1.2 Показники ефективності

Від рівня розвитку машинобудування залежить не лише побутове споживання населення, а й рівень розвитку решти галузей промисловості. Основні показники, які характеризують динаміку розвитку машинобудівної галузі в 2001–2006 рр. наведено в табл. 1.

Г

Таблиця 1. Динаміка показників, які комплексно характеризують машинобудівну галузь України

Показники Роки
N 2001 2002 2003 2004 2005 2006
1 Частка в загальному обсязі промислового виробництва, % 10,2 10,7 12,2 13,4 12,7 дані відсутні
2 Частка в структурі експорту, % 13,9 13,6 14,3 15,5 13,1 14,1

3-і

Частка в структурі імпорту, % 19,8! 20,8 23,5 24,9 26,5 28,9
4_| Темпи росту виробництва, % 1) 8,8 111,3 135,8 128,0 107,1 111,8

5

Темпи росту експорту, % 125,9 108,2 135,2

^5311

139,2 120,3

6_

Темпи росту імпорту, % 123,3 135,2 132,2 136,2
7 Середньорічна кількість найманих нра-1 цівників, тис. осіб* 958 867 810 6,9 дані відсутні
8 Частка в середньорічній чисельності найманих працівників у промисловості, % 7,4 7,1 7,0 дані відсутні дані відсутні

Починаючи з 2001 р. для важкого машинобудування характерні досить стійкі темпи зростання виробництва. Так, за 2006 р. порівняно з 2005 р. обсяги виробництва зросли на 111,8%. Значимість динаміки розвитку важкого машинобудування зумовлює необхідність дослідження індексів виробництва в розрізі навіть окремих місяців. Протягом 2006 р. найбільш суттєво зростали обсяги продукції на підприємствах із виробництва автомобільного транспорту (на 36,2%), контрольно-вимірювальної апаратури (на 31,6%), машин для металургії (на 22%), електричних машин і апаратури (на 10,0%). При цьому на підприємствах із виробництва сільськогосподарських машин обсяги продукції скоротились на 21,4%.

Вітчизняні підприємства, не зважаючи на нагальні потреби, ні технологічно, ні фінансово не мають змоги купувати нове обладнання. Як результат, в Україні формується попит на машинонотехнічну продукцію, обладнання, яке було у вжитку. За оцінками експертів, обсяг українського ринку раніше вживаного обладнання коливається від 40 до 120 млн. дол. США на рік. Найбільшим попитом в Україні користується металургійне обладнання, перспективними є сегменти поліграфічного обладнання, підйомні механізми, дерево-оброблювальні верстати, обладнання для текстильної промисловості та сільського господарства, медична техніка. Це відповідає загальносвітовим тенденціям: розширення інвестиційних можливостей в КНР, Індії, Росії, Бразилії та нових членах ЄС зумовило зростання попиту на таке обладнання. Однак, не слід забувати, що це перетворює Україну в ринок збуту для машинотехнічного «секонд-хенду».

Частка машинотехнічної продукції в структурі експорту України, є незначною і коливається протягом останніх років у межах 13–14%. Серед номенклатури експорту переважають: механічне обладнання, машини та механізми, транспортні засоби та прилади тощо; низькою залишається частка наукомісткої продукції. Відносно невелика частка машино-технічної продукції в структурі експорту та сама структура експорту свідчать про низький рівень конкурентоспроможності української машинобудівної продукції. Традиційно зовнішніми ринками збуту для українських машинобудівних підприємств залишаються Російська Федерація, Казахстан та деякі інші країни СНД. Вихід на ринки розвинених країн стане можливим лише за рахунок структурної перебудови галузі та підвищення рівня наукомісткості продукції.

Наведемо дані про виробництво металообробного обладнання в десяти головних верстатобудівних країнах світу в таблиці 2.

Таблиця 2

Країна Обсяги виробництва у 2003 р., млн $ Темпи приросту (виходячи з вартості» дол. США), %
1 Японія 7861,6 29
2 Німеччина 7525,2 8
3 Італія 4180,7 11
4 Китай 2910,0 24
5 США 2210,0 -4
6 Тайнань 2064,0 16
7 Республік Корея 2059,0 30
8 Швейцарія 1736,4 -5
9' Іспанія 945,4 10
10 Франція 761,6 8

Як бачимо, в десятці найбільших виробників переважають країни Західної Європи (Німеччина, Італія, Швейцарія, Іспанія, Франція) та Східної Азії (Японія, Китай, Тайвань, Республіка Корея). У 2003 р. на перше місце у світі вийшла Японія, випередивши Німеччину на 336 млн дол. США. Ці дві країни значно відірвалися від найближчого переслідувача – Італії, і в сумі дають 24% світового виробництва металообробного устаткування. Це є дуже високим показником концентрації виробництва машинобудівної продукції. Ще однією яскравою рисою географії галузі є відносно невисока позиція США – п'яте місце (у країні головна роль належить новітнім наукомістким галузям, пов'язаним з воєнним виробництвом), а також відсутність у першій десятці Канади (11-е місце), Бразилії (13-е місце) та Мексики (відсутня в тридцятці). Китай посів четверте місце, збільшивши у 2003 р. виробництво па 24% та досягнувши обсягів продукції, що виробляється, у 2,9 млрд. дол. США. При ньому в Китаї встановлено рекордну кількість металообробного устаткування – на суму 6,5 млрд. дол. США, що на 2,2 млрд. більше, ніж споживання цієї продукції у країні, що посіла друге місце, – Німеччині. Але при цьому німецькі машинобудівники на 85% забезпечили виробництво власною продукцією. Головною продукцією німецької верстатобудівної галузі завжди були обробні центри, шліфувальні й токарні верстати, включаючи токарні автомати й токарні центри. Майже 90% верстатів, що виробляються в Німеччині, обладнанні ЧПУ, що навіть вище, ніж у японських (86,5%). Цікаво, що загальне машинобудування в Німеччині трохи поступається за кількістю зайнятих лише електротехніці. В цій галузі працює 6,7 тисяч фабрик і заводів – більше, ніж у будь-якій іншій галузі, причому переважна більшість із них – дрібні та середні. Серед великих підприємств виокремлюються заводи «Крупна», які виробляють грандіозні комплексні установки для багатьох галузей промисловості; прокатні стани та ковальсько-пресове обладнання; важкі верстати; транспортні, підйомні та гірничо-транспортні пристрої; роторні екскаватори. У цілому ця галузь німецької промисловості добре оснащена, має велику гнучкість і технологічну ефективність.

України серед 30-ти найбільших виробників немає. З наших сусідів тут присутня Росія, яка опустилася на 22-е місце (після Індії) з обсягами виробництва у 131,0 млн. дол. США, що включає вартість 5672 верстатів і 1659 одиниць ковальсько-пресового устаткування, а також Румунія – 25-е місце з обсягами в 52,8 млн. дол. США та Угорщина – 29-е місце з обсягами виробництва в 9 млн. дол. США.

Висока частка експорту продукції вітчизняного машинобудування є незаперечним доказом його конкурентоспроможності. Зростає попит на цю українську продукцію насамперед на ринках Російської Федерації, Казахстану та деяких інших країн СНД. З урахуванням того, що у відповідних країнах основна увага приділяється паливно-енергетичним галузям, Україна поступово перетворюється на центр машинобудування на теренах СНД. За підсумками 2003 р., питома вага цієї продукції в експорті в Росію досягла 30%, в Казахстан – 42%. У відповідному напрямі йде майже 40% українського експорту механічного обладнання, машин та механізмів, транспортних засобів та приладів.

Імпорт машинобудівної продукції значно вищих технічних характеристик різко збільшується порівняно з вітчизняною продукцію. Така ситуація пояснюється підвищенням внутрішнього попиту й активізацією процесів модернізації обладнання в промисловості. Внутрішній ринок наповнюється імпортованими товарами. Це насамперед машини та устаткування (співвідношення імпорту до виробництва цих видів продукції коливається у 2002 р. по кварталах від 84,9% до 259,3%), електричні машини (співвідношення імпорту до виробництва в 2002 р.: 73,7% – 86,9%) та засоби наземного, повітряного і водного транспорту (співвідношення імпорту до виробництва в 2002 р.: 55,8% – 74,1%).

Темпи зростання виробництва у 2000–2002 рр. менші, ніж темпи зростання імпорту. Багато імпортується тих видів продукції, яку могли б виробляти вітчизняні підприємства. Це стосується виробництва машин та устаткування, електричних машин і засобів наземного транспорту, крім залізничного.

Така ситуація є загрозливою для вітчизняної промисловості, адже проникнення імпорту в базових видах економічної діяльності машинобудування, що забезпечують виробництво середньо – та високотехнологічних товарів, досить високе. Водночас, коефіцієнт експорту машин та устаткування (76,4%), електричних машин (59,4%) та засобів наземного транспорту, крім залізничного (60,3%), високий що свідчить про низьку конкурентоспроможність цієї продукції. Причому проникнення імпорту у виробництві машин та устаткування, електричних машинах та засобів наземного транспорту для розвинених країн у 2–7 разів менший, ніж в Україні, за великих обсягів експорту. Машинобудівний комплекс України намагається зберегти свої конкурентні переваги лише у виробництві літальних, космічних апаратів і частково суден, човнів та інших плавучих засобів.

Така ситуація свідчить про наявність значного потенціалу виробництва імпортозамінної продукції. Зазначена проблема при збільшенні пропозицій інвестиційного капіталу та реконструкції діючих підприємств відповідного профілю може бути досить швидко розв'язана. Важливо враховувати, що проблема імпортозаміщення значною мірою пов'язана зі створенням сучасної мережі передпродажної підготовки, розвитком сервісних центрів, станцій технічного обслуговування тощо. Українські товаровиробники поступаються іноземним експортерам насамперед за цими показниками.


Информация о работе «Планування економічних показників машинобудівного підприємства»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 50491
Количество таблиц: 38
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
156111
13
7

... досягненні не менш 80–90% сертифікованих робіт. Цим буде покладений початок сертифікації кваліфікаційного рівня всього персоналу підприємства. На рішення цих основних задач спрямований новий мотиваційний механізм стимулювання ефективної праці робітників. Корпоративна система керування мотивацією високих результатів роботи передбачає наступні основні напрямки: – подальшу роботу з реструктуризац ...

Скачать
80900
4
3

... відрахувань. Тоді, Квс = 8,10 /(5,40 х 0,088) = 17,045 (грн./грн.) По узагальнюючим показникам можна зробити висновок, що ОВФ використовуються досить ефективно, особливо їх активна частина. Розділ 3. Заходи по підвищенню ефективності використання ОВФ підприємства в часі.  Методичні рекомендації по економічному обгрунтуванню заходів по поліпшенню використання ОВФ на підприємстві в часі. ...

Скачать
110580
7
5

... груп основних засобів становить їхню структуру. Поліпшення структури основних засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства. Необхідною умовою правильного обліку й планування відтворення основних фондів підприємств є їхня класифікація. Найбільше економічне значення має ...

Скачать
176822
12
5

... рішень, зв’язаних із регулюванням витрат і з питань інвестиційної діяльності підприємства. Отже, управлінський облік це формування інформації для управління витратами з метою підвищення ефективності функціонування підприємства. Причому, відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», підприємства вправі самостійно обирати систему і форми ведення управлінського ...

0 комментариев


Наверх