29. Страхування депозитних вкладів

 

Для успішної кредитної діяльності комерційним банкам потрібні значні кредитні ресурси. З метою їх поповнення банки широко залучають кошти юридичних та фізичних осіб у вигляді добровільно зроблених ними вкладів. Банківські операції із залучення на вклади грошових коштів, належних різним власникам, для відповідального зберігання на визначених умовах, називаються депозитами. Отже, вклади клієнтів є різними формами депозитів. Кошти, отримані у формі депозитів, комерційні банки активно використовують у своїй комерційній, кредитній діяльності. Ця діяльність, як відомо, пов'язана з ризиком неповернення коштів, наданих банкам у кредит. Тому за умови, що банк не подолає ризику неповернення йому кредиту, цей ризик передається клієнтам банку — власникам депозитів. Перед ними постає загроза втратити кошти, довірені банкові, через його загальну неплатоспроможність.

30 травня 1994 року Європейський Союз ухвалив спеціальну Директиву ЄС щодо впровадження програм страхування депозитів країнами — членами Європейського Союзу, а також країнами, які мають намір приєднатися в майбутньому до Європейського Союзу. Ця Директива побудована на включеному до Маастріхт-ського трактату принципі субсидіарності, згідно з яким рекомендації Союзу визначають лише необхідний мінімум вимог загального характеру, не заперечуючи права окремих країн застосовувати корисніші для них вирішення проблем страхування депозитів. А директивою встановлено такі вимоги до членів Союзу:

а) система депозитного страхування повинна мати національний характер, тобто гарантувати безпеку депозитів не лише в межах своєї країни, а й на території інших країн, якщо там діють філії вітчизняних банків;

б) обов'язкова участь банків у системах страхування депозитів;

в) мінімальна квота повної страхової відповідальності має становити 20 тис. екю (для Іспанії та Португалії — 15 тисяч екю). Тепер ці квоти (страхові суми) є досить різновеликими навіть у тих країнах, які мають однаковий рівень економічного розвитку:

• Великобританія — 30 тис. доларів США;

• Франція — 77 тис. доларів США.

30. Сутність, види та методи страхування валютних ризиків у МЕД

 

Валютні ризики – небезпека валютних втрат у результаті зміни валютного курсу між підписанням контракту і здійсненням контракту. Загрожують як продавцю так і покупцю.

Види:

1) операційні – пов’язані з торговими операціями, а також з грошовими договорами по фінансуванню інвестицій і дивідендним платежам.

2) трансляційні (бухгалтерські) – пов’язані з переоцінкою активів і пасивів, і прибутку закордонних філій у національну валюту, а також може виникати при експорті чи імпорті інвестицій.

3) економічні – пов’язані з можливістю втрати доходів по майбутніх контрактах через зміну загального економічного стану як країни партнера, так і країни де розміщена компанія.

Методи:

1) валютні опціони та форвардні контракти:

валютний опціон – угода між покупцем опціону і продавцем валют, що надає право покупцю опціону купувати чи продавати за визначеним курсом суму валюти протягом певного обумовленого часу.

форвардні контракти -

2) валютний ф’ючерс – термінова угода на біржі, що представляє собою купівлю-продаж визначеної валюти по зафіксованому на момент укладання угоди курсу з виконанням угоди через визначений термін.

3) операція «своп» - може бути використана для хеджування угоди «свот», зручні для банків.

4) Спред – одночасна купівля і продаж ф’ючерсних контрактів на той самий актив з різними термінами постачання чи на два різних активи, але взаємозалежних.

5) стредл – з’єднання одночасної покупки однієї валюти з продажем іншої, при операціях по опціонах – подвійний опціон чи операція, яка дає власнику цінних паперів право їх купити чи продати за визначеною ціною.

6) стренгл – подвійний опціон з одночасною покупкою чи продажем пут-опціону і нуля-опціону з різними цінами реалізації (при цьому ціна реалізації пут-опціону звичайно нижче за ціну реалізації нуля-опціону).

31. Розкрити сутність та особливості страхування майна у МЕД

 

Страх майна підприємств на випадок вогню, стихійного лиха, крадіжки. Найбільш поширений вид страхування. Може укладатись два договори:

1) основний – страхується майно, що є власністю підприємства;

2) додатковий – страхується майно, яке взяте в оренду на переробку і т.д.

Не приймається на страхування: готівка, акції, облігації, цінні папери, рукописи, креслення, бухгалтерські, ділові книги, дорогоцінні метали, технічні носії інформації, майно, що було в приміщенні, але не належало страхувальнику.

Типи договорів:

1) від вогневих ризиків; 2) комплексного страхування від всіх ризиків.

Майно, що вивозиться на виставку страхується по окремому договору.

Оцінка майна:

1) відбудовна вартість, 2) фактична (це дійсна вартість - знос), 3) залишкова (ціна продажу).

Товарно-матеріальні цінності оцінюються по собівартості на день підписання договору. Продукція, яка знаходиться у виробництві оцінюється за вартістю сировини та вкладеної праці на момент настання страхового випадку.

Договір вступає в силу після внесення не менше 50% від страхової премії. Якщо договір вкладається на рік, то після внесення всієї премії.

Обов’язки сторін:

1) обов’язки страхувальника: при ліквідації організації потрібно попередити страховика не менше ніж за три доби;

2) при настанні страхового випадку, то протягом доби;

3) зберігати майно по правилам безпеки;

4) якщо майно ушкоджене 3-ми особами, не маєте право оглядати майно без представників страхових організацій;

5) надати страховій компанії оригінали всіх протоколів.

Обов’язки страх компанії:

1) не пізніше, ніж за три доби після одержання майна, оглянути його і скласти кошторис за 15 діб.

Страхування від вогню:

Надбавки:

1) наявність джерел тепла у виробничих приміщеннях;

2) розташування пакувального матеріалу в кількості більше одноденної норми;

3) відкрите збереження вогненебезпечних матеріалів;

4) недоліки в будівельній конструкції;

5) наявність страх випадків протягом останніх 5 років;

6) розташування поблизу джерел небезпеки.

Знижки:

1) забезпечення засобами пожежогасіння; 2) відсутність страх подій за останні 5 років; 3) дотримання правил безпеки;

Вогневі ризики: вибух, блискавка, падіння літаючого апарату, займання.


Информация о работе «Поняття, види та принципи страхування»
Раздел: Банковское дело
Количество знаков с пробелами: 83928
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
132513
0
0

... звести воєдино і права людини, і досягнення загальної теорії права, і проаналізувати весь масив трудового законодавства і, нарешті, реальні економічні можливості держави. 1.2 Система принципів трудового права Місце принципів трудового права в системі структурних елементів галузі досліджується на підставі різних теорій походження права, з урахуванням нових досягнень теорії права та галузевих ...

Скачать
40798
0
0

... відчужувачем. Договір довічного утримання (догляду) є безстроковим, тобто укладається на невизначений термін, оскільки набувач зобов’язаний утримувати відчужувача довічно. 2. Поняття, види та форми лізингу Згідно статті 292 Господарського Кодексу від 16.01. 2003 р. №436-ІУ дається поняття лізингу у сфері господарювання Лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування ...

Скачать
21873
0
0

... законі. По-друге, за колом осіб такі акти є «суб'єктними», тобто поширюються лише на тих суб'єктів, що їх прийняли. Звідси визначення локальні. Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види Визначення нормативного акта господарського законодавства ґрунтується на загальнотеоретичному понятті «нормативний акт». Нормативний акт господарського законодавства являє собою офіційний ...

Скачать
48780
0
5

... і перестрахування. Страховик може брати на своє утримання обмежені за розміром ризики. Ці межі визначаються наявністю в компанії страхових фондів. Згідно із Законом України "Про страхування" страховик може укласти страховий договір на суму, що не перевищує 10 % сплаченого статутного фонду і сформованих страхових резервів. Такі обмеження диктуються інтересами додержання достатньої платоспроможност ...

0 комментариев


Наверх