Дослідження стійкості уваги за методикою Бурдона

2.3 Дослідження стійкості уваги за методикою Бурдона

Стійкість уваги визначалась за допомогою методики “Коректурна проба” (за Бурдоном).

Мета дослідження – визначення стійкості уваги дітей молодшого шкільного віку.

Матеріали: стандартний бланк методики “Коректурна проба” (на якому у випадковому порядку надруковані літери російського алфавіту, у тому числи літери “К” та “Р”; усього 2000 знаків; 40 рядків по 50 літер у кожному), дві ручки різного кольору, секундомір [38].

Перебіг роботи:

Дослідження проводилося 7 грудня 2005 року о 9⁰⁰.

Форма проведення дослідження – індивідуальна.

Робота з “Коректурною пробою” розрахована на десять хвилин.

Починати треба лише переконавшись, що у випробуваного є бажання виконувати завдання. При цьому у досліджуваного не повинно складатися враження, що його екзаменують.

Випробуваний повинен сидіти за столом у зручній для виконання цього завдання позі. Експериментатор видає йому бланк “Коректурної проби” та роз’яснює сутність завдання інструкцією.

Інструкція: “На бланку надруковано літери російського алфавіту. Послідовно розглядаючи кожний рядок, відшукуйте літери “К” і “Р” та закреслюйте їх. Завдання слід виконувати швидко та точно. Крім того, за моїм сигналом “Риска!” ви повинні будете поставити вертикальну риску у тієї літери, у якої вас настигнув мій сигнал, а потім продовжити виконувати завдання до наступного мого сигналу. І так далі до кінця бланка”.

Випробуваний починає працювати за командою експериментатора.

Експериментатор в ході дослідження фіксує, подаючи сигнал “Риска”, однохвилинні проміжки часу.

По закінченню часу, відмічається остання літера, яку було розглянуто.

Обробка результатів:

При обробці результатів експериментатор звірює помітки в коректурному бланку досліджуваного з програмою-ключем до тесту.

З протоколу досліду до психологічного паспорту школяра вносяться такі дані:

–     загальна кількість літер, розглянутих за 10 хвилин;

–     кількість правильно викреслених літер за час роботи;

–     кількість літер, які необхідно було викреслити.

Обчислюється продуктивність уваги яка дорівнює кількості літер, розглянутих за 10 хвилин, та точність (К), обчислена за формулою:

,

де n – кількість літер, які необхідно було викреслити,

m – кількість правильно викреслених під час роботи літер.

Для того, щоб визначити продуктивність виконання завдання необхідно обчислити кількість знаків, які проглянув випробуваний за 10 хвилин, тобто кількість знаків, починаючи від першого знака другого рядка і закінчуючи останнім знаком.

Для того, щоб визначити стійкість уваги, необхідно обчислити кількість знаків, які були переглянуті за кожну хвилину, і на підставі цих даних будується графік швидкості виконання завдання: на осі абсцис (х) відкладається час, по осі ординат (у) – кількість знаків, переглянутих за одну хвилину. Характер кривої, яка буде побудована, і буде показником стійкості–нестійкості уваги та особливості процесу працездатності досліджуваного.

Потім обчислюється кількість помилок, припущених випробовуваним щохвилинно.

Розглядається інтегральний показник стійкості уваги (А), обчислений за формулою:

А = В + С,

де В та С – бальні оцінки продуктивності та точності відповідно.

Результати та висновки:

Досліджуваний № 1 Дмитро 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 225.

Кількість помилок – 10.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1000.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	110	0
2 хвилина	130	0
3 хвилина	100	0
4 хвилина	97	3
5 хвилина	115	3
6 хвилина	130	1
7 хвилина	98	2
8 хвилина	94	0
9 хвилина	96	0
10 хвилина	30	1
Всього	1000	10

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 226.

Загальний показник продуктивності – 1000 літер.

Показник точності

= 95,7 %.

Висновок:

За характером графіку можна зробити висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.1). Стомлюваність спостерігалася від 7 до 10 хвилини, ближче до кінця дослідження на стадії кінцевого пориву. Загальний показник продуктивності невеликий. Продуктивність помітно знижується від 6 до 10 хвилини в кінці дослідження. Це говорить про те, що дитина втомилася. Працездатність відносно стійка, але помітно знижена в кінці дослідження. Стомлюваність спостерігалася від 7 до 10 хвилини.

Досліджуваний № 2 Ганна 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 219.

Кількість помилок – 7.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 930.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	96	0
2 хвилина	102	0
3 хвилина	100	0
4 хвилина	130	2
5 хвилина	94	1
6 хвилина	106	2
7 хвилина	69	0
8 хвилина	115	1
9 хвилина	69	0
10 хвилина	49	1
Всього	930	7

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 226.

Загальний показник продуктивності – 930 літер.

Показник точності

= 96 %.

Висновок:

За характером графіку можна зробити висновок, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.2). Стомлюваність спостерігається з 7 хвилини до кінця дослідження. Загальний показник продуктивності низький. Продуктивність знижується вже з 5 хвилини. Це говорить про те, що наступає швидке стомлення. Працездатність нестійка, та знижується к кінцю дослідження з 7 хвилини. Стомлюваність спостерігається на 5 хвилині та з 7 по 10 хвилини.

Досліджуваний № 3 Богдан 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 236.

Кількість помилок – 7.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1105.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	122	0
2 хвилина	129	0
3 хвилина	107	0
4 хвилина	106	0
5 хвилина	110	2
6 хвилина	104	3
7 хвилина	130	0
8 хвилина	125	1
9 хвилина	100	0
10 хвилина	72	1
Всього	1105	7

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 243.

Загальний показник продуктивності – 1105 літер.

Показник точності

= 97 %.

Висновок:

За характером графіку, помітно, що увага відносно стійка (див. Додаток 3. графік 3.3). Стомлюваність спостерігається на 9-10 хвилинах. Загальний показник продуктивності невеликий. Продуктивність помітно знижується на 9-10 хвилинах. Працездатність відносно стійка, але знижена в кінці дослідження. Стомлюваність спостерігається на 9-10 хвилинах.

Досліджуваний № 4 Антон 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 249.

Кількість помилок – 6.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1230.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	140	0
2 хвилина	149	0
3 хвилина	158	0
4 хвилина	110	0
5 хвилина	123	1
6 хвилина	208	3
7 хвилина	105	0
8 хвилина	98	1
9 хвилина	109	0
10 хвилина	24	1
Всього	1224	6

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 255.

Загальний показник продуктивності – 1230 літер.

Показник точності

= 97 %.

Висновок:

Увага нестійка. Стомлюваність спостерігається від 7 до 10 хвилини (див. Додаток 3. графік 3.4). Загальний показник продуктивності невеликий. Продуктивність помітно знижується з 7 хвилини і до кінця дослідження. Працездатність нестійка, знижена в кінці дослідження. Стомлюваність спостерігається також у кінці дослідження з 7 хвилини.

Досліджуваний № 5 Олександр 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 213.

Кількість помилок – 6.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1128.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	153	0
2 хвилина	140	0
3 хвилина	133	0
4 хвилина	203	2
5 хвилина	152	0
6 хвилина	94	0
7 хвилина	103	2
8 хвилина	96	0
9 хвилина	24	1
10 хвилина	30	1
Всього	1128	6

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 219.

Загальний показник продуктивності – 1128 літер.

Показник точності

= 97 %.

Висновок:

За характером графіку можна зробити висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.5). Стомлюваність спостерігається вже з середини дослідження з 5 до 10 хвилини. Загальний показник продуктивності невеликий. Продуктивність знижується на 5 хвилини. Працездатність нестійка. Стомлюваність спостерігається з середини дослідження. Кількість помилок збільшується к кінцю дослідження.

Досліджуваний № 6 Марина 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 265.

Кількість помилок – 13.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1092.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	158	1
2 хвилина	95	0
3 хвилина	140	3
4 хвилина	162	5
5 хвилина	92	0
6 хвилина	100	1
7 хвилина	99	0
8 хвилина	145	2
9 хвилина	91	1
10 хвилина	10	0
Всього	1092	13

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 278.

Загальний показник продуктивності – 1092 літер.

Показник точності

= 95 %.

Висновок:

За характером графіку можна зробити висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.6). Стомлюваність спостерігається вже на 2 хвилині та помітно зростає з 5 хвилини і до кінця дослідження. Продуктивність знижується з 5 хвилини. Працездатність нестійка, помітно знижена з 5 по 10 хвилину. Спостерігається велика кількість помилок (13). Підвищена стомлюваність. Низька продуктивність.

Досліджуваний № 7 Олексій 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 260.

Кількість помилок – 5.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1073.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	124	0
2 хвилина	162	1
3 хвилина	123	0
4 хвилина	105	2
5 хвилина	96	0
6 хвилина	124	0
7 хвилина	65	0
8 хвилина	105	1
9 хвилина	98	2
10 хвилина	71	0
Всього	1073	6

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 265.

Загальний показник продуктивності – 1073 літер.

Показник точності

= 98 %.

Висновок:

За характером графіку можна зробити висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.7). Стомлюваність спостерігалася з 7 по 10 хвилину з середини дослідження. Продуктивність знижується з 5 хвилини. Працездатність нестійка та помітно знижується з 5 хвилини. Стомлюваність підвищується з 5 хвилини і до кінця дослідження. Продуктивність знижена.

Досліджуваний № 8 Юлія 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 259.

Кількість помилок – 7.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1110.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	130	0
2 хвилина	145	2
3 хвилина	95	0
4 хвилина	158	2
5 хвилина	85	0
6 хвилина	89	0
7 хвилина	154	2
8 хвилина	90	0
9 хвилина	100	1
10 хвилина	64	0
Всього	1110	7

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 266.

Загальний показник продуктивності – 1110 літер.

Показник точності

= 97 %.

Висновок:

Увага нестійка. Стомлюваність спостерігається на 3 хвилини, також на 5 і 6 хвилинах, на 7 хвилині увага стабілізується, але з 8 по 10 хвилину стомлюваність помітно підвищується (див. Додаток 3. графік 3.8). Продуктивність знижується з 5 хвилини. Працездатність підвищена. Продуктивність знижується з середини дослідження.

Досліджуваний № 9 Володимир 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 210.

Кількість помилок – 6.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 975.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	102	0
2 хвилина	91	0
3 хвилина	122	1
4 хвилина	106	0
5 хвилина	95	0
6 хвилина	129	2
7 хвилина	69	1
8 хвилина	64	0
9 хвилина	120	2
10 хвилина	77	0
Всього	975	6

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 216.

Загальний показник продуктивності – 975 літер.

Показник точності

= 97 %.

Висновок:

За характером графіку можна зробити висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.9). Стомлюваність спостерігається на 5 хвилині та з 7 до 10 хвилину, хоч на 6 хвилині уважність підвищується. Продуктивність знижується з 7 хвилини. Кількість помилок збільшується ближче до кінця дослідження. Працездатність нестійка та помітно знижена з 7 хвилини. Стомлюваність збільшується з 7 хвилини по 10 хвилину. Продуктивність знижена.

Досліджуваний № 10 Дар’я 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 260.

Кількість помилок – 8.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1003.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	141	0
2 хвилина	127	3
3 хвилина	126	0
4 хвилина	129	2
5 хвилина	69	0
6 хвилина	97	1
7 хвилина	141	0
8 хвилина	92	1
9 хвилина	68	1
10 хвилина	13	0
Всього	1003	8

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 268.

Загальний показник продуктивності – 1003 літер.

Показник точності

= 97 %.

Висновок:

Увага нестійка. Стомлюваність спостерігається з 5 по 10 хвилину (див. Додаток 3. графік 3.10). Продуктивність помітно знижується з 5 хвилини і до кінця дослідження, хоча на 7 хвилині уважність збільшилась. Працездатність нестійка та помітно знижується з 5 хвилини. Стомлюваність збільшується з середини і до кінця дослідження. Продуктивність знижена.

Досліджуваний № 11 Віталій 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 367.

Кількість помилок – 7.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1502.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	150	0
2 хвилина	174	2
3 хвилина	182	0
4 хвилина	139	0
5 хвилина	179	0
6 хвилина	223	4
7 хвилина	179	0
8 хвилина	130	1
9 хвилина	97	0
10 хвилина	49	0
Всього	1502	7

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 374.

Загальний показник продуктивності – 1502 літер.

Показник точності

= 98 %.

Висновок:

За характером графіку можна зробити висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.11). Стомлюваність спостерігається з 8 по 10 хвилину. Продуктивність знижується к кінцю дослідження. Загальний показник продуктивності відносно високий. Працездатність відносно стійка, але помітно знижується на 8-10 хвилинах. Стомлюваність збільшується к кінцю дослідження.

Досліджуваний № 12 Юрій 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 380.

Кількість помилок – 4.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1670.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	207	1
2 хвилина	193	0
3 хвилина	200	0
4 хвилина	173	0
5 хвилина	202	1
6 хвилина	192	0
7 хвилина	209	2
8 хвилина	171	0
9 хвилина	93	0
10 хвилина	30	0
Всього	1670	4

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 384.

Загальний показник продуктивності – 1670 літер.

Показник точності

= 98 %.

Висновок:

Увага нестійка. Стомлюваність спостерігається з 8 по 10 хвилину (див. Додаток 3. графік 3.12). Продуктивність знижується к кінцю дослідження. Загальний показник продуктивності порівняно великий. Працездатність відносно стійка, але помітно знижується на 8-10 хвилинах. Стомлюваність спостерігається к кінцю дослідження.

Досліджуваний № 13 Дмитро 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 271.

Кількість помилок – 4.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1307.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	192	0
2 хвилина	173	0
3 хвилина	203	1
4 хвилина	107	0
5 хвилина	103	0
6 хвилина	151	2
7 хвилина	97	0
8 хвилина	102	1
9 хвилина	93	0
10 хвилина	86	0
Всього	1307	4

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 275.

Загальний показник продуктивності – 1307 літер.

Показник точності

= 98 %.

Висновок:

За характером графіку можна зробити висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.13). Стомлюваність спостерігається з 7 по 10 хвилину. Продуктивність знижується к кінцю дослідження. Загальний показник продуктивності відносно високий. Працездатність порівняно стійка, але знижується на 7 хвилині к кінцю дослідження. Стомлюваність спостерігається к кінцю дослідження. Продуктивність знижена.

Досліджуваний № 14 Ірина 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 265.

Кількість помилок – 3.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1101.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	131	0
2 хвилина	97	0
3 хвилина	104	1
4 хвилина	107	0
5 хвилина	123	1
6 хвилина	201	0
7 хвилина	153	0
8 хвилина	76	0
9 хвилина	91	1
10 хвилина	18	0
Всього	1101	3

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 268.

Загальний показник продуктивності – 1101 літер.

Показник точності

= 98 %.

Висновок:

За характером графіку можна зробити висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.14). Стомлюваність спостерігається вже на 2 хвилині, але на 3 хвилині увага підвищується. К кінцю дослідження стомлюваність підвищується з 8 по 10 хвилину. Загальний показник продуктивності невисокий. Працездатність нестійка і к кінцю дослідження знижується. Стомлюваність підвищена. Продуктивність знижена.

Досліджуваний № 15 Андрій 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 251.

Кількість помилок – 4.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1305.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	140	0
2 хвилина	151	1
3 хвилина	149	0
4 хвилина	117	0
5 хвилина	200	2
6 хвилина	105	0
7 хвилина	109	0
8 хвилина	203	1
9 хвилина	94	0
10 хвилина	37	0
Всього	1305	4

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 255.

Загальний показник продуктивності – 1305 літер.

Показник точності

= 98 %.

Висновок:

Увага нестійка. Стомлюваність спостерігається на 6-7 хвилинах і 9-10 хвилинах, на 8 хвилині увага підвищується (див. Додаток 3.  Графік 3.15). Продуктивність знижується к кінцю дослідження. Загальний показник продуктивності порівняно невеликий. Працездатність нестійка та помітно знижується к кінцю дослідження. Продуктивність знижена.

Досліджуваний № 16 Христина 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 271.

Кількість помилок – 5.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1213.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	157	0
2 хвилина	141	0
3 хвилина	139	1
4 хвилина	207	3
5 хвилина	171	0
6 хвилина	99	0
7 хвилина	103	1
8 хвилина	76	0
9 хвилина	89	0
10 хвилина	31	0
Всього	1213	5

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 276.

Загальний показник продуктивності – 1213 літер.

Показник точності

= 98 %.

Висновок:

За характером графіку можна зробити висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.16). Стомлюваність спостерігається вже у середині дослідження. Продуктивність знижується з 6 хвилини і до кінця дослідження. Загальний показник продуктивності невисокий. Працездатність нестійка, знижується з середини дослідження. Стомлюваність спостерігається з середини дослідження з 6 хвилини. Продуктивність знижена.

Досліджуваний № 17 Павло 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 283.

Кількість помилок – 3.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1373.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	106	0
2 хвилина	141	1
3 хвилина	173	0
4 хвилина	156	0
5 хвилина	202	1
6 хвилина	156	0
7 хвилина	191	0
8 хвилина	94	1
9 хвилина	73	0
10 хвилина	81	0
Всього	1373	3

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 286.

Загальний показник продуктивності – 1373 літер.

Показник точності

= 98 %.

Висновок:

За характером графіку можна зробити висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.17). Стомлюваність спостерігається з 8 по 10 хвилину ближче до кінця дослідження. Продуктивність знижується к кінцю дослідження. Загальний показник продуктивності порівняно невисокий. Працездатність нестійка, помітно знижується к кінцю дослідження. Стомлюваність спостерігається з 8 по 10 хвилини. Продуктивність знижена.

Досліджуваний № 18 Серій 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 291.

Кількість помилок – 4.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1115.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	97	0
2 хвилина	101	0
3 хвилина	103	1
4 хвилина	133	2
5 хвилина	127	0
6 хвилина	171	0
7 хвилина	96	0
8 хвилина	113	1
9 хвилина	93	0
10 хвилина	81	0
Всього	1115	4

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 295.

Загальний показник продуктивності – 1115 літер.

Показник точності

= 98 %.

Висновок:

Увага нестійка. Стомлюваність спостерігається з 7 по 10 хвилини (див. Додаток 3. графік 3.18). Продуктивність знижується к кінцю дослідження. Загальний показник продуктивності невисокий. Працездатність нестійка.

Досліджуваний № 19 Марина 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 431.

Кількість помилок – 5.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1500.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	102	0
2 хвилина	197	0
3 хвилина	199	2
4 хвилина	117	0
5 хвилина	204	1
6 хвилина	171	0
7 хвилина	154	1
8 хвилина	179	1
9 хвилина	104	0
10 хвилина	73	0
Всього	1500	5

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 436.

Загальний показник продуктивності – 1500 літер.

Показник точності

= 98 %.

Висновок:

За характером графіку можна зробити висновок про те, що увага нестійка (див. Додаток 3. графік 3.19). Стомлюваність спостерігається на 9-10 хвилини, ближче до кінця дослідження. Продуктивність знижується к кінцю дослідження. Загальний показник продуктивності порівняно високий. Працездатність нестійка.

Досліджуваний № 20 В’ячеслав 9 років (1992 р.н.)

Кількість літер, правильно викреслених досліджуваним під час роботи – 421.

Кількість помилок – 6.

Кількість літер, переглянутих за 10 хвилин роботи – 1303.

Кількість переглянутих літер та кількість помилок за кожну хвилину:

	Кількість літер, переглянутих за кожну хвилину	Кількість помилок за кожну хвилину
1 хвилина	106	0
2 хвилина	127	1
3 хвилина	203	2
4 хвилина	156	0
5 хвилина	201	2
6 хвилина	192	0
7 хвилина	99	0
8 хвилина	76	0
9 хвилина	84	1
10 хвилина	59	0
Всього	1303	6

Кількість букв, які необхідно було викреслити – 427.

Загальний показник продуктивності – 1303 літер.

Показник точності

= 98 %.

Висновок:

Увага нестійка. Стомлюваність спостерігається з 7 по 10 хвилини. Продуктивність знижується ближче до кінця дослідження (див. Додаток 3.  Графік 3.20). Загальний показник продуктивності невеликий. Працездатність нестійка, знижується в кінці дослідження.

Висновки

За характером графіків можна зробити висновок, що увага молодших школярів, учнів 9 років нестійка (див. Додаток 3. графіки 3.1 – 3.20). Стомлюваність проявляється вже на 4-5 хвилинах, потім незначно підвищується і в кінці роботи знов знижується. Загальний показник продуктивності низький. Працездатність дуже нестійка і помітно знижена. Стомлюваність спостерігається майже під час всієї роботи, продуктивність низька. Із цього можна зробити такий висновок, що у дітей 9 років увага нестійка, підвищена стомлюваність, показник продуктивності низький, працездатність також низька, помітно, що діти швидко стомлюються, відволікаються, роблять багато помилок, вже на 4 хвилині їм стає складно зосередитися на роботі.

В даному дослідженні приймали участь 20 дітей у віці 9-ти років.

За даними проведеного дослідження виявилось, що у 5 % учнів 3 класу увага стійка, це лише 1 учень Богдан. Стомлюваність у нього спостерігається лише у кінці дослідження. Працездатність також знижується у кінці дослідження, він робить мало помилок. Увага стійка.

А у 95 % випробуваних увага нестійка, низька працездатність, високий показник стомлюваності.

Якісний аналіз результатів проведеного дослідження дав нам змогу за результатами кожної з кожної з методик виділити три рівня стійкості уваги: низький, середній та високий. За методиками Бурдона, Крепеліна та Шульте ми розподілили учнів на три групи – низьку, середню та високу.

До низького рівня ми віднесли дітей, які характеризуються нестійкістю уваги, дуже низькою працездатністю, великою утомою, стомлюваністю з перших хвилин дослідження.

До середнього рівня ми віднесли дітей з більш менш стабільною працездатністю, коливанням уваги, утома та стомлюваність у яких настає у кінці роботи.

До високого рівня ми віднесли дітей зі стійкою увагою, стабільною працездатністю, у яких коливання уваги майже не відбувалось, а утома та стомлюваність не спостерігались.

За методикою Бурдона, до низького рівня відносяться 55 % учнів, до середнього – 35 % учнів, до високого – 10 % учнів.

За методикою Крепеліна, до низького рівня відносяться 55 % учнів, до середнього – 35 % учнів, до високого – 10 % учнів.

За методикою Шульте, до низького рівня відносяться 40 % учнів, до середнього – 20 % учнів, до високого – 40 % учнів.

За результатами дослідження стійкості уваги молодшого школяра за допомогою методик Крепеліна, Бурдона та Шульте можна зробити висновок про те, що характерною особливістю уваги дітей молодшого шкільного віку є нестійкість уваги, так, 95 % досліджуваних мають низький або середній рівень стійкості уваги, причому низький рівень більш ніж у половини дітей. І лише 5 % учнів мають високий рівень уваги та працездатності.

Узагальнені результати дослідження представлені у зведеній таблиці 1.

Таблиця 1 Зведена таблиця результатів дослідження стійкості уваги молодшого школяра

№	Досліджувані	Дослідження стійкості уваги за методикою Бурдона			Дослідження стійкості уваги за методикою “Рахування за Крепеліним”			Оцінка обсягу динамічної уваги за методикою Шульте
з/п		низький	середній	високий	низький	середній	високий	низький	середній	високий
1.	Дмитро	+			+			+
2.	Ганна	+					+	+
3.	Богдан	+			+				+
4.	Антон	+			+					+
5.	Олександр	+			+			+
6.	Марина	+			+			+
7.	Олексій		+		+					+
8.	Юлія	+			+			+
9.	Володимир	+			+			+
10.	Дар’я	+			+			+
11.	Віталій		+			+				+
12.	Юрій		+			+				+
13.	Дмитро		+		+				+
14.	Ірина	+			+					+
15.	Андрій		+			+				+
16.	Христина	+				+			+
17.	Павло			+		+				+
18.	Сергій		+			+			+
19.	Марія			+		+				+
20.	В’ячеслав	+					+	+

Висновки

Темою нашого дослідження було вивчення особливостей уваги дітей молодшого шкільного віку. Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу з даної проблеми ми зробили висновки, що у дітей в період молодшого шкільного віку з’являються нові мотиви, вимоги, інтереси бажання, відбуваються перестановки у мотиваційній системі дитини.

Пізнавальна активність дитини спрямована на дослідження навколишнього світу. Вона здатна організовувати увагу дитини по відношенню до досліджуваних об’єктів та підтримувати її достатньо довгий час, поки не зникне інтерес. Якщо дитина зайнята важливою для неї грою то вона, не відволікаючись може грати дві, а то й три години. Також довго вона може бути зосереджена і на продуктивній діяльності: малюванні, конструюванні тощо. Однак, такі результати зосередження уваги є результатом інтересу до того, чим зайнята дитина. Вона ж буде томитися, відвертатися, відчувати себе зовсім нещасною, якщо треба бути уважною в тій діяльності, яка їй байдужа або зовсім не подобається.

Молодший школяр певною мірою може й сам планувати свою діяльність. При цьому він словесно проговорює те, що він повинен і в якій послідовності буде виконувати ту чи іншу роботу. Планування, безумовно організує увагу дитини.

І все ж таки, хоча діти у початкових класах можуть довільно регулювати свою поведінку, мимовільна увага переважає. Дітям важко зосереджуватися на одноманітній та малоприваблюючій для них діяльності, або на діяльності цікавій, але такій, що вимагає розумового напруження. Відволікання уваги рятує від перевтоми. Ця особливість уваги є однією з підстав для включення до занять елементів гри та достатньо частої зміни форм діяльності.

Діти молодшого шкільного віку, безумовно, можуть утримувати увагу на інтелектуальних задачах, але це вимагає колосальних зусиль волі та організації високої мотивації.

Навчання дитини в школі, сам процес набуття знань – все це сприяє швидкому зростанню у молодших школярів мимовільної уваги, яка розвивається у них, головним чином, на підставі виникаючих інтересів і, зокрема, інтересів до навчальних занять. Цей інтерес у молодшого школяра спочатку носить дифузний характер, розповсюджується на все, що пов’язано з навчанням.

У молодших школярів мимовільна увага в більшій мірі залежить від вразливості матеріалу, від його наочності та конкретності, від впливу на емоційну сферу дитини. Хоча у молодшого школяра найбільш розвинута увага мимовільна, перші роки навчання – головний період формування і довільної вольової уваги.

Однак, є питання, які вимагають додаткового дослідження, наприклад, як обсяг уваги, стійкість, переключення, розподіл. Різні якості уваги пов’язані одна з однією. Увага характеризується складною функціональною структурою, утвореною взаємозв’язком її основних властивостей.

Метою нашого дослідження було вивчити особливості уваги молодшого школяра. При цьому основною задачею стало вивчення такої якості уваги дитини молодшого шкільного віку, як стійкість. Проведене дослідження дало можливість зробити такі висновки:

1. Увага молодших школярів, досліджуваних нами, є нестійкою, вона характеризується розсіяністю, швидкою стомлюваністю, неуважністю, переважає мимовільна увага.

В ході експериментального дослідження, спрямованого на вивчення особливостей уваги молодших школярів, було встановлено, що у 90 % дітей молодшого шкільного віку (9 років) переважає мимовільна увага. У 95 % учнів увага нестійка, спостерігається часте відволікання, стомлення, розсіяність.

2. Труднощі у молодших школярів викликає зосередженість на праці, яка їм не цікава, концентрація уваги на одноманітній праці, несформованність навичок та вмінь учбової діяльності, недостатня інтелектуальна активність, слабка воля дитини. Крім того, можна відзначити, що довге слухове зосередження викликає значно більші труднощі, ніж зорова. Дітям важко зосередитися і сприймати учбовий матеріал, якщо темп проведення уроку надмірно повільний тому, що створюються умови для відволікання. При надмірно швидкому темпі можуть через поспішність з’явитися “помилки уваги”. Дітям також важко бути уважними, якщо праця вчителя непослідовна і не має систематичної вибагливості.

3. Обсяг уваги молодших школярів дуже обмежений. З віком він збільшується. Основною умовою збільшення обсягу уваги є формування вмінь групувати, систематизувати, об’єднувати за змістом матеріал, який сприймається. Через те, що обсяг уваги молодших школярів незначний, дітям важко усвідомлювати текст, якщо його читають дуже швидко.

У трудовій діяльності, яка потребує швидких та узгоджених дій, переключення та розподіл уваги знаходяться в єдності.

Рекомендації учителям :

Необхідно враховувати особливості всіх видів уваги. Важливу роль в навчальному процесі грає мимовільна увага. Особливо велику роль мимовільна уваги займає у початкових класах, тому що у молодших школярів слабко розвинена здібність до довільного зосередження. Але навіть у молодших класах будувати навчально-виховний процес тільки на цьому виді уваги недоцільно.

Постійне підтримування уваги за допомогою вольових зусиль пов’язано з великою напругою та дуже втомлює. Це і визначає особливе значення післядовільної уваги в процесі навчання.

Важливою умовою формування уваги школяра є правильна та чітка організація всього навчального процесу. Являючись однією з умов успішності навчання, увага в ньому і формується.

Вихованням уваги вчитель повинен займатися протягом всієї своєї роботи з учнями. Сам процес навчання, якщо він організований правильно, сприяє вихованню уваги.

Для того, щоб учень звернув свою увагу на вчителя важливо те, в якій мірі учитель зможе оволодіти нею з перших же своїх слів, тому що сила подразника особливо велику роль грає на початку процесу сприйняття.

Розвиток уявлень та пізнавальних інтересів у дітей має дуже важливе значення для виховання уваги в навчальному процесі. Чим більше вчитель дає для загального інтелектуального зростання дитини, тим більше вона стає допитливішою, розвиненою, тим сильніше і її увага.

Щоб виховати увагу, треба розвивати у дітей безпосередній інтерес до навчання. Він залежить передусім від змісту навчального матеріалу. Учні перших трьох класів цікавляться фактами, але їх можуть привабити висновки та узагальнення. Увага у них особливо появляється тоді, коли вчитель так проводить роботу, що учням треба мислити, самостійно розв’язувати питання.

Увага молодших школярів у значній мірі залежить від характерів, загальної спрямованості дітей, їх минулого життєвого досвіду. Тому вчитель повинен добре вивчити своїх учнів, їх психологічні особливості, риси особистості, і, виходячи з цього, знати, що приверне увагу одних, чим можна подолати розсіяність інших. Відповідно до цього він повинен будувати свою роботу в класі, здійснюючи індивідуальний підхід до кожного учня.

Велике значення для привертання уваги має якість викладання навчального матеріалу вчителем. Яскрава за формою та багата за змістом емоційно насичена розповідь учителя обов’язково приверне мимовільну увагу учнів і вони стануть більш уважними та зосередженими. Дуже важливо, якщо пояснення вчителя викликатиме питання в учнів – це показник зацікавленості уроком. Найбільш уважними будуть ті учні, які хочуть знати, що ж буде далі, які замислюються над можливим розв’язанням задачі, які передбачають зміни подій.

Для привертання уваги важливо щоб учні мали уяву про мету уроку або питання, яке треба розв’язати, про результати, яких треба досягти за підсумками самостійної роботи. Необхідно, щоб в процесі навчання перед учнями виникла певна задача, яка дає спрямування їх розумової активності та викликає зосередженість уваги.

Для кожної властивості уваги існує комплект факторів, а серед них – провідний, на який необхідно спиратися при вихованні уваги школяра та здійсненні індивідуального підходу, а саме:

1)         стійкість – розуміння вагомості діяльності, наявність індивідуальної активності;

2)         розподіл – наявність навичок і вмінь, вправність у діяльності;

3)         переключення – достатній загальнорозумовий розвиток, наявність навичок, інтересів.

Співвідношення індивідуальних і вікових особливостей дозволяє стверджувати про значні потенційні можливості розвитку уваги молодших школярів.

Поставивши мету уроку, вчитель підбирає засоби її реалізації. До засобів відноситься зміст, методи та організаційні форми навчання, методи впливу класного колективу і вчителя на учнів, технічні засоби навчання.

Враховуючи різний рівень розвитку в учнів знань, вмінь і навичок, рекомендуємо до змісту навчального матеріалу включати, як цікаві факти, так і питання, що розкривають суть матеріалу, який вивчається.

Образність, яскравість, емоційність викладання навчального матеріалу повинні поєднуватися з глибоким проникненням до суті явищ.

В залежності від теми, до змісту уроку включаються вправи, питання, задачі, за допомогою яких відпрацьовуються уміння та навички навчальної праці. Завдання для учнів повинні бути, за можливістю, дібрані за різними рівнями трудності з урахуванням наявних знань та умінь. Зміст підручника може бути доповнено відомостями, які носять профорієнтаційний характер, новими фактами про розвиток науки та техніки, питаннями прикладного характеру; можна дати матеріал для міжпредметних зв’язків.

Методи навчання, дібрані з урахуванням рівнів розвитку в учнів умінь навчатися, сприяють виникненню в учнів уваги та інтересу до навчальних дій.

Практичний психолог має можливість допомоги вчителю у здійсненні індивідуального підходу до учнів, оскільки психолог може продіагностувати учнів на прохання вчителів.

 Дослідження було спрямовано на вивчення стійкості уваги молодшого школяра. Можна говорити про те, що сьогодні практичний психолог має можливість надати вчителю досить повну характеристику уваги учня.

Література:

1.   Аникеева Н.П. Учителю о психологическом климате в коллективе. – М.: «Просвещение», 1983. – 93 с.

2.   Баскова И.Л. Внимание дошкольника, методы развития. – М., 1993. – 434 с.

3.   Богоявлинский Т.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. – 347 с.

4.   Божович Л.И. Личность и формирование в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1968. – 464 с.

5.   Брудный А.А. Бессознательные компоненты процесса понимания // В кн.: Бессознательное: природа, функции, методы исследования. – Тбилиси: Мецниереба, 1978. – Т. 3. – с. 98-102.

6.   Вилюнас В.К. психология эмоциональных явлений. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. – 142 с.

7.   Возрастные возможности усвоения знаний (в младших классах) / Под ред. Д.Б. Эльконина и В.В. Давыдова. – М.: Просвещение, 1966. – 441 с.

8.   Волков К.П. Психология о педагогических проблемах. – М.: «Просвещение», 1981. – 127 с.

9.   Выготский Л.С. История развития высших психических функций. // В кн.: Развитие высших психических функций. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. – с. 13-223.

10.      Выготский Л.С. История развития высших психических функций. –Собр. соч. Т. 3. – М., 1983. – 234 с.

11.      Гальперин П.Я. Введение в психологию. – М.: МГУ, 1976. – 273 с.

12.      Гальперин П.Я. К учению об интериоризации // Вопросы психологии, 1966, № 6. – с. 12-19.

13.      Гальперин П.Я., Кабыльницкая С.Л. Экспериментальное формирование внимания. – М.: Изд-во МГУ, 1974. – 293 с.

14.      Гебос А.И. Психология познавательной активности учащихся. – Кишинев: Штинница, 1975. – 104 с.

15.      Гоноболин Ф.Н. Внимание и его воспитание. – М.: Изд-во «Педагогика», 1972. – 247 с.

16.      Гоноболин Ф.Н. Развитие внимания школьников // «Воспитание школьников», 1971, № 4. – с. 4-7.

17.      Давыдов В.В. Виды общения в обучении. – М.: «Педагогика», 1972. – 427 с.

18.      Добрынин В.Ф. О новых исследованиях внимания (научные образы) // «Вопросы психологии», 1973, № 3. – с. 13-17.

19.      Добрынин Н.Ф. Произвольное и непроизвольное внимание // В кн.: Уч. записки МГПИ им. В.И. Ленина. – М., 1958. – Т. 18.

20.      Дружинин В.Н. Структура и логика психологического исследования. – М.: ИПРАН, 1994. – 313 с.

21.      Дружинин Н.К. Выборочное наблюдение и эксперимент. – М., 1977. – 305 с.

22.      Дусавицкий А.К. Зависимость между интересом и тревожностью в учебной деятельности младших школьников // «Вопросы психологии», 1982, № 3. – с. 54-63.

23.      Ересь Е.П. Организация внимания в учебно-воспитательном процессе. – Мн.: «Нар. асвета», 1974. – 64 с.

24.      Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. – 562 с.

25.      Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Изд. «Питер», 2000. – 512 с.

26.      Коротов В.М. Общая методика учебно-воспитательного процесса: учебное пособие для слушателей ФПК директоров школ и студентов пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1983. – 224 с.

27.      Костюк Г.С. Актуальные вопросы обучения и развития младшего школьника // В кн.: Обучение и развитие младших школьников. – К., 1970. – с. 3-9.

28.      Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. – М.: «Просвещение», 1976. – 231 с.

29.      Куликов Л.В. Психологическое исследование. – СПб.: Наука, 1994. – 256 с.

30.      Кулько В.А., Цеклистрова Т.Д. Формирования у учащихся умений учиться: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1983. – 80 с.

31.      Левитина С.С. Можно ли управлять вниманием школьника? – М.: Изд-во «Знание», 1980. – 192 с.

32.      Малков Н.Е. Сила нервной деятельности и концентрация внимания // «Вопросы психологии», 1983, № 2. – с. 7-12.

33.      Мухина В.С. Возрастная психология: учебник для студентов высших учебных заведений. – М., 1997. – 463 с.

34.      Нейрофизиологические механизмы внимания / Под ред. Е.Д. Хомской. – М.: Изд-во МГУ, 1979. – 243 с.

35.      Немов Р.С. Психология: учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений: в 3-х кн. Кн. 1 Общие основы психологии. – 3-е изд. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. – 688 с.

36.      Общая психология: Учеб. для студентов пед. унив. (А.В. Петровский, А.В. Брушлинский, В.П. Зинченко и др.; Под ред. А.В. Петровского.) – 3-е изд., перед. и доп. – М.: Просвещение, 1986. – 464 с.

37.      Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. – М., 1993. – 433 с.

38.      Практикум по общей и экспериментальной психологии / Под. ред. А.А. Крылова. – Л.: ЛГУ, 1987. – 234 с.

39.      Практикум по психодиагностике. Дифференциальная психометрика / Под ред. В.В. Столина, А.Г. Шмелева. – М., 1984. – 317 с.

40.      Практикум по психологии / Под ред. А.Н. Леонтьева, Ю.Б. Гиппентрейтер. – М., 1972. – 291 с.

41.      Практикум по экспериментальной и прикладной психологии. Учебное пособие / Под ред. А.А. Крылова. – Д.: ЛГУ, 1990. – 316 с.

42.      Практикум по экспериментальной психологии / Под ред. В.Д. Шадрикова. – Ярославль, 1974. – 247 с.

43.      Практические занятия по психологии / Под ред. Д.Я. Богдановой, И.П. Волкова. – М., 1989. – 284 с.

44.      Психологическая диагностика: проблемы и исследования / Под ред. К.М. Гуревича. – М., 1981. – 291 с.

45.      Психологическое тестирование. – М.: Просвещение, 1982. – 193 с.

46.      Психологические проблемы учебной деятельности школьника. – М.: Сов. Россия, 1977. – 310 с.

47.      Психология развития. – СПб.: Изд-во «Питер», 2000. – 992 с.

48.      Психолого-педагогические аспекты учебного процесса в школе / Под ред. С.Д. Максименко. – К.: Рад школа, 1983. – 176 с.

49.      Рабочая книга практического психолога / Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Просвещение, 1994. – 305 с.

50.      Райгородский Д.Я. (редактор-составитель) Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара: Изд-кий Дом «Бахрам–М», 2001. – 672 с.

51.      Репкин В.В. Строение учебной деятельности // Вестник Харьк. ун-та, 1976, № 132, сер Психология, вып. 9. – с. 10-16.

52.      Репкин В.В. Формирование учебной деятельности в младшем школьном возрасте// Вестник Харьк. ун-та, 1978, № 171, сер Психология, вып. 2. – с. 40-49.

53.      Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. Учебное пособие в 2-х кн. Кн. 1. Система работы психолога с детьми разного возраста. – 2-е изд., перед. и доп. – М., 1999. – 384 с.

54.      Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – М.: Учпедиз, 1946. – 704 с.

55.      Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. – М.: Изд-во АН СССР, 1959. – 354 с.

56.      Санникова Е.П. Активация внимания первоклассников на уроках. Сб. урок. в школе. Выпуск 11. – Саратов, 1971. – 233 с.

57.      Страхов И.В. Воспитание внимания школьников. – М.: Учпедиз, 1958. – 254 с.

58.      Страхов И.В. Воспитание устойчивости внимания школьников на уроках. Сб. урок. в школе. Выпуск 11. – Саратов, 1971. – 192 с.

59.      Уманский Л.И. Психология организаторской деятельности школьников. – М.:»Просвещение», 1981. – 197 с.

60.      Ушакова Т.Н. К вопросу о механизмах внимания // «Вопросы психологии», 1968, № 2. – с. 9-16.

61.      Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. – 2-е изд., перед. и доп. – М.: Выс. ш., 1990. – 576 с.

62.      Хрестоматия по вниманию. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – 295 с.

63.      Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте // «Вопросы психологии», 1971, № 4. – с. 6-20.

64.      Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника. – М.: Знание, 1974. – 64 с.