1.1. ПОНЯТТЯ СЕКСУАЛЬНОСТІ

Одним з основних факторів, що спонукують людей до інтерперсональних контактів і зв'язків, є сексуальність. Варто підкреслити, що незважаючи на поширеність різних поглядів, що вважаються труізмами тільки на підставі їхнього глибокого укорінення у свідомості, а також незважаючи на постійний інтерес до сексуальності, на даний момент існує набагато менше систематичних досліджень сексуальності, чим інших важливих психічних процесів. Це ж відноситься і до теоретичних концепцій сексуального потягу, сексуального бажання, статевої збудженності чи сексуального порушення.

Сексуальність, у тлумаченні З.Фрейда, є усією психічною діяльністю людини, зв'язаної з дозріванням людського організму і з освоєнням зовнішнього і внутрішнього світу. [10]

“Це те, що складається з урахування відмінності статей, отримання задоволення, продовження роду та характеру прихованого непристойного”.[8].

Однак і дане, настільки розширене фрейдівське трактування, ми не можемо назвати поясненням суті сексуальності.

Аналізуючи сексуальність, сексологи прийшли до висновку, що вона є уродженою потребою і функцією організму, подібно процесам подиху, травлення й ін.

Хріпкова А. Г. вважає, що статева потреба повинна розглядатися в двох аспектах:

це потреба, що притаманна людині постійно;

це конкретний потребний стан людини, який відчувається як статеве бажання, що спонукає її до певного роду діяльності, спрямованої на задоволення цієї потреби, та в результаті її задоволення на деякий час зникаюче. [6]

Факт статевої потреби у людини та тварини виражають в біології тим, що в них припускає “статевий потяг”. При цьому допускають аналогію з потягом до прийняття їжі, голодом. Визначення, що відповідало б слову “голод” в народній мові немає; наука використовує слово “лібідо”. [9]

Статева потреба – (лат. libido – страсне бажання) – багатозначний термін, що визначає і сексуальне бажання взагалі, та прагнення до тілесного зближення з певною людиною, і мотиваційний аспект сексуальності.

“Лібідо, зовсім аналогічно голоду, називається сила, в якій виражається потяг, у даному випадку сексуальний, як у голоді виражається потяг до їжі”.[8, с. 199]

Лібідо – з початку визначало психічну енергію, що міститься в основі всіх сексуальний проявів індивіда, використовувалось як синонім до поняття “сексуальний потяг” *. Лібідо розглядається як домінуючий мотив людської поведінки, що проявляється в соціально прийнятній формі, завдячуючи сублімації **, витісненню *** та ін. видам психічного захисту.

Згідно Фрейда З. певна частина лібідо в результаті вибору об’єкту спрямовується на цей об’єкт (об’єкт-лібідо) а інша – на власне “Я” (Я-лібідо).[3]

Людина народжується з визначеним фізіологічним сексуальним потенціалом, що формується вже в рамках життєвого досвіду; у цілому ж сексуальність обумовлена інтегрованою взаємодією біологічних, психічних і соціокультурних факторів.

С

_________________________________________________________________________________________________________________

* в психології ХІХ ст. статевий потяг вважався чисто інстинктивним та пояснювався або як прояв потреби у продовженні роду, або як прагнення зняти фізіологічне напруження, що виникає у результаті діяльності статевих залоз. [3]

** цей механізм захисту дає можливість людині у цілях адаптації змінити свої імпульси таким чином, щоб їх можна було виражати за допомогою соціально прийнятних міркувань та дій. Сублімація розглядається як єдина конструктивна стратегія приборкання небажаних інстинктів. [7]

*** Витиснення вважається первинним захистом его, тому що забезпечує найбільш прямий шлях відходу від тривоги, так само будучи основою для побудови більш складних механізмів. Витиснення або «мотивоване забування» являє собою процес видалення зі свідомості думок або почуттів, що заподіюють страждання. [7]


ексуальність має велике значення в міжособистісних відносинах. Філогенетична еволюція, завдяки розвитку мови і культури, обумовила істотні відмінності сексуальності людини від сексуальності тварин. Однак вони й досі зберігають загальні біологічні риси, що лежать в основі двох функцій – репродуктивної і комунікативний.

Сексуальна поведінка радикально змінюється в залежності від свого змісту, від того, які саме потреби вона задовольняє. Коли інтимна близькість виступає засобом прокреації, дітородіння, тоді людині важливий не стільки процес, чуттєва насолода скільки його кінцевий результат, народження дитини. Еротичні міркування відіграють незначну роль, проте дуже важливі соціальні та природні якості партнера.

Більш складний вид відносин, коли статева близькість виступає засобом комунікації, як момент психологічної особистісної інтимності, виходу з самітності, злиття двох у єдине ціле. Комунікативна сексуальність передбачає найвищий ступінь індивідуальної вибірності.

Саме це тип відносин, самий складний вид, звичайно, мається на увазі, коли говорять про статеву любов [2]

При цьому, ми вважаємо, що внутрішній ідеальний образ сексуального партнера відіграє дуже важливу роль. Але ідеальний образ індивіда майже ніколи не збігається з його реальним сексуальним партнером. У ідеальному образі завжди є елементи, або їх поєднання, що майже не зустрічаються або взагалі не існують у реальності. Повна відмінність внутрішнього ідеального образу від реального сексуального партнера може призвести до дисгармонійних відносин. Повна ж неможливість його втілення у реальність може призвести до взагалі не можливого розвитку нормальних гармонійних сексуальних відносин, через що може розвинутися той чи інший компонент потягу, що формується на одному з етапів психосексуального розвитку, розглянути який ми вважаємо за необхідне для подальшого психологічного дослідження.


Информация о работе «Влияние уровня притязаний на уровень удовлетворенности отношениями с противоположным полом»
Раздел: Психология
Количество знаков с пробелами: 59198
Количество таблиц: 5
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
137985
9
2

... . 4.  Существует взаимосвязь между уровнем притязаний и характером самоактуализации студентов: чем выше уровень притязаний, тем выше тенденция к самоактуализации. Заключение В данной работе мы изучали влияние уровня притязаний на характер самоактуализации личности. В ходе анализа теоретических положений по проблеме исследования мы установили, что самоактуализацию можно определить как ...

Скачать
145162
21
0

... 4) Сделать выводы. Объект исследования – самооценка и уровень притязаний в юношеском возрасте, а также категория образа. Предмет исследования – зависимость образа будущего супруга от самооценки и уровня притязаний. В качестве испытуемых выступили: 20 учеников 10-го класса СШ №15 г. Егорьевска Московской области; 20 студентов 3-го курса Московского Государственного Открытого Педагогического ...

Скачать
102177
9
0

... нашей работы является достоверной.   ВЫВОДЫ   Результаты эмпирических исследований подтвердили нашу гипотезу: самооценка старшего школьника влияет на уровень его адаптации в системе межличностных отношений. В результате проведенного нами корреляционного анализа мы обнаружили корреляционную взаимосвязь уровня адаптации и самооценки у учащихся старших классов. Как показал корреляционный ...

Скачать
205998
0
17

... очень важным при организации работы по формированию у детей творческих способностей. Глава III. Исследование влияния личности учителя на творческие способности детей   3.1 Диагностика творческих способностей детей и направленности личности педагога Целью нашего экспериментального исследования является получение практического обоснования того, что творческие способности детей находятся в ...

0 комментариев


Наверх