5. Видаємо команду «Перейти» з меню «Правка».

6. У діалозі «Знайти і замінити», що розкрився, у списку «Об’єкт переходу» виставляємо значення «Заголовок». Перевіряємо, що рядок під назвою «Введіть номер заголовка» порожній. Натискаємо кнопку «Далі». Потім натискаємо кнопку «Закрити». Діалог «Знайти і замінити» закривається, курсор опиняється на наступному заголовку в тексті документа.

7. У меню «Сервіс», підменю «Макрос» активізуємо пункт «Зупинити запис».

Наш макрос готовий. Тепер в будь-який момент ми можемо натиснути комбінацію Ctrl+H», і курсор відразу переміститься до наступного заголовку. Таким чином ми за кілька хвилин можемо побачити вміст будь-якої з лекцій нашого курсу. А якщо створимо аналогічний макрос для переходу до попереднього заголовку, то зможемо швидко переміщатися по тексту і в зворотному напрямку. А гарячої комбінацією для цього макросу я раджу Вам призначити комбінацію «Control+Shift+H».

Зауважу, що під час запису макросу Ви не зможете нікуди підглядати, оскільки всі Ваші дії записуються в макрос. Тому Ви повинні добре знати і пам’ятати всі дії, що записуються в макрос.

Мабуть, на цьому ми поки і зупинимося. У всякому разі, зрозуміло, що з макросами цілком можна працювати, якщо проявляти уважність та обережність при їх запису.

Дякую за урок.

V. Видача домашнього завдання.

Леонтьев Ю. Office Word 2003, глава 12.


3. Індивідуальне завдання з поглибленим вивченням одного з аспектів професійного навчання. Роль майстра виробничого навчання
у формуванні учнівського колективу

 

3.1 Введення

Проблема індивідуальних відмінностей дітей та їх диференційованого навчання давно хвилює вчителів і вчених і є не тільки соціально-психологічною та філософською, а й власне педагогічною проблемою.

У працях педагогів визначені зміст і структура даної проблеми, запропоновано шляхи і засоби її реалізації. Однак наявні статті та допомоги не вичерпують проблеми організації внутрішньо-класної диференціації процесу навчання, ознайомленню з навколишнім світом. Чи не приділяється достатньо уваги тому, наскільки доцільно і як включати внутрішньо-класну диференційовану самостійну роботу в процесі засвоєння учнями знань, який ступінь ефективності такої роботи.

Необхідно також відзначити, що можливості уроку в розвитку самостійності учнів використовуються в практиці роботи багатьох учителів абсолютно недостатньо.

Таким чином, у наявності протиріччя між необхідністю індивідуального підходу і внутрішньо-класної диференціації процесу ознайомлення з навколишнім світом з одного боку, та відсутністю теоретичного та дослідно-експериментального обґрунтування реалізації цієї можливості – з іншого.

3.2 Поняття «індивідуалізація» та «диференціація» навчання

Вимоги враховувати індивідуальні особливості учнів в процесі навчання дуже давня традиція. Необхідність цього очевидна, адже учні за різними показниками в значній мірі відрізняються один від одного. Ця вимога знаходить відображення в педагогічній теорії під назвою принципу індивідуального підходу.

Індивідуальний підхід забезпечує:

• усунення труднощів у навчанні окремих школярів;

• можливість розвитку всіх сил і здібностей учнів; [6]

Необхідною передумовою успішної реалізації індивідуального підходу в навчанні в першу чергу є педагогічний такт вчителя. Спокійний тон звернення до учня, слово заохочення, схвалення за вдалу роботу дають більший результат, ніж грубе зауваження, окрик. Учень, особливо слабкий, повинен бути впевнений у тому, що вчитель зацікавлений в його успіху, бачить будь-яке, навіть найменше, просування, радіє разом з ним.

Звичайно, така позиція не знижує вимогливості до учня. Ці загальні положення особливо важливі при індивідуальному підході індивідуалізації навчання.

Наступна важлива передумова здійснення індивідуального підходу до учня – спрямованість навчання на формування особистості учня, яка передбачає дієву увагу до кожного учня, його творчої індивідуальності на кожному уроці. Перш за все, необхідно виховувати у дітей інтерес до занять, навчальної праці і відповідального ставлення до навчання.

Реалізація індивідуального підходу в навчанні школярів не разовий «захід», це динамічний процес, що протікає разом з розвитком і зміною учня, рівень його знань, сформованості умінь і навичок, розвитком і зміною інтересів і схильностей, відповідно до чого змінюються цілі, зміст, прийоми підходу до вихованця. Тому важливо бачити перспективи розвитку учнів та перспективи роботи з ними.

Індивідуальний підхід включає в себе такі елементи, тісно пов’язані між собою і представляють цикл, що періодично повторюється на новому рівні:

• систематичне вивчення кожного учня;

• постановка найближчих педагогічних завдань у роботі з кожним учнем;

• вибір та застосування найбільш ефективних засобів індивідуального підходу до учня;

• фіксація і аналіз отриманих результатів;

• постановка нових педагогічних завдань.

Важливо відзначити, що в індивідуальному підході потребує дійсно кожен учень, бо це неодмінна умова і передумова формування гармонійної та всебічно розвиненої особистості, формування самої особистості як неповторної індивідуальності.

Індивідуалізація – це здійснення принципу індивідуального підходу; організація навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, яка дозволяє створити оптимальні умови для реалізації потенційних можливостей кожного учня. Індивідуалізація навчання спрямована на подолання суперечностей між рівнем навчальної діяльності, що ставлять програми та реальні можливості кожного учня. Індивідуалізація – це необхідний чинник реалізації різноманітних цілей навчання і формування індивідуальності. [7]

При використанні поняття «індивідуалізація навчання» необхідно мати на увазі, що при його практичному дослідженні йдеться не про абсолютну, а про відносну індивідуалізацію. У реальній навчальній практиці індивідуалізація завжди відносна з наступних причин:

1) зазвичай враховуються індивідуальні особливості не кожного учня, а в групі учнів, що володіють приблизно подібними особливостями;

2) враховуються лише відомі особливості або їхні комплекси і саме такі, які є важливими з точки зору вивчення (наприклад, загальні розумові здібності); поряд з цим може виступати ряд особливостей, облік яких у конкретній формі індивідуалізації неможливий або навіть не так вже й необхідний (наприклад, різні властивості характеру або темпераменту);

3) іноді відбувається облік деяких властивостей або станів лише в тому випадку, якщо саме це важливо для даного учня (наприклад, талановитість в будь-якій області, розлад здоров’я);

4) індивідуалізація реалізується не у всьому обсязі навчальної діяльності, а епізодично або в будь-якому вигляді навчальної роботи і є інтегрована з неіндівідуалізірованною роботою. [8]

Для організації індивідуалізації навчальної роботи як у нас так і за кордоном на практиці використовувалися багато варіантів. Один з варіантів – диференціація навчання, тобто угрупування учнів на основі їх окремих особливостей або комплексів цих особливостей для навчання за кілька різним навчальним планом і (або) програмами.

У контексті індивідуалізації навчання поняття «диференціація» виходить з особливостей індивіда, його особистісних якостей. Це окремий випадок диференціації, так звана «внутрішня диференціація».

Багато можливостей для внутрішньої диференціації представляє групова робота. Під груповою роботою розуміється така побудова роботи, де клас ділиться на виконання того чи іншого завдання на групи по 3–8 осіб – найчастіше по 4 людини. Завдання дається групі, а не окремому учневі. У малій групі учень знаходиться в більш сприятливих, ніж при фронтальній роботі всім класом, в умовах відносно можливостей діяти у відповідності зі своєю індивідуальністю. У бесіді всередині малої групи він може висловити свою думку, активніше брати участь у вирішення навчальних завдань відповідно до своїх інтересів та здібностей. Особливо сприятливі можливості для індивідуалізації представляють групи, які структуровані певним чином. Сюди, перш за все, відносяться групи, які сформовані вчителем на підставі рівня розвитку учня (зазвичай рівня знань та (або) розумових здібностей). У таких випадках більш сильній групі надаються і більш складні (важкі) завдання, а більш слабкій – завдання легше. Група може бути сформована і на основі побажання самих учнів. У такому випадку спільно працюють учні зі схожими інтересами, стилем роботи та пов'язані дружніми відносинами. Робота в такій групі створює сприятливі умови для прояву особистісних якостей. Крім того, тут можна запропонувати групам завдання на вибір.

Однак разом з тим у груповій роботі таїться відома небезпека для активності учнів: більш сильніші та старанніші з них починають заглушати ініціативу більш пасивних, слабких і ледачих учнів і самі вирішують за них завдання. [9]

Найбільш широкі можливості для індивідуалізації навчання, для внутрішньої диференціації, представляє диференційована самостійна робота, яка проходить на самоті й індивідуальному темпі. Індивідуалізація тут здійснюється головним чином у такий спосіб, що учням даються не однакові завдання, а завдання, які варіюються в залежності від індивідуальних особливостей учнів, а також шляхом угрупування учнів усередині класу за різними ознаками.

Таким чином, проаналізувавши вище сказане, можна сказати, що індивідуалізація навчання передбачає диференціацію навчального матеріалу, розробку систем завдань різного рівня складності та обсягу, розробку системи заходів щодо організації процесу навчання в конкретних навчальних групах, що враховує індивідуальні особливості кожного учня, а, отже, поняття «внутрішньої диференціації» та «індивідуалізації» по суті тотожні.


Информация о работе «Організація та методика проведення уроку з теми: "Створення і редагування макросів в інтерактивних документах засобами Word"»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 49928
Количество таблиц: 4
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
57688
5
5

... і господарства і ін. Найпоширенішими є учбово-виробничі майстерні. В таблиці 1.5 представлений перелік необхідних майстерних, кабінетів і лабораторій, які необхідні для вивчення теми: «Векторний графічний редактор Corel Draw» Таблиця 1.5 – Перелік необхідних майстерень, кабінетів і лабораторій по предметах професійно-технічного циклу. Кабінети Лабораторії 1. Основ програмування. 2. ...

Скачать
52869
7
5

... ія (10 хв.) 3.Актуалізація (20 хв.) 4.Повід.лекційного матеріалу (45 хв.) 5.Видача д/з. (5 хв.) Вхідний контроль Стенди, плакати, дошка. Урок №2 Робота в локальній мережі. Формування знань з роботи в комп’ютерній мережі. Комбінований урок 1.Організаційний момент (3хв.) 2. Мотивація (5хв) 3. Актуалізація знань (7хв). 4. Повідомлення нових знань (40 хв.). 5. Закріплення матері ...

0 комментариев


Наверх