Gross Domestic Product – GDР - Валовий внутрішній продукт (ВВП)

1. Gross Domestic Product – GDР - Валовий внутрішній продукт (ВВП).

Один з основних макроекономічних показників, що представляє собою обчислену в ринкових цінах вартість продуктів і послуг, зроблених усередині країни, однак при цьому виключається доход громадян і корпорацій, що працюють за рубежем. Існують номінальних і реальний ВВП (у поточних цінах; скоректований з урахуванням інфляції (дефляції) у цінах базового року). Публікується: 15:30 (GMT+2), 3 або 4 тиждень місяця (дані за попередній квартал, з наступними коректуваннями) раз у квартал із щомісячним уточненням, в останній робочий четвер або п'ятницю.

При обчисленні GDP враховуються 4 основних компоненти: обсяг споживання (C, від Consumption), обсяг інвестицій (I, від Investments), урядові витрати (G, від Goverment purchases) і чистий експорт, тобто повний експорт мінус повний імпорт (X-M, від eXport - iMport):

GDP = C + I + G + (X - M)

У структурі споживання (C) звичайно розрізняються 3 підкласи: споживання товарів тривалого (більш 3 років) користування (durable goods – автомобілі, меблі і тп), короткострокового (менш 3 років) користування (nondurable goods - одяг, їжа, ліки) і послуг (services).

У процентному відношенні durable goods складають близько 15%, nondu-rables - близько 31%, а services - близько 54% усього споживання (мова йде про Америку). У цілому C визначає, у даний час, близько 56% ВВП і є, таким чином, його найважливішим компонентом.

Інвестиції (I) відповідають приблизно за 14% ВВП, витрати уряду (G) - соціальні виплати, озброєння, відсотки по державних облігаціях і т.п. - за 17%, і, нарешті, експорт (X - M) - приблизно за 13%. Відзначимо, що для США останній компонент ВВП було б логічніше назвати чистим імпортом, оскільки ця країна ввозить незрівнянно більше товарів і послуг, чим імпортує (тобто величина X - M негативна).

При росту GDP курс, як правило, росте. Вплив даних по ВВП на валютний ринок завжди є істотним. Іноді воно не виражено явно, якщо публикуемие цифри не були несподіваними і уже враховані (дисконтовані) ринком. Але часом воно може прийняти саму різку форму, коли виходять дані, що істотно відрізняються від прогнозів і, що є для ринку свого роду шоком. Недавній приклад такого роду - публікація зненацька високих значень по ВВП Японії за перший квартал 1999 року.

ВВП вважається як у номінальному виді (у поточних цінах), так і в цінах фіксованого періоду (реальний ВВП, Real GDP). Відношення номінального ВВП до реального є дефлятор ВВП (Implicit Price Deflator), він також публікується в якості одного з показників інфляції. Крім ВВП, використовується також близький до нього за змістом показник валового національного продукту (Gross National Product, GNP), що враховує сумарне виробництво товарів і послуг резидентами даної країни, незалежно від того, де вони знаходяться, у межах національних границь або за рубежем.

2. Average Earnings Growth - Ріст середнього заробітку.

3. Average Hourly Earnings - Середня погодинна заробітна плата.

4. Balance of Payments (Current Account) - Платіжний баланс.

5. Balance of trade - Торговельний баланс.

6. Beige Book - Економічний огляд Федеральної резервної системи США - Бежева книга.

Це збірник звітів ФРС, що представляє огляд динаміки економічного розвитку США і служить індикатором подальших дій ФРС в області кредитно -грошової політики. Budget Deficit - Public sector borrowing requirement – PSBR - Бюджетний дефіцит.

Рис.1.8 – Макроекономічні фактори – динаміка прирісту валового національного продукту загалом по світовій економіці та Європейській зоні ( наявні статистичні дані 1983 -2005 року)

Рис.1.9. – Макроекономічні фактори – динаміка прирісту валового національного продукту загалом по Германії, Великобританії та Японії ( наявні статистичні дані 1983 -2005 року)

 Рис.1.10 – Макроекономічні фактори – динаміка прирісту валового національного продукту загалом по США та Китаю (наявні статистичні дані 1983 -2005 року)

8. Capacity Utilisation - Ємність використання.

Показник завантаженості виробничих потужностей.

9. Consumer Price Index – CPI - Індекс споживчих цін.

Цей показник оцінює зміна роздрібних цін фіксованого кошика спожи-вачів, за винятком цін на нові товари і послуги.

10. Dow Jones Industrial Average - Індекс курсів акцій промислових компаній Доу-Джонса.

Найбільш відомий індекс американських акцій. Містить у собі 30 акцій, котируемих на Нью-Йоркській фондовій біржі. Так називаний «Доу» є барометром поводження акцій найбільших компаній США. Індекс заснований на обчисленні темпу росту (зниження) среднеарифметической ціни всієї безлічі акцій корпорацій.

11. Export Prices - Ціни на експорт.

12. Federal Budget - Державний бюджет.

13. Import Prices - Ціни на імпорт.

14. Industrial Output - Обсяг промислового випуску.

15. Industrial Production - Індикатор промислового виробництва.

16. Interest Rates - Офіційні дисконтні ставки.

17. Money supply - Грошова маса.

18. Producer Price Index – PPI - Індекс промислових цін.

19. S&P 500 - Індекс «Стэндард энд пурз».

Цей індекс публікується незалежною компанією «Стэндард энд пурз». Він складається в двох варіантах - по акціях 500 корпорацій і по акціях 100 корпорацій. S&P - 500 являє собою зважений по ринковій вартості індекс акцій 500 корпорацій, що представлені в ньому в наступній пропорції: 400 промислових корпорацій, 20 транспортних, 40 фінансових і 40 комунальних компаній.

20. Tankan report - Щоквартальний економічний огляд, публикуемий департаментом досліджень і статистики Банку Японії. Tankan є найважливішим японським індикатором.

1.3 Методи технічного аналізу ринку дорогоцінних металів

Технічний аналіз - це дослідження динаміки ринку, найчастіше за допомогою графіків, з метою прогнозування майбутнього напрямку руху цін. Термін "динаміка ринку" містить у собі три основних джерела інформації, що знаходяться в розпорядженні технічного аналітика, а саме: ціну, обсяг і відкритий інтерес. Термін "динаміка цін", що часто використовується, занадто вузький, тому що більшість технічних аналітиків ф'ючерсних товарних ринків використовують для своїх прогнозів обсяг і відкритий інтерес, а не тільки ціни.

Якщо технічний аналіз в основному займається вивченням динаміки ринку, то предметом досліджень фундаментального аналізу є економічні сили попиту та пропозиції, що викликають коливання цін, тобто змушують них йти нагору, вниз або зберігатися на існуючому рівні. При фундаментальному підході аналізуються «усі фактори, що так чи інакше впливають на ціну товару». Робиться це для того, щоб визначити внутрішню або дійсну вартість товару. Відповідно до результатів фундаментального аналізу, саме ця дійсна вартість і відбиває, скільки насправді коштує той або інший товар. Якщо дійсна вартість нижче ринкової ціни товару, значить товар потрібно продавати, тому що за нього дають більше, ніж він коштує насправді. Якщо дійсна вартість вище ринкової ціни товару, значить потрібно купувати, тому що він йде дешевше, ніж коштує насправді. При цьому виходять винятково з законів попиту та пропозиції.

Обоє цих підходів до прогнозування динаміки ринку намагаються вирішити одну й ту саму проблему - визначити, у якому ж напрямку будуть рухатися ціни. Але до проблеми цієї вони підходять з різних кінців. Якщо фундаментальний аналітик намагається розібратися в причині руху ринку, технічного аналітика цікавить тільки факт цього руху. Усе, що йому потрібно знати, це те, що такий рух або динаміка ринку має місце, а що саме її викликало - не так вже й важливо. Фундаментальний же аналітик буде намагатися з'ясувати, чому це відбулося.

Одним з пояснень цього удаваного протиріччя є наступне: ринкова ціна випереджає усі відомі фундаментальні дані. Іншими словами, ринкова ціна служить випереджальним індикатором фундаментальних даних або розумінь здорового глузду. У той час як ринок уже врахував всі відомі економічні фактори, ціни починають реагувати на якісь зовсім нові, ще не відомі фактори. Саме значні періоди росту і падіння цін в історії починалися в обстановці, коли ніщо або майже ніщо, з погляду фундаментальних показників, не передвіщало ніяких змін. Коли ж ці зміни ставали зрозумілі фундаментальним аналітикам, нова тенденція вже розвивалася в повну силу.

Навіть при цьому швидкому знайомстві з азами технічного аналізу можна зрозуміти, у чим його перевага перед фундаментальним. Якщо вам необхідно вибрати якийсь один із двох підходів, то, по логіці речей, це, звичайно ж, повинний бути технічний аналіз. По-перше, по визначенню, він містить у собі дані, якими оперує фундаментальний аналіз, адже якщо вони відбиваються на ринковій ціні, значить їх уже немає необхідності аналізувати окремо. Так що аналіз графіків, по суті справи, стає спрощеною формою фундаментального аналізу. Між іншим, цього не можна сказати про останній. Фундаментальний аналіз не займається вивченням динаміки цін. Можна успішно працювати на товарному ф'ючерсному ринку, користуючись тільки технічним аналізом. Але дуже мало імовірно, що ви хоч скільки-небудь процвітаєте, якщо будете спиратися тільки на дані фундаментального аналізу.

Для порівняно нескладного підходу до біржової торгівлі назва «технічний аналіз» звучить мудро. Простіше говорячи, технічний аналіз — це метод вивчення цін, головним інструментом якого служать графіки.

Технічний аналіз майже цілком заснований на аналізі ціни й обсягу. Нижче дане тлумачення різних полів, що визначають ціну товарів і обсяг торгів.

Ціна відкриття (open): ціна першої угоди даного періоду (наприклад, першої угоди дня). При аналізі денних даних ціна відкриття особливо значима, тому що вона відбиває одностайну думку, до якого прийшли всі учасники ринку до ранку.

Максимум (high): найбільша ціна за заданий період. Це рівень, при якому продавців було більше, ніж покупців (тобто бажаючі продати по більш високій ціні є завжди, але максимум — це найвища ціна, на яку згодні покупці).

Мінімум (low): найменша ціна за даний період. Це рівень, при якому покупців було більше, ніж продавців (тобто бажаючі купити по більш низькій ціні є завжди, але мінімум — це найменша ціна, на яку згодні продавці).

Ціна закриття (close): остання ціна за даний період. Завдяки її широкій інформаційній приступності, цю ціну частіше інших використовують при аналізі. Більшість аналітиків вважають важливим співвідношення між ціною відкриття (першою ціною) і закриття (останньою ціною).

Обсяг (volume): кількість контрактів, по яких були укладені угоди за даний період. Взаємозв'язок між цінами й обсягом (наприклад, ріст цін на тлі зростаючого обсягу) має велике аналітичне значення.

Відкритий інтерес (open interest) загальне число не реалізованих ф'ючерсних або опціонних контрактів (тобто не виконаних, не закритих або з неминулим терміном дії). Відкритий інтерес часто використовується як самостійний індикатор.

Ціна попиту (покупця) (bid): ціна, що маркетмейкер готовий заплатити (тобто ціна, по якій ви зможете продати).

Ціна пропозиції (продавця) (ask): ціна, по якій маркетмейкер готовий продати (тобто ціна, по якій ви зможете купити).

Ці прості поля лежать в основі буквально сотень технічних інструментів, використовуваних для вивчення цінових співвідношень, тенденцій, моделей і т.д.

Технічний аналіз у цілому можна визначити, як метод прогнозування ціни, заснований на математичних, а не економічних викладеннях. Цей метод був створений для чисто прикладних цілей, а саме одержання доходів при грі спочатку на ринках цінних паперів, а потім і на ф'ючерсних. Усі методики технічного аналізу створювалися окремо друг від друга і лише в 70-і роки були об'єднані в єдину теорію з загальною філософією, аксіомами й основними принципами.

Технічний аналіз – це метод прогнозування цін за допомогою розгляду графіків рухів ринку за попередні періоди часу.

Практичне використання технічного аналізу має на увазі існування аксіом.

Аксіома 1. Рух ринку враховує все (або ціни враховують все ).

Любий фактор, що впливає на ціну (наприклад, ринкову ціну товару), - економічний, політичний, психологічний – заздалегідь врахований і відбитий у її графіку.

Аксіома 2. Ціни рухаються направленно.

Це припущення стало основою для створення всіх методик технічного аналізу. Головною задачею технічного аналізу є визначення напрямків руху цін (або тенденцій або трендів) для використання в торгівлі.

Визначення тенденцій, що дає Доу, виглядає в такий спосіб: при висхідній тенденції («бичий» тренд) кожен наступний пік і кожен наступний спад вище попереднього. Іншими словами, у «бичий» тенденції повинний бути абрис кривої з послідовно зростаючими піками і спадами. Відповідно, при спадній тенденції («ведмежий» тренд) кожен наступний пік і спад буде нижче, ніж попередній. Таке визначення тенденції є основним і служить відправною крапкою в аналізі тенденцій.

Існують три типи трендів – «бичий» (рух ціни нагору), «ведмежий» (рух ціни вниз) і «бічний» (ціна практично не рухається). Усі три типи трендів зустрічаються не в чистому виді, оскільки рух «по прямій» на ціновому графіку можна зустріти дуже рідко.

Тенденція діє доти, поки не подасть явних сигналів про те, що вона змінилася.

Аксіома 3. Історія повторюється.

Аналитики припускають, що якщо визначені типи трендів працювали в минулому, то будуть працювати й у майбутньому, оскільки ці процеси заснова-ні на стійкій людській психології.

Технічний аналіз підрозділяється на два методи:

-   Графічний

-   Математичний - комп'ютерний аналіз .

Метод заснований на аналізі цінових графіків - нанесення на графік зміни ціни за визначений проміжок часу. Узагальнена назва CHARTS.

Часові інтервали:

1. Місячне угруповання даних – Monthly (M)

2. Тижнева Weekly (W)

3. Денна Daily (D)

4. Внутриіденні дані : Годинна Hourly (H), Півгодинна Semihourly, 15-хвилинна Quarterly, 5-хвилинна

Типи графіків в технічному аналізі CHARTS:

a)         Line – лінійний

b) Bar – для кожного періоду угруповання визначаються чотири ціни:

c) CandleStick (японські свічі) – якщо ціна відкриття нижче ціни закриття, тіло свічі біле . Якщо ціна відкриття вище ціни закриття – свіча темна

Рис.1.10 – Представлення графіків у часі у вигляді багатомірних «японських свічок»

Лінія, що ціна не може пробити нагору, називається лінією опору (Resis-tance – res), а лінія, що ціна не може пробити вниз, називається лінією підтримки (Support – sup). Ці лінії малюються або по кінцях Bar або за цінами відкриття ( Open ) , закриття (Close). Вони дають можливість покупки-продажу, попереджають події, дозволяють розпізнавати ситуацію на ринку.

Канал, що утворюється в результаті проведення рівнобіжних ліній (sup, res), є оптимальним діапазоном торговельних змін. Напрямок каналу вниз або нагору визначає тенденцію ринку (Trend). При висхідній тенденції тренд підвищується, при спадної – знижується .

Характеристика – Розворотних фігур (Reversal Patterns):

Ліве Голова Праве  Лінія плече  плече шиї

Ліве  Голова  Праве Лінія

плече  плече  шиї

Рис.1.12 Характеристики графіка цін «Head & Shoulders - голови-плечі»

Пробій ціною лінії «шиї» є сигналом початку сильного руху ринку проти попередньої тенденції. Звичайно ціни проходять відстань від крапки пробою не менш відстані від вершини «голови» до лінії «шиї», відміреного по вертикалі.

Математичний метод технічного аналізу заснований на технічних індікаторах - математичних функціях побудованих на основі ціни або обсягів.

Індикатори можна розділити на дві групи:

-   індікатори тенденцій (підтверджують тенденції);

-   осцилятори (підказують розвороти трендів).

Індикатори тенденцій розподіляються неа наступні типи:

а) Ковзні середні (Moving Average)

Ковзні середні є інструментами технічного аналізу, що згладжують коливання досліджуваної величини шляхом усереднення по деякому історичному періоду. Служать для виявлення трендів. Недоліком ковзних середніх є запізнювання усереднених значень стосовно курсу досліджуваної величини. Ковзні середні розрізняються методом усереднення .

б) Прості ковзні середні - Movings ( Simple Moving Average )

Розраховується шляхом підсумовування цін закриття за визначене число одиничних періодів (барів або свіч) . Р_i - ціни закриття барів або свіч

МА_n = (Р₁ + Р₂ + Р₃ +…+Р_n )/n

де n - часовий період розрахунку ковзної середньої .

Ця ковзна середня називається простою і використовується найчастіше. Вона має інертність. Звичайно використовують дві ковзних середніх:

МА₉ = 9 МА₁₄ = 14, де 9 і 14 – часовий період.

Точка перетинання двох ковзних середніх - Moving МА₉ і МА₁₄ є сигналом зміни тенденції. Недолік – це систематичне запізнювання сигналу. Достоїнство – легко визначити напрямок тренда, також можна використовувати ковзні середні з різним періодом осереднення їх лінії підтримки й опору.

Якщо ми застосовуємо три тренди, ми вибираємо потрійний Moving ( МА₄, МА₁₃ і МА₃₄ з дискретністю осереднення 4– 13 – 34 часових періода) – рис.1.15

Рис.1.15. - Ковзні середні з інтервалом осереднення (4-13-34) часових точок вимірювання цін

в) Зважені Movings (Weighted Moving Average)

Р₁, Р₂, Р₃

 

г) Експонентні Movings (Exponential Moving Average)

Р₁, Р₂, Р₃

Ближче усіх відбивають ціни, але погано працюють у консолідації.

Осцилятори розподіляються на наступні типи - основним сигналом в осциляторах є дивергенція. Дивергенція - це ситуація, коли напрямок руху ціни і технічних індикаторів не збігається. Дивергенція вважається сильною ознакою розвороту тренда. Розрізняють дивергенцію «бичу» і «ведмежу». а) Осциллятор (Price Oscillator - OSC)

Один з найпоширеніших методів технічного аналізу. Обчислюють прості ковзні середні з довгим (Man) і коротким (Mam) періодами усереднення, щоб виявити закономірні коливання за допомогою усереднення з коротким періодом, на тлі більш довгострокових тенденцій. Свідчить про доцільність перепродажу, коли середнє з коротким періодом(MAm) менше середнього з довгим періодом(Man), і навпаки.

Дає сигнал до покупки, коли величина показника OSC перевищує установлений відсоток S від довгоперіодичного середнього, і сигнал до продажу при негативному OSC.

б) Перетинання середніх (Moving Average Convergence - Divegence MACD). Аналогічний OSC.

MACD визначається на основі двох експоненціальна згладжених ковзних середніх, котрі представляються трьома лініями. Перша лінія відбиває різницю між 12-периодной експонентної ковзної середньої і 26-периодной експонентної ковзної середньої. Друга лінія (називана сигнальною лінією) є приблизним експонентним еквівалентом 9-периодной ковзної середньої першої лінії. MACD звичайно відображається як лінія осцилятора або як гистограмма.

Третя лінія є різницю між першою і другою лінією ( представляється на графіку у виді гистограммы ) .

Лінія1 = EMA₁₂ - EMA₂₆

Лінія2 =EMA_{9(EMA12-EMA26)}

Лінія3 = Лінія 1 – Лінія 2 - гистограмма

Перетинання Лінії1 і Лінії2 є сигналом на покупку або продаж. Дуже добре відбиває картину дивергенції. Стандартні періоди середніх ковзних використовуються 12 і 26, сигнальна лінія має період 9.

в) Індекс відносної величини цін (Relative Strength Index - RSI)

Метод RSI відокремлює рух цін нагору від руху цін униз, по окремості усереднює їх за допомогою середнього по періоду n, і розраховує, який відсоток від повного руху складає рух нагору. Сигналізує про прагнення ринку до зміни тренда при великих (близьких до 100%) або малих (близьких до 0%) величинах RSI.

РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ