Організація і зміст експериментального дослідження

2.2 Організація і зміст експериментального дослідження

Наше дипломне дослідження мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи.

На теоретичному етапі (2005/06 навчальний рік) визначена сфера і проблема дослідження; вивчалася психолого-педагогічна, методична література з даної теми; аналізувалася робота передових вчителів початкових класів у сфері використання загадок як засобу розумового розвитку молодших школярів; формулювалася гіпотеза та завдання дослідження.

Експериментальний етап (2006/07 навчальний рік) був пов’язаний із тим, що на основі напрацьованої теоретичної інформації проводилося експериментальне дослідження, пов’язане з розвитком мислення молодших школярів на основі використання загадок, вивчалася його ефективність і практична значущість.

Формуючий експеримент ми проводили за такими етапами:

1)   констатуючий – виявлявся вплив методичного матеріалу загадок на формування у першокласників різних видів мисленнєвої діяльності;

2)   власне формуючий експеримент, в процесі якого здійснювалося формування у першокласників мисленнєвих операцій на основі використання матеріалу загадок;

3)   узагальнюючий – основна увага спрямовувалася на теоретичний аналіз і узагальнення результатів експерименту, оформлення роботи та з’ясування подальших перспектив даної системи роботи.

Експериментальне дослідження проводилося у другому класі Кутківецької ЗОШ І-ІІ ступенів Тернопільської області. Ним було охоплено 54 учні – 28 в експериментальному та 26 учнів в контрольному. У процесі організації експериментального дослідження ми враховували, що загадки – надійний і чутливий засіб перевірки мудрості, кмітливості і розумових здібностей та мислення людини, її уважності при вивченні певних явищ природи, навколишнього світу, речей і предметів щоденного побуту і спілкування. Водночас загадка, як ніщо інше, чудово розвиває і зміцнює вправність, поглиблює мислення, розвиває мовлення дітей.

Переважна більшість інтелектуальних ігор і вправ, використаних у процесі формуючого експерименту, передбачала, відповідно до вікових особливостей учнів, застосування ігрової форми. Розгортаючи роботу зі школярами над розв'язанням поставлених в умовах конкретної дидактичної гри завдань, вправ і запитань, педагог допомагав дітям не лише збагатити та доповнити наявні знання про ті або інші сфери життя, а й активізувати пізнавальні дії, ознайомлював й залучав молодших школярів до джерел і витоків народної мудрості, скарбниць національних традицій і культури, розвивав пізнавальні й пошукові інтереси [7].

Дуже часто пропоновані учням матеріали подавалися у вигляді загадок, запитань і вправ різного рівня складності. Робилося це цілком свідомо, щоб кожен учень обов'язково мав можливість розв'язати всі або хоча б переважну більшість завдань.

Робота над розвитком мисленнєвих операцій учнів під час вивчення народних та авторських загадок проводилася у такій послідовності:

– слухання загадки;

– тлумачення та уточнення значення слова;

– осмислене відгадування;

– вироблення вимови та її корекція;

– введення в контекст.

Кожен вид роботи мав власні прийоми. Так, робота над вимовою містила: слухання, приговорювання. Робота над засвоєнням значення слова охоплювала використання унаочнення, перефразування, пояснення у контексті, елементарний словотворчий аналіз. Формування граматичних умінь відбувалося шляхом зіставлення граматичних форм, повторення за вчителем, використання за зразком, і, як кінцевий результат, самостійного вживання у мовленні засвоєних норм. Активізація мовлення передбачала процес використання слів у словосполученні, реченні на основі мовленнєвих ситуацій, ігрових дій, запропонованих ілюстрацій. Текстові матеріали дитячого фольклору сприяли не лише розвиткові мовленнєвих умінь, а й емоційності школярів.

У процесі проведення експерименту ми враховували, що загадки для початкової школи мають певні структурні і змістові особливості. Зокрема, для дітей виявилося доцільним використовувати тематичні добірки загадок, а також ілюструвати їх з допомогою малюнків і подавати у цікавій, часто ігровій формі. Проаналізуємо це на прикладах [2].

Грамоти вчиться – завжди знадобиться

Спершу пропонуємо розгадати по порядку наведені загадки і записати їх у відповідні горизонтальні клітинки кросворду №1.

1.     Вчить читати й рахувати, і писати, і співати

всіх дітей довкола наша люба… (Школа)

 

 

 

 

 

 

 

 

2. На базарі їх не купиш, на дорозі не знайдеш,

і не зважиш на терезах, і ціни не підбереш. (Знання)

3. Чорне насіння по білому полю.

Той його сіє, – хто це уміє. (Письмо)

4. Сестри всі зазеленіли як прийшла весна.

Влітку враз зачервоніли – час збирання настава. (Ягоди)

5. Не людина, а говорить і співає.

Всім новини сповіщає,

дітям казки сповідає. (Радіо)

Якщо діти правильно розгадали усі загадки і без помилок вписали їх у клітинки кросворду, то у виділеному стовпчику по вертикалі зверху вниз зможуть прочитати найменування одного з найцікавіших творінь людини на землі.

Всі рослини і тварини потрібні для людини

Наш славетний земляк В.О. Сухомлинський писав: «Як важливо не допустити, щоб шкільні двері відгородили від свідомості дитини навколишній світ! Я прагнув, щоб у всі роки дитинства навколишній світ, природа постійно живили свідомість учнів яскравими образами, картинами, сприйняттями і уявленнями, щоб закони мислення діти усвідомлювали як струнку будову, архітектура якої підказана ще більш струнким витвором – природою». І зовсім не випадково переважна більшість загадок для початкових класів, які використовувалися у процесі нашого дослідження, були про природу, зокрема про пори року:

Теплий дощичок пройшов,

В полі дозріває жито,

Скільки квітів в лісі я знайшов –

Це прийшло до всіх нас… (Літо)

Ці загадки прямо з грядки

Всі діти добре знають, що таке грядка, а тому зможуть без особливих зусиль пригадати – які саме овочі там ростуть. Допоможуть їм у цьому наведені загадки.

1. А що то за коні в полі на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять? (Огірки)

2. Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник)

3. Червоний Макар по полю скакав, та в борщ попав. (Буряк)

4. Хто ховає під кущі каші, суми та борщі? (Картопля)

5. Дівка в коморі, коса надворі. (Морква)

6. Що без болю, без печалі доведе до сліз? (Цибуля)

7.   Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках (Капуста)

Ми враховували, що, можливо, учням відомі інші загадки про овочі. Що ще може і поза нашим бажанням проростає на грядках? (Трава, бур'яни). Як з ними боротися? Якщо на грядці посадити плодове дерево – сливу або яблуню – як за таких обставин ростимуть городні рослини?

Після відгадування загадок вчитель проводив з дітьми таку бесіду: «Давайте пофантазуємо, якщо б комусь з вас виділили невеличку за розмірами ділянку – які б культури (овочі, фрукти, ягоди) ви посадили у першу чергу? Поясніть і обґрунтуйте свою відповідь». (Можливі варіанти на допомогу: люблю саме ці рослини і продукти, вони найчастіше бувають на нашому обідньому столі; мені це радили вживати лікарі; родичі із села завжди привозять саме ці овочі і фрукти, інші причини).

У процесі експериментального дослідження ми використовували також цікаві, нестандартні форми подачі загадок, які активізували мовлення дітей. Це, зокрема. Загадки-кросворди, загадки-ребуси і т. ін.

Загадки – кросворди

Якщо діти давали правильні відповіді на запропоновані загадки й запитання, записували їх у відповідні рядки кросвордів, то у виділених вертикальних стовпчиках могли прочитати добре відомі кожному слова.

Кросворд

1
2
3
4
5

1. Невидимий дух скинув з мене капелюх. (Вітер)

2. Привітанням журавля Я пробуджую поля, Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї. Відгадали, хто вона, Ця красуня чарівна? (Весна)

3. У зеленій оболонці, а всередині – як сонце. (Кавун)

4. В дні погожі сонцем грає, а в морозні розцвітає. (Вікно)

5. Стоїть, колихається, Червоною голівкою величається.

А як торкнеш, то кусається. (Будяк)

Якщо загадки були відгадані і записані правильно у відповідні клітинки кросворду, то у виділеному вертикальному стовпчику учні могли прочитати слово, яке означає пору доби, коли прокидаються люди й інші живі істоти (ранок). Які ще існують пори доби? Які ви знаєте пори року? Чим вони різняться між собою? Якої пори року найдовший день, ніч?

Відгадування і складання загадок мало в своїй основі розвиток мовленнєвих умінь та навичок учнів. У цей період доцільним виявилося проведення мовленнєво-ситуативних вправ на використання дітьми слів, словосполучень з відомих народних і авторських загадок.

Робота над загадками супроводжувалася уточненням значення слова або його поясненням, корекцією вимови тощо, залежно від того, до якої з груп належить слово. Покажемо це на прикладах.

Тема. Весняні роботи. Овочі.

І. 1. Слухання загадки.

– Весняні роботи на селі пов'язані з садінням овочів. А яких саме – дізнаєтесь із загадок. Вони не звичайні, тому що овочі описуються образно, ніби живі. Послухайте першу.

Під дубком звилась клубком

Та ще й з хвостиком.

2. Уточнення значення образності загадки.

– Що означає вислів звилась клубком? (Що овоч круглий, схожий на клубок).

3. Відгадування загадки.

– Спробуйте намалювати цей овоч. Який він? Що нагадує? Чи є на ваших малюнках хвостик? Що це? (Редиска).

4. Корекція вимови та уточнення значення слів тих, що розрізняються словотворчими елементами.

– Який звук у середині слів «клубком, дубком» вимовляється дзвінко? ([б]). Вимовте кілька разів.

– Вимовте звилась. Який перший звук у цьому слові? ([з]).

Повторіть: звилась клубком.

5. Заучування загадки напам'ять.

II. 1. Слухання загадки.

Сам червоний, а чуб зелений.

2. Відгадування загадки.

– Знайдіть малюнок, що є відгадкою до цієї загадки (с. 63 підручника).

– Про який овоч ця загадка?

3. З'ясування переносного значення слова чуб.

– Подивіться на малюнок у підручнику і поясніть, яку частину буряка названо словом чубі. Що це? (Верхню, це – листя).

4. Заучування загадки напам'ять.

III. 1. Слухання загадки, тлумачення значення нового слова.

– Послухайте загадку та назвіть нове для вас слово.

Без очей, без рук, лізе на дрюк.

– Слово дрюк вжито у значенні опори. По-іншому можна сказати «на палицю».

2. Відгадування загадки за малюнками (с. 63).

3. Робота над вимовою слів загадки.

– Послухайте, вимовте разом: [др'ук].

– Зверніть увагу на вимову слова лізе. Який другий звук? А останній? Вимовте чітко: [л'і зе на др'ук].

4. Малювання відгадки і заучування напам'ять. Перед заучуванням учитель дає завдання – уважно послухати вимову слів загадки.

IV. 1. Слухання загадки.

Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.

2. Тлумачення та уточнення значень схожих та специфічних слів (II, III груп).

– «В коморі» означає у приміщенні, де зберігаються овочі та фрукти. Тому дівчини не видно. Вимовте [в комор'і].

– Слово надворі утворилося від двох слів. Назвіть їх. (На, дворі)

Правильно, надворі, тобто на вулиці, у дворі. Тому косу видно.

– Вимовте ці слова [в комор'і], [надвор'і].

3. Відгадування загадки і малювання відгадки. Перед заучуванням учитель пропонує ще раз уважно послухати загадку.

4. Заучування напам'ять загадки.

V. 1. Слухання загадки.

Сидить Марушка в семи кожушках.

Хто її роздягає, той сльози проливає.

2. Відгадування загадки (с. 63).

– Кого звуть Марушкою? (Дівчину).

– У чому Марушка? (В семи кожушках).

Так, кожушок – це верхній одяг, тобто Марушка одягнена у декілька кожушків.

– Подумайте, ми плачемо, якщо роздягаємо певний овоч. Назвіть цей овоч. (Цибуля).