Загальна характеристика уваги та її властивостей
Особливості уваги молодшого школяра
Дослідження стійкості уваги молодшого школяра (за допомогою методики “Рахування за Крепеліним”)
Оцінка обсягу динамічної уваги молодшого школяра за допомогою таблиць Шульте
Дослідження стійкості уваги за методикою Бурдона
Навигация
Дослідження стійкості уваги молодшого школяра (за допомогою методики “Рахування за Крепеліним”)
Особливості уваги дітей молодшого шкільного віку
115873
знака
41
таблица
0
изображений
2.1 Дослідження стійкості уваги молодшого школяра (за допомогою методики “Рахування за Крепеліним”)
Однією з задач дослідження було визначення стійкості уваги молодшого школяра. Стійкість уваги дуже пов’язана з працездатністю. Для більш глибокого визначення особливостей уваги молодшого школяра була використана методика “Рахування за Крепеліним”.
Методика була розроблена Е. Крепеліним (у 1895 році) та використовується для дослідження стійкості та переключення уваги, динаміки працездатності.
Мета дослідження – визначення стійкості уваги та динаміки працездатності.
Матеріали: 2 стандартні бланки методики “Рахування за Крепеліним” (пронумеровані на зворотній стороні бланка), олівець, секундомір [41].
Перебіг роботи:
Дослідження проводилося 4 жовтня 2005 року о 900.
Форма проведення дослідження – індивідуальна.
Перед досліджуваним на столі розташовують бланк та олівець, потім йому дається інструкція.
Інструкція: “Ви бачите на бланку ряди цифр, вам необхідно складати попарно цифри першого ряду і під кожною з пар записувати результат. Продовжуйте складання пар цифр в одному рядку, доки не почуєте команду “Наступний”. Одразу після команди переходьте до роботи з цифрами наступного рядку. Намагайтеся здійснювати перехід якомога швидше. Працювати треба швидко й чітко, не припускаючись помилок”.
Експериментатор фіксує час початку роботи, і через кожні 20 секунд віддає команду “Наступний”.
По закінченню роботи на бланку № 1 експериментатор швидко замінює його бланком № 2.
Обробка результатів:
1. Підраховується кількість вірно зроблених додавань у кожному з рядків.
2. Підраховується коефіцієнт працездатності за формулою:
,
де К – коефіцієнт працездатності,
S 2 – кількість вірних додавань у останніх чотирьох рядках бланка № 2,
S 1 – кількість вірних додавань у перших чотирьох рядках бланка № 1.
Коефіцієнт працездатності близький до 1 – вказує на те, що стомлення не відбувається, що не виключає збільшення виснаженості.
Якщо К<1, це вказує на зниження продуктивності к кінцю дослідження.
Результати та висновки:Досліджуваний № 1 Дмитро. 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1 = 53;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2 = 33;
Коефіцієнт працездатності = 0,62, 0,62<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1, це вказує на зниження продуктивності у кінці дослідження. Графік продуктивності має стрибкоподібний характер, це вказує на коливання уваги (див. Додаток 1 Графік 1.1.). На початку роботи до 3 рядка увага підвищена, потім увага починає знижуватись, також знижується продуктивність. На 9 рядку увага незначно підвищується, потім знижується. Також увага підвищується на 12 рядку. В кінці дослідження увага помітно знижується. Найвища продуктивність відзначається на 3 рядку, найнижча – на 16. За характером Графіка можна зробити висновок, що увага нестійка, коливається протягом усієї роботи, тобто відзначається підвищена виснаженість та втома, не зосередженість, неуважність.
Досліджуваний №2 Ганна 9 років (1992 р. н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1 = 56;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2 = 57;
Коефіцієнт працездатності = 1, 1=1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К дорівнює 1, це є показником того, що втоми не відбувається. Графік продуктивності має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.2). Увага нестійка, коливається. Пік уважності відзначається на 2 рядку. Потім продуктивність помітно знижується і незначно підвищується на 6 рядку. На 7 рядку незначно знижується. З 9 рядка уважність різко зростає, але на 15 різко знижується. На 16 рядку знову зростає. За характером Графіка можна зробити висновок, що увага коливається.
Досліджуваний № 3 Богдан 9 років (1992 р. н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S1 = 59;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S2 = 36;
Коефіцієнт працездатності = 0,61, 0,61<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Продуктивність знижується в кінці дослідження. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.3). Увага коливається. На початку роботи продуктивність знижується. Пік уважності відзначається на 4 - 5 рядках. Потім увага різко знижується. Але на 10 рядку знов підвищується. На 12 рядку різко знижується, відзначається пік втоми. Потім продуктивність зростає, але незначно. За характером Графіка видно, що увага нестійка. В кінці дослідження відзначається виснаженість, втома.
Досліджуваний № 4 Антон 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1 = 65;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2 = 44;
Коефіцієнт працездатності = 0,7, 0,7<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.4). Це говорить про коливання уваги. Пік уважності відзначається на 3 рядку. На 5 рядку увага та продуктивність знижуються. На 7 рядку знов зростає. На 8 знижується та зростає на 12 рядку, потім різко знижується. Пік втомленості спостерігається на 16 рядку. За характером Графіка можна зробити висновок, що увага нестійка, коливається протягом усієї роботи, відзначається виснаження, втома.
Досліджуваний № 5 Олександр 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1 = 53;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2 = 35;
Коефіцієнт працездатності
= 0,7; 0,7<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.5). Це говорить про коливання уваги під час всієї роботи. Увага знижується на 3 рядку, потім помітно зростає. Пік продуктивності спостерігається на 5 рядку. Пік втомленості на 15 рядку. На 16 рядку незначно зростає. За характером Графіка можна зробити висновок, що увага нестійка, відзначається виснаженість, втома.
Досліджуваний № 6 Марина 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1 = 60;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2 = 34;
Коефіцієнт працездатності = 0,6; 0,6<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.6). Увага коливається. Пік продуктивності відзначається на 6 рядку, потім різко знижується. На 9 рядку незначно підвищується. Пік втоми відзначається на 14 рядку. На 15 рядку незначно зростає, але на 16 - знижується. Увага нестійка, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 7 Олексій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1 = 69;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2 = 40;
Коефіцієнт працездатності = 0,6; 0,6<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Продуктивність знижується в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер, це говорить про коливання уваги (див. Додаток 1. Графік 1.7). Пік уважності відзначається на 3 рядку. Пік втомленості на 15 рядку. На 4 рядку продуктивність знижується, потім – незначно зростає, але на 11 рядку різко знижується. Увага нестійка, коливається, відзначається виснаженість, втома.
Досліджуваний № 8 Юлія 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 60;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 43;
Коефіцієнт працездатності = 0,7; 0,7<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний характер, це говорить про нестійкість уваги (див. Додаток 1. Графік 1.8). Пік уважності, продуктивності відзначається на 4-5 та 11 рядку. Пік втомленості на 16 рядку. Увага знижується на 10 рядку, на 11 різко підвищується, потім різко знижується. Увага нестійка, коливається, відзначається виснаженість.
Досліджуваний № 9 Володимир 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 64;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 44;
Коефіцієнт працездатності = 0,7; 0,7 < 1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.9). Це говорить про нестійкість уваги. Пік продуктивності відзначається на 3 рядку. Пік втомленості на 16 рядку. Продуктивність знижується на 6 рядку, зростає на 9 рядку, потім різко знижується. На 15 рядку значно зростає. Увага нестійка, Графік коливається, під час роботи відзначається втомленість.
Досліджуваний № 10 Дар’я 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 59;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 41;
Коефіцієнт працездатності = 0,7; 0,7 < 1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрібкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.10). Це говорить про нестійкість уваги. Пік продуктивності відзначається на 4-5 рядках. Пік втомленості на 10 рядку. З 6 рядка продуктивність помітно знижується. З 11 незначно зростає. Потім знову знижується. Також зростає на 15 рядку, але на 16 – знижується. Увага нестійка, Графік має нерівномірний характер, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 11 Віталій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 63;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 50;
Коефіцієнт працездатності = 0,8; 0,8 < 1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.11). Це говорить про коливання уваги. Пік продуктивності відзначається на 4-5 рядках. Потім продуктивність знижується, але на 9 рядку продуктивність зростає. На 14 рядку продуктивність знижується. Пік утомленості відзначається на 16 рядку. За характером Графіка можна зробити висновок, що увага нестійка, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 12 Юрій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 60;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 53;
Коефіцієнт працездатності = 0,9; 0,9<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.12). Це говорить про коливання уваги. На початку роботи до 3 рядка продуктивність знижується, потім 4 рядку зростає. Відзначається пік продуктивності. Потім продуктивність знижується. На 6 рядку знов підвищується. На 8 рядку знижається. На 10 підвищується, на 11 знижується. Також пік продуктивності припадає і на 12 рядок. Пік зниження продуктивності відзначається на 16 рядку. Увага нестійка, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 13 Дмитро 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 63;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 45;
Коефіцієнт працездатності = 0,7; 0,7 < 1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.13). Це говорить про коливання уваги. На початку роботи продуктивність стабільна, це є піком продуктивності на 1 й 2 рядку. На 3 рядку продуктивність знижується. Потім зростає на 5 рядку. На 8 рядку знижується, на 9 незначно зростає, потім знижується та зростає на 12 рядку. Потім знову знижується. Різко зростає на 15 рядку. Різко знижується на 16 рядку, це пік стомленості. Увага нестійка, відзначається виснаженість, стомленість.
Досліджуваний № 14 Ірина 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 59;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 40;
Коефіцієнт працездатності = 0,7; 0,7<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.14). Це свідчить про коливання уваги. На початку роботи продуктивність знизилася. На 3 рядку зросла, але на 4 рядку – знизилася. На 6 рядку продуктивність знизилась ще більше. На 9 рядку продуктивність різко зросла і досягла свого піку. На 12 рядку продуктивність помітно знизилась. Пік стомлюваності відзначається на 14 рядку. Увага нестійка, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 15 Андрій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 68;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 53;
Коефіцієнт працездатності = 0,8; 0,8<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.15). Увага коливається під час усієї роботи. Пік продуктивності відзначається на 2 рядку. Пік стомлюваності відзначається на 16 рядку. Продуктивність знижується на 4 рядку, потім незначно зростає. Знижується на 8 рядку. Різко зростає на 11 рядку, потім знижується. Зростає на 14 рядку та помітно знижується на 15-16 рядках. Увага нестійка.
Досліджуваний № 16 Христина 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 57;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 50;
Коефіцієнт працездатності = 0,9; 0,9<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності у кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.16). Увага коливається. Пік продуктивності відзначається на 5 рядку. Пік втоми відзначається на 10 та 15 рядках. На 6 рядку продуктивність знижується, на 7 незначно зростає. Потім помітно знижується. На 11 рядку зростає, потім знову знижується. Увага нестійка, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 17 Павло 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 51;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 46;
Коефіцієнт працездатності = 0,9; 0,9<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.17). Увага коливається протягом усієї роботи. Пік продуктивності відзначається на 11 рядку. Пік зниження продуктивності на 16 рядку. На початку роботи продуктивність знижується, але на 6 рядку різко зростає, на 7 рядку знижується, підвищується значно на 8 рядку, потім знов знижується. На 12 рядку продуктивність знижується, на 13 незначно підвищується, на 14 знову знижується. Увага нестійка, спостерігається втома.
Досліджуваний № 18 Сергій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 54;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 50;
Коефіцієнт працездатності = 0,9; 0,9<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер, це говорить про коливання уваги (див. Додаток 1. Графік 1.18). На початку роботи продуктивність стабільна, на 5 рядку – знижується. Пік продуктивності спостерігається на 7 і 11 рядках. Потім продуктивність різко знижується. Пік стомленості відзначається на 16 рядку. Увага нестійка.
Досліджуваний № 19 Марія 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 59;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 50;
Коефіцієнт працездатності = 0,8; 0,8<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.19). Це говорить про нестійкість уваги. Пік уважності, продуктивності спостерігається на 1, 4, 6, 12 рядках. Пік втоми відзначається на 12 та 15 рядках. Стабільна продуктивність була на 8 та 9 рядках. Увага нестійка, відзначається стомлюваність.
Досліджуваний № 20 В’ячеслав 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 48;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 61;
Коефіцієнт працездатності = 1,27; 1,27>1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К більше 1. Це говорить про те, що втоми не відбувається. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.20). Пік зниження продуктивності спостерігається на 3 рядку. Пік підвищення продуктивності спостерігається на 11 рядку. Продуктивність різко знижується на 9 рядку, але на 10 вже зростає. Увага нестійка, утоми не відзначається.
ВисновкиКоефіцієнт працездатності учнів 3-Б класу (9 років) майже в усіх крім двох досліджуваних (В’ячеслав і Ганна) менше одиниці, це вказує на зниження продуктивності в кінці дослідження.
Графіки продуктивності мають стрибкоподібний характер, це вказує на коливання (нестійкість) уваги (див. Додаток 1. Графіки 1.1 – 1.20). З початку роботи до 4 рядку рівень уваги стабільний, з 4 рядку рівень продуктивності та уваги знижається та практично вже не зростає. Особливо низька продуктивність та увага спостерігається на 12 та 15 рядках. За характером графіків можна зробити висновок, що увага нестійка протягом усієї роботи, та коливається, тобто відзначається підвищена виснаженість та втома.
У даному дослідженні брали участь 20 дітей у віці 9 років.
За даними проведеного дослідження виявилося, що тільки у 10 % досліджуваних працездатність та увага стійка, а у 90 % випробуваних коефіцієнт працездатності та уваги низький, тобто увага нестійка.
Похожие работы
... і дитини у молодшому шкільному віці. Цей період учені називають сенситивним, тобто найбільш сприятливим для розвитку образного мислення й уяви. Розділ ІІ Рівень розвитку пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку та прийоми його підвищення 2.1 Тестування та виявлення недоліків при формуванні пізнавальних процесів у дітей молодшого шкільного віку Були перевірені діти від 5,5 до 7 ...
... ів емпатійних тенденцій ЕГ і КГ Така ситуація стала приводом до створення нами програми розвитку почуття емпатії у дітей молодшого шкільного віку. 2.2 Програма розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку Емоції відіграють у житті людини надзвичайно важливу роль. Емоції це особливий клас психічних процесів і станів, пов’язаних з інстинктами, потребами, мотивами, які відображають у ...
... , що саме це характерно для кращих радянських людей, тому, «що колиб батько Володі дізнався, чому Володя його не зустрів, він на нього не образився б, а навпаки, мабуть, навіть похвалив». Для дітей молодшого шкільного віку дуже характерні різні оцінки своїх вчинків і вчинків інших людей, а також судження про них. Ця суперечність властива самому життю, самим фактам людських відносин, в які включає ...
... у молодших школярів необхідні певні психодіагностичні методики про які йтиметься у практичній частині моєї роботи. 2. Практична частина 2.1 Психокорекція молодших школярів з проблемами в поведінці Агресивна поведінка Тема агресивної поведінки дітей на сьогодні є вельми актуальною. Для молодшого школяра з агресивною поведінкою характерні різкі негативні реакції на незначні зауваження й ...
0 комментариев