3.3 Внутрішньо-класна індивідуалізація навчальної роботи

Організація процесу навчання є впорядкування взаємодії вчителя та учнів у відповідності з цілями навчання. Керувати навчальною діяльністю учнів – це значить визначати цілі, помічати завдання, здійснювати планування, організовувати учнів для виконання завдань, проводити оперативний контроль, вносити корективи до організації навчальної роботи, надавати допомогу у навчанні, підбивати підсумки діяльності.

Цілком очевидно, що найтрудніше питання, які постають перед вчителем, що взяв курс на диференціацію та індивідуалізацію навчання, це питання про те, як диференціювати учнів, за якими критеріями виділяти їх особливості, яким чином визначати той початковий, стартовий рівень розвитку, від якого потрібно відштовхуватися в організації процесу навчання, а також які напрямки в роботі з певними дітьми будуть найбільш важливі.

Виходячи з цього, можна умовно виділити три рівні організованості у навчанні:

1) низький – учень неорганізований, необережній, «розкиданий», постійно порушує режим дня, не вміє планувати «відбудованих завдань», виконує їх, зазвичай, в останній день роботи, «штурмом»;

2) середній – учень не завжди організований і акуратний, бувають зриви, вміє планувати «відбудовані завдання», проте часто поверхово, такі плани не є для учня керівництвом до самостійної роботи і часто не виконуються, учневі необхідний періодичний контроль з боку вчителя;

3) високий – учень організований, акуратний, зібраний, систематично уміло планує свою діяльність, у тому числі і «відбудовані завдання», суворо виконує плани робіт, але не бездумно, а творчо, уточнюючи, вносячи необхідні корективи.

Рівень успішності учнів відповідає якості виконання ними навчальних завдань. Вчитель за допомогою шкільної позначки встановлює рівень знань, умінь і навичок учнів відповідно до вимог навчальної програми, а також у відповідності з відомими вчителю алгоритмами засвоєння та застосування знань, з його досвідом творчого шляху рішення пізнавальних завдань.

За умови успішної диференціації навчальної роботи учні, що не встигають, повинні перейти в розряд середньо-встигаючих, «середні» – стати більш встигаючими, а останні стати ще більш обізнаними, вміючими та здатними. [6]

Наступним етапом у процесі роботи педагога, що дотримується орієнтації на диференційований підхід у навчанні, має бути визначення та відпрацювання системи роботи з кожною з виділених груп учнів.

Робота з диференційованими групами учнів повинна вестися у двох основних напрямах:

1. Виховання дієвого інтересу до навчання, до самостійної навчальної діяльності.

2. Допомога учням в оволодінні знаннями і раціональними способами вчення.

Такий поділ відповідає загальноприйнятому розмежуванню сторін діяльності на мотиваційну і операційну.

Виховання дієвого інтересу до навчання, до самостійної навчальної діяльності

1. Створення в навчальному процесі необхідних передумов виховання інтересу до навчання.

Тут необхідно відзначити, що ці передумови розпадаються на непрямі і безпосередні.

До непрямих передумов можна віднести такі, як:

• педагогічний такт;

• раціональна організація роботи учня;

• виховання елементарної організованості в домашній навчальній роботі;

• підвищення працездатності учнів;

• зміцнення впевненості учня у своїх силах.

До безпосередніх передумов виховання інтересу до навчання можна віднести:

• навчальні завдання за бажанням учня. Завдання-прохання;

• залучення в факультативні заняття;

• залучення у позакласну роботу;

2. Заходи збудження інтересу до досліджуваного предмета:

• підвищення значущості досліджуваного предмета (теми);

• цікавість у навчанні, завдання ігрового характеру (пізнавальні ігри);

• завдання з урахуванням позанавчальних схильностей;

• завдання з урахуванням професійного наміри (використовується у старших класах).

3. Заходи виховання стійкого, глибокого дієвого інтересу до знань:

• проблемність в навчанні. Проблемність означає насамперед пробудження до розумової пошуку шляхом створення труднощі в навчанні; [9]

• завдання, розраховані на тривалу підготовку;

• читання додаткової літератури;

• рекомендації пізнавального характеру, пов'язані з працею і суспільно-організаторської діяльністю учня. [7]

Допомога учням в оволодінні знаннями і раціональними способами навчальної діяльності

Як відомо, в дидактиці розрізняють дві сторони (ступені) свідомого, активного процесу придбання знань учнями: відтворююча і творча робота. Іноді висловлюється помилкова думка, ніби диференційований підхід відноситься в основному до творчих робіт, в той час як відтворюючи роботи переважно стереотипні. Дійсно, в відтворюючих роботах типізація переважає над диференціацією, але це відноситься до змісту навчальних занять, а не до методики та організації диференційованої роботи з учнями. Диференційований підхід тут нітрохи не менш важливий, ніж у творчих роботах, проте він спрямований переважно на попередження і ліквідацію прогалин у навчанні. Тому тут важливо мати на увазі:

1. Допомога в оволодінні загальноосвітніми і типовими прийомами самостійної діяльності. При засвоєнні загальноосвітнього програмного матеріалу диференційований підхід спрямований насамперед на попередження та усунення прогалин у знаннях і помилок у проблемах діяльності. У зв’язку з цим роботу вчителя доцільно розділити на два напрями.

• Попередження помилок в оволодінні загальнообов’язковими знаннями і типовими прийомами самостійної діяльності. Серед основних першочергових заходів такої роботи необхідно, перш за все, виділити заходи, спрямовані на підвищення здатності до навчання, організованості та навченості учня.

• Усунення прогалин у знаннях і помилок у прийомах самостійної діяльності (допомога в усвідомленні помилок у навчальній діяльності та шляхів їх усунення, завдання на засвоєння найбільш істотного в пройденому матеріалі; тимчасове забезпечення завдань).

2. Допомога у розширенні та поглибленні програмних знань, у формуванні індивідуально-своєрідних прийомів самостійної діяльності:

• допомога учням у розширенні та поглибленні програмних знань;

• допомога школяреві у виробленні індивідуального стилю самостійної діяльності;

• забезпечення оптимального розвитку схильностей учня в навчальній і пізнавальної творчої діяльності.

3.4 Висновок

1. Використання диференціації в процесі навчання створює можливості для розвитку творчої цілеспрямованої особистості, яка усвідомлює кінцеву мету і завдання навчання; для підвищення активності та посилення мотивації навчання; формують прогресивні педагогічні мислення.

2. Основною метою індивідуалізації та диференціації є збереження та подальший розвиток індивідуальності учня, виховання такої людини, яка представляла б собою неповторну, унікальну особистість.

3. Реалізуючи індивідуалізований і диференційований підхід у навчанні, вчитель повинен спиратися на типологію, що відповідає таким вимогам:

• бути єдиною для всіх груп учнів;

• показувати динаміку переходу учня з однієї групи в іншу, тобто вчитель повинен мати можливість бачити зростання учня та враховувати його;

• наочно представляти можливості колективної роботи з різними групами учнів;

• представляти можливість вибрати систему роботи з кожною з груп учнів.



Висновок

В процесі виконання курсової роботи нами була досягнута поставлена мета і досягнуті наступні задачі:

– виявлено роль і місце учбової дисципліни «Операційні системи» в учбових документах при підготовці фахівців в ПТНЗ;

– визначено міжпредметні зв’язки (виявили, які дисципліни і теми з них забезпечують вивчення теми: «Створення і редагування макросів в інтерактивних документах засобами Word»; виявили, які дисципліни і теми з них забезпечує дана тема);

– складено поурочно-тематичний план вивчення теми: «Створення і редагування макросів в інтерактивних документах засобами Word»;

– розроблено комплексно-методичне забезпечення для вибраної теми;

– виконано аналіз учбово-матеріальної бази, яка повинна бути використана для вивчення теми: «Створення і редагування макросів в інтерактивних документах засобами Word»;

– розроблено порядок організації і методику теми: «Створення і редагування макросів в інтерактивних документах засобами Word»;

– розглянуто форми організації педагогічного процесу;

– визначено основні види і характеристики форм організації педагогічного процесу.



Список використаних джерел

1. «Дидактичні основи професійної освіти». Методичні рекомендації до виконання курсової роботи» / Упорядники Н.В. Карчевська, Т.Є. Фіногєєва. – Стаханов: ГФУ ІПА, 2008. – 40 с.

2. Васильєв І.Б. Професійна педагогіка: конспект лекцій для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. 3-є вид., перепрац. – Харків, 2003. – 151 с.

3. Маргулис Е.Д. Коллективная деятельность учащихся. – К.: Высшая школа, 1990.

4. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека. – Киев, 1978.

5. Михайловский В.А. Педагогика высшей школы: Учебное пособие, – Харьков: ХГУ, 1991.

6. Суворова Г.Ф. Особенности индивидуального подхода при обучении // Начальная школа. 1986. №11

7. Кирсанов А.А. Индивидуализация учебной деятельности как педагогическая проблема. Казань, 1982.

8. Возрастные возможности усвоения знаний/ Под ред. Д.Б. Эльконина, В.В. Давыдова. М., 1966.

9. Бударный А.А. Индивидуальный подход в обучении // Советская педагогика. 1965. №7.


Информация о работе «Організація та методика проведення уроку з теми: "Створення і редагування макросів в інтерактивних документах засобами Word"»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 49928
Количество таблиц: 4
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
57688
5
5

... і господарства і ін. Найпоширенішими є учбово-виробничі майстерні. В таблиці 1.5 представлений перелік необхідних майстерних, кабінетів і лабораторій, які необхідні для вивчення теми: «Векторний графічний редактор Corel Draw» Таблиця 1.5 – Перелік необхідних майстерень, кабінетів і лабораторій по предметах професійно-технічного циклу. Кабінети Лабораторії 1. Основ програмування. 2. ...

Скачать
52869
7
5

... ія (10 хв.) 3.Актуалізація (20 хв.) 4.Повід.лекційного матеріалу (45 хв.) 5.Видача д/з. (5 хв.) Вхідний контроль Стенди, плакати, дошка. Урок №2 Робота в локальній мережі. Формування знань з роботи в комп’ютерній мережі. Комбінований урок 1.Організаційний момент (3хв.) 2. Мотивація (5хв) 3. Актуалізація знань (7хв). 4. Повідомлення нових знань (40 хв.). 5. Закріплення матері ...

0 комментариев


Наверх