Просити Академію педагогічних наук України взяти участь в науковому супроводженні педагогічного експерименту

3. Просити Академію педагогічних наук України взяти участь в науковому супроводженні педагогічного експерименту.

Проведений аналіз показав, що нинішня система підготовки фахівців з вищою освітою має певні недоліки, а саме:

- відсутність систематичної роботи студентів протягом навчального семестру;

- низький рівень активності студентів і відсутність елементів змагальності в навчальних досягненнях;

- можливість необ’єктивного оцінювання знань студентів;

- значні затрати бюджету часу на проведення екзаменаційної сесії;

- відсутність гнучкості в системі підготовки фахівців;

- недостатній рівень адаптації до швидкозмінних вимог світового ринку праці;

- низька мобільність студентів щодо зміни напрямів підготовки, спеціальностей та вищих навчальних закладів;

- мала можливість вибору студентом навчальних дисциплін.

Для подолання недоліків існуючої системи підготовки фахівців може бути запровадження кредитно-модульної системи, яка передбачає вирішення наступних завдань:

відходу від традиційної схеми "навчальний семестр - навчальний рік, навчальний курс";

раціонального поділу навчального матеріалу дисципліни на модулі і перевірки якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля;

перевірки якості підготовки студентів до кожного лабораторного, практичного чи семінарського заняття;

- використання більш широкої шкали оцінки знань;

- вирішального впливу суми балів, одержаних протягом семестру, на підсумкову оцінку з навчальної дисципліни;

- стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру і підвищення якості їх знань;

- підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів;

- запровадження здорової конкуренції в навчанні;

- виявлення та розвиток творчих здібностей студентів. [6]

Одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації системи вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог.

Входження України до єдиного Європейського та Світового освітнього простору не можливе без запровадження такого багатоцільового механізму як Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система (ЕСТS).

Ця система запроваджується на Інституціональному, регіональному, національному та Європейському рівнях і є однією з ключових вимог Болонської декларації 1999 року [7].

Окремі вищі навчальні заклади України мають досить вагомі напрацювання з впровадження елементів ЕСТS, зокрема з модульно-рейтингової системи оцінювання знань студентів.

Проте, нагальною потребою є розширення впровадження елементів ЕСТS за рахунок введення кредитно-модульної системи формування навчальних програм; посилення ролі самостійної роботи студентів та змін педагогічних методик, впровадження активних методів та сучасних інформаційних технологій навчання.

Як свідчить практика, час на сесійний контроль при сучасній системі організації навчального процесу використовується не раціонально. Відстрочка зворотного зв’язку на кінець семестру не дозволяє приймати оперативні виховні і дидактичні заходи щодо підвищення якості навчання (контроль будь-якого процесу після його завершення неможливий).

При кредитно-модульній системі організації навчального процесу в вищих навчальних закладах зміст навчальних дисциплін розподіляється на змістові модулі (2-4 за семестр). Змістовий модуль (розділ, підрозділ) навчальної дисципліни містить окремі модулі (теми) аудиторної і самостійної роботи студента. Кожен змістовий модуль має бути оцінений.

Студент інформується про результати оцінювання навчального модуля, як складової підсумкового оцінювання засвоєння навчальної дисципліни.

Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначається без проведення семестрового екзамену (заліку) як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістових модулів з врахуванням "вагових" коефіцієнтів.

Студент, що набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має можливості:

- не складати екзамен (залік) і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку;

- складати екзамен (залік) з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною;

- ліквідувати академічну різницю, пов’язану з переходом на інший напрям підготовки чи до іншого вищого навчального закладу;

- поглиблено вивчити окремі розділи (теми) навчальних дисциплін, окремі навчальні дисципліни, які формують кваліфікацію, що відповідає сучасним вимогам ринку праці;

- використати час, що відведено графіком навчального процесу на екзаменаційну сесію, для задовольняння своїх особистих потреб.

Студент, що набрав протягом семестру менше необхідної кількості балів, зобов’язаний складати екзамен (залік).

До Міністерства освіти і науки звернулися ректори провідних вищих навчальних закладів, з пропозицією провести педагогічний експеримент, завданнями якого мають бути:

- обґрунтування доцільних змін в системі управління навчальним процесом на рівні освітньої галузі;

- обґрунтування технологій управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі на рівні:

- проректор;

- навчальний відділ;

- деканат;

- кафедра;

- обґрунтування підходів до декомпозиції навчальних дисциплін та технологій їх викладання в умовах кредитно-модульної системи;

- обґрунтування доцільних підходів до системи оцінювання знань студентів в умовах кредитно-модульної системи;

- обґрунтування підходів до підвищення "гнучкості" процесу навчання і можливості адаптованого індивідуального "конструювання" навчальною процесу;

- обґрунтування єдиної комп’ютерної системи управління навчальним процесом у вищих навчальних закладах;

- обґрунтування вимог до методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу;

- обґрунтування системи організації самостійної роботи та дистанційного навчання. [4]

Для проведення педагогічного експерименту потрібно здійснити низку заходів, пов’язаних із створення робочої групи з розроблення його програми. координаційної ради для супроводу та узагальнення результатів експерименту, визначення складу учасників експерименту, створення робочих груп у вищих навчальних закладах - учасниках експерименту, розроблення навчально-методичного та нормативно-правового забезпечення експерименту тощо.

Очікуваними соціальними, економічними ті іншими наслідками впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу можуть бути:

- інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців;

- систематичність засвоєння навчального матеріалу;

- встановлення зворотного зв’язку з кожним студентом на визначених етапах навчання;

- контроль та своєчасне коригування навчально-виховного процесу.

- підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу зменшення пропусків навчальних занять;

- психологічне розвантаження студентів в кінці семестру;

- підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;

- максимальне забезпечення потреб особи у виборі освітнього рівня та кваліфікації;

- підвищення рівня адаптації особи до зміни вимог ринку праці;

- скорочення непродуктивного навчального часу (за рахунок ліквідації екзаменаційних сесій);

економія матеріальних ресурсів (опалення, електроенергія і т.п.) тощо.

Поряд з цим рішення Міністерства освіти України обговорюють на семінарах, які об’єднують ректорів вищих навчальних закладів, науковців і просто зацікавлених осіб.

Нині можна з жалем констатувати, що, незважаючи на досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система, вона, однак, стала менш якісною, а чимало випускників вищих навчальних закладів неконкурентоспроможні на європейському ринку праці. Це зобов’язує глибше аналізувати тенденції в європейській та світовій освіті. Водночас участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти. При цьому еволюцію системи освіти не треба відокремлювати від інших сфер суспільства, вона має розвиватися в гармонійному взаємозв’язку із суспільством у цілому, беручи на себе роль його провідника. [6]

У модернізації системи вищої освіти в Україні є деякі спільні ознаки з процесом, але за більшістю напрямів вона йому не відповідає. Це пов’язано з тим, що вихідні концепції такої модернізації не були зорієнтовані на інтегрування національної системи освіти в європейський простір. На сучасному етапі, концепцію реформування вищої освіти треба докорінно переглянути й створити програму її зближення з європейським освітнім і науковим простором. З формальної точки зору в Україні запровадили ідеї Болоньї, але найважливіше не формальна схема, а якісне наповнення кожної складової роботи.

Болонські вимоги це не уніфікація вищої освіти в Європі, а широкий доступ до багатоманітності освітніх і культурних надбань різних країн.

Кредитно-модульній системі, як невід’ємному атрибуту Болонської декларації, надаються дві основні функції.

Перша - сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходів з одного університету до іншого.

Друга - акумулююча, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів визначає на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою.

Запровадження кредитно-модульної системи як фактора стимулювання до ефективної роботи викладача і студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання, є важливим чинником ефективного навчання. Систематизація роботи на протязі семестру становиться перепоною для негативних наслідків навчання за схемою вивчив чи визубрив - здав - забув. Відзначена зручність запровадження модульного навчання для вирішення проблем узгодження змісту освіти в ланцюжку середня освіта-вища школа-післядипломна освіта. Тобто полегшена реалізація ідеї створення умов для неперервного навчання протягом життя, що також цікавить Європейські країни.

Одним з основних аспектів входження національної вищої школи в європейський освітній та науковий простір є впровадження в державах-учасницях Болонської співдружності двоступеневої системи підготовки фахівців (бакалавр-магістр), що дасть змогу поєднати інтереси особи з інтересами суспільства в умовах ринкової економіки. [2]

Двоступенева система навчання потребує нових технологій її реалізації. Такою технологією, є кредитно-модульна система (КМСПФ) підготовки фахівця. Вона допомагає здійснювати підготовку фахівців за індивідуальними освітньо-професійними програмами, сформованими на підставі освітньо-кваліфікаційних характеристик для певних спеціальностей, вимог замовників та індивідуальних побажань студента, пов’язаних з його баченням перспектив майбутньої професійної кар’єри, із кон’юнктурою ринку, місцем можливого працевлаштування тощо. КМСПФ повинна забезпечити можливість академічної мобільності студентів (а далі й викладачів) не тільки в межах України, а і Європи, інтеграцію в європейський освітній простір, підтримку європейської системи трансферу кредитів (ECTS). Водночас, зауважив пан Лозинський, модульно-рейтингова система оцінювання знань є тільки складовою цієї вищої технології підготовки.

КМСПФ дає змогу формувати індивідуальну освітньо-професійну програму підготовки студента на підставі переліку змістових модулів (навчальних дисциплін). Реалізація цієї програми обмежена нормативним терміном навчання (на рівні базової вищої освіти це чотири роки, на рівні повної вищої освіти - для підготовки спеціалістів - 1 - 1,5 року, для підготовки магістрів - 2 роки) та граничним, який перевищує нормативний на рік. Навчальна дисципліна, розповів пан Лозинський про досвід, який відпрацьований в університеті, складається з тісно пов’язаних між собою змістових модулів - логічно завершених частин теоретичного та практичного навчального матеріалу, які вивчаються протягом навчального року. Індивідуальна освітньо-професійна програма охоплює обов’язкові й вибіркові змістові модулі. Формування індивідуальної освітньо-професійної програми за певним напрямом або спеціальністю передбачає можливість вибору самим студентом змістовних модулів (дисциплін). КМСПФ дає змогу здійснювати перехід між спорідненими напрямами підготовки або спеціальностями. Зарахування змістових модулів (дисциплін), введених у річну навчальну програму, здійснюється шляхом складання студентом певного виду підсумкового контролю протягом навчального року без організації заліково-екзаменаційних сесій, однак із дотриманням термінів, визначених графіком підсумкового контролю.

Індивідуальна освітньо-професійна програма формується з участю студента і під керівництвом викладача-куратора. Основним завданням викладача-куратора є надання кваліфікованих консультацій та рекомендацій щодо формування індивідуальної навчальної програми студента та її реалізації протягом усього періоду навчання [2].

1.3. Європейська система перезарахування кредитів - ECTS.

Інформаційні пакети Система ECTS базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємної угоди (між закладами-партнерами і студентом) і використання кредитів ECTS (щоб визначити навчальне навантаження для студентів). Ці три ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакета, форми заяви / навчального контракту і переліку оцінок дисциплін. Більш за все ECTS використовується студентами, викладачами і закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід’ємною частиною освітнього досвіду.

Використання ECTS є добровільним і базується на взаємній довірі і переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:

1. Кредити ECTS, які є числовим еквівалентом оцінки, що призначається розділам курсу, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студентів, необхідний для завершення курсу (див. частину "Кредити ECTS");

2. Інформаційний пакет, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні заклади, факультети, організації і структуру навчання і розділів курсу (див. частину "Інформаційний пакет");

3. Перелік оцінок з предметів, який показує здобутки студентів у навчанні у спосіб, який є всебічним і загальнозрозумілим, і може легко передаватися від одного закладу до іншого (див. частину "Перелік оцінок дисциплін");

4. Навчальний контракт, що стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ECTS, які будуть присвоюватись за успішне її закінчення, є обов’язковим як для місцевого і закордонного закладів (home and host institutions), так і для студентів (див. частину "Форми заяв для студентів /навчальний контракт").

ECTS може мати успіх лише за умов добровільної участі, прозорості, гнучкості і клімату взаємної довіри і впевненості. Штат працівників потрібно інформувати і готувати до застосування норм і механізмів ECTS.

Основними вимогами є:

• Призначення координатора ECTS від навчального закладу;

• Призначення координаторів ECTS з числа працівників кафедр (факультетів) за дисциплінами на усіх факультетах, що мають намір користуватися ECTS;

• Призначення кредитів ECTS для блоків курсу;

• Випуск інформаційного пакета щодо усіх навчальних предметів /дисциплін, у яких ECTS буде використовується/ використовується, рідною мовою та однією з мов країн ЄС;

• Використання форм заяв для студентів, перелік оцінок дисциплін і навчальних контрактів.

Кредити ECTS

Кредити ECTS є числовим еквівалентом оцінки (від 1 до 60), призначеної для розділів курсу, щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента, що вимагається для їх завершення. Вони відображають кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу, відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто лекції, практична робота, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота - в бібліотеці чи вдома - і екзамени чи інші види діяльності, пов’язані з оцінюванням. ECTS, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

Кредити ECTS - це скоріше відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента. Вони лише визначають, яку частину загального річного навчального навантаження займає один блок курсу в закладі чи факультеті, який призначає кредити.

У ECTS 60 кредитів становить навчальне навантаження на один навчальний рік, і, як правило, 30 кредитів на семестр, і 20 кредитів на триместр.

Кредити ECTS забезпечують відповідність програми з точки зору навчального навантаження на період навчання за кордоном.

Як для всіх розділів курсу, результати навчання і методи оцінювання повинні бути описані в інформаційному пакеті. Або правила закордонного закладу переважатимуть, або у цих випадках може розглядатися питання про спільне оцінювання місцевим і закордонним закладами.

Кредити надаються не лише за хороші оцінки - загальна кількість кредитів на один курс є фіксованою і однаковою для всіх студентів, які досягають успіху в цьому оцінюванні. Якість роботи студентів над програмою навчання визначається через виставлення оцінок.

Кожен заклад, що використовує ECTS, випускає інформаційні пакети як довідники для потенційних партнерів, студентів і викладацького складу закладів-партнерів, до своїх курсів, навчальних програм, навчального й адміністративного устрою. Призначення інформаційних пакетів у тому, щоб сприяти прозорості навчальної програми, допомагати викладачам орієнтувати студентів на вибір відповідних програм і планувати їхнє навчання за кордоном, і забезпечувати практичною інформацією.

Інформаційні пакети повинні систематично - кожного року - оновлюватися і бути легко доступними для користувачів, студентів і викладацького складу або у роздруку, або на дискеті. Із зростанням рівня участі в ECTS існує пропозиція про представлення інформаційних пакетів про ECTS. [2]

ПЕРЕЛІК ЕЛЕМЕНТІВ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВКЛЮЧИТИ

В ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ

ЗМІСТ

ВСТУП - ЩО ТАКЕ ECTS?

І - НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

А. Назва й адреса Б. Академічний календар

В. Координатор від закладу Г. Загальний опис закладу Д. Процедура реєстрації

ІІ - ЗАГАЛЬНА ПРАКТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

А. Формальності, прийняті у країні, що приймає студентів Б. Як туди потрапити В. Вартість проживання Г. Забезпечення житлом Д. Здоров’я і страхування 1. Медичне обслуговування 2. Студенти з особливими потребами З. Страхування

Е. Умови для навчання у закордонному закладі