2.2 Термінологічна робота при закріпленні матеріалу

Термінологічна робота, почата при вивченні нового матеріалу, повинна бути продовжена і при його закріпленні. Оскільки закріплюється не весь матеріал теми уроку, а тільки головні, ведучі поняття, то природно, відбувається і добір термінів. Даючи учням завдання, які з'ясовують, наскільки зрозумілий і засвоєний новий матеріал, учитель може включати спеціальні прийоми, спрямовані на роботу з термінами і сприятливим уточненням, конкретизації, закріпленню в пам'яті основних понять уроку і термінів, які їх позначають. Наприклад, на уроці з теми „Будова насіння квасолі”, закріплюючи поняття про зародок, учитель пропонує учнем визначити, з яких частин зародка насіння квасолі розвилися органи проростка квасолі, і пояснити походження терміна зародок.

При закріпленні матеріалу часто можна використовувати прийоми складання схем, заповнення таблиць.

Наприклад на уроці „Листок - бічна частина пагона” скласти порівняльну характеристику листків різних рослин:

Ознаки листків
Рослина Тип листка (простий, складний) Наявність черешка (черешковий, сидячий) Листкова пластинка (суцільна, розчленована)

Тип жилкування

(сітчасте, дугове, паралельне)

Складання схем і заповнення таблиць як прийоми роботи з термінами при закріпленні знань можна застосовувати особливо на уроках з анатомо-морфологічним, систематичним і екологічним змістом.

Термінологічна робота сприяє конкретизації понять, їх уточненню. Наприклад, при вивченні насіння як органа квіткової рослини учні часто ототожнюють такі поняття, як склад насінь і будова насінь. Тому після вивчення складу насінь при закріпленні матеріалу можна рекомендувати учням наступне завдання: „Підкресли одною рискою назви, які відносяться до будови насіння, а двома до складу насінь: шкірка, крохмаль, зародок, білок, брунька з листочками, жир, сім'ядолі, мінеральні речовини, стеблинка, вода”. Робота ця вимагає не механічного підкреслення термінів, а зіставлення терміна з відповідним поняттям, аналізу понять і точного їх відображення в термінах. Такий прийом можна рекомендувати і на інших уроках [Додаток].

Термінологічна робота в процесі перевірки знань, умінь, навичок. Невід'ємна частина більшості уроків ботаніки - перевірка знань, умінь і навичок. Включення в її перевірки знань біологічної термінології - неодмінна вимога. Прийоми, якими їх можна виявити, можуть бути найрізноманітнішими, у першу чергу ті, які були використані при вивченні нового матеріалу і його закріпленні: виявлення семантики й етимології термінів, схематична замальовка, органів, частин органів, тканин рослин на дошці з відповідним позначенням, вправи в дізнаванні і назві органів, частин органів на натуральних об'єктах і їхніх зображеннях, складання схем, заповнення таблиць, написання ботанічних диктантів і т.д.

Великою популярністю користуються для перевірки знань дидактичні картки з різноманітними завданнями, серед яких є і такі, котрі спрямовані на виявлення знань термінології. Цей прийом роботи можна використовувати в тих випадках, коли за короткий термін учителеві потрібно переконатися в знанні учнями термінології.

2.3 Роль підручника при роботі над термінами

Важливим методичним прийомом термінологічної роботи, який застосовується на різних етапах уроку, є робота з підручником: запис терміна в словник чи зошит, відшукання в тексті пояснення терміна чи поняття, з'ясування значення слів, що позначають термін, правильна вимова термінів і т. п.

У системі роботи з біологічними термінами при вивченні рослин істотну роль може зіграти такий засіб навчання, як шкільний підручник. У його методичному апараті використовуються деякі прийоми термінологічної роботи, про які учні повинні знати. Зокрема, у навчальних текстах нові для школярів терміни надруковані курсивом. Окремі терміни іноземного походження дані з перекладом на російську мову, на жаль, цей прийом застосовується рідко. Іноді використовується семантизація термінів.

На перших уроках при вивченні рослин, знайомлячи школярів з підручником, учитель повинний звернути увагу учнів на шрифтові виділення в тексті. Щоб краще запам'ятати нові терміни, учні повинні з ними провести різноманітну роботу: записати в словник або зошит, знайти в тексті їхнє пояснення, розібратися в значенні цих слів, навчитися правильно їх вимовляти і т.п. Така робота повинна здійснюватися учнями постійно, тому на уроках учитель повинний показати, як її виконувати, і неодмінно включати в домашнє завдання.

У деяких шкільних підручниках з ботаніки був включений покажчик термінів і покажчик назв рослин, згаданих у підручнику. Їх наявність у підручнику дозволяло вчителеві озброювати учнів новими прийомами термінологічної роботи. Зокрема користуючись покажчиком термінів, учні могли швидко знайти на відповідній сторінці заданий термін, з'ясувати його понятійний зміст або визначити, у яких рослин є той або інший орган, і т.п. Користуючись покажчиком назв рослин, учні могли знайти в підручнику опис заданої рослини, прочитати матеріал, скласти морфологічну характеристику, визначити належність до класу, родини. Працюючи з покажчиком назв рослин, учні могли також знайти зображення заданої рослини на малюнку, розглянути його, описати і визначити належність до родини. Робота такого роду, безсумнівно, сприяла б кращому засвоєнню досліджуваного матеріалу, озброювала учнів прийомами роботи з підручником, які вони могли б використовувати надалі. На жаль, у більшості підручників покажчики зняті. До того ж досить велика кількість термінів іноземного походження використовується без їх перекладу на російську мову.


ВИСНОВКИ

 

1.         Встановлено, що термін – це член конкретної термінологічної системи, а термінологія – це не випадкова сукупність слів, а система взаємопов’язаних термінів, які позначають систему понять будь-якої області знань. Терміни можна класифікувати з врахуванням їх словесного значення, а також відносно категорій тих спеціальних понять, які вони позначають. Серед термінів можна виділити морфологічні, фізіологічні, анатомічні, екологічні, еволюційні, систематичні та інші терміни.

2.         В системі термінологічної роботи доцільно використовувати такі прийоми:

-           замальовування учнями органа, організму, предмета або їхніх частин та підписування малюнка;

-           введення вчителем терміна в ході пояснення, запис його на дошці (учнями — в зошитах) із наступним словесним або письмовим поясненням значення (для цього учні ведуть спеціальні зошити-словники);

-           кількаразове проговорювання терміна вголос з одночасним списуванням його з дошки або із зошита (тренування в правильній вимові терміна, особливо іншомовного);

-           з'ясування походження терміна (його етимології) та переклад рідною мовою;

-           з'ясування значення (семантики) терміна; використовується найчастіше, оскільки здебільшого значення терміна збігається з основним змістом поняття, яке виражається ним (наприклад, поняття «квітконіжка», «чашечка»);

-           аналітико-синтетичний прийом (на основі етимології); сприяє встановленню й підтриманню зв'язку між сприйняттям та засвоєнням слова, в основі якого у свідомості учнів лежить асоціація звукового комплексу з певним образом, уявленням чи поняттям. Цілісне поняття про зміст терміна формується завдяки синтезуванню істотних ознак і поняття, й терміна.

3.Ознайомились з термінологічною роботою при вивченні


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.         Верзилін М.М. Загальна методика викладання біології. – К.: Вища школа, 1980. – 347с.

2.         Вивчаємо біологічну термінологію // Все для вчителя. – 19978. - № 5-6. – С.21.

3.         Загальна методика навчання біології. / За ред. І.В. Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 589с.

4.         Зеркалова Р.В. Учим рабо тать с терминами // Биология в школе. – 2005. - № 5. – С.36-39.

5.         Калішня К., Рибак О. Використання наукових термінів на уроках біології // Біологія і хімія в шклі . – 1997. - № 1. – С.17-22.

6.         Култаєва О.В. Біологічна термінологія та робота з нею на уроках біології //Хімія. Біологія. – 2003. - № 62 (листопад). – С.1-14.

7.         Лукашевич Г. Термінологічна робота під час вивчення теми „Гриби” // Хімія. Біологія. – 2005. - № 18 (березень). – Вкладка. – С.1-18.

8.         Неведомська Є. Як допомогти учням оволодіти біологічними термінами // Біологія і хімія в школі. – 1997. - № 2. – С. 34-37.

9.         Соломин В.П. Применение терминологического словаря в учебном процессе / В.П. Соломин, В.П, Андреев // Биология в школе. – 2007. - № 3. – С. 60-64.

10.      Пакулова В.М. Работа с терминами на уроках биологии. – М.: Просвящение, 1990. – 93с.

11.      Поченюк Г. Робота з термінами на уроках біології // Біологія. – 2007. - № 25-26 (вересень). – С. 34-36.


ДОДАТКИ

Додаток 1

План-конспект уроку:

Будова клітини. Пластиди

Мета: закріпити знання про будову рослинної клітини, ознайомити учнів з різноманітністю пластид.

Обладнання і матеріали: таблиці „Будова рослинної клітини”, „Збільшувальні прилади”.

Базові поняття і терміни: клітина, пластиди, лейкопласти, хлоропласти, хромопласти, хлорофіл.

Концепція уроку: повторити будову і функції основних елементів рослинної клітини. Докладно розглянути особливості будови і функцій пластид, ознайомити учнів з основними функціями пластид. Показати, які функції виконують різні типи пластид.

Хід уроку

І. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу:

1. Актуалізація опорних знань.

Запитання до учнів.

1. Які функції виконує ядро? Опишіть будову ядра.

2. Які функції виконує вакуоля? Опишіть її будову.

3. Навіщо клітинам потрібна оболонка?

2. Оголошення теми та завдань уроку.

II. Вивчення нового матеріалу

Загальні особливості будови пластид

Пластиди (від гр. plastos – виліплений, створений) - це органоїди еукаріотичної клітини, форма яких дуже різноманітна. Вони складаються з двох мембран (зовнішньої і внутрішньої), що утворюють між собою міжмембранний простір, і матриксу (строми), розташованого усередині пластиди. Внутрішня мембрана може утворювати впинання у вигляді сплощених мішечків (тилакоїдів). Ряд тилакоїдів, розташованих у вигляді стопки, утворює єдину структуру — грану. Зовнішня мембрана гладка. У матриксі містяться кільцеві молекули пластидної ДНК, специфічні РНК і рибосоми. Основні типи пластид. За забарвленням розрізняють пластиди зелені хлоропласти (від гр. хлорос – зелений + гр. пластос - виліплений), жовтогарячі або червоні (хромопласти) і безбарвні (лейкопласти). Забарвлення пластид забезпечується особливими речовинами — пігментами. Пігмент хлорофіл забезпечує зелене забарвлення, а такі пігменти, як каротиноїди — червоне. Хлорофіл (від грюхлорос – зелений + гр.филлон – листок) – зелений пігмент, який знаходиться в хлоропластах та обумовлює зелене забарвлення листка. Усі типи пластид звичайно утворюються в процесі розвитку клітини з пропластид (дрібні недиференційовані пластиди) клітин, що діляться, але можливі і взаємні перетворення різних типів пластид. Функції пластид: Хлоропласти здійснюють фотосинтез, а також синтез необхідних для цього ферментів. Хромопласти є кінцевим продуктом розвитку пластиди. Вони забезпечують забарвлення різних органів рослин (плодів, листя перед листопадом, коренеплодів тощо). Лейкопласти також беруть участь у забезпеченні забарвлення органів рослини (наприклад, пелюстків віночка квітки), крім того, у них можуть запасатися поживні речовини.

ІІІ. Закріплення та узагальнення вивченого матеріалу.

Запитання до учнів.

1. Які типи пластид вам відомі?

2. Що забезпечує забарвлення пластид?

3. Для чого рослині потрібні хлоропласти?

4. Для чого рослині потрібні хромопласти?

5. Для чого рослині потрібні лейкопласти?

IV. Домашнє завдання: § підручника.


Додаток 2

План-конспект уроку:

Листок - бічна частина пагона

Мета: розглянути особливості будови листка як бічної частини пагона, ознайомити учнів із різноманітністю листків.

Обладнання і матеріали: таблиці „Листкорозташування”, „Прості і складні листки”, „Бруньки”, „Зовнішня будова листка”, колекції листків або зразки рослин із різними простими і складними листками, лупа, препарувальний набір, зошит, підручник.

Базові поняття і терміни: листок, чергове, супротивне і кільчасте листкорозташування, основа, черешок і пластинка листка, прості і складні листки, жилкування, продихи, замикаючі клітини, продихова щілина.

Концепція уроку: повторити визначення листка і типи листкорозташування. Розглянути особливості будови листків. Описати типи листків, що виділяються. Розглянути видозміни листків; указати, які функції виконують видозмінені листки. При виконанні лабораторної роботи детальніше ознайомити учнів з особливостями будови і різноманітністю листків.

Хід уроку

І. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу:

1. Актуалізація опорних знань.

Запитання до учнів: 1. Які типи стебел за характером росту ви знаєте? 2. Що таке ліани? 3. Які типи листкорозташування вам відомі? 4. Наведіть приклади рослин із різними типами листкорозташування.

Повідомлення учнів.


Информация о работе «Термінологічна робота на уроках зоології»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 76861
Количество таблиц: 11
Количество изображений: 6

Похожие работы

Скачать
140869
2
9

... . Від цього залежатиме, яким чином у подальшому слід будувати процес навчання в початкових класах загальноосвітньої школи. Розділ 2. Формування у молодших школярів навичок виконання зображень птахів і тварин   2.1 Методика виконання зображень птахів і тварин у початкових класах Тваринний світ дуже цікавий і різноманітний за формою і кольором. У початкових класах ці форми малюють найчастіше ...

Скачать
109280
3
3

... і контрольного. Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи завдань на основі експериментальної методики формування навичок образотворчої діяльності з використанням дидактичних та розвиваючих ігор на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі позитивно вплинули на формування умінь і навичок образотворчої діяльності в учнів ...

Скачать
78961
1
1

... Учням та їх батькам слід систематично нагадувати про недоцільність перебування неповнолітніх на вулицях після 20 — 21 години. 2.2 Досвід вчителів трудового навчання щодо організації і проведення основних форм позаурочної роботи Прийшовши на роботу в школу, учитель трудового навчання зіштовхується не тільки з проблемами ефективної організації навчального процесу, але і постановки позаурочної ...

Скачать
45568
0
2

... нове, досі їм невідоме, таке, що не зустрічалося в їхній практиці. Навчальна новизна поставленого завдання є важливим і суттєвим стимулом діяльності. Без глибокого інтересу до об'єкта неможлива творча діяльність індивіда. Саме інтерес виступає важливим мотиваційним стимулом навчально-трудової діяльності учнів, особливо під час виконання ними практичних завдань. Важливо дібрати такі завдання, які ...

0 комментариев


Наверх