Облік витрат та собівартості продукції технічних культур та шляхи їх зниження

ЗМІСТ

 

ВСТУП.. 2

1. наукові основи обліку витрат і виходу продукції рослинництва. 3

2. організаційно - правова характеристика господарства. 5

3. облік витрат на виробництво і вихід продукції технічних культур. 9

4. удосконалення обліку витрат і виходу продукції технічних культур. 33

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 39

 

ВСТУП

Становище, яке зараз має місце в нашій державі вимагає вирішення багатьох питань, які виникають в економіці. Це стосується як промисловості, так і сільського господарства. Але якщо промисловий сектор хоч якимось чином здатен на сьогоднішній день відобразити свою діяльність і витрати природних ресурсів, то агропромисловість – це хворе місце України.

Реструктуризація колективних сільськогосподарських колективів і створення на їх основі агроформувань ринкової форми, прийняття нового земельного кодексу та інших важливих для сільського господарства нормативних актів, – все це є стимулювання державою підприємницької діяльності.

Головними задачами розвитку економіки на сучасному етапі є всебічне збільшення ефективності виробництва, а також займання непохитних позицій сільськогосподарських підприємств на внутрішньому і міжнародному ринках. Для того щоб витримати гостру конкуренцію і завоювати довіру покупців підприємство повинно вигідно виділятися на фоні підприємств того ж типу. Добре відомо, що покупця цікавить якісь продукції і її ціна. Чим вища якість і нижча ціна, тим краще і вигідніше для покупців. Ці показники як раз і закладені у собівартості. Собівартість є основою для визначення ціни на виробництво.

Мета та завдання курсової роботи: на прикладі ПП "Аскон", Запорізької області, Якимівського району, з’ясувати стан і формування витрат та собівартості продукції технічних культур.

Предметом дослідження є облік витрат та собівартості продукції технічних культур та шляхи їх зниження.

Об’єктом дослідження є ПП "Аскон", смт Якимівка, Запорізької області.

1. наукові основи обліку витрат і виходу продукції рослинництва

Розвиток ринкової економіки в Україні, розширення зовнішньоекономічних зв'язків обумовили необхідність реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів. В сільському господарстві змінилися організаційно-правові форми господарювання, замість колишніх колгоспів і радгоспів функціонують нові формування на засадах приватної власності. Це диктує необхідність відповідного ведення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.

Дану проблему висвітлювали у працях вітчизняні і зарубіжні вчені П.Т. Саблук, М.Я. Дем'яненко, К. Друрі, Дж.Г. Хелкамп та інші. Проте до цього часу немає комплексних розробок щодо вирішення практичних завдань обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств.

Методичні рекомендації з обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств (далі - Методичні рекомендації) розроблені відповідно до Закону України від 16 липня 1999 p. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положень (стандартів) бухгалтерського обліку інших нормативних документів. При їх підготовці використані "Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств", які затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 р. № 132.

Підприємство самостійно визначає свою облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. Вибрані підходи до ведення обліку витрат згідно цих методичних рекомендацій підприємство включає у свою облікову політику.

Методичні рекомендації допоможуть працівникам підприємств краще організувати облік витрат, одержувати облікову інформацію, яка відповідає якісним характеристикам фінансової звітності - дохідливість, достовірність, зіставність, доречність.

Основними завданнями обліку в рослинництві є:

Правильне відображення випуску продукції за кількістю, якістю та асортиментом;

Точне і своєчасне відображення в обліку витрат виробництва;

Визначення собівартості продукції, її рентабельності і результатів діяльності підприємства.

Існує багато тлумачень щодо обліку витрат та виходу продукції. Так, починаючи з 19 століття, коли виникла теорія обліку витрат, проблемам класифікації витрат приділялась значна увага.

У 1887 році було опубліковано перше видання теоретичної праці англійців Дж. . Феса та Еміля Герсе " Виробничі рахунки: принципи і практика їх ведення". Відкриття цих вчених полягало у тому, що вони запропонували поділяти всі витрати на фіксовані і змінні. При цьому вважалось, що зміна фіксованих витрат не залежить від різних господарських операцій або обсягу виробленої продукції. (3).

За тлумаченням П.І. Рейнбота до прямих витрат відносяться: матеріали, заробітна плата, амортизація. Інші витрати розглядаються як загальні і в кінці року розподіляються пропорційно до суми оборотних коштів.

Термін "прямі і не прямі витрати" вперше був введений Е.Е. Фельдгаузеном.

Російські вчені зробили значний внесок до розробки структури калькуляційних статей. До складу собівартості О.І. Гуляєв включав: матеріали, заробітна плата, амортизація, затрати механічної та електричної сили.

У 1908 році В.І. Ліхачев в своєму "Підручнику фабрично-заводського рахівництва" зазначив, що собівартість продукції складається з наступних елементів: витрат постійного капіталу, витрат оборотного капіталу та винагороди за працю робітників.

Першу систему порівняння фактичних витрат з нормованими створи в у 1889 році присяжний бухгалтер Дж. . Нортон.

Дж. Манну у 1891 році класифікував накладні витрати, як витрати, пов’язані із закупівлею сировини, реалізацією готових виробів, процесом виробництва.

Американські вчені Ч.Т. Хоригрен, Дж. Фостер зазначають, що бухгалтерська література з обліку часто помилково розділяє бухгалтерські системи калькулювання на три взаємовиключаючі методи (позамовний, попроцесний і нормативний). Така класифікація некоректна, бо нормативний облік може бути використаний в широкому спектрі організацій і умов в поєднанні з іншими методами виробничого обліку, позамовним або будь-яким іншим. (9)

Виникнення системи "стандарт-кост" пов'язують із Г. Емерсоном, який виділяв три принципи: належність, повноваження, баланс.

Існує ще безліч пропозицій, тверджень, теорій по обліку витрат та калькулюванні собівартості, і кожна з них є по–своєму унікальна.

2. організаційно - правова характеристика господарства

Підприємство "Аскон" було зареєстроване Якимівською районною Радою народних депутатів, рішенням виконкому №65 від 30 вересня 1994 року, а потім було переєстроване Якимівською державною адміністрацією, розпорядженням №318 від 6 травня 1998 року (сільськогосподарський кооператив “ Промінь “ був розділенний на два приватних підприємства – “Промінь “ і “Аскон“). Мicцезнаходження та юридична адреса пiдприємства: