Особливості підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії на уроках з теми "Залізо та його сполуки"

Особливості підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії на уроках з теми "Залізо та його сполуки"
Головні методичні ідеї Учні складають опорний конспект-схему разом з учителем. При цьому завдання вчителя – допомогти школяреві раціонально викласти матеріал, що вивчається Тренінгові методики у вивченні хімії за лекційно-семінарською системою Картки-завдання для організації самостійної роботи учнів при вивченні теми „Залізо та його сполуки” Розв’яжіть кросворд “Метали” Напишіть рівняння п’ятнадцяти реакцій за участю ферум (ІІ) оксиду, нітратної кислоти, води, сірки та продуктів їх взаємодії Комплексна дидактична мета Опрацюйте фрагмент підручника [1] (п.52, с.143) “Хімічні властивості” та фрагмент підручника [2] (с.140-141) Виконайте самостійну роботу (підручник [2], с.144) Здійсніть перетворення Робота біля дошки за картками Перевірка завдання № 1 Методична розробка інтегрованого уроку хімії та географії “Металургійний комплекс чорна металургія України” У процесі одержання сталі у сталеплавильних печах, особливо конвертерах, виділяється багато і димових газів, що також містять отруйний чадний газ Хід та організація дослідження у класах з поглибленим вивченням хімії Результати експериментального навчання в класах з поглибленим вивченням хімії Хід та організація дослідження в фізико-математичних класах
143012
знаков
16
таблиц
28
изображений

Міністерство освіти і науки України

Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка

Кафедра хімії

Особливості підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії на уроках з теми «Залізо та його сполуки»

Полтава 2007


Зміст

Вступ

І. Шляхи й засоби підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії

1.1 Головні методичні ідеї лекційно-семінарської системи

1.2 Особливості використання опорних конспектів-схем на уроках хімії в спеціалізованих класах

1.3 Тренінгові методики у вивченні хімії за лекційно-семінарською системою

1.3.1 Картки-завдання для самостійної роботи

1.3.2 Картки з хімії перетворень по темі “Залізо та його сполуки”

Рівень 1.

Рівень 2.

Рівень 3.

Відповіді.

1.4 Психолого-педагогічні аспекти викладення хімії у спеціалізованих класах

ІІ. Дидактичні основи навчання хімії у спеціалізованих класах. Розробка уроків-модулів з теми “Залізо та його сполуки”

2.1 Комплексна дидактична мета

2.2 Ферум, будова атома Феруму. Фізичні властивості заліза

Варіант 1.

Варіант 2.

2.3 Ферум в природі. Одержання заліза в лабораторії та промисловості

2.4 Хімічні властивості заліза

2.5 Сполуки Феруму: оксиди, гідроксиди, солі. Якісні реакції на Fe2+ та Fe3+

Варіант 1.

Варіант 2.

2.6 Семінарське заняття “Залізо та його сполуки”

Варіант 1.

Варіант 2.

2.7 Сплави заліза: чавун і сталь. Застосування сплавів і сполук феруму

2.8 Практична робота “Розв’язування задач з теми “Метали”

2.9 Атестація з теми “Метали побічних груп “Залізо”

2.10 Методична розробка інтегрованого уроку хімії та географії “Металургійний комплекс чорна металургія України”

2.11 Методична розробка дидактичного модуля за темою “Залізо та його сполуки” для класів з поглибленим вивченням математики й фізики

ІІІ. Експериментальні дослідження впровадження лекційно-семінарської системи при вивченні теми “Залізо та його сполуки”

3.1 Хід та організація дослідження у класах з поглибленим вивченням хімії

3.2 Результати експериментального навчання в класах з поглибленим вивченням хімії

3.3 Хід та організація дослідження в фізико-математичних класах

3.4 Результати дослідження в фізико-математичних класах

Висновок

Література

Додатки


Вступ

 

У ХХІ столітті Національна доктрина розвитку освіти в Україні має забезпечити підготовку людей високої культури – кваліфікованих спеціалістів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, мобільності в освоєнні і впровадженні новітніх наукомістких та інформаційних технологій. Останнє можливе лише за умови мисленнєвої культури, внесення її в реальність педагогічної діяльності. Тому були створені класи з поглибленим вивченням хімії, де талановиті діти, які вчаться свідомо і самостійно можуть реалізувати свої можливості. Тому нами була розроблена спеціальна навчальна методика в якій ми поєднали лекційно-семінарську систему з модульною системою навчання, яка дозволяє повніше реалізувати можливості учнів, інтенсифікувати навчальний процес, навчити, їх розв’язувати проблеми, застосовуючи свій інтелект, волю, почуття, пам’ять, мислення.

Вже починаючи з перших уроків вивчення теми “Залізо та його сполуки” за новою методикою школярі начинають засвоювати знання в тому темпі, який зумовлюється їхніми пізначальними здібностями. Це дає можливість здібним і особливо обдарованим дітям максимально розвивати власні позитивні задатки, збільшувати інтелектуальний потенціал.

У процесі навчання учні завжди повертаються до раніше вивченого (використовуючи опорні схеми) і розглядають його з різних позицій на більш складному рівні, що дає можливість слабшим учням закріпити, сильнішим поглибити знання.

Метою даної роботи є:

1. Теоритично розробити методичні підходи до вивчення теми “Залізо та його сполуки”, у класах з поглибленим вивченням хімії.

2. Обгрунтувати доцільність використання таких методичних підходів, які найбільш повно враховують особливості прояву пізнавального інтересу і активізують пізнавальну діяльність учнів при вивченні теми “Залізо та його сполуки”.

3. Видача практичних рекомендацій по застосуванню поданих в роботі матеріалів в шкільному курсі хімії та у реальному навчальному процесі, у проведенні студентських науково-практичних конференцій, а також під час розробки занять з інших тем курсу хімії.


І. Шляхи й засоби підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії

Перед навчальними закладами освіти стоїть завдання - всебічно вдосконалювати навчально-виховний процес, який би забезпечував розширення обсягу й підвищення міцності знань, умінь і навичок учнів, розвиток їх індивідуальних та творчих здібностей.

Навчання хімії служить загальним цілям виховання підростаючого покоління, озброює учнів знаннями, необхідними для розбудови держави, сприяє формуванню у школярів наукового світогляду, допомагає виховувати їх у дусі патріотизму, відданості своєму народові. Батьківщині.

Розвиток сучасної науки й техніки ставить перед школою нові завдання. Випускник сучасної школи, який житиме й працюватиме в новому тисячолітті, повинен володіти певними якостями:

-     самостійно здобувати необхідні знання, вміло застосовуючи їх на практиці;

-     критично мислити, грамотно працювати з інформацією;

-     бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;

-     самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного й морального рівня.

Сформувати такі якості можна лише за рахунок підвищення ефективності навчальної діяльності.

Активізація мислення стала найважливішою частиною перебудови школи відповідно до міжнародних загальноосвітніх стандартів. Зміст і обсяг підготовки учнів згідно з цими стандартами мають відповідати вимогам сьогодення, забезпечити високий загальноосвітній рівень громадян України, їх інтеграцію в Європейський освітній простір. Якість уроку, відхід від шаблонної системи його організації, оволодіння новими технологіями - ось що необхідно сучасному вчителю. Знання разом з творчими здібностями стають головним показником усебічно розвинутої особистості.

Говорячи про перспективу шкільної хімічної освіти, треба пам'ятати, що хімія — загальноосвітній предмет, необхідний не лише для вивчення теоретичних основ науки, а й для зв'язку з життям.

Реформування середніх навчальних закладів освіти пов'язано з подальшим посиленням практичної спрямованості предметів природничого циклу. Учні матимуть можливість зацікавитися предметом, і тоді він зможе відіграти важливу роль у їхній професійній орієнтації.

Основною метою сучасної школи є створення такої системи навчання, яка б задовольнила освітні потреби кожного учня відповідно до його здібностей, інтересів та можливостей. Щоб досягти цієї мети, дирекція школи вирішила змінити ставлення учня й учителя до навчального процесу. Виходячи з того, що учнів, які не можуть досягти необхідного рівня знань та вмінь при невеликих витратах часу, у школі наявно близько 5%, талановитих учнів, які вчаться у високому темпі й досягають високих показників, теж 5%, а звичайних дітей - близько 90%, було вирішено створити спеціалізовані класи з поглибленим вивченням хімії. Цього вимагала і необхідність залучити до праці висококваліфікованих спеціалістів - хіміків.

Отже, вирішили, що кожен учень, який навчається у спеціалізованому класі, повинен працювати над навчальним матеріалом свідомо та самостійно, а вчитель повинен керувати навчальним предметом, не нав'язуючи дітям власних установок, які, як правило, гальмують природний розвиток дитини. Ми, опрацювавши безліч методичної літератури, прийшли до висновку, що у спеціалізованих класах потрібно використовувати лекційно-семінарську систему в поєднанні з блочно-модульною та контрольно-коригувальною системами навчання, які дозволяють повніше реалізувати можливості розливального навчання, інтенсифікувати навчальний процес, навчити учнів розв'язувати проблеми, застосовуючи свій інтелект, волю, почуття, пам'ять, мислення.

Для цього:

1. Весь навчальний матеріал поділяється на різні за обсягом частини (порції,або модулі). Визначальними принципами поділу є дидактична мета і характерні особливості теми.

2. Для кожного учня записується алгоритм навчання, де зазначається тема,мета, рекомендована література, дається опорний конспект, міні-підручник, складений вчителькою, перелік задач, розрахункових та експериментальних, вправ, тестових завдань. Користуючись певним набором довідкової та навчальної літератури, учень засвоює відповідну порцію матеріалу.

3. Учень не може перейти до наступного кадру програми, якщо добре не оволодіє змістом попереднього.

4. Зміст окремих кадрів програми (міні-модулів) диференціюється відповідно до здібностей учнів, а також з урахуванням ступеня їх просування у навчанні.

5. У процесі навчання намагаємося спланувати роботу таким чином, щоб діяв принцип диференціації складності та міцності засвоєння знань.

6. Записані у міні-підручниках завдання включають проведення досліджень,аналіз, самостійне вивчення певних явищ, фіксацію результатів вивчення у вигляді моделей цих явищ, таблиць. Часто учні самостійно складають опорні конспекти з певних тем.

7. Виконання цих завдань носить теоретичний характер і вводить учнів у лабораторію наукової думки, допомагає їм набувати досвіду, формувати творче мислення.

8. У процесі навчання поряд з індивідуальною роботою широко використовується як групова, так і колективна форми навчальної діяльності.

З метою підвищення рівня засвоєння знань на уроках у класах з поглибленим вивченням хімії ми використовуємо контрольно-коригувальну технологію навчання, яка дає можливість організувати індивідуальні освітні траєкторії учнів із врахуванням їхніх здібностей, індивідуальних особливостей, мотивації, а також того рівня інформації, що необхідно подати.

Впроваджуючи нестандартні форми навчання, вчитель хімії Полтавського НВК(школи-ліцею) №28 Стародубцева Є.Г. дозволяє учням спеціалізованих класів, починаючи з перших уроків цілеспрямованої хімічної освіти, засвоювати знання у тому темпі, який зумовлюється їхніми пізнавальними здібностями. Дають можливість здібним і особливо обдарованим дітям максимально розвивати власні позитивні задатки, збільшувати творчий інтелектуальний потенціал. Дозволяє максимально наблизити навчальний матеріал до реального життя, спонукає учнів постійно оновлювати ці знання. У процесі навчання учні завжди повертаються до раніше вивченого і розглядають його з різних позицій на більш складному рівні, що дає можливість слабшим учням закріпити, а сильним поглибити знання.

Учень має можливість не лише більш свідомо ставитися до навчання, але й спостерігати динаміку особистого просування в засвоєнні навчального матеріалу, своєчасно коригувати свою пізнавальну діяльність. Навчання учнів у спеціалізованих класах спонукає їх працювати не лише на уроках, але й в позаурочний час: займатися у гуртках, на курсах, в Малій академії наук.

У класах з поглибленим вивченням хімії в 80-90% учнів сформована високорозвинена цілеспрямована навчальна діяльність. Всі учні вступають на хімічні факультети вузів, успішно складають іспит з хімії. Таких учнів у нас налічується близько 300. рівень успішності учнів спец. класів вищий порівняно з рівнем успішності їх однолітків на 60%.

 


Информация о работе «Особливості підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії на уроках з теми "Залізо та його сполуки"»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 143012
Количество таблиц: 16
Количество изображений: 28

Похожие работы

Скачать
202112
12
1

... і для розвитку пізнавального інтересу 7-10-річних учнів, оскільки в процесі пошуку учні мають можливість виявити активність мислення, ініціативу, утвердити себе. Для розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у навчальному процесі необхідно забезпечити правильне співвідношення репродуктивної і продуктивної діяльності, уміле включення емоціогенного матеріалу, постійне стимулювання в учнів ...

Скачать
175928
1
1

... є чи методичне необґрунтоване використання на уроках етапу первинного сприймання нового. Актуалізація даної проблеми потребує аналізу передового педагогічного досвіду.   2.2 Забезпечення оптимального первинного сприймання навчального матеріалу у передовому педагогічному досвіді Як показує аналіз передового педагогічного досвіду, проведення підготовчої роботи до сприйняття нового матеріалу на ...

Скачать
103760
1
2

... класах проходить по-різному. Необхідна її адаптація до конкретних умов проведення [20]. РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ З ТЕМИ „МЕТАЛИ” 3.1 Тематичне планування теми „Метали” Тема „Метали” вивчається в 9 класі в середині другого семестру навчального року, на вивчення теми передбачено програмою 22 години. Тематичне планування представлено в табл. 3.1. Таблиця ...

Скачать
208241
22
1

... і і розвитку пізнавальної активності молодших школярів на уроках рідної мови.   Розділ ІІ. Методичне забезпечення вивчення прикметника як засобу формування пізнавальної активності молодших школярів   2.1 Методика вивчення теми «Прикметник» як вияв пізнавальної активності молодших школярів Одним з основних положень програми з української мови є всебічний розвиток усного й писемного мовлення ...

0 комментариев


Наверх