовних особистостей (на матеріалі сучасної американської художньої прози) // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – Вип. 8. – К.: КНЛУ, 2002. – С. 33-39.

34.  Бондарко А.В. Теория функциональной грамматики. Темпоральность. Модальность. – Л.: Наука, 1990. – 264 с.

35.  Бондарко А.В. Теория значения в системе функциональной грамматики: на материале русского языка. – М.: Языки словянской культуры, 2002. – 736 с.

36.  Борисенко Н.Д. Гендерний аспект репрезентації персонажного мовлення в англійських драматичних творах кінця ХХ століття: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 / КНЛУ. – К., 2003. – 20 с.

37.  Борисенкова Л.М. К вопросу о некоторых особенностях немецкой концептосферы // Лексикология и стилистика. Современные тенденции развития. К 70-летию В.С.Вашунина и В.А.Портянникова. – Нижний Новгород: НГЛУ им. Н.А.Добролюбова, 2004. – С. 139-147.

38.  Борисов А.А. Реализация концепта “FEAR” паремиологическими средствами современного английского языка // Языковые категории: границы и свойства: Мат-лы докл. междунар. науч. конф. (Минск, 22-23 марта 2004 г.). – Минск: МГЛУ, 2004. – Ч. 2. – С. 108-111.

39.  Борисов А.А. Фреймовое моделирование эмоционального концепта СТРАХ: опыт концептуально-семантического анализа (на материале англоязычных лексикографических источников) // Человек и языковое пространство: аспекты взаимодействия. – Нижний Новгород: НГЛУ им. Н.А.Добролюбова, 2004. – С. 179-188.

40.  Борисов О.О. Когнітивна метафора як засіб вираження концепту “FEAR” у сучасній англійській мові (на матеріалі оповідань С.Кінга) // Мова і культура. Наукове видання. – Серія Філологія. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – Вип. 6. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. – 2003. – Т. ІІІ/2. – Ч. 2. – С. 338-346.

41.  Борисов О.О. Дієслівні лексичні одиниці сучасної англійської мови на позначення емоційного концепту “СТРАХ” (на матеріалі лексикографічних джерел) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка: Вип. 17. – Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДУ імені Івана Франка, 2004. – С. 91-95.

42.  Борисов О.О. Невербальні маркери вираження емоційного концепту “СТРАХ” (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Вип. 16. – Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДУ імені Івана Франка, 2004. – С. 130-134.

43.  Борисов О.О. Особливості сленгової репрезентації ЕК СТРАХ (на матеріалі лексикографічних джерел сучасної англійської мови) // Мови у відкритому суспільстві: Матеріали V Регіональної науково-практичної конференції (Чернігів, 24-25 вересня 2004 р.). – Чернігів: Віст-сервіс, 2004. – С. 3-5.

44.  Борисов О.О. Організація мовних засобів концепту СТРАХ у сучасній англійській мові // Наука і сучасність. Філологія. – Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2004. – Т. 42. – С. 127-135.

45.  Борисов О.О. Функціонування концепту “FEAR” у сучасній англомовній картині світу // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. – 2004. – Т. 7, №1. – С. 72-80.

46.  Борисов О.О. Емоційний концепт СТРАХ як репрезентант емоційної концептосфери англомовного соціуму: аксіологічно-семантичні особливості // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Зб. наук. пр. – Вип. 6. – К.: Київcький національний університет імені Тараса Шевченка, 2005. – С. 39-44.

47.  Борисов О.О. Категоризація емоції страх традиційними словосполученнями сучасної англійської мови // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. Іноземна філологія. – Луганськ: Вид-во ЛНПУ імені Тараса Шевченка “Альма-матер”, 2005. – Ч. 1, №5. – С. 18-25.

48.  Борисов О.О. Лексико-синтаксичні засоби вираження слоту ВЕРБАЛЬНИЙ СИМПТОМ емоційного концепту СТРАХ (на матеріалі творів сучасної англомовної художньої прози) // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Вип. 22. – Житомир: Редакційно-видавничий відділ ЖДУ імені Івана Франка, 2005. – С. 100-103.

49.  Борисов О.О. Фразеологічні засоби репрезентації емоційного концепту СТРАХ у сучасній англійській мові // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Зб. наук. пр. – Вип. 14. – К.: Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2005. – С. 28-33.

50.  Бородкина Г.С. Концепты “Angst” и “Freude” в семантическом пространстве языка и его австрийского варианта: Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж, 2002. – 22 с.

51.  Брандес М.П. Стилистика текста: Теоретический курс. – М.: Прогресс-Традиция, ИНФРА-М, 2004. – 416 с.

52.  Будянская О.О., Мягкова Е.Ю. Сопоставление средств описания эмоций в английском и русском языках (на примере страха) // Язык, коммуникация и социальная среда. – Воронеж: ВГТУ, 2002. – Вып. 2. – С. 79-87.

53.  Вальчук Г.В. Мовне втілення концепту “Європейська Інтеграція”: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 2003. – 211 с.

54.  Вансяцкая Е.А., Карташкова Ф.И. Оценочная лексика в текстовых ситуациях, отражающих эмоциональные реакции человека (на материале английского языка) // В.И.Даль в парадигме идей современной науки: язык-словесность-самосознание-культура: Мат-лы Всерос. науч. конф., посвящённой 200-летнему юбилею В.И.Даля.: В 2-х ч. – Иваново: Ивановск. гос. ун-т, 2001. – Ч. 2. – С. 144-145.

55.  Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. – М.: Высш. шк., 1990. – 176 с.

56.  Вежбицкая А. Культурно-обусловленные сценарии и их когнитивный статус: Пер. с англ. // Язык и структура знания. – М.: Наука, 1990. – С. 63-85.

57.  Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. – М.: Русские словари, 1996. – 416 с.

58.  Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. с англ. – М.: Языки русской культуры, 1999. – 780 с.

59.  Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики: Пер. с англ. – М.: Языки славянской культуры, 2001. – 272 с.

60.  Великих О.Ю. К проблеме исследования лексико-семантических групп афро-американского сленга // Концептуальная картина мира и интерпретативное поле текста с позиций лингвистики, журналистики и коммуникативистики: Сб. материалов Всерос. науч.-практ. конф. – Барнаул: Изд-во Алт. ГТУ И.И.Ползунова, 2000. – С. 148-155.

61.  Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке. – М: Высшая школа, 1986. – 119 с.

62.  Витгенштейн Л. Философские работы: Пер с нем. – М.: Гнозис, 1994. – Кн. 1. – Ч. 1. – 520 с.

63.  Витт Н.В. Об эмоциях и их выражении (к проблеме выражения эмоций в речи) // Вопросы психологии. – 1964. – №3. – С. 140-154.

64.  Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. – М.: Едиториал УРСС, 2002. – 280 с.

65.  Воркачев С.Г. Методологические основания лингвоконцептологии // http://tpl1999.narod.ru/WEBTPL2002/VORKACHEVTPL2002.HTM

66.  Выготский Л.С. Мышление и речь. – М.: Лабиринт, 1999. – 352 с.

67.  Гагарин А.С. Экзистенционалы человеческого бытия: одиночество, смерть, страх (от античности до нового времени) (историко-философский аспект). – Автореф. дис. … д-ра филос. наук: 09.00.03 / Екатеринбургск. гос. ун-т. – Екатеринбург, 2002. – 46 с.

68.  Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в языке и тексте. – М.: Наука, 1988. – С. 11-26.

69.  Гак В.Г. Языковые преобразования. – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1998. – 768 с.

70.  Гамзюк М.В. Відображення емоцій лексичними засобами (на матеріалі німецької мови) // Вісник КНЛУ. Серія філологія. – 1999. – Т. 2, №2. – С. 39-48.

71.  Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в синхронії та діахронії): Дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04. – К., 2001. – 386 с.

72.  Гладьо С.В. Семантико-когнітивний аспект показників емотивності англомовного художнього тексту // Вісник КНЛУ. Серія філологія. – 1999. – Т. 2, №1. – С. 104-116.

73.  Гладьо С.В. Эмотивность художественного текста: семантико-когнитивный аспект (на материале современной англоязычной прозы): Дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. – К., 2000. – 223 с.

74.  Глазунова О.И. Логика метафорических преобразований // http://www.philology.ru/linguistics1/glazunova-00.htm - 08.01.2003.

75.  Гнаповская Л.В. Лингвокогнитивные и лингвокультурологические характеристики английских антропонимов германского происхождения: Дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. – К., 1999. – 206 с.

76.  Голованова А.В. Семантическое поле “труд” в русской языковой картине мира // Житниковские чтения: межкультурные коммуникации в когнитивном аспекте: Мат-лы Всерос. науч. конф. – Челябинск, 2001. – С. 143-150.

77.  Головань О.В. Семантико-ассоциативная структура концепта “ВОЙНА”. – Барнаул: Изд-во АлтГТУ, 2001. – 119 с.

78.  Голубовская И.А. Этнические особенности языковых картин мира. – К.: Издательско-полиграфический центр “Киевский университет”, 2002. – 293 с.

79.  Гольдберг В.Б. Контрастивный анализ лексико-семантических групп (на материале английского, русского и немецкого языков). – Тамбов: ТГПИ, 1988. – 56 с.

80.  Гончарова Т.И. Про роль зооморфізмів у сленгу // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія Філологія. Актуальні питання сучасної філології. – Вип. 34. – Харків: Константа. – 2002. – №538. – С. 76-86.

81.  Грицьків А.В. Сіткове моделювання як метод лінгвістичного дослідження // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: Мовознавство. – №2. – 2002. – С. 47-52.

82.  Грицьків А.В. Міжсистемна взаємодія як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. – Тернопіль, 2004. – 258 с.

83.  Гузенко В.А. Страх как причина возникновения девиантного поведения // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: Мат-ли Всеукр. науково-практ. конф. 25-27 листопада 2002 г. – К.: Міленіум, 2002. – С. 84-87.

84.  Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. – М.: Просвещение, 1969. – 184 с.

85.  Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1984. – 397 с.

86.  Даниленко Л.В. Когнитивные аспекты языковой картины мира в сравнении с научной картиной мира // Когнитивные аспекты языкового значения. – Иркутск: ИГЛУ, 1997. – С. 28-38.

87.  Дейк Т.А. ван Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. – Благовещенск: БГК им. И.А.Бодуэна де Куртене, 2000. – 308 с.

88.  Дементьева М.Ю. Представление значений языковых единиц различной структурной сложности на уровне фреймовых моделей // Текст и дискурс: традиционный и когнитивно-функциональный аспекты исследования. – Рязань: Рязанск. гос. пед. ун-т им. С.А.Есенина, 2002. – С. 57-63.

89.  Деменчук О.В. Колоративна композита в англійській мові: когнітивно-ономасіологічний аспект: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 2003. – 240 с.

90.  Демьянков В.З. Понимание как интерпретирующая деятельность // Вопросы языкознания. – 1983. – №6. – С. 58-67.

91.  Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. – 1994. – №4. – С. 17-25.

92.  Демьянков В.З., Воронин Л.В., Сергеева Д.В., Сергеев А.И. Лингвопсихология как раздел когнитивной лингвистики, или: Где эмоция – там когниция // С любовью к языку. – М.-Воронеж: ИЯ РАН, Воронеж. гос. ун-т. – 2002. – С. 29-36.

93.  Додонов Б.И. В мире эмоций. – К.: Политиздат Украины, 1987. – 140 с.

94.  Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных. – М.: ИЯ РАН, 1992. – 216 с.

95.  Жаботинская С.А. К вопросу о принципах построения концептуальной модели языковой номинации // Имя: Слово, словосочетание, предложение, текст (именование на различных уровнях языка). – К.: ИСИО, 1993. – С. 48-56.

96.  Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лінгвістичні студії. – Вип. 2. – Черкаси: Сіяч. – 1997. – С. 3-11.

97.  Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського ун-ту. Серія Філологічні науки. – Вип. 11. – Черкаси: Сіяч. – 1999. – С. 12–25.

98.  Жаботинская С.А. Ономасиологические модели в свете современных школ когнитивной лингвистики // С любовью к языку. – М.-Воронеж: ИЯ РАН, Воронеж. гос. ун-т, 2002. – С. 115-123.

99.  Жаботинская С.А. Концептуальный анализ языка: фреймовые сети // Мова. Зб. наук. праць. – Одеса: Одеський нац. ун-т, 2003. – С. 1-26.

100. Жельвис В.И. Эмотивный аспект речи. Психолингвистическая интерпретация речевого воздействия. – Ярославль: ЯГПИ им. К.Д.Ушинского, 1990. – 81 с.

101. Жигадло О.Ю. Реалізація основних принципів спілкування у парадоксальних висловлюваннях у художньому дискурсі (на матеріалі англійської мови) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. – 2004. – Т. 7, №1. – С. 143-149.

102. Жуков В.П. Поговорка // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. – 2-е изд. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. – С. 379.

103. Заботкина В.И. Особенности строения лексических категорий // Общие проблемы строения и организации языковых категорий (грамматические, словообразовательные, лексические и текстовые категории): Мат-лы науч. конф. 23-25 апреля 1998 г. – М.: РАН ИЯ, 1998. – С. 75-76.

104. Заикина С.В. Понятие СТРАХА в сопоставительной перспективе // Лингвистические парадигмы: традиции и новации: Мат-лы междунар. симпозиума молодых учёных “Лингвистическая панорама рубежа веков”, Волгоград, 23-25 мая 2000 г. – Волгоград: Перемена, 2000. – С. 85-89.

105. Зайнуллина Л.М. Когнитивная метафора в разносистемных языках // Композиционная семантика: Мат-лы Третьей Междунар. шк.-семинара по когнитивной. лингвистике, 18-20 сент. 2002 г. / Отв.ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – Ч. 1. – С. 191-193.

106. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека. Психолингвистические исследования. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-т, 1990. – 205 с.

107. Залевская А.А. Введение в психолингвистику. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 1999. – 382 с.

108. Захаров А.С. Когнитивные механизмы языкотворчества // Композиционная семантика: Мат-лы III-й международной шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сент. 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 29-31.

109. Звегинцев В.А. Язык и лингвистическая теория. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1973. – 248 с.

110. Звегинцев В.А. Мысли о лингвистике. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1996. – 336 с.

111. Зельдина Ю.Б. Соотношение идиом и паремий как лингвистическая проблема (на материале русского языка) // В.И.Даль в парадигме идей современной науки: язык-словесность-самосознание-культура: Мат-лы Всерос. науч. конф., посвящённой 200-летнему юбилею В.И.Даля. Иваново, 5-7 апреля 2001 г.: В 2-х ч. – Иваново: Иван. гос. ун-т, 2001. – Ч. 2. – С. 26-32.

112. Ивченков В.И. Лингвостилистика тропов Юрия Казакова. – Минск.: УП Ред. науч.-метод. журн. “Пачатковая школа”, 2002. – 112 с.

113. Изард К.Э. Психология эмоций: Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2000. – 464 с.

114. Иевлева М.Х. Базисные концепты ментального мира человека (на материале тавтологий типа жизнь есть жизнь). – Уфа: РИО БашГУ, 2002. – 140 с.

115. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя). – К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. – 292 с.

116. Кагановська О.М. Риторичне запитання versus концепт: до проблеми асиметрії у когнітивному плані // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. 200 річчя Харківської мовознавчої школи. – №635. – Харків: Константа, 2004. – С. 65-69.

117. Казанцева Е.А. Функционально-семантическое поле СТРАХА в английском языке // Коммуникативно-функциональное описание языка. – Уфа: Изд-во Башкирск. ун-та, 2001. – С. 129-132.

118. Калашникова Л.В. Что такое ситуация с точки зрения когнитивной лингвистики // Аксиологическая лингвистика: проблемы теории дискурса, стилистики, семантики и грамматики. Сб. науч. тр. – Волгоград: Перемена, 2002. – С. 158-162.

119. Калимуллина Л.А. О концептуальном подходе к анализу текстового поля эмотивности // Теория поля в современном языкознании. – Уфа: Изд-во Башкирск. ун-та, 2001. – С. 90-94.

120. Калита А.А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. – К.: Вид. центр КДЛУ, 2001. – 351 с.

121. Каменская О.Л. Языковая личность и речевая доминанта // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Мат-лы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997 г., В трёх частях. – Ч. 2. – Минск: МГЛУ, 1997. – С. 36-37.

122. Капранов O.П. Взаємодія словотвірних метонімії та метафори у теорії “концептуальної інтеграції” (на матеріалі похідних іменників німецької мови) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. – Серія Філологія. – 2002. – Вип. 6. – С. 182-188.

123. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке // Языковая личность: культурные концепты. – Волгоград-Архангельск: Волгоградский пед. университет им. А.С.Серафимовича, 1996. – С. 3-16.

124. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. – Волгоград: Перемена, 2002. – 477 с.

125. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. – М.: Наука, 1987. – 263 c.

126. Карчевски Р.И. Прагмакоммуникативные характеристики языковых средств выражения угрозы в английском языке: Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. – Минск, 2005. – 17 с.

127. Квеселевич Д.И. Интеграция словосочетания в современном английском языке. – К.: Вища школа, 1983. – 83 с.

128. Кириозе З.И. О национальной концептосфере // Филология и культура: Мат-лы III-й междунар. науч. конф. 16-18 мая 2001г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Т.А.Фесенко, Е.В.Милосердова, В.Б.Гольдберг и др.: В 3 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2001. – С. 80-82.

129. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц. – Львов: Вища школа, 1988. – 161 с.

130. Клебанова Н.Г. О некоторых особенностях культурных концептов в художественных произведениях // Композиционная семантика: Материалы Третьей Междунар. шк.-семинара по когнитивной. лингвистике, 18-20 сентября 2002 г. / Отв.ред. Н.Н.Болдырев. – Ч. 1. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 180-181.

131. Клобуков П.Е. Метафора как концептуальная модель формирования языка емоции // Язык. Сознание. Коммуникация. – 1997. – Вып. 2. – С. 41-47.

132. Кобозева И.М К формальной репрезентации метафор в рамках когнитивного подхода к языку // kobozeva@philol.msu.ru

133. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 352 с.

134. Ковалёва Л.В. Фразеологизм в когнитивном аспекте // Гуманитаризация обучения и актуальные проблемы лингвистики. Межвуз. сб. науч. тр. – Воронеж: Воронеж. гос. ун-т, 2001. – С. 51-55.

135. Коваль Н.М. Відбиття розвитку мовної картини світу у лексичній системі іспаномовного суспільно-політичного дискурсу // Мовні і концептуальні картини світу. – №7. – К.: Київський університет імені Тараса Шевченка, 2002. – С. 224-230.

136. Козлова Е.А. Глагольная метонимия с точки зрения когнитивно-дискурсивного подхода // Композиционная семантика: Мат-лы III-й междунар. шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сент. 2002г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 3. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 193-195.

137. Козловський В.В. Оцінне значення та риса характеру мовця (на матеріалі німецького речення непрямої мови) // Науковий Вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. – Вип. 165-166. – Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 106-117.

138. Колесник Д.М. Концептуальний простір авторської метафори у творчості А.Мердок: Автореф. дис. … д-ра філол. наук: 10.02.04 / Київський державний лінгвістичний університет. – К., 1996. – 18 с.

139. Колесник О.С. Мовні засоби відображення міфологічної картини світу: лінгво-когнітивний аспект (на матеріалі давньоанглійського епосу та сучасних британських художніх творів жанру фентезі): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 2003. – 300 с.

140. Колпакова Г.В. Концептосфера в области антропонимии в немецком и русском языках // Лексикология и стилистика. Современные тенденции развития. К 70-летию В.С.Вашунина и В.А.Портянникова. – Нижний Новгород: НГЛУ им. Н.А.Добролюбова, 2004. – С. 132-138.

141. Колшанский Г.В. Паралингвистика. – М.: Наука, 1974. – 80 с.

142. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. – М.: Наука, 1990. – 108 с.

143. Корнилов О.А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов. – М.: Изд-во МГУ, 1999. – 341 с.

144. Коровкин М.М. Созидающее сознание: от мира вещей к миру слов (когниция, номинация, коммуникация) // Когнитивные аспекты языкового значения. – Иркутск: ИГЛУ, 1997. – С. 17-27.

145. Космеда Т.А. Мовна свідомість і семантика мови (на прикладі концепта ВОЛЯ у тексті Т.Г. Шевченка) // Семантика мови і тексту: Зб. статей 6-ї Міжнар. наукової конф. 26-28 вересня 2000 р. – Івано-Франківськ: Плай, 2000. – С. 263-268.

146. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.: Видавничий центр “Академія”, 1999. – 288 с.

147. Кошевая И.Г. К проблеме знака и значения в языке. – М.: МГПИ, 1976. – 143 с.

148. Кравченко А.В Язык и восприятие: Когнитивные аспекты языковой категоризации. – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1996. – 160 с.

149. Крамчанинова О.В. Категорія простору та часу в структурі дієслов агресії // Проблеми зіставної семантики. – Вип. 6. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. – С. 95-103.

150. Красавский Н.А. Лингвистические методы исследования эмоциональных концептов // Лингвистические парадигмы: традиции и новации. Материалы международного симпозиума молодых учёных “Лингвистическая панорама рубежа веков”. – Волгоград: Перемена, 2000. – С. 18-28.

151. Красавский Н.А. Динамика эмоциональных концептов в немецкой и русской лингвокультурах: Автореф. дис. ... д-ра филол. наук. – Волгоград, 2001 // http: //www.vspu.ru/~axiology/libr/akd/autoref14.htm.

152. Красавский Н.А. Образная лингвистическая объективация базисных эмоций // Житниковские чтения: межкультурные коммуникации в когнитивном аспекте: Мат-лы Всерос. науч. конф. – Челябинск: Челябинск. гос. ун-т, 2001. – С. 46-53.

153. Красавский Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах. – Волгоград: Перемена, 2001. – 495 с.

154. Красавский Н.А. Русские номинанты эмоций и метафора // Аксиологическая лингвистика: проблемы теории дискурса, стилистики, семантики и грамматики. Сб. науч. тр. – Волгоград: Перемена, 2002. – С. 176-192.

155. Красных В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология. – М.: ИТДГК “Гнозис”, 2002. – 284 с.

156. Кронгауз М.А. Семантика. – М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2001. – 399 с.

157. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. – М.: Наука, 1978. – 115 с.

158. Кубрякова Е.С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. – М.: Наука, 1988. – С. 141-172.

159. Кубрякова Е.С. Возвращаясь к определению знака // Вопросы языкознания. – 1993. – № 4. – С. 18-28.

160. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: Лингвистика – Психология – Когнитивная наука // Вопросы языкознания. – 1994. – № 4. – С. 34-47.

161. Кубрякова Е.С. Парадигмы научного знания в лингвистике и её современный статус // Изв. АН России. Серия литературы и языка. – 1994. – Т. 53, №2. – С. 3-15.

162. Кубрякова Е.С. Новые пути исследования феномена значения в современной лингвистике // Функциональная семантика языка, семиотика знаковых систем и методы их изучения. Тезисы докладов междунар. конф. – Ч. 1. – М.: РУДН, 1997. – С. 60-62.

163. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. – М.-Тамбов: РАН ИЯ, 1997. – 327 с.

164. Кубрякова Е.С. Языковое пространство и пространство языка (к постановке проблемы) // Известия РАН. Серия литературы и язык. – 1997. – Т. 56, №3. – С. 22-31.

165. Кубрякова Е.С. О двоякой сущности языковых категорий и новых проблемах в их изучении // Общие проблемы строения и организации языковых категорий (грамматические, словообразовательные, лексические и текстовые категории). Материалы науч. конф. 23-25 апреля 1998 г. – М.: РАН ИЯ, 1998. – С. 7-12.

166. Кубрякова Е.С. Об актуальных задачах теории словообразования (на рубуже веков) // Мат-лы междунар. конф., посвящ. научн. насл. проф. М.Д.Степановой и его дальнейшему развитию. – М.: МГЛУ, 2001. – С. 11-18.

167. Кубрякова Е.С. Когнитивная лингвистика и проблемы композиционной семантики в сфере словообразования // Изв. АН. Серия литературы и языка. – 2002. – Т. 61, №1. – С. 13-25.

168. Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. – М.: Языки славянской культуры, Рос. академия наук. Ин-т языкознания. – 2004. – 560 с.

169. Куликов В.Г. К вопросу о путях формирования концептуальных систем в национальных вариантах английского языка // Языки и транснациональные проблемы: Мат-лы Междунар. науч. конф. 22-24 апреля 2004 года. / Отв. ред. Т.А.Фесенко: М-во образования и науки Рос. Федерации, Ин-т языкознания Российской академии наук, Тамб. гос. ун-т им. Г.Р.Державина, Ин-т исследования развития яз. процессов в Австрии и в мире INST (Вена, Австрия). – М.-Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2004. – Т. ІІ. – С. 340-346.

170. Кунин А.В. Английская фразеология. – М.: Высшая школа, 1970. – 343 с.

171. Кунин А.В. Фразеология современного английского языка. – М.: Изд-во Международные отношения, 1972. – 288 с.

172. Курчанова Н.А. Сентенциональный текст в языковой картине мира. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И.Герцена, 2001. – 132 с.

173. Кустова Л.С. Тайна национального характера. – М.: Изд-во ИКАР, 2003. – 164 с.

174. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1988. – Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. – С. 12-51.

175. Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении: Пер. с англ. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 792 с.

176. Лапиня Э.А. Метафора в терминологии микроэлектроники (на материале английского языка) // Метафора в языке и тексте. – М.: Наука, 1988. – С. 134-145.

177. Левина О.А. Репрезентация эмоциональных сотояний персонажей в английском художественном тексте (языковые и когнитивные аспекты): Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / МГЛУ. – М., 1999. – 30 с.

178. Левицкий А.Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного английского язика. – К.: „АСА”, 1998. – 362 с.

179. Левицкий А.Э. Функциональные изменения в системе номинативных единиц современного английского языка: Дис. … докт. филол. наук: 10.02.04. – К., 1999. – 396 с.

180. Левицкий А.Э. Коммуникативно-когнитивные аспекты номинативной деятельности индивида // Композиционная семантика: Материалы III-й международной шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сент. 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 13-15.

181. Левицкий В.В. Типы лексических микросистем и критерии их различения // Филологические науки. – 1988. – №5. – С. 66-73.

182. Левицький А.Е. Неадвербіальні засоби виразу градуальності ознаки в сучасній англійській мові // Взаємодія одиниць різних рівнів германських, романських і слов’янських мов. – К.: КДПІІМ, 1991. – С. 169-173.

183. Левицький А.Е. Основи функціональної лінгвістики. – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2004. – 124 с.

184. Левченко Е.П. Когнитивный аспект анализа ассиметрии фразеологических систем // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Мат-лы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997 г. В трёх частях. – Ч. 2. – Минск: МГЛУ, 1997. – С. 95-97.

185. Левченко О.П. Фразеологічна вербалізація психічних станів (концептосфера СТРАХ) // Проблеми зіставної семантики. – Вип. 7. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. – С. 273-279.

186. Лексикология английского языка / Р.З.Гинзбург, С.С.Хидекель, Г.Ю.Князева и А.А.Санкин. – М.: Высш. школа, 1979. – 269 с.

187. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. – М.: Просвещение, 1969. – 213 с.

188. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка // Известия РАН. Серия литература и язык. – 1993. – № 1. – С. 3-9.

189. Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 480 с.

190. Лотман Ю.М. Семиосфера. – СПб.: “Искусство-СПб”, 2001. – 704 с.

191. Луговая А.А. Лингвистический потенциал паремий и изучение иностранного языка // В.И.Даль в парадигме идей современной науки: язык-словесность-самосознание-культура: Мат-лы Всерос. науч. конф., посвящённой 200-летнему юбилею В.И.Даля. Иваново, 5-7 апреля 2001г.: В 2-х ч. – Иваново: Иван. гос. ун-т, 2001. – Ч. 2. – С. 377-389.

192. Лук А.Н. Эмоции и чувства. – М.: Знание, 1972. – 77 с.

193. Лук А.Н. Эмоции и личность. – М.: Знание, 1982. – 176 с.

194. Лук’янова Г. До питання про класифікацію фразеологізмів у сучасній англійській мові // Вісник Черкаського університету. Серія філологічні науки. – Вип. 15. – Черкаси, 2000. – С. 79-83.

195. Ляпин С.Х. Концептология: к становлению подхода // Концепты. – 1997. – Вып. I. – С. 11-35.

196. Магировская О.В. Лингвистические средства обобщения концепта (на материале английских пословиц) // Композиционная семантика: Мат-лы ІІІ-го междунар. шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сентября 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 80-82.

197. Макаров М.Л. Основы теории дискурса. – М.: ИТДГК “Гнозис”, 2003. – 280 с.

198. Маккормак Е. Когнитивная теория метафоры. Пер. с англ. // Теория метафоры. – М.: Прогресс, 1990. – С. 170-192.

199. Маковский Н.М. Английские социальные диалекты (онтология, структура, этимология). – М.: Высш. школа, 1982. – 135 с.

200. Мамонтов С.Ю. Страх. Практика преодоления. – СПб.: Питер, 2002. – 128 с.

201. Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология. – К.: Знання, 2004. – 326 с.

202. Манерко Л.А. Теория словосочетания: от внешней формы к внутреннему содержанию // Материалы Круглого стола. “Проблемы традиционного языкознания в новом свете” (3 ноября 1999 г.). – М.-Тамбов: Институт языкознания РАН. – Тамбовск. гос. ун-т им. Г.Р. Державина, 1999. – С. 13-17.

203. Маркина Е.А. О концептуальных признаках эмоциональных структур (на примере концепта любви) // Филология и культура: Мат-лы III-й междунар. науч. конф. 16-18 мая 2001г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Т.А.Фесенко, Е.В.Милосердова, В.Б.Гольдберг и др.: В 3 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2001. – С. 72-73.

204. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М.: Высшая школа, 1997. – 272 с.

205. Маслова В.А. Лингвокультурология. – М.: Издательский центр “Академия”, 2001. – 208 с.

206. Маслова В.А. Языковая картина мира и культура // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Мат-лы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997 г. В трёх частях. – Ч. 1. – Минск: МГЛУ, 1997. – С. 59-64.

207. Матевосян Л.Б. Толкование эмоциональных состояний как ключ к пониманию культур // Филологические науки. – 1999. – №3. – С. 96-101.

208. Мацкевич Е.Э. Концепт желательности в концептосфере немецкой культуры // Лексикология и стилистика. Современные тенденции развития. К 70-летию В.С.Вашунина и В.А.Портянникова. – Нижний Новгород: НГЛУ им. Н.А.Добролюбова, 2004. – С. 151-153.

209. Медникова Э.М. Значение слова и методы его описания. – М.: Высшая школа, 1974. – 202 с.

210. Мезенин С.М. Образное сравнение с точки зрения функциональной перспективы (на материале языка произведений Шекспира) // Учёные записки. Синтаксические исследования по английскому языку. – 1971. – Т. 473. – Вып. 2. – С. 75-81.

211. Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття: Пер. з фр. – К.: Український Центр духовної культури, 2001. – 552 с.

212. Микитюк І.М. Функціонування вторинної композиційно зумовленої номінації у художньому тексті: Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Львівськ. нац. ун-т ім. І.Франка. – Львів, 2003. – 20 с.

213. Минский М. Фреймы для представления знаний: Пер. с англ. – М.: Энергия, 1979. – 152 с.

214. Михайлова И.Б. Чувственное отражение в современном научном познании. – М.: Мысль, 1972. – 277 с.

215. Моисеева В.Л. Состояние лица как фрагмент русской языковой картины мира // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Мат-лы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997 г., В трёх частях. – Ч. 2. – Минск: МГЛУ, 1997. – С. 161-162.

216. Мокшина Е.А. Когнитивные структуры в парадигме эмоций (на материале современного немецкого языка) // Разноуровневые характеристики лексических единиц: Сб. науч. ст. по мат. докладов и сообщений конф. Ч 1. Лексика и Фразеология. Терминология. Смоленск, 19-20 мая 2001 г. – Смоленск, СГПУ, 2001. – С. 27-32.

217. Мокшина Е.А. “Гнев”, “Счастье”, “Печаль” – чувства или эмоциональные примитивы? // Композиционная семантика: Мат-лы III-й междунар. шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сент. 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 67-68.

218. Мокшина Е.А. Когнитивная метафора как средство объективации эмоциональных концептов “Traurigkeit” и “Gluck” в немецкой, австрийской и швейцарской современной художественной картине мира: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж, 2003. – 22 с.

219. Морковкин В.В., Морковкина А.В. Русские агнонимы (слова, которые мы не знаем). – М.: Ин-т рус. яз. им. А.С.Пушкина, ин-т рус. яз. им. В.В.Виноградова РАН, 1997. – 414 с.

220. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Харків: Основа, 1993. – 256 с.

221. Мягкова Е.Ю. Эмоциональная нагрузка слова: опыт психолингвистического исследования. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1990. – 108 с.

222. Мягкова Е.Ю. Эмоциональность слова в индивидуальном подходе // Психолингвистические проблемы функционирования слова в лексиконе человека: коллективная монография / Под общей ред. А.А.Залевской. – Тверь: Тверск. гос. ун-т, 1999. – С. 56-74.

223. Мягкова Е.Ю. Основания эмоциональности слова // Лингвосинергетика: проблемы и перспективы: Материалы второй школы–семинара 2 июля 2001 г. – Барнаул: Изд-во ААЭП, 2001. – С. 64-70.

224. Найссер У. Познание и реальность. Смысл и принципы когнитивной психологи: Пер. с англ. – Благовещенск: БГК им. И.А.Бодуэна де Куртене, 1998. – 230 с.

225. Недайнова І.В. Вираження типової моделі ігрового виду спорту та наслідки його порушення в сучасній англійській мові // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. Іноземна філологія. – Луганськ: Вид-во ЛНПУ імені Тараса Шевченка “Альма-матер”, 2005. – Ч. 1, №5. – С. 108-113.

226. Немов Р.С. Психология. Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3‑х кн.: Кн. 1. Общие основы психологии. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. – 688 с.

227. Нефёдов Л.А. Когнитивный подход к изучению категории имплицитности в тексте // Житниковские чтения: межкультурные коммуникации в когнитивном аспекте: Мат-лы Всерос. науч. конф. – Челябинск, 2001. – С. 80-84.

228. Нижевская О.С. Культурологический концепт SOUL / ДУША: опыт концептуального анализа // Мова і Культура. Культурологичний компонент мови. – Вип. 3. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2001. – Т. 2. – С. 133-139.

229. Нижегородцева-Кириченко Л.А. Лексико-семантическое поле «Интеллектуальная деятельность»: опыт концептуального анализа (на материале существительных современного английского языка): Дис. … канд. филол. наук: 10.02.04. – К., 2000. – 357 с.

230. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. – М.: Высшая школа, 1988. – 168 с.

231. Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. – СПб.: Научный центр проблем диалога, 1996. – 700 с.

232. Николаева Т.М. Грамматическая модель мира пословицы // Филологический сборник (к 100-летию В.В.Виноградова). – М.: Институт русского языка им. В.В.Виноградова РАН. – 1995. – С. 316-325.

233. Николаева Т.М. Паралингвистика // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. – 2-е изд. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. – С. 367.

234. Новиков Л.А. Гипонимия // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. – 2-е изд. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. – С. 104.

235. Нушикян Э.А. Типология интонации эмоциональной речи. – Киев-Одесса: Вища школа, 1986. – 159 с.

236. Общее языкознание / Н.Б.Мечковская, Б.Ю.Норман, Б.А.Плотников, А.Е.Супрун. – Минск: Вышейшая школа, 1983. – 456 с.

237. Оксенчук А.Е. Роль соматических идиом в формировании языковой картины мира // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Мат-лы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997. В трёх частях. – Ч. 1. – Минск: МГЛУ, 1997. – С. 162-167.

238. Ольшанский И.Г. Концепт – Значение – Межкультурная коммуникация. К методологии лингво-когнитивного анализа // Филология и культура: Мат-лы III-й междунар. науч. конф. 16-18 мая 2001 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Т.А.Фесенко, Е.В.Милосердова, В.Б.Гольдберг и др.: В 3 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2001. – С. 18-19.

239. Оніщенко Н.А. Когнітивна основа конотації меліоративності та пейоративності у ФО німецької мови // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. Серія Романо-германська філологія. Лінгвістичні й дидактичні проблеми іншомовної комунікації. – Харків: Константа, 2003. – С. 129-133.

240. Опарина Е.О. Концептуальная метафора // Метафора в языке и тексте. – М.: Наука, 1988. – С. 65-78.

241. Орлянская Т.Г. Национальная культура через призму пословиц и поговорок (на материале японского, русского и английского языков) // Вестник Московского университета. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – Серия 19. – № 3. – С. 27-51.

242. Островська О.М. Експресивність та оцінка художнього дискурсу // Мова і культура. – Вип. 6. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. – Т. 3. – Ч. 1. – Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – С. 103-108.

243. Павилёнис Р.И. Проблема смысла: современный логико-философский анализ языка. – М.: Мысль, 1983. – 286 с.

244. Павлюк О.О. Категоризація негативних моральних якостей людини у французькій мовній картині світу: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05. – К., 2003. – 229 с.

245. Падучева Е.В. Динамические модели в семантике лексики. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 608 с.

246. Паршина В.П. Семантичні особливості втілення концепту СТРАХ у трилерах С. Кінга // Мова і культура. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – Вип. 6. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. – 2003. – Т. VIII. – Ч. 3. – С. 177-185.

247. Петренко В.Ф. Основы психосемантики: Учеб. пособие. – Смоленск: Изд- во СГУ, 1997. – 396 с.

248. Петров В.В. Язык и логическая теория: в поисках новой парадигмы // Вопросы языкознания. – 1988. – №2. – С. 41-45.

249. Петрова Е.Е. Роль лексических повторов в англоязычном чёрном романе // Studia Linguistica – 11. Проблемы когнитивной семантики. – СПб.: РГПУ им. А.И.Герцена, 2002. – С. 138-142.

250. Петрова Н.Д. Лингво-гносеологические основы динамики фразеологической номинации (на материале английской фразеологии живой природы): Дис. … докт. филол. наук: 10.02.04. – К., 1996. – 496 с.

251. Пищальникова В.А. Концептуальная система индивида как поле интерпретации смысла художественного текста // Язык. Человек. Картина мира: Мат-лы Всесоюз. науч. конф. – Ч 1. – Омск: Омск. гос. ун-т, 2000. – С. 45-51.

252. Пініч І.П. Вираження емоцій в окличних висловлюваннях // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – 2004. – Вип. 4. – С. 116-124.

253. Позднякова Е.М. Nomina agentis: когнитивные принципы организации категории // Общие проблемы строения и организации языковых категорий (грамматические, словообразовательные, лексические и текстовые категории). Мат-лы науч. конф. 23-25 апреля 1998 г. – М.: РАН ИЯ, 1998. – С. 128-130.

254. Позднякова Н.А. Лингвостилистические и композиционные средства передачи эмоционального состояния в художественном тексте (на материале английской прозы ХІХ века): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 1997. – 170 с.

255. Покровская Я.А. Отражение в языке агрессивных состояний человека (на материале англо- и русскоязычных художественных текстов): Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.20 / Волгоградск. гос. пед. ун-т. – Волгоград, 1998. – 19 с.

256. Полежаева С.С. Семантико-синтаксические отношения в эмотивных конструкциях со значением каузация эмоционального переживания // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. Текст і його складники. – 2002. – №7. – С. 189-192.

257. Полюжин М.М. Основные положения когнитивной грамматики как особого типа описания языка // К юбилею ученого: Сб. науч. тр., посвященный юбилею доктора филологических наук, профессора, главного научного сотрудника лаборатории теоретического языкознания РАН Елены Самойловны Кубряковой. – М.: МГЛУ, 1997. – С. 91-97.

258. Полюжин М.М. Когнітивна парадигма лінгвістичних досліджень // Проблеми романо-германської філології. – Ужгород: Ужгородск. держ. ун-т, 1999. – С. 4-22.

259. Полюжин М.М. Функціональний і когнітивний аспекти англійського словотворення: Монографія. – Ужгород: Закарпаття, 1999. – 240 с.

260. Поплавская А.В. Политический подтекст и языковая картина мира // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Мат-лы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997 г., В 3 ч. – Ч. 1. – Минск: МГЛУ, 1997. – С. 193-195.

261. Попова З.Д. Полевые структуры в системе языка. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1989. – 197 с.

262. Попова З.Д., Стернин И.А. Понятие “концепт” в лингвистических исследованиях. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1999. – 30 с.

263. Попова З.Д., Стернин И.А. Очерки по когнитивной лингвистике. – Воронеж: Истоки, 2002. – 192 с.

264. Попова Т.Г. Семантика слова: когнитивный аспект // Композиционная семантика: Мат-лы третьей Междунар. шк.-семинара по когнитив. лингвистике, 18-20 сентебря 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев: В 2 ч. – Ч. II. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 97- 99.

265. Потапенко С.І. Мовна особистість у просторі недійного дискурсу (досвід лінгвокогнітивного аналізу). – К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. – 360 с.

266. Потебня А.Ф. Мысль и язык. – К.: Синто, 1993. – 189 с.

267. Приходько А.М. Языковое картирование мира в паттерне “Концептосфера – Концептополе – Концептосистема” // Нова філологія. – №1 (21). – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – С. 94-104.

268. Радченко О.Ю. Види концептуальної метафори: підстави класифікації // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – №586. –Лінгвістичні й дидактичні проблеми іншомовної комунікації. – Харків: Константа, 2003. – С. 141-144.

269. Расточинская О.В. Сопоставительная характеристика семантических полей слов со значением СТРАХ во французском и русском языках: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.05. – Смоленск, 1973. – 256 с.

270. Рахилина Е.В. Когнитивный анализ предметных имён: семантика и сочетаемость. – М.: Русские словари, 2000. – 416 с.

271. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций / Пер. с польского и вступит. статья В.К. Вилюнаса. – М.: Прогресс, 1979. – 375 с.

272. Рождественский Ю.В. Лекции по общему языкознанию / 2-е изд. – М.: Добросвет, 2000. – 344 с.

273. Розгон В.В. Функціонально-семантична співвіднесеність фразеологічних одиниць і лексем // Нова філологія. – № 2 (11). – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – С. 26-33.

274. Ростоцкая Е.Б. Имплицитные эмоциональные оценки в побудительных предложениях со значением запрета // Концептуальная картина мира и интерпретативное поле текста с позиций лингвистики, журналистики и коммуникативистики: Сб. материалов Всерос. научно-практ. конф. – Барнаул: Изд-во Алт. ГТУ, 2000. – С. 188-192.

275. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2001. – 720 с.

276. Савенкова Л.Б. Языковое воплощение концепта // Проблемы вербализации концептов в семантике языка и текста: Материалы международного симпозиума. Волгоград, 22-24 мая 2003.: В 2-х частях. – Ч. 1. – Волгоград: Перемена, 2003. – С. 258-264.

277. Сакал Т.М. Деякі когнітивні аспекти словотворення в англійській мові // Проблеми романо-германської філології. – Ужгород: Ужгородськ. держ. ун-т, 1999. – С. 44-52.

278. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология. – К.: Изд-во укр. фитосоциологического центра, 2000. – 248 с.

279. Селігей П.О. Внутрішня форма назв емоцій в українській мові: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні. – К., 2001. – 20 с.

280. Семантика и категоризация / Р.М.Фрумкина, А.В.Михеев, А.Д.Мостова, А.Н.Рюмина; Отв. ред. Ю.А.Шрейдер. – М.: Наука, 1991. – 168 с.

281. Сёмкина Н.А. Концепты и их связи в тексте // Текст и дискурс: традиционный и когнитивно-функциональный аспекты исследования. – Рязань: РГПУ им. С.А.Есенина, 2002. – С. 106-114.

282. Сёрль Дж.Р. Классификация иллокутивных актов: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1986. – Вып. 17: Теория речевых актов. – С. 170-195.

283. Синеокова Т.Н. Парадигматический поход к изучению синтаксических особенностей речи в состоянии ємоционального напряжения // Филологические науки. – 2003. – №5. – С. 68-75.

284. Скворцов О.Г. Методы исследования лексических систем. – Екатеринбург: Изд-во АМБ, 2001. – 142 с.

285. Скороходько Э.Ф. Семантические сети и автоматическая обработка текста. – К.: Наукова думка, 1983. – 218 с.

286. Скороходько Э.Ф. Семантическая сложность слова (термина): сетевые параметры и коммуникативные характеристики // НТИ. Сер. 2. – 1995. – №2. – С. 4-11.

287. Скрэгг Г. Семантические сети как модели памяти: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 12. – Прикладная лингвистика. – М.: Прогресс, 1983. – С. 228-271.

288. Слепко Г.И. Семантическая структура оценочного слова как полевая структура // Лингвистические аспекты речевой культуры. – Тюмень: Изд-во Тюменск. гос. ун-та, 2000. – С. 118-125.

289. Солодуб Ю.П. Структура лексического значения // Филологические науки. – 1997. – №2. – С. 54-65.

290. Солощук Л.В. Паралингвистические номинации в художественном тексте // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації. – Харків: Константа, 1996. – С. 174-175.

291. Старко В.Ф. Фразеологізми як матеріал для виділення концептуальних ознак (на прикладі концептів ГРА, ИГРА і GAME) // Актуальні проблеми металінгвістики: – Черкаси: Видавничий центр ЧДУ, 2001. – Ч. 1. – С. 30-37.

292. Степанов Ю.С. Концепт // Словарь русской культуры: опыт исследования. – М.: Школа “Языки русской литературы”. – 1997. – С. 43–83.

293. Стернин И.А. Лексическое значение слова в речи. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1985. – 160 с.

294. Суворина Е.В. Изучение эмоций в когнитивных исследованиях // Композиционная семантика: Мат-лы III-й междунар. шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сентября 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 61-62.

295. Сукаленко Н.И. Отражение обыденного сознания в образной языковой картине мира. – К.: Наук. думка, 1992. – 164 с.

296. Сусов И.П. Введение в теоретическое языкознание http://homepages.tversu.ru/~ips/1_05.htm.

297. Сыромятникова Т.М. Когнитивная метафора «страха» в парадигме Nacht – Angst в художественном дискурсе Г.Гессе // Композиционная семантика: Материалы III-й международной шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сент. 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 71-72.

298. Сыромятникова Т.М. Эмоция «страха» в парадигме Nacht – Angst в художественном дискурсе Г.Гессе // Язык: вопросы теории и практики преподавания: Межвуз. сб. науч. тр. – Саратов: Изд-во “Слово”, 2002. – С. 51-55.

299. Сыромятникова Т.М. Темпоральные концепты “Zeit”, “Tag”, “Nacht” в аспекте их взаимодействия с эмоциональными концептами в художественной картине мира Германа Гесса: Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж, 2003. – 24 с.

300. Сысоева М.Н. Страх и его выражение фразеологическими средствами русского, украинского и английского языков // Учёные записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского. Филологические науки. – 2004. – Т. 17 (56). – №1. – С. 74-79.

301. Тазетдинова Р.Р. Анализ лексических единиц, выражающих ключевой концепт „ЖИЛИЩЕ” в английском языке (на материале лексикографии) // Языки и транснациональные проблемы: Материалы Междунар. науч. конф. 22-24 апреля 2004 года / Отв. ред. Т.А.Фесенко: М-во образования и науки Рос. Федерации, Ин-т языкознания Российской академии наук, Тамб. гос. ун-т им. Г.Р.Державина, Ин-т исследования развития яз. процессов в Австрии и в мире INST (Вена, Австрия). – М.-Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2004. – Т. ІІ. – С. 384-391.

302. Талми Л. Отношение грамматики к познанию: Пер. с англ. // Вестник Московского университета. – Серия 9. Филология. – 1999. – №1.– С. 91-115.

303. Тараненко О.О. Принцип андроцентризму в системі мовних координат і сучасний гендерний рух // Мовознавство. – 2005. – №1. – С. 3-25.

304. Тарасова Е.В. Когнитивные основания системной организации речи // Вісник Харьковського державного університету ім. В.Н.Каразіна. – 1999. – №6. – С. 174-183.

305. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. – М.: Наука, 1986. – 136 с.

306. Телия В.Н. О специфике отображения мира психики и знания в языке // Сущность, развитие и функции языка. – М.: Наука, 1987. – С. 65-87.

307. Телия В.Н. Метафора как модель смыслопроизводства и её экспрессивно-оценочная функция // Метафора в языке и тексте. – М.: Наука, 1988. – С. 26-52.

308. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Языки русской культуры, 1996. – 295 с.

309. Тимошенкова Т.М., Скрыпник И.Ю. К вопросу о соматических фразеологизмах со значением интерперсональных отношений // Мат-ли Міжнар. науково-методичної конф. “Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції”. – Харків: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, 2003. – С. 174-176.

310. Тимченко Є.П. Ядерні елементи лексико-семантичного поля “СТРАХ” у німецькій та українській мові // Проблеми зіставної семантики. – Вип. 6. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. – С. 144-148.

311. Ткачук В.М. Категорія суб’єктивної модальності. – Тернопіль: Підручники й посібники, 2003. – 240 с.

312. Токарев Г.В. Вербализация процессов концептуализации тематического денотата синонимическим рядом // Известия Волгоградск. гос. пед. ун-та. Серия филологические науки. – 2002. – №1. – С. 23-29.

313. Толчеєва Т.С. Функціонально-семантичні особливості складних утворень з елементами -looking, -like (на матеріалі сучасної англійської та американської художньої прози): Дис. … канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 2003. – 177 с.

314. Третьякова Г.Н. Лексическая вариативность и речевое воздействие // Стратегии коммуникативного поведения: Мат-лы Междунар. науч. конф., Минск, 3-4 мая 2001 г.: В 3 ч. – Ч. 1. – Минск: Минский гос. лингв. ун-т, 2001. – С. 202-205.

315. Тропина О.А. Производное слово как особая когнитивная структура // Когнитивная лингвистика: современное состояние и перспективы развития. Мат-лы Первой междунар. школы-семинара по когнитивной лингвистике. – Тамбов: Изд-во ТГУ, 1998. – С. 146-147.

316. Трусов В.П. Выражение эмоций на лице (по материалам работ П. Экмана) // Вопросы психологии. – 1982. – №5. – С. 144-147.

317. Урысон Е.В. Языковая картина мира vs обиходные представления (модель восприятия в русском языке) // Вопросы языкознания. – 1998. – №2. – С. 3-21.

318. Урысон Е.В. Проблемы исследования языковой картины мира. Аналогиии в семантике. – М.: Языки славянской культуры, 2003. – 224 с.

319. Уфимцева А.А. Лексическое значение (Принцип семиологического описания лексики). – М.: Наука, 1986. – 240 с.

320. Феоктистова А.Б. Когнитивные аспекты семантики идиом, обозначащих чувства-состояния: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / МГОПУ. – М., 1996. – 18 с.

321. Фесенко С.Л. Лингвокультурологическая специфика эмоциональных концептов // Композиционная семантика: Мат-лы III-й междунар. шк.-семинара по когнитивной лингвистике, 18-20 сентября 2002 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Е.М.Позднякова, В.Б.Гольдберг и др.: В 2 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2002. – С. 64-67.

322. Фесенко Т.А. Эмоциональные концепты в структуре вербальной модели менталитета // Филология и культура: Мат-лы III-й междунар. научной конф. 16-18 мая 2001 г. / Отв. ред. Н.Н.Болдырев; Ред. кол.: Е.С.Кубрякова, Т.А.Фесенко, Е.В.Милосердова, В.Б.Гольдберг и др.: В 3 ч. – Ч. 2. – Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2001. – С. 23-26.

323. Фесенко Т.А. Аффективно-когнитивная ориентация языковой личности как основа формирования когнитивных интенций // Языки и транснациональные проблемы: Мат-лы междунар. науч. конф. 22-24 апреля 2004 г. / Отв. ред. Т.А.Фесенко: М-во образования и науки Рос. Федерации, Ин-т языкознания Российской академии наук, Тамб. гос. ун-т им. Г.Р.Державина, Ин-т исследования развития яз. процессов в Австрии и в мире INST (Вена, Австрия). – М.-Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2004. – Т. ІІ. – С. 215-219.

324. Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса: Пер. с англ. – СПб.: Ювента, 1999. – 318 с.

325. Филлмор Ч. Основные проблемы лексической семантики: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. Пер. с англ. – М.: Радуга, 1983. – Вып. 12: Прикладная лингвистика. – С. 74-122.

326. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1988. – Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. – С. 52-92.

327. Филимонова О.Е. Язык эмоций в английском тексте (когнитивный и коммуникативный аспекты). – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И.Герцена, 2001. – 259 с.

328. Фірсова Ю.А. Фразеологічні одиниці з топонімічним компонентом у німецькій мові: лінгвокультурологічний аспект: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 2002. – 194 с.

329. Фомина З.Е. Эмоционально-оценочная лексика современного немецкого языка: Автореф. дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04 / РАН ИЯ. – Москва, 1996. – 66 с.

330. Фролова Т.В. Фразеологическое представление эмоций (на примере фразеологических единиц семантического поля “страх” ) // Вестник Оренбург. гос. пед. ун-та. Естеств. и гуманит. науки. – 2003. – №4 (34). – С. 117-125.

331. Фрумкина Р.М. Психолингвистика. – М.: Издательский центр “Академия”, 2001. – 320 с.

332. Харитончик З.А. О метонимическом синкретизме, или тождестве и отдельности лексических значений // Очерки о языке. Теория номинации. Лексическая семантика. Словообразования: Избр. труды. – Минск: МГЛУ, 2004. – С. 164-171.

333. Харитончик З.А. Платон и его теория номинации // Очерки о языке. Теория номинации. Лексическая семантика. Словообразования: Избр. труды. – Минск: МГЛУ, 2004. – С. 6-21.

334. Хомский Н. Язык и мышление: Пер. с англ. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. – 172 с.

335. Хомяков В.А. Введение в изучение сленга – основного компонента английского просторечия. – Вологда: Вологодск. гос. пед. ин-т, 1971. – 104 с.

336. Худолій А.О. Динаміка функціональних змін у мові американської публіцистики кінця ХХ – початку ХХІ століття: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 2003. – 275 с.

337. Цурикова Л.В. Проблема естественности дискурса в межкультурной коммуникации. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2002. – 257 с.

338. Чаварга Я.М. Полісемія: недостатність мовних ресурсів чи результат когнітивної діяльності людини? // Проблеми романо-германської філології. – Ужгород: Патент, 2002. – С. 103-114.

339. Чеботай В.В. Когнітивна ономасіологія як складник парадигми когнітивної лінгвітики (на матеріалі назв лікарських рослин української мови) // Актуальні проблеми металінгвістики. – Черкаси: Видавничий центр ЧДУ, 2001. – Ч. 1. – С. 57-61.

340. Чейф Л.У. Значение и структура языка: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1975. – 431 с.

341. Чейф Л.У. Память и вербализация прошлого опыта: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 12: Прикладная лингвистика. – М.: Радуга, 1983. – С. 35-73.

342. Человеческий фактор в языке: Язык и порождение речи / Под ред. Б.А.Серебренникова. – М.: Наука, 1991. – 240 с.

343. Ченки А. Семантика в когнитивной лингвистике: Пер. с англ. // Фундаментальные направления современной американской лингвистики. – М.: Изд-во МГУ, 1997. – С. 340-369.

344. Черникова Н.В. Метафора и метонимия в аспекте современной неологии // Филологические науки. – 2001. – №1. – С. 82-90.

345. Чернова С.В. Фрейм “Замысел – Осуществление Замысла” // Когнитивная лингвистика конца 20 века. Мат-лы Междунар. науч. конф. 7-9 октября 1997 г., В трёх частях. – Ч. 2. – Минск: МГЛУ, 1997. – С. 159-163.

346. Чеханова И.В. Национально-культурные особенности проявления антропоцентризма в английских зоонимах // Языки и транснациональные проблемы: Мат-лы Междунар. науч. конф. 22-24 апреля 2004 г. / Отв. ред. Т.А.Фесенко: М-во образования и науки Рос. Федерации, Ин-т языкознания Российской академии наук, Тамб. гос. ун-т им. Г.Р.Державина, Ин-т исследования развития яз. процессов в Австрии и в мире INST (Вена, Австрия). – М.-Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2004. – Т. ІІ. – С. 475-480.

347. Шамаєва Ю.Ю. Когнітивна структура концепту РАДІСТЬ (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Харківськ. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Харків, 2004. – 20 с.

348. Шамаева Ю.Ю. Когнитивная модель эмоции радость: этнокультурный аспект // Языки и транснациональные проблемы: Мат-лы Междунар. науч. конф. 22-24 апреля 2004 г. / Отв. ред. Т.А.Фесенко: М-во образования и науки Рос. Федерации, Ин-т языкознания Российской академии наук, Тамб. гос. ун-т им. Г.Р.Державина, Ин-т исследования развития яз. процессов в Австрии и в мире INST (Вена, Австрия). – М.-Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, 2004. – Т. ІІ. – С. 536-544.

349. Шаховский В.И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1987. – 188 с.

350. Шаховский В.И. О взаимодействии концепций в лингвистике эмоций // Лингвистика: взаимодействие концепций и парадигм. – Мат-лы межведомственной научно-теоретической конф. (Харьков-Сочи, 1991). – Харьков: ХИМЭСК, 1991. – Вып. 1. – Ч. 2 – С. 312–314.

351. Шаховский В.И. О лингвистике эмоций // Язык и эмоции. – Волгоград: Перемена, 1995. – С. 5-13.

352. Шаховский В.И. Эмотивная семантика слова как коммуникативная сущность // Коммуникативные аспекты значения. – Волгоград: Волгоградск. гос. пед. ун-т, 1990. – С. 29-40.

353. Шаховский В.И. Языковая личность в эмоциональной коммуникативной ситуации // Филологические науки. – 1998. – №2. – С. 59-65.

354. Шаховский В.И., Жура В.В. Дейксис в сфере эмоциональной речевой деятельности // Вопросы языкознания. – 2002. – №5. – С. 38-57.

355. Шаховский В.И. Эмоция и концептуализация: концептуализация и лексикализация эмоций (вопросы теории) // Проблемы вербализации концептов в семантике языка и текста: Материалы междунар. симпозиума. Волгоград, 22-24 мая 2003 г.: В 2 ч. – Ч. 1. – Волгоград: Перемена, 2003. – С. 305-312.

356. Шведова Н.Ю. Теоретические результаты, полученные в работе над “Русским семантическим словарём” // Вопросы языкознания. – 1999. – №1. – С. 3-16.

357. Шейгал Е.И., Арчакова Е.С. Тезаурусные связи и структура концепта // Язык, коммуникация и социальная среда. – Воронеж: Воронеж. гос. техн. ун-т, 2002. – Вып. 2. – С. 19-24.

358. Шелгунова Л.М. Способы передачи рече-жестового поведения персонажей в повествовании художественного текста // Филологические науки. – 1991. – № 4. – С. 61-70.

359. Шмелёв Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики (на материале русского языка). – М.: Наука, 1973. – 279 с.

360. Шмелёв Д.Н. Полисемия // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. – 2-е изд. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. – С. 382.

361. Шрамм А.Н. Очерки по семантике качественных прилагательных (на материале современного русского языка). – Л.: Изд-во Ленинградск. гос. ун-та, 1979. – 135 с.

362. Шубин Э.П. Некоторые типы атрибутивных синтагм (на материале английского языка) // Филологические науки. – 1966. – № 2. – С. 32-44.

363. Эйтчисон Дж. Лингвистическое отражение любви, гнева, страха: цепи, сети или контейнеры: Пер. с англ. // Язык и эмоции. – Волгоград: Перемена, 1995. – C. 76-91.

364. Языковая номинация. Общие вопросы / Под ред. Б.А.Серебренникова и А.А.Уфимцевой. – М.: Наука, 1977. – 359 с.

365. Янова О.А. Номінативно-комунікативний аспект позначення “Усмішки” як компонента невербальної поведінки (на матеріалі сучасної англійської мови): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. – К., 2001. – 190 с.

366. Aitchison J. Words in the Mind: an Introduction to the Mental Lexicon. – Oxford UK & Cambridge USA: Blackwell Publishers, 1994. – 290 p.

367. Baer E. The Pragmatics of Cognitive Frames: A Case Study // The USSE Messanger. – Vol. 1. – Kharkiv, Kiev: Konstanta Publishers, 2000. – P. 10-23.

368. Barcelona A. Clarifying and Applying the Notions of Metaphor and Metonymy Within Cognitive Lingiustics: An Update // Cognitive linguistic research. Metaphor and metonymy in Comparison and Contrast / Ed. by R.Dirven, R.Porings. – New-York: Mouton de Gruyter, 2002. – Vol. 20. – P. 207-279.

369. Bierwiaczonec B. A Cognitive Study of the Concept of LOVE in English. – Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Slaskiego, 2002. – 227 p.

370. Borisov O.O. Peculiarities of the Seme Fear Representation in Modern English Oxymorons // Goals for Ensuring Access to High Quality Teaching and Learning: Conference Papers. 3-d Tesol-Ukraine Forum for Students. April 5-6, 2002. – Острог: Вид-во нац. ун-та “Острозька академія”, 2002. – С. 26-27.

371. Bushkova V.V. Metaphor in Slang as Reflection of Cultural Peculiarities and Associatoins // Записки з романо-германської філології. – Вип. 13. – Одеса: Фенікс, 2003. – P. 220-229.

372. Bytsenko T., Shevchenko I. The History of Expressives in the English Emotional Discourse // The USSE Messanger. – Kharkiv, Kiev: Konstanta Publishers, 2003. – Vol. 2. – P. 46-56.

373. Cieslicka A. Comprehension and Interpretation of Proverbs in Linguistics // Studia Anclica Posnaniensia. Linguistics. – Poznan: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza, 2002. – Vol. 37. – P. 173-201.

374. Croft W. The Role of Domains in the Interpretation of Metaphors and Metonymies // Cognitive linguistic research. Metaphor and Metonymy in Comparison and Contrast / Ed. by R.Dirven, R.Porings. – N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2002. – Vol. 20. – P. 161-205.

375. Croft W., Cruse D.A. Cognitive Linguistics. – Cambridge: Cambridge University Press, 2004. – 356 p.

376. Danes F. Cognition and Emotion in Discourse Interaction: A Preliminary Survey of the Field // Proceedings of the Fourteenth International Congress of Linguists / Eds. W.Barner, J.Schmid, D.Viehweger. – Berlin: Akademic Verlag, 1987. – P. 168-179.

377. Dirven R. Metonymy and Metaphor: Different Mental Strategies of Conceptualization // Cognitive linguistic research. Metaphor and Metonymy in Comparison and Contrast / Ed. by R.Dirven, R.Porings. – N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2002. – Vol. 20. – P. 75-113.

378. Fauconnier G. Mental Spaces: Aspects of Meaning Construction in Natural Language. – Cambridge: Cambridge University Press, 1994. – 190 p.

379. Fauconnier, G., Turner M. The Way We Think. Conceptual Blending and the Mind`s Hidden Complexities. – Cambridge: Cambridge University Press, 2002. – 440 p.

380. Fillmore Ch.J. Form and Meaning in Language: Papers on Semantic Roles. – Stanford, California: CSLI Publications, 2003. – 311 p.

381. Fomina S. Emotional wertende Lexic der deutschen Gegenwartssprache. – Woronesh: Istoki, 1999. – 208 S.

382. Fodor J. Concepts. Where Cognitive Science Went Wrong. – Oxford: Clarendon Press, 1998. – 174 p.

383. Fodor J., Lepore E. The Compositionality Papers. – Oxford: Clarendon Press, 2002. – 212 p.

384. Galperin I.R. Stylistics. – M.: Higher School, 1977. – 332 p.

385. Gibbs R. Process and Products in Making Sense of Tropes // Metaphor and Thought / Ed. by A.Ortony. – Cambridge: Cambridge University Press, 1993. – P. 252-276.

386. Hudson R.A. Sociolinguistics. – Cambridge: Cambridge University Press, 1996. – 279 p.

387. Jackendoff R. X-bar Semantics // Semantics and the Lexicon. – Dordrecht: DIR, 1993. – P. 15-26.

388. Jackendoff R. Semantics and Cognition (Current studies in linguistic series; 8). – Cambridge, (Mass): The MIT Press, 1995. – 283 p.

389. Jackendoff R. Languages of the Mind: Essays on Mental Representation. – Cambridge, (Mass): A Bradford Book, The MIT Press, 1996. – 200 p.

390. Jackendoff R. Foundations of Language: Brain, Meaning, Grammar, Evolution. – Oxford: Oxford University Press, 2002. – 477 p.

391. Johnson M. Moral Imagination. Implication of Cognitive Science for Ethics. – Chicago and London: University of Chicago Press, 1993. – 287 p.

392. Kaczorowska A. The Relation of Synonymy in English // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Anglica Linguistic Theоry and Applications. – Lodz: Wydawnictwo Uniwersytety Lodzkiego, 1998. – P. 61-75.

393. Katzenstein A., Sitte E. Angst: Wesen–Entsstehung–Bewaltigung. – Berlin: VEB Deutscher Verlag der Wissenschaften, 1989. – 184 S.

394. Kertesz A. Cognitive Semantics and Scientific Knowledge: Case Studies in the Cognitive science of Science. – Amsterdam: John Benjamins Publ. Co., 2004. – 259 p.

395. Kovecses Z., Palmer B.G., Dirven R. Language and Emotion: The Interplay of Conceptualization with Physiology and Culture // Cognitive Linguistic Research. Metaphor and Metonymy in Comparison and Contrast / Ed. by R.Dirven, R.Porings. – N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2002. – Vol. 20. – P. 133-161.

396. Lakoff G., Johnson M. Metaphors We Live By. – Chicago: University of Chicago Press, 1980. – 240 p.

397. Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things: What Categories Reveal about the Mind. – Chicago: University of Chicago Press, 1987. – 614 p.

398. Lakoff G., Kovecses Z. The Cognitive Model of Anger Inherent in American English // Cultural Models in Language and Thought. – Cambridge: Cambridge University Press, 1987. – Р. 195-227.

399. Lakoff G. The Contemporary Theory of Metaphor // Metaphor and Thought / Ed. by A.Ortony. – Cambridge: Cambridge University Press, 1993. – P. 203-251.

400. Lakoff G., Johnson M. Philosophy in the Flesh: the Embodied Mind and Challenge to Western Thought. – Chicago: University of Chicago Press, 1999. – 624 p.

401. Langacker W.R. Foundations of Cognitive Grammar. – Vol. 1. – Theoretical prerequisites. – Stanford: Stanford University Press, 1987. – 516 p.

402. Langacker W.R. Foundations of Cognitive Grammar. – Vol. 2. – Descriptive Application. – Stanford: Stanford University Press, 1987. – 504 p.

403. Langacker W.R. An Overview of Cognitive Grammar // Topics in Cognitive Linguistics / Ed. by Rudzka-Ostyn. – Amsterdam (Phil): John Benjamins Publishing Company, 1988. – Vol. 50. – P. 3-49.

404. Langacker W.R. Lecture given to celebrate the award of the degree Doctor Honoris Causa of the University of Lodz on 1st October, 2003. – Lodz: Wydawnictwo Uniwersytety Lodzkiego, 2003. – 20 p.

405. Lee P. “Feelings of the Mind” in Talk about Thinking in English // Cognitive Linguistics. – Berlin-N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2003. – Vol. 14, №2-3. – P. 221-249.

406. Mantero M. The Reasons We Speak: Cognition and Discourse in the Second Language Classroom. – Westport (Conn). – L.: Bergin and Garvey, 2002. – 162 р.

407. Matuzkova Y.P., Sarafanuk A.V. Analysis of Semantic Motivation and Word Formation in English Drug-Related Slang // Записки з романо-германської філології. – Одеса: Фенікс, 2003. – Вип. 13. – P. 230-238.

408. Miller A.G. Practical and Lexical Knowledge // Thinking. Readings in Cognitive Science / Ed. by P.N.Johnson-Laird and P.C.Wason. – Cambridge: Cambridge University Press, 1983. – P. 400-410.

409. Minsky M. Frame-system theory // Thinking: Readings in Cognitive Science / Ed. by P.N.Johnson-Laird and P.C.Wason. – Cambridge: Cambridge University Press, 1983. – P. 355-376.

410. Nelson K. Some evidence for the cognitive primacy of categorization and its functional basis // Thinking. Readings in Cognitive Science / Ed. by P.N.Johnson-Laird and P.C.Wason. – Cambridge: Cambridge University Press, 1983. – P. 223-238.

411. Palmer F.R. Semantics. A New Outline. – Cambridge: Cambridge University Press, 1976. – 164 p.

412. Pustet R. Prototype Effects in Discource and the Synonyms Issue: Two Lakota Postpositions // Cognitive Linguistics. – Berlin-N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2003. – Vol. 14, №4. – P. 349-378.

413. Rehder B. Categorization as Causal Reasoning // Cognitive Science. – 2003. – Vol. 27, №5. – P. 709-748.

414. Robinson A.E. The Сognitive Foundations of Pragmatic Principles: Implications for Theories of Lingustic and Сognitive Representation // Language and Conceptualization / Ed. by G.Nuyts and E.Pederson. – Cambridge: CUP, 1999. – P. 253-271.

415. Rogobete D. Dimensions of Fear in Neil Gunn`s Fiction // Studii De Limbi Si Literaturie Moderne. – Bucharest: Editura Mirton Timisioan, 2001. – P. 321- 328.

416. Rosch E. Classification of Real-world Objects: Origins and Representations in Cognition // Thinking: Readings in Cognitive Science / Ed. by P.N.Johnson-Laird and P.C.Wason. – Cambridge: Cambridge University Press, 1983. – P. 212-223.

417. Schlank C.R., Abelson P.R. Scripts, Plans and Knowledge // Thinking: Readings in Cognitive Science / Ed. by P.N.Johnson-Laird and P.C.Wason. – Cambridge: Cambridge University Press, 1983. – Р. 421-432.

418. Schmid H.-J. English Abstract Nouns as Conceptual Shells: From Corpus to Cognition. – Berlin – N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2000. – 457 p.

419. Schulte G. An Interdisciplinary Perspective on the Cognitive Meaning of Linguistic Metaphor, its Interpretation and Computational Representation. – Marburg: MIL, 1997. – 311 p.

420. Shen Y. Cognitive Constraints on Verbal Creativity. The Use of Figurative Language in Poetic Discourse // Cognitive Stylistics. Language and Cognition in Text Analysis / Ed. by E.Semino and J.Culpeper. – Amsterdam (Phil): John Benjamins, 2002. – P. 211-230.

421. Shweder A. Richard Likeness and Likelihood in Everyday Thought: Magical Thinking and Everyday Judgments about Personality // Thinking. Readings in Cognitive Science / Ed. by P.N.Johnson-Laird and P.C.Wason. – Cambridge: Cambridge University Press, 1983. – Р. 446-467.

422. Stanley G.C., Wyer S.R. The Role of Prototypes in the Mental Representation of Temporally Related Events // Cognitive Psychology. – 2002. – Vol. 44, №1. – P. 67-103.

423. Stutterheim C. von, Nusse R. Processes of Conceptualization in Language Production: Language. – Specific Perspectives and Event Construal // Linguistics. – 2003. – Vol. 41, №5 – P. 851-881.

424. Szczek J., Wysoczanski W. Das sprachliche Weltbild am Beispiel der deutschen und polnishen Wie-Vergleiche mit Tier bezeichnung in Komponent Bestand // Studia Linguistica. Acta Universitatis Wratislaviensis XXIII. – Wroclaw: Wydawnictwo Uniwersytety Wratislaviensis, 2004. – P.87-143.

425. Taylor R.J. Linguistic Categorization. Prototypes in Linguistic Theory. – Oxford-N.-Y.: Oxford University Press, 1995. – 312 p.

426. Taylor R.J., Cuyckens H., Dirven R. Introduction: New Directions in Cognitive, Lexical, Semantic Research // Cognitive Linguistic Research. Metaphor and Metonymy in Comparison and Contrast / Ed. by H.Cuyckens, R.Dirven, R.J.Taylor. – N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2002. – Vol. 23. – P. 1-29.

427. Todorska M. Towards an Analysis of the Concept of Emotion of FEAR in English and Polish – Cognitive Semantics and Valencies // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Anglica: Linguistic Theоry and Applications. – Lodz: Wydawnictwo Uniwersytety Lodzkiego, 1998. – P. 77-89.

428. Turner M. Reading Minds. The Study of English in the Age of Cognitive Science. – Princeton: Princeton University Press, 1998. – 298 p.

429. Ungerer F. The Linguistic and Cognitive Relevance of Basic Emotions // Current Approaches to the Lexicon. – Frankfurt-am-Main: Peter Lang, 1995. – P. 85-209.

430. Ungerer F., Schmid H.J. An Introduction to Cognitive Linguistics. – L.-N.-Y.: Longman, 1999. – 306 p.

431. Varela F.J., Thompson E., Rosch E. The Embodied Mind. Cognitive Science and Human Experience. – Cambridge – L.: The MIT Press, 1991. – 308 p.

432. Warren B. An Alternate Account of the Interpretation of Referential Metonymy and Metaphor // Cognitive Linguistic Research. Metaphor and Metonymy in Comparison and Contrast / Ed. by R.Dirven, R.Porings. – N.-Y.: Mouton de Gruyter, 2002. – Vol. 20. – P. 113-133.

433. Wierzbicka A. Cross-Cultural Pragmatics. The Semantics of Human Interaction. – Berlin-N.-Y.: Mouton de Gruyter, 1999. – 502 p.

434. Wierzbicka A. Emotions Across Languages and Cultures: Diversity and Universals. – Cambridge: Cambridge University Press, 1999. – 349 p.

435. Zawislawska M. The Meaning of the English Verb see and its Polish “Equivalent” widziezh in a Perspective of Frame Semantics // http://solaris3.ids-mannheim.de/telri/proceedings/ZAWISLA.html-26.02.2000

 

ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА

 

436. Англо-американські прислів’я та приказки / О.Ю.Дубенко. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 416 с.

437. Англо-русский фразеологический словарь / А.В.Кунин. – 4-е изд. перераб. и доп. – М.: Русский язык, 1984. – 944 с.

438. Историко-этимологический словарь английского языка / М.М.Маковский. – М.: Издательский дом “Диалог”, 1999. – 416 с.

439. Комбинаторный словарь английского языка / М.Бенсон, Э.Бенсон, Р.Илсон. – М.: Русский язык, 1990. – 286 с.

440. Русско-английский словарь междометий и релятивов / Д.И.Квеселевич, В.П.Сасина. – М.: Русский язык, 1990. – 400 с.

441. Русско-английский фразеологический словарь / Д.И.Квеселевич. – 3-е изд., стереотип. – М.: Русский язык, 2001. – 705 с.

442. Сборник английских пословиц и поговорок / С.Ф.Кусковская. – Минск: Высшая школа, 1987. – 253 с.

443. Словарь американских идиом: 8000 единиц / А.Маккей, Т.М.Ботнер, И.Дж.Гейтс. – СПб.: Лань, 1997. – 464 с.

444. Словарь американского сленга / Р.А.Спиерс (NTC’s Dictionary of American Slang). – М.: Русский язык, 1991. – 528 с.

445. Словарь новых слов английского языка / Дж.Эйто. – М.: Рус. яз., 1990. – 434 с.

446. Cловарь современного сленга / Т.Торн. – М.: Вече-Персей, 1996. – 583 с.

447. Словарь употребительных английских пословиц: 326 статей / М.В.Буковская, С.И.Вяльцева, З.И.Дубянская и др. – М.: Русские языки, 1985.– 232 с.

448. Человек: Энциклопедический словарь / Ю.Г.Волков, В.С.Поликарпов. – М: Гардарики, 1999. – 520 с.

449. Философский словарь / Под ред. И.Т.Фролова. – 4-е изд. – М.: Политиздат, 1980. – 444 с.

450. Этимологический словарь германских языков: в 3 томах / В.В.Левицкий. – Черновцы: Рута, 2000. – Т. 1. – 262 с.

451. Этимологический словарь германских языков: в 5 томах / В.В.Левицкий. – Черновцы: Рута, 2003. – Т. 5. – 171 с.

452. Collins Cobuild English Language Dictionary / Ed. by J.Sinclair. – London: Harper Collins Publishers, 1991. – 1703 p.

453. Encarta World English Dictionary / Ed. by K.Rooney. – London: Bloomsbury Publishing Plc, 1999. – 2172 p.

454. Funk and Wagnalls New Standard Dictionary of the English Language / Ed. by I.K.Funk. – Toronto: Toronto Publishing House. – 1947. – 2814 p.

455. Longman Dictionary of the English Language / Ed. by W.Stuart. – New-York: Penguin Group, 1995. – 1890 p.

456. Longman Language Activator. The World’s First Production Dictionary / Ed. by S.Bullon. – Harlow: Longman Group UK Limited, 1999. – 1587 p.

457. Longman Lexicon of Contemporary English / Ed. by T.McArthur. – Hong Kong: Longman Group, 1981. – 910 p.

458. Longman Dictionary of Contemporary English. The Living Dictionary / Ed. by S.Bullon. – Harlow, England: Pearson Education Limited, 2003. – 1949 p.

459. Macmillan English Dictionary / Ed. by M.Runder. – Oxford: Macmillan Publishers Limited, 2002. – 1689 p.

460. New Webster’s Dictionary of the English Language / Ed. by E.G.Finnegan. – Delhi: Surjeet Publications, 1988. – 1824 p.

461. Oxford Advanced Learner`s Dictionary of Current English / Ed. by A.S.Hornby. – Oxford: Oxford University Press, 1982. – V. I. – 577 p.

462. Oxford Advanced Learner`s Dictionary of Current English / Ed. by J.Crowther. – Oxford: Oxford University Press, 1998. – 1428 p.

463. Partridge E. A Dictionary of Slang and Unconventionalized English. – London, Melbourne and Henles: Routledge and Regan Paul, 1984. – 1400 p.

464. Roget’s Thesaurus of English Words and Phrases / Ed. by N.Lewis. – New-York: Penguin Books, Inc, 1978. – 713 p.

465. Standard Desk Dictionary. A Funk and Wagnalls Book / Ed. by T.Crowell. – New-York: Published by T.Y.Cromwell, 1977. – 870 p.

466. The Cambridge Encyclopedia / Ed. by D.Crystal. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990. – 1334 p.

467. The Compact Edition of the Oxford English Dictionary. Complete Text Reproduced Micrographically. – Vol. 1. – A-O. – Oxford: Oxford University Press, 1979. – 2048 p.

468. The New Illustrated Medical AID Encyclopedia. First Aid and Emergencies / Ed. by M.Callahan. – Nashville: Deluxe Edition, Royal Publishers, Inc., 1991. – 647 p.

469. The New Roget’s Thesaurus in Dictionary Form / Ed. by S.Marrow. – New-York: G.P. Putnam’s Sons, Inc., 1972. – 496 p.

470. The Oxford Guide to the English Language / Ed. by J.M.Hawking. – Oxford: Oxford University Press, 1984. – 577 p.

471. The Pan Dictionary of Synonyms and Antonyms / Ed. by L.Urdang and M.Manser. – London: Pan Books, 1980. – 346 p.

472. The Shorter Oxford English Language Dictionary based on Historical Principles / Ed. by W.Little, H.W.Fowler, J.Coulson. – Oxford: Clarendon Press. – 1956. – 2515 p.

473. The Synonym Finder / Prepared by J.I.Rodale. – Essex: Rodale Press, 1978. – 678 p.

474. The Wordsworth Dictionary of Proverbs / Ed. by G.L.Apperson. – London: Wordsworth Editions Ltd, 1993. – 693 p.

475. The Wordsworth Thesaurus of Slang / Ed. by E.Lewin and E.A.Lewin. – Ware: Wordsworth Editions LTD, 1995. – 456 p.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

 

476. Кронин Дж.А. Цитадель. – Роман. – На англ. яз. – М.: Foreign Languages Publishing House, 1957. – 450 с.

477. Кронин Дж.А. Замок Броуди. – Роман. – На англ. яз. – М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1960. – 694 с.

478. Моэм В.С. Театр. Книга для чтения на англ. яз. – М.: Междунар. отношения, 1979. – 288 с.

479. Уайлдер Т. Избранное. – На англ. яз. – М.: Радуга, 1988. – 383 с.

480. Фицджеральд Ф.С. Ночь нежна. – Роман. – На англ. яз. – М.: Просвещение, 1983. – 400 с.

481. Хемингуэй Э. По ком звонит колокол. – Роман. – На англ. яз.– М.: Прогресс, 1981. – 560 с.

482. Чейз Дж.Х. Легко пришло, легко и ушло / Come Easy – Go Easy. – На англ. яз. – М.: Айрис-пресс, 2003. – 384 с.

483. Bates H.E. Go, Lovely Rose // Английская новелла первой половины XX века / Сост. В.А.Скороденко. – На англ. яз. – М.: Радуга, 1988. – С. 374-380.

484. Carre J. le Tinker, Tailor, Soldier, Spy. – N.-Y.: Bantam Edition, 1975. – 370 p.

485. Cholmondely M. Let Loose // Повести ужасов. – М.: ООО “Издательство Астрель”: “Издательство АСТ”, 2003. – С. 7-31.

486. Clancy T., Pieczenik S. Net Force: Breaking Point. – London: Headline Book Publishing, 2000. – 498 p.

487. Conrad J. The Inn of the Two Witches // Английская новелла первой половины XX века / Сборник. Сост. В.А.Скороденко. – На англ. яз. – М.: Радуга, 1988. – С. 8-34.

488. Farmer J.P. The Cache. – N.-Y.: Ace Books, 1981. – 292 p.

489. Fielding H. Bridget Jones’s Diary. – London: Picador, 2001. – 310 p.

490. Forster E.M. The Story of a Panic // Английская новелла первой половины XX века / Сборник. Сост. В.А.Скороденко. – На англ. яз. – М.: Радуга, 1988. – С. 213-235.

491. Freeman C. A World Full of Strangers. – New-York: A Bantam Book, 1975. – 645 p.

492. Garnett D. Letting Down the Side // Making It All Right. Современный английский рассказ (на английском языке). – Modern English Short Stories. – M.: Progress Publishers, 1978. – P. 156-167.

493. George C.J. My Side of the Mountain. – N.-Y.: Puffin Book, 1988. – 177 p.

494. Gift T. The Demon Dog // Рассказы о привидениях. – М.: ООО “Издательство Астрель”: ООО “Издательство АСТ”, 2003. – С. 9-28.

495. Green G. Brother // Short Stories. – M.: Foreign Languages Publishing House, 1959. – P. 66-76.

496. Green G. I Spy // Short Stories. – M.: Foreign Languages Publishing House, 1959. – P. 56-60.

497. Green G. The Basement Room // Short Stories – M.: Foreign Languages Publishing House, 1959. – P. 11-44.

498. Green G. The End of the Party // The Basement Room. Short Stories. – M.: Foreign Languages Publishing House, 1959. – P. 44-56.

499. Green G. The Quiet American. – M.: Foreign Languages Publishing House, 1959. – 179 p.

500. Grisham J. The Firm. – N.-Y: Dell Publishing, 1991. – 501 p.

501. Grisham J. The Last Juror / www.jgrisham.com /thelastjuror.

502. Grisham J. The Rainmaker. – N.-Y.: A Dell Book, 1995. – 598 p.

503. Harrel J. Easy Answers. – N.-Y.: Pocket Books, 1990. – 139 p.

504. Harrel J. Senior Year at Last. – N.-Y.: Pocket Books, 1990. – 153 p.

505. Hise D. van Killing time. – N.-Y.: Pocket Books, 1985. – 312 p.

506. Hood T. Shadow of a Ghost // Рассказы о привидениях. – М.: ООО “Издательство Астрель”: ООО “Издательство АСТ”, 2003. – P. 43-65.

507. Jacq C. The Stone of Light. Nefer the Silent. – N.-Y.: Pocket Books, 2001. – 390 p.

508. King S. Children of the Corn // Night Shift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 250-278.

509. King S. Graveyard Shift // Night Shift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 35-52.

510. King S. Gray Matter // Night Shift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 105-116.

511. King S. I am the Doorway // Night Shift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 61-73.

512. King S. I Know What You Need // Night Shift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 228-249.

513. King S. Jerusalem’s Lot // Night Shift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 1-35.

514. King S. One for the Road // Night Shift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 297-313.

515. King S. Sometimes They Come Back // Night Shift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 143-170.

516. King S. The Last Rung of the Ladder // Night Shift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 279-291.

517. King S. The Lawnmower Man // Night Shift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 198-208.

518. King S. The Ledge // Night Shift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 181-198.

519. King S. The Mangler // Night Shift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 74-92.

520. King S. Trucks // Night Shift. – N.-Y.: Signet, 1979. – P. 127-142.

521. King S. The Langoliers // Four Past Midnight. – London: Guild Publishing, 1990. – P. 9-217.

522. King S. Rita Hayworth and the Shawshank Redemption // Different Seasons / http://artefact.cns.ru/library/

523. King S. The Apt Pupil // Different Seasons / http://artefact.cns.ru/library/

524. King S. The Body // Different Seasons / http://artefact.cns.ru/library/

525. King S. The Breathing Method // Different Seasons / http://artefact.cns.ru/library/

526. King S. Dreamcatcher. – London: Hodder and Stoughton, 2001. – 694 p.

527. Lee H. To Kill a Mocking Bird. – K.: Dnipro, 1977. – 173 p.

528. Lessing D. A Proper Marriage. – London: A Panther Book, 1965. – 380 p.

529. Maugham W.S. The Fall of Edward Barnard // Rain and Other Stories. – M.: Progress Publishers, 1976. – P. 165-213.

530. Maugham W.S. The Razor’s Edge. – М.: Менеджер, 2000. – 320 с.

531. Morrow W.C. An Original Revenge // Повести ужасов. – М.: ООО “Издательство Астрель”: “Издательство АСТ”, 2003. – С. 69-86.

532. Nasar S. A Beautiful Mind. – N.-Y.: Simon and Schuster, 1998. – 461 p.

533. O’Brien F.-J. The Beast from Nowhere // Повести ужасов. – М.: ООО “Издательство Астрель”: “Издательство АСТ”, 2003. – С. 51-69.

534. Oliphant M. The Open Door // Рассказы о привидениях. – М.: ООО “Издательство Астрель”: ООО “Издательство АСТ”, 2003. – P. 110-131.

535. Pilcher R. Starting Over. – N.-Y.: Time Warner Paperbacks, 2002. – 502 p.

536. Savage S. The Cat // Повести ужасов. – М.: ООО “Издательство Астрель”: “Издательство АСТ”, 2003. – Р. 31-51.

537. Uris L. Armageddon. – N.-Y.: Dell Publishing Co., Inc., 1965. – 672 p.

538. Uris L. Exodus. – London: Corgi Books, 1974. – 598 p.

539. Williams T. A Recluse and his Guest // Collected stories. – N.-Y.: Ballantine Books, 1985. – P. 484-493.

540. Williams T. Happy August the Tenth // Collected stories. – N.-Y.: Ballantine Books, 1985. – P. 493-506.

541. Williams T. Portrait of a Girl in a Glass // Collected stories. – N.-Y.: Ballantine Books, 1985. – P. 115-125.

542. Williams T. The Angel in the Alcove // Collected stories. – N.-Y.: Ballantine Books, 1985. – P. 125-133.

543. Williams T. The Knightly Quest // Collected stories. – N.-Y.: Ballantine Books, 1985. – P. 421-484.

544. Williams T. The Vengeance of Nitocris // Collected stories. – N.-Y.: Ballantine Books, 1985. – P. 1-14.


ДОДАТКИ

 

Додаток А.

Загальний фрейм ЕК СТРАХ в англомовній картині світу


Додаток Б.

 

Загальна якісно-референційна модель структури ЕК СТРАХ

ЯДРО ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК ЗАГРОЗА

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СТАТАЛЬНИЙ БЛОК

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЛОК РЕАКЦІЯ

1- ПОНЯТТЄВА СКЛАДОВА

2 - ОБРАЗНА СКЛАДОВА

3 - ЦІННІСНА СКЛАДОВА


Додаток В.

 

Ядерно-периферійна структура ЕК СТРАХ

Ядро

ЕК СТРАХ

 

Родова сема

значення fear

Видові семи значення fear

Емоція / почуття

1.  характер емоції

2.  об’єкт загрози

3.  негативна оцінка

4.  небезпека / загроза

5.  характер небезпеки / загрози

6.  симптом емоції

Периферія

ЕК СТРАХ

 

Семантичні компоненти стилістично нейтральних одиниць субстантивного ЛСП “страх”

характер емоції:

1.  обумовленість / безпідставність

 виникнення емоції

2.  тривалість

3.  інтенсивність

4.  характер протікання

5.  характер виникнення

6.  комбінаторний характер

 характер небезпеки / загрози:

1.  природний / соціальний тип небезпеки

2.  визначена майбутня / теперішня небезпека

3.  невизначена майбутня небезпека

 


Додаток Д.

 

ЕК СТРАХ в англійській концептуальній та мовній картині світу

 


Додаток Е.

Парцеляція ЛСП “страх” сучасної англійської мови


Додаток Ж.

 

Таблиця Ж.1

Представлення парцел ЛСП “страх” одиницями різної частиномовної

приналежності на позначення ЕК СТРАХ

ПАРЦЕЛА ІМЕННИК

ПРИКМЕТНИК / ПРИСЛІВНИК

ДІЄСЛОВО
ЗАГРОЗА + + +
СТАН СТРАХУ + + +
ЕКСПІРІЄНЦЕР +
СИМПТОМ СТРАХУ + + +
ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ +
РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ +
АГЕНС + +
РИСИ ХАРАКТЕРУ + + +

 


Додаток З.

 

Таблиця З.1

Репрезентація слотів фреймової структури ЕК СТРАХ у семантичній зоні парцел ЛСП “страх”

БЛОК / ВУЗОЛ ФРЕЙМУ ЕК СТРАХ ПАРЦЕЛА ЛСП “страх”

ЗАГРОЗА:

АКЦІОНАЛЬНИЙ

ЗАГРОЗА

ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ

АГЕНС

СТАТАЛЬНИЙ

ПРЕДМЕТНОЦЕНТРИЧНИЙ:

(СТАН СТРАХУ)

(ЕКСПІРІЄНЦЕР)

ПАРТИТИВНО-АКЦІОНАЛЬНИЙ:

(СИМПТОМ)

СТАН СТРАХУ

ЕКСПІРІЄНЦЕР

СИМПТОМ

РЕАКЦІЯ:

АКЦІОНАЛЬНИЙ

АГЕНС

РИСИ ХАРАКТЕРУ

ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ

РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ

КОМПАРАТИВНИЙ
ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ
АКСІОЛОГІЧНИЙ

Додаток Л.

 

Різновиди страху в англомовній картині світу

 


Додаток М.

 

Структура асоціативного простору ЕК СТРАХ в англомовній картині світу

 


Додаток Н.

Деталізована фреймова структура ЕК СТРАХ в англомовній картині світу


Информация о работе «Концептуально-семантичні особливості вираження емоційного концепту "страх" засобами сучасної англійської мови»
Раздел: Иностранный язык
Количество знаков с пробелами: 490222
Количество таблиц: 5
Количество изображений: 8

Похожие работы

Скачать
112667
11
1

... зміни тощо) [2:103]. Вони фіксуються свідомістю людини як результат пізнання світу з метою вираження цих елементів засобами мови. 3. Семантичні та інтонаційні особливості вираження концепту страх у сучасному англійському емфатичному мовленні на матеріалах відеофільмів   3.1 Особливості репрезентації концепту страх інтонаційними засобами сучасної англійської мови Проблема вербалізації та ...

Скачать
153648
7
1

... не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128]. Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). ...

Скачать
56911
0
0

... it is not rainy; That is two months of every year. ( Byron, p.23) Гіпербола – навмисне перебільшення: He got two-million-dollars job. (Grisham 2 p.123) 3.3 Композити як вираження текстової модальності Текстова модальність, відображаючи найбільш загальні та суттєві ознаки тексту, а саме відношення того, хто говорить чи пише до дійсності, може проявлятись на поверхню лексичними засобами. ...

Скачать
97683
5
1

... (150 одиниць). На основі опрацьованого матеріалу було встановлено, що найпоширенішими засобами вираження модальності в англійській мові в усіх жанрах є модальні дієслова. На масиві опрацьованого матеріалу були визначені способи перекладу засобів вираження модальності в сучасній англійській мові на українську мову. Вони можуть перекладатись за допомогою фонетичних засобів (логічного та фонетичного ...

0 комментариев


Наверх