Навигация
Управління залученням власного капіталу
13065
знаков
0
таблиц
0
изображений
2 Управління залученням власного капіталу
Формування оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших питань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством. На сьогоднішній день правильний підхід щодо поєднання власних та залучених коштів є одним із передумов фінансової стійкості підприємства і його рентабельності. Проте в умовах економічної кризи, а особливо кризи банківської сфери, залишається відкритим питання залучення нових коштів, а також пошук шляхів оптимізації структури капіталу сучасного українського підприємства.
Підприємство для свого розвитку повинно збільшувати обсяг залученого капіталу. Адже метою його тактичної діяльності є отримання прибутку, а стратегічна мета – збільшення цього прибутку та посилення фінансової стійкості. В залежності від того, які у підприємства джерела фінансування, розрізняють власний і залучений капітал. Запозичені кошти мають декілька переваг: по-перше, проценти, що сплачуються за користування запозиченими ресурсами, віднімаються від суми податку на прибуток, що знижує фактичну вартість позички, по-друге, сторони, які надають позику, отримують фіксований дохід, не можуть впливати на розподіл отриманого прибутку підприємством.
Проте, запозичені фінансові ресурси мають певні недоліки. Адже чим більший коефіцієнт заборгованості, тим більший ризик має підприємство, а відповідно, вище ціна запозичених коштів.
Виходячи з вище сказаного, виникає питання про те, яке фінансування краще і коли: чи то власними коштами, чи то борговими, чи можливе їх поєднання задля досягнення основної мети діяльності будь-якого підприємства – максимізації прибутку і мінімізації затрат.
Аналізуючи погляди вчених стосовно оптимізації капіталу, приходимо до висновку що в цілому, діяльність підприємства поділяється на певні життєві цикли. Тому для оцінки оптимізації структури капіталу необхідно чітко розуміти, який етап проходить підприємство: розвиток, стабільність чи період збитковості.
Успіх реалізації стратегії підприємства прямо залежить від того, наскільки оптимізована структура капіталу. А оптимальне співвідношення позиченого і власного капіталу залежить від їх вартості. Не слід забувати про те, що залучення власного капіталу не є безкоштовним. Адже платою за нього є дивіденди, і фінансування за рахунок власних коштів є дуже дорогим
Розвиток підприємства лише за власні кошти зменшує певні фінансові ризики, але й зменшує швидкість розширення бізнесу. А залучення додатково позичених коштів за умови використання правильної фінансової стратегії може збільшити дохід власників підприємства.
Якщо ж подивитися з іншого боку, перенасичена запозиченнями структура капіталу потребує високого рівня прибутковості, адже збільшується ризик несплати боргу та росте ризик для інвестора. Крім того цей факт може негативно вплинути на відносини з контрагентами, які можуть почати шукати більш надійного партнера.
Аналізуючи вище сказане, приходимо до висновку, що оптимальна структура капіталу підприємства являє собою таке співвідношення власних і позичкових коштів, при якому максимізується ринкова вартість підприємства.
Отже, як бачимо, розвиток підприємства сьогодні має будуватися зважаючи на систему управління власне капіталом, реалізовуватися шляхом здійснення певних функцій, та базуватися на адекватних принципах. Адже потенціал управління капіталом підприємства входить до загального стратегічного потенціалу підприємства. Сьогодні залучення запозиченого капіталу є умовою подальшого розвитку підприємства. Проте, на жаль, на сьогоднішній день ситуація щодо залучення ресурсів ззовні є дуже скрутною. Адже основним постачальником капіталу для малого і середнього бізнесу були банки та ряд іноземних інвесторів.
Таким чином, на сьогодні питання оптимізації структури капіталу є дуже важливим, адже являє собою умову стратегічного успіху діяльності підприємства. Розширення, розвиток діяльності підприємства, збільшення прибутку та рентабельності власного капіталу є можливим лише за умови правильного використання власного та залучення позичкового капіталу. А вдала комбінація цих двох складових капіталу дозволить вітчизняним підприємствам досягти економічної вигоди. Порівнявши деякі особливості власного і позичкового капіталу, приходимо до висновку, що лише об’єднання цих двох складових дає змогу підприємству активно розвиватися.
На сьогодні оптимальним є така структура капіталу, яка сприяє максимізації ринкової вартості підприємства. Але в даних умовах господарювання оптимізувати структуру капіталу навряд чи вдасться більшості вітчизняних підприємств. Адже існує проблема залучення додаткових коштів, що не є дешевшими у порівнянні з залученням власних. Цьому сприяє ряд макроекономічних проблем як в країні, так у світі в цілому.
Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.
Збільшення чистого прибутку можливе за рахунок підвищення ефективності використання власного капіталу – збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного капіталу.
Збільшення обсягів фінансування за рахунок амортизаційних відрахувань можливе шляхом застосування прискореної амортизації основних засобів.
Задача №1
калькуляція собівартість власний капітал фінансування
За наведеними даними визначте суму фінансування за рахунок зовнішніх джерел для підприємства.
Плановий обсяг продажу продукції у наступному році — 400 200 грн.
Обсяг продажу продукції у поточному році — 350 000 грн.
Відсоток чистого прибутку після виплати дивідендів до обсягу продажів — 3%.
Приріст активів, що залежать від обсягу продажів продукції, становить 80% від приросту обсягу продажу.
Приріст пасивів, що залежать від обсягу продажу, становить 40% приросту обсягу продажів.
Розв’язання.
Використовуємо формулу:
де Фз — необхідне фінансування за рахунок зовнішніх джерел, тис. грн;
А — активи, які змінюються залежно від обсягу продажів, тис. грн;
DР — запланована зміна обсягу збуту за рік, тис. грн;
П — пасиви, що змінюються залежно від обсягу продажів, тис. грн.;
К — відношення чистого прибутку після виплати дивідендів до обсягу продажів;
Р — обсяг збуту в плановому році, тис. грн.
Підставляючи наведені дані, одержимо:
0,80 (50 200) – 0,40 (50 200) – 0,03 (400 200) = 8 074 грн.
Підприємству потрібно 8074 грн, щоб забезпечити збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції.
Задача №2
Визначте плановий обсяг реалізованої продукції коли відомо, що плановий випуск продукції за рік складає 700 шт. Відпускна ціна одиниці продукції 12000 грн. Залишки нереалізованої продукції на початок року – 400 тис. грн; на кінець року – 800 тис. грн.
Розв’язання.
1. Визначаємо обсяг товарної продукції:
700 шт. х 12 000 грн. = 8400 тис.грн.
2. Визначаємо плановий обсяг валової продукції:
8400 тис.грн. + (400 тис.грн. – 800 тис.грн.) = 8000 тис.грн.
Плановий обсяг реалізованої продукції складає 8000 тис.грн.
СПИСОК використаної літератури
1. Господарський кодекс України
2. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991р.
3. Бланк И. А. Управление прибылью. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2004.
4. ЛахтіоноваЛ.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2007.
5. Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник._ К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 488с.
6. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. Житомир: ЖІТІ, 2006.
7. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2006.
8. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – 2-ге вид., прероб. І доп. Рекомендовано МОН / Партин Г.О., Загородній А.Г. – К., 2008. – 379
9. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – 3-тє вид., стер. / Гриньова В.М., Коюда В.О., - К., 2007. – 423 с.
10. Фінанси підприємств: тести, задачі, методичні рекомендації: Навч. посіб. / В.З. Потій, Н.Д. Бабяк, Г.Ю. Жолнерчик та ін.; За ред.. В.З. Потій. – К.: КНЕУ, 2007. – 244 с.
11. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: /за ред. Проф. Г.Г.Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2008. – 496с.
Похожие работы
... та майна підприємства, купувати акцiї та іншi цiннi папери згiдно дiючого законодавства; брати участь у iнвестицiйнiй дiяльностi шляхом входження в інші господарськi товариства чи утворення дочiрнiх підприємств. 3. облік витрат на виробництво і вихід продукції технічних культур Економічна суть витрат виробництва та завдання їх обліку Зважаючи на те, що виробничі витрати є породженням ві ...
... коли виготовляється складна продукція, яка довго коштує з тривалим циклом виробництва. Основною вимовою позамовного методу є точний облік витрат та відокремлення їх по кожному замовленню (роботі) від витрат по інших замовленнях. 4.2 Загальні принципи обчислення собівартості продукції рослинництва Калькулювання на будь-якому підприємстві, незалежно від його виду діяльності, розміру і форми ...
... сорти пшениці виведені ще за часів Радянського Союзу тоді як Європі вирощують пшеницю заввишки 30 см. З яких 25см. Займає колос рослини. Після аналізу структури виробництва продукції, витрат на її виробництво та собівартості і динаміки всіх цих показників ми можемо зробити висновки що досліджуване нами господарство працює на межі збитковості. Продукція даного господарства може бути реалізована ...
... скидки з рознічної ціни ВИСНОВКИ Результати досліджень теоретичної частини дипломної роботи показують, що на сучасному етапі концентрації суб’єктів підприємницької діяльності у об’єднання спеціалізованих фірм (на прикладі фармацевтичного об’єднання ТОВ “Юніфарма”) актуальним та необхідним є проведення комплексного аналізу ефективності їх історичних форм діяльності в галузях виробництва та реалі ...
0 комментариев