Результати експериментального навчання в класах з поглибленим вивченням хімії

Особливості підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії на уроках з теми "Залізо та його сполуки"
Головні методичні ідеї Учні складають опорний конспект-схему разом з учителем. При цьому завдання вчителя – допомогти школяреві раціонально викласти матеріал, що вивчається Тренінгові методики у вивченні хімії за лекційно-семінарською системою Картки-завдання для організації самостійної роботи учнів при вивченні теми „Залізо та його сполуки” Розв’яжіть кросворд “Метали” Напишіть рівняння п’ятнадцяти реакцій за участю ферум (ІІ) оксиду, нітратної кислоти, води, сірки та продуктів їх взаємодії Комплексна дидактична мета Опрацюйте фрагмент підручника [1] (п.52, с.143) “Хімічні властивості” та фрагмент підручника [2] (с.140-141) Виконайте самостійну роботу (підручник [2], с.144) Здійсніть перетворення Робота біля дошки за картками Перевірка завдання № 1 Методична розробка інтегрованого уроку хімії та географії “Металургійний комплекс чорна металургія України” У процесі одержання сталі у сталеплавильних печах, особливо конвертерах, виділяється багато і димових газів, що також містять отруйний чадний газ Хід та організація дослідження у класах з поглибленим вивченням хімії Результати експериментального навчання в класах з поглибленим вивченням хімії Хід та організація дослідження в фізико-математичних класах
143012
знаков
16
таблиц
28
изображений

3.2 Результати експериментального навчання в класах з поглибленим вивченням хімії

Для педагогічного експерименту ми взяли 9 хіміко-біологічний клас НВК (школи ліцею) № 28, що навчався в 2003 році і провели в ньому зріз знань. Потім взяли результати цбого ж зрізу знань, але отримані в 2002 році при роботі з таким же 9 класом, що поглиблено вивчав хімію.

Перелік учнів подається в додатках.

Доекспериментальний рівень активності учнів був приблизно однаковий, учні добре засвоїли попередній матеріал. Курс викладався і в 2002-2003рр. за однією схемою і зріз знань давався за однаковими завданнями.

Потім ми взяли розроблену нами комплексну програму навчання по темі «Залізо та його сполуки» і запропонували її до вивчення у 9 класі 2003 року навчання. Перед цим учням пояснили суть експерименту, дали чіткі вказівки по проведенню підготовки до занять за новою системою. В класі були вивішені правила по проведенню семінарських занять.

Перед кожним семінаром чи дискусією в методичному куточку класу вивішувалась його тема, література для самопідготовки, ключові питання, основні терміни. Перед початком експерименту учням повідомили комплексну дидактичну мету.

Також в хімічному кабінеті була вивішена схема психотренінгу і діти на початку кожного уроку її повторювали, а при великих семінарських чи практичних заняттях її використовували під час валеологічної хвилини чи на перервах між модулями.

Заняття проводились по такій схемі (див. Розділ 2).

1. Ферум, будова атому Феруму. Фізичні властивості заліза.

2. Ферум в природі. Одержання заліза в лабораторії і промисловості.

3.Хімічні властивості заліза.

4.Сполуки феруму: оксиди, гідроксиди, солі. Якісні реакції на Fe2+ та Fe3+.

5.Семінарське заняття “Залізо та його сполуки”.

6.Сплави заліза: чавун і сталь. Застосування сплавів і сполук феруму.

7.Практична робота “Розв’язування розрахункових задач з теми “Метали”, “Залізо та його сполуки”.

8.Атестація з теми “Метали побічних підгруп. “Залізо”.

Також був проведений інтегрований урок хімії з географією “Металургійний

комплекс. Чорна металургія України”.

Впродовж всіх уроків йшла оцінка психологічного стану учнів за допомогою спеціальних піктограм.

На прикінці експерименту проведене психолого педагогічне дослідження “Відкритий мікрофон” в усній та письмовій формі.

Питання опитування:

-        Які якості особистості формуються, розвиваються, удосконалдюються в процесі виконання подібних завдань?

-        На яких або якому етапі уроку варто застосовувати такі методи?

-        Чи зацікавили вас ці вправи, завдання, якщо так, то чим?

-        Чи потрібно надалі проводити такі уроки тренінгу?

Після опрацювання психолого-педагогічних анкет ми отримали дуже схвальні

відповіді. Учням дуже сподобалося працювати у групах, створювати опорні конспекти, мати змогу самостійно покращити свою оцінку, зробити це в найкращій (найзручнішій) формі. Яку кожен обере сам.

Найбільше схвальних вигуків отримала дискусія, як форма проведення занять отже можна привести такий загальний реєстр відповідей.


“Відкритий мікрофон” Реєстр відповідей

Питання Відповіді
1. Які якості особистості формуються, розвиваються та удосконалюються в процесі виконання подібних вправ? Самостійність, можливість вільно висловлювати свої думки, розвивається інтелект, спостережливість, логіка мислення, покращуються відносини з однокласниками, підвищується почуття власної гідності. “ідчуваєш себе розумнішим”розвивається мова, кругозір, починаєш краще розуміти природу, її екологічні проблеми: я навчився бути більш безкомпромісним відстоювати свою думку. Тепер я не боюся урока хімії, а йду на нього з радістю, бо я все зможу вивчити і зрозуміти – я ж не гірший від інших.
2. На яких або якому етапі уроку варто застосовувати такі методи? На уроках всіх предметів, семінари проводити під час повторення великих тем. Дискусії – при вивченні спірних питань пов’язаних з виробництвом та економією. Опорні конспекти треба складати по всім темам, а потім можливо навіть створити свою книжку.
3. Чи зацікавили вас ці вправи, якщо так, то чим? Було дуже цікаво, якщо раніше я боялася говорити, то зараз можу вільно спілкуватися. Дуже сподобався психотренінг та діаграми. Вчитися стало не так нудно, я зрозумів, що не такий це вже і страшний предмет – хімія, його легко зрозуміти якщо все розділити на частини і вивчити. Весело і зрозуміло. Можна швидко покращити оцінки.
4. Чи потрібно надалі проводити такі тренінги? Так, побільше.

Говорячи навчальну успішність учнів можна зробити такі висновки: в порівнянні з традиційним викладанням новий лекційно-семінарський комплекс викликав у учнів підвищений інтерес, всплеск активності, що позначилося на якості знань.

По результатам атестаційної роботи 9 клас 2003 року навчання підвищив свій останній рівень майже на 20%.

Результати показують, що успішність учнів змінилася в кращу сторону.

Кількість учнів, що навчалися на 10-12 балів збільшилася 25%, а кількість невстигаючих учнів зменшилася на 25%. Якість навчання учнів середнього рівня залишилася майже сталой.



Информация о работе «Особливості підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії на уроках з теми "Залізо та його сполуки"»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 143012
Количество таблиц: 16
Количество изображений: 28

Похожие работы

Скачать
202112
12
1

... і для розвитку пізнавального інтересу 7-10-річних учнів, оскільки в процесі пошуку учні мають можливість виявити активність мислення, ініціативу, утвердити себе. Для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у навчальному процесі необхідно забезпечити правильне співвідношення репродуктивної і продуктивної діяльності, уміле включення емоціогенного матеріалу, постійне стимулювання в учнів ...

Скачать
175928
1
1

... є чи методичне необґрунтоване використання на уроках етапу первинного сприймання нового. Актуалізація даної проблеми потребує аналізу передового педагогічного досвіду.   2.2 Забезпечення оптимального первинного сприймання навчального матеріалу у передовому педагогічному досвіді Як показує аналіз передового педагогічного досвіду, проведення підготовчої роботи до сприйняття нового матеріалу на ...

Скачать
103760
1
2

... класах проходить по-різному. Необхідна її адаптація до конкретних умов проведення [20]. РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ З ТЕМИ „МЕТАЛИ” 3.1 Тематичне планування теми „Метали” Тема „Метали” вивчається в 9 класі в середині другого семестру навчального року, на вивчення теми передбачено програмою 22 години. Тематичне планування представлено в табл. 3.1. Таблиця ...

Скачать
208241
22
1

... і і розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках рідної мови.   Розділ ІІ. Методичне забезпечення вивчення прикметника як засобу формування пізнавальної активності молодших школярів   2.1 Методика вивчення теми «Прикметник» як вияв пізнавальної активності молодших школярів Одним з основних положень програми з української мови є всебічний розвиток усного й писемного мовлення ...

0 комментариев


Наверх