За формою акредитиви поділяються на документарні акредитиви та акредитивні листи

2. За формою акредитиви поділяються на документарні акредитиви та акредитивні листи.

У більшості країн терміни "докумен­тарний акредитив " та "комерційний ак­редитивний лист "– синоніми. Але, на­приклад, у Сполучених Штатах Амери­ки, Великобританії та Китаї, а також у закордонних відділеннях найбільших банків Англії та США технологічні про­цеси та можливості акредитивних листів суттєво відрізняються від запропонова­них документарними акредитивами. Роз­рахунки у формі акредитивних ко­мерційних листів повинні бути погод­жені сторонами у контракті купівліпро­дажу.

Особливість акредитивних ко­мерційних листів у тому, що вони напра­вляються не банку в країні продавця, а безпосередньо бенефіціару. При цьому банк у країні продавця може використо­вуватися лише як проміжна інстанція. Бенефіціар після відправлення товару та отримання усіх необхідних, передбаче­них у акредитивному листі, документів може або передати їх банку, вибраному на свій розсуд, або направити для спла­ти безпосередньо банку, який виписав акредитивний лист.

Суб'єктам господарської діяльності України можна порекомендувати по­годжуватися на розрахунки за акредитив­ними листами лише за умови, якщо ак­редитивні листи виписуватимуться бан­камикореспондентами Національного банку України та іншими першокласни­ми іноземними банками, платоспро­можність яких не викликає сумніву, а та­кож з урахуванням того, що така форма розрахунків здійснюватиметься обома сторонами на принципах взаємності. В іншому акредитивні листи відповідають документарним акредитивам. Вони мо­жуть бути, як і акредитиви, відклични­ми або безвідкличними, підтверджени­ми, трансферабельними, передбачати право часткової виплати вказаної в ак­редитивному листі суми. Підтвердження акредитивного листа" може бути здійснене тільки банком, який виписав цей лист, тобто підтвердження не має то­го змісту, який воно може мати при підтвердженні документарного акреди­тива банком країниекспортера або яки­мось іншим банком.

3. За способом повідомлення бе­нефіціара про відкриття акредитива на йо­го користь акредитиви поділяються на:

а) прямо авізовані та авізовані через авізуючий банк;

б) попередньо авізовані.

Прямо авізовані акредитиви банкемітент* направляє безпосередньо бе­нефіціару без втручання іншого банку. Бенефіціар у свою чергу повинен звер­татися з вимогами до закордонного бан­ку, що його обслуговує. Ця форма авізування має ряд недоліків, характерних при розрахунках. Перш за все бенефіціар не має необхідних умов для контролю справжності акредитива, більше того, це ускладнює процес з'ясування плато­спроможності банкуемітента.

Акредитиви, які направляються без­посередньо бенефіціару, тобто без втру­чання іншого банку, використовуються підробниками документації навіть що­до банків, які є досить надійними та ма­ють досконалу технічну базу. Експортер, котрий бажає захистити себе від подібної практики, повинен вимагати авізова­ний акредитив або підтверджений бан­ком у його власній країні.

Авізований акредитив – це акредитив, за яким банкемітент звертається з до­рученням до іншого банку (авізуючого), щоб сповістити бенефіціара про відкрит­тя акредитива без будьякого зобов'язан­ня з боку авізуючого банку.

Акредитив із попереднім авізо – це ак­редитив, за яким банкемітент звер­тається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб попередньо сповісти­ти бенефіціара про відкриття акредити­ва без будьякого зобов'язання як із бо­ку авізуючого банку, так і з боку банкуемітента.

4. За ступенем гарантованості оплати сум, які мають бути сплачені експортеру, акредитиви поділяються на відкличні та безвідкличні.

Відкличний акредитив – це акредитив, який може бути в будьякий час зміне­ним або відкликаним (анульованим) банкомемітентом за дорученням імпор­тера, що доручив банкуемітенту відкри­ти цей акредитив, без обов'язкового повідомлення бенефіціара.

Оскільки відкличний акредитив не створює додаткових зобов'язань імпор­тера в частині оплати куплених ним то­варів, експортери не вважають його до­статньою гарантією і у зовнішньоторго­вельних розрахунках він використо­вується досить рідко. У випадку, коли імпортер та експортер усе ж таки дійдуть згоди щодо використання у міжнарод­них розрахунках відкличного акредити­ва, останній може бути використаний як інструмент, який завдяки своїй про­стоті, точності та невеликій вартості порівняно з безвідкличним акредитивом забезпечить:

• платіж у встановлені терміни, роб­лячи зручнішим управління грошовими ресурсами продавця;

• контролювання банком розпоряд жень продавця, що стосуються доку­ментів про відправку товару.

Юридичне зобов'язання банкуемітента, який відкрив безвідкличний ак­редитив, не може переглядатися у межах встановленого терміну дії без згоди всіх заінтересованих сторін (покупця, його банку та продавця). Встановлюється юридичний зв'язок, з одного боку, між покупцем та банком, а з іншого – між банком та експортером. Однак слід за­значити, що у цій конструкції відсутній прямий зв'язок між покупцем та продав­цем. Справді, лише торговельний кон­тракт пов'язує їх та накладає зобов'язан­ня на експортера за поставку товару, а на імпортера – за оплату цього товару.

5. За наявністю або відсутністю підтвер­дження за акредитивом з боку авізуючого або іншого банку акредитиви поділяють­ся на підтверджені та непідтверджені.

Безвідкличний акредитив може бути авізований бенефіціару через інший банк без будьякої відповідальності з боку авізуючого банку. Разом з тим безвід­кличний акредитив за дорученням бан­куемітента може бути підтверджений іншим банком (безвідкличний підтверд­жений акредитив). Банк, який підтвер­див акредитив, зобов'язаний перед бенефіціаром своєчасно здійснити обумо­влені акредитивом платежі. Тому підтвердженим може бути тільки безвідкличний акредитив.

Таким чином, підтверджений без­відкличний акредитив – це акредитив, за яким банкемітент звертається з про­ханням до іншого банку (досить часто – до авізуючого банку) взяти безпосеред­ню участь в операції шляхом надання свого власного зобов'язання до безвідкличного зобов'язання банкуемітента. Між продавцем та підтверджу­ючим банком встановлюється новий юридичний зв'язок, який дає змогу екс­портеру скористатися двома банківськи­ми зобов'язаннями, які доповнюють од­не одного. Підтверджуючий банк зв'яза­ний із банкомемітентом. Останній по­винен здійснити рамбурс на банк, який робить підтвердження, якщо той здійснив платіж. Безвідкличний підтвер­джений акредитив дає експортеру ту пе­ревагу, що перед ним відповідає не тільки банкемітент, але й банк, який підтвердив акредитив. Останній бере на себе ті ж зобов'язання, що й банкемітент. Якщо акредитив підтверджено іншим банком, експортер отримує додат­кові гарантії від деяких ризиків, які не можуть бути забезпечені банкомемітен­том (наприклад, ризиків, пов'язаних із забороною в країні імпортера виплати іноземної валюти за торговельним зо­бов'язанням).

Банки, які підтверджують акредитиви, як правило, страхують себе від зазна­чених ризиків, вимагаючи при підтвер­дженні від банкуемітента негайного пе­рерахування коштів у рахунок покрит­тя прийдешніх платежів за акредитивом, а це призводить до заморожування коштів імпортера на період від відкрит­тя акредитива до виплати коштів за ним. Враховуючи це, українським імпортерам доцільно уникати підтверджених акреди­тивів. За нормальних умов торгівлі підтвердження акредитивів вимагається експортером лише у тому випадку, ко­ли він не дуже довіряє банкуемітенту.

Англійські банки та банки деяких інших держав практикують відкриття у себе безвідкличних акредитивів з одно­часним їх підтвердженням. При цьому мається на увазі, що експортер у дано­му випадку отримує додаткові гарантії, однак таке підтвердження не має нічо­го спільного з "Уніфікованими прави­лами" та практикою більшості країн. Відповідно до "Уніфікованих правил" безвідкличний акредитив, підтвердже­ний банкомемітентом, може розгляда­тися просто як безвідкличний акредитив. Тому якщо український експортер хоче от­римати додаткові гарантії за акредитивом, він повинен вказати в контракті, яким банком (своєї або третьої сторони) цей ак­редитив повинен бути підтверджений.

Якщо уповноважений банк не є ко­респондентом банкуемітента, в платіжних умовах контракту доцільно вказувати рамбурсуючий банк, який роз­ташований у країні валюти платежу та є кореспондентом цього уповноваженого банку. При використанні рамбурсних інструкцій акредитив повинен містити інформацію про те, що рамбурс здійснюється згідно з "Уніфікованими правилами" для "BanktoBank" рамбурсів за документарними акредитива­ми, розробленими та затвердженими Міжнародною торговою палатою, (публікація МТП № 525).

У деяких випадках українські банки можуть підтверджувати акредитиви банківкореспондентів, які мають стабільне фінансове становище та з яки­ми вже є позитивний досвід співпраці у різних галузях банківської діяльності. Такі акредитиви можуть підтверджува­тися у межах лімітів та правил, встано­влених банком. При цьому під правила­ми підтвердження акредитивів мається на увазі дотримання таких умов:

·  при акредитивах на експорт як ви­конуючий банк необхідно вказувати уповноважений український банк;

·  рамбурсні інструкції повинні пере­дбачати якнайшвидше надання упов­новаженому банку Покриття. Тобто банкемітент при відкритті акредитива мусить надати право дебетувати свій ра­хунок в українському банку, якщо такий є, або право рамбурса на один із банківкореспондентів (з яким український банк має позитивний досвід співробіт­ництва), або повинен перерахувати по­передньо валютне покриття;

·  при акредитивах на імпорт (для оперативнішого виконання акредитив­ної операції) українським банкам, при отриманні підтвердження за конкретним акредитивом від зарубіжного банкуко­респондента, необхідно керуватися законодавством конкретної країни, яке регулює здійснення експортноімпорт­них операцій.

Так, згідно з практикою роботи ряду іноземних банків (зокрема швейцарських та англійських) до надання їхнього під­твердження необхідно не тільки депону­вати кошти за акредитивом у підтверд­жуючому іноземному банку, але й підпи­сати заставну угоду. Ліберальнішим сто­совно цього є валютне законодавство Німеччини. При взаємодії з найнадій­нішими українськими банками такі ав­торитетні німецькі банки, як Дойчебанк, Комерцбанк у ряді випадків надають своє підтвердження за відкритими ук­раїнськими банками акредитивами навіть без грошового покриття, що свідчить про досить тісне співробітництво ук­раїнських та німецьких банків у цьому напрямі. Непідтверджений акредитив – це акредитив, який не містить зазначе­ного вище зобов'язання. У цьому випад­ку авізуючий банк обмежується тільки авізуванням експортера щодо відкриття акредитива та платить лише у тому ви­падку, коли банкемітент (банк імпорте­ра) перерахує йому відповідну суму.

6. За валютою платежу акредитиви поділяються на такі, що сплачуються:

• у національній валюті бенефіціара,

• у національній валюті імпортера,

• у третій валюті.

Якщо за акредитивом платіж передба­чено у іншій валюті, ніж валюта, в якій відкрито акредитив, у його умовах пови­нен чітко зазначитися курс перерахун­ку з валюти акредитива у валюту плате­жу, який необхідно використовувати при здійсненні виплат з акредитива.

Похожие работы

Аккредитивная форма расчетов

Скачать

131973

13

14

... і депонованих грошових коштів у підтверджуючому банку покриті; непокриті; Залежно від наявності інших бенефіціарів переказні (трансферабельні); непереказні; Спеціальні форми акредитиву компенсаційні акредитиви; зустрічні акредитиви; резервні акредитиви (стенд-бай) а) фінансова модель; б) комерційна модель; ві ...

Вдосконалення міжнародних розрахунків ВАТ "Коломийське АТП"

Скачать

145606

15

7

... і зменшились протягом 4 років, що є позитивною тенденцією. У наступному розділі буде проведено розробку заходу з вдосконалення міжнародних розрахунків, які дадуть змогу знизити кредиторську заборгованість. 3.4 Обгрунтування проектних рекомендацій Аналіз діяльності ВАТ „Коломийське АТП” и за ряд років показує значне зростання обсягів експортно-імпортних операцій підприємства у 2003-2006 рр. У ...

Вдосконалення організації безготівкових розрахунків у приватному підприємстві агрофірма "Нива"

Скачать

50132

4

0

... у народному господарстві, правил документообігу, організації банківського контролю за проведенням розрахунків. За часів переходу до ринкових відносин організація безготівкових розрахунків повинна активно сприяти вирішенню таких завдань: 1. удосконалення комерційного розрахунку па підприємстві; 2. підвищення відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма ...

Організація розрахунків у міжнародній торгівлі

Скачать

60725

4

0

... міжнародних економічних відносин. Еволюція міжнародних розрахунків відображає розвиток міжнародних відносин, валютних систем, фінансових ринків, у тому числі ринку фінансових послуг. Необхідність міжнародних розрахунків обумовлена міжнародною торгівлею, вивозом капіталу, міграційними процесами та ін. Міжнародні розрахунки здійснюються переважно у безготівковій формі шляхом відповідних записів на ...