Конкурентоспроможність морозива різних товаровиробників

2.2.3 Конкурентоспроможність морозива різних товаровиробників

Для забезпечення об¢єктивності та оперативності оцінки якості морозива, кожного з представлених зразків необхідно формалізувати критерії якості, тобто, представити їх у вигляді масиву цифрових даних. Метод кваліметричної оцінки дозволяє отримати показники якості продукту у вигляді деякої цифрової величини.

Інтегральний показник якості зручно використовувати для оцінки економічної ефективності технологій, оптимізації асортименту, економічного прогнозування. Розширений показник необхідний для аналізу діючих та проектування нових рецептурних композицій, оцінка впливання різних факторів технологічного процесу та якість готового продукту.

Але експериментальне вимірювання величини звичайно здійснюється в натуральних одиницях (міліметри, кілограми, проценти) і в такому вигляді вони не можуть складати одну величину. Тому показники якості переводять в безрозмірний вигляд з використанням різних математичних виразів.

Показник якості морозива переводили у безрозмірний вигляд, застосовуючи наступну формулу:

Р_і = Р_і – Р_{і бр} / Р_{і ет} – Р_{і бр} (4,1), де

Р_і – і-й показник якості в безрозмірному вигляді (відносний показник);

Р_{і бр} – бракувальне (найгірше допустиме) значення і-го показника;

Р_{і ет} – еталонне (найкраще можливе) значення і-го показника.

Якщо скласти отримані таким чином безрозмірні показники, то сумарний показник не буде адекватно виражати якість продукту, так як при складанні не враховується значність кожного показника. Тому, перед складанням, кожний безрозмірний показник якості помножується на відповідний коефіцієнт вагомості.

Для отримання інтегрального показника якості застосовується наступна формула:

_n

Q = S a_i P_i , де

^{i – 1}

а_і – коефіцієнт вагомості і-го показника;

Р_і – відносний показник якості;

n – число оцінюваних показників.

Коефіцієнт вагомості досліджуваних показників якості визначається аналітичним методом.

Таким чином метод кваліметричної оцінки містить ряд послідовних етапів: формування еталонної множини показників, визначення коефіцієнтів вагомості, еталонних і бракувальних значень показників якості, підбір методик для оцінки якості, підбір методик для оцінки якості кожного показника. Застосування даного методу дозволяє визначити комплексний показник якості, провести об¢єктивну оцінку досліджуваних об¢єктів [57].

Дослідження конкурентоспроможності товарів передбачає комплексне вивчення характеристик об’єкта. Результати такого дослідження доцільно відобразити у вигляді “дерева властивостей” на рис.2.1

ФУНКЦ І ОНАЛЬН І СТЬ

Упаковки

Рис. 2.1 Дерево властивостей морозива

Для визначення показників якості було взято морозиво вершкове різних товаровиробників. В розрахунковій таблиці кваліметричної оцінки якості вони розташовані наступним чином:

зразок №1 – “Київський холодокомбінат №2”;

зразок №2 – Житомирський холодокомбінат “Рудь”;

зразок №3 – ВАТ „Ласунка”;

зразок №4 - ЗАТ „Геркулес”.

Таблиця 2.12

Комплексна оцінка якості вершкового морозива різних товаровиробників

Як видно з наведених в таблиці 2.11 найкращий інтегральний показник якості має морозиво вершкове виробництва ВАТ “Київський холодокомбінат №2”. Його інтегральний показник якості дорівнює 0,80, а найгірший показник має морозиво виробництва ВАТ „Ласунка” і складає – 0,58.

Розраховані інтегральні показники корелюють з даними в наведеній таблиці.2.13.

Таблиця 2.13

Інтегральний показник відносної конкурентоспроможності морозива вершкове.

К №2 = 1,00; К №3 = 1,03; К №4 = 1,15.

Спираючись на результати досліджень, можна сказати, що морозиво вершкове ВАТ „Київський холодокомбінат №2” є конкурентоспроможним.

Таким чином, конкурентоспроможність охоплює, з однієї сторони, суто якісні характеристики товару, а з іншої – всі значні та досить вагомі для споживача умови придбання та використання товару.

РОЗДІЛ 3. Формування асортименту морозива на ВАТ „Київський холодокомбінат №2”

3.1.Методичні підходи до формування асортименту

Забезпечення необхідного рівня обслуговування оптових покупців та росту основних економічних показників діяльності торгівельного підприємства в значній мірі залежить від раціонального формування асортименту товарів. Під формуванням асортименту слід розуміти процес підбору та встановлення номенклатури товарів, яка відповідає попиту споживачів та забезпечує високий прибуток торговому підприємству. Створення оптимального асортименту товарів в комерційних структурах є одним з важливих умов безперебійного постачання в роздрібні торгівельні мережі. В зв’язку з цим формування раціонального асортименту товарів представляє собою важливу функцію комерційних служб оптових підприємств.

Асортимент товарів – це сукупність їх видів, різновидів та сортів, об’єднаних по визначеному признаку [33]

Формування асортименту здійснюється постійно у всіх ланках товаропросування – від виробника до споживача. У кожній з них асортимент товарів різний. Основою формування асортименту у всіх ланках товаропросування є торговий асортимент роздрібних торговельних підприємств.

Необхідною умовою безперебійного постачання роздрібної торговельної мережі товарами в потрібному для неї асортименті є створення оптимального асортименту товарів на оптових підприємствах. Тому правильне, науково обґрунтоване формування асортименту являє собою одну з найважливіших функцій комерційних служб оптових підприємств [19].

Розрізняють виробничий та торговельний асортимент товарів.

Перетворення виробничого асортименту в торговельний починається на підприємствах оптової торгівлі, які організовують закупівлю і доставку основної маси товарів складного асортименту. На підприємствах оптової торгівлі здійснюється перетворення виробничого асортименту в торговельний за основними групами товарів, які закуповуються безпосередньо у виробників.

Загальні напрями у формуванні асортименту товарів торговельними організаціями і підприємствами як оптової, так і роздрібної торгівлі визначаються їх асортиментною політикою.

Асортиментна політика – це комплекс заходів щодо управління асортиментом товарів. Вона відображає вимоги і форми розподілу праці між учасниками товаропросування і має на меті розробити принципи підбору товарів з врахуванням специфіки роботи окремих підприємств і організацій. Вона включає загальні напрями формування асортименту на підприємстві.

Кінцевою метою асортиментної політики є отримання прибутку та забезпечення високої ефективності роботи торговельних підприємств, які досягаються за рахунок максимально можливої відповідності обсягів і структури виробництва товарів народного споживання купівельному попиті населення [29].

У даному випадку ВАТ „Київський холодокомбінат №2” є виробничим підприємством, яке займається виробництвом морозива.

Під виробничим асортиментом розуміють номенклатуру товарів, які випускаються промисловими та продовольчими підприємствами, а також іншими виробниками. Як, правило, підприємства, які виготовляють товари, випускають вузький асортимент товарів, що дозволяє їм вводити передову технологію виробництва, удосконалювати асортимент товарів, які реалізуються, покращувати їх якість.

Важливим принципом формування асортименту товарів є забезпечення його належного характеру попиту населення, яке обслуговується оптовим підприємством. Воно повинно вказувати на комплексне задоволення попиту споживачів в рамках вибраного сегменту ринку. В зв’язку з цим асортимент товарів, який пропонує оптове підприємство, повинен володіти повною різновидністю товарів по кожному найменуванню [32].

Одним із важливих принципів раціонального формування асортименту товарів на підприємстві оптової торгівлі є забезпечення умов його рентабельної діяльності, що особливо важливо в умовах ринкової економіки.

Документом, що сприяє правильному формуванню асортименту товарів на конкретних оптових підприємствах, є асортиментний перелік товарів.

Асортиментний перелік рекомендується розробляти на цілий рік. При необхідності на протязі року до них можна вносити відповідні зміни. Розробка асортиментного переліку включає три етапи.

На першому етапі визначається перелік асортиментних позицій. При цьому враховується номенклатура товарів, які пройшли через оптові підприємства в звітному році, і номенклатуру товарів, які вказані в специфікаціях до договорів на поставку товарів в наступному році.

На другому етапі розраховується число різновидів кожного товару по основному признаку, тобто визначається їх кількість по кожній позиції товарів, які поступили за рік.

На третьому етапі визначається кількість різновидів кожного товару для асортименту, який не знижується, та яке включає в себе таку їх кількість, яка постійно повинна бути в запасі.

За допомогою асортиментного переліку комерційна служба оптового підприємства може здійснювати систематичний контроль за стабільністю асортименту товарів на складах.

 Для поліпшення роботи на підприємствах оптової торгівлі та не тільки спеціалістами широкого профілю було винайдено категорійний менеджмент [3].

Категорійний менеджмент – поняття складне. Але вводити його потрібно поступово. В цьому випадку не потрібно поспішати заволодіти всім асортиментом. Категорійний менеджмент припускає об’єднання закупки та продажу товару в єдину операцію, яку доручають одному відділу.

Категорійний менеджер займається закупкою товару, організацією її доставки та зберігання, викладання на прилавках магазину. Асортимент магазину в цьому випадку ділиться не на товарні групи, а на категорії. В одну

категорію об’єднують товари, які споживач купує одночасно. Причому кожний магазин самостійно визначає для себе категорії, проаналізувавши „споживчу корзину” більшості своїх клієнтів.

Частіше всього категорійний менеджмент вводиться в торгових мережах, але досвід роботи на ринку торгівлі показує: такий вид менеджменту необхідний в різному висококонкурентному середовищі.

Категорійний менеджмент – винахід початку 90-х років, зроблене в процесі пошуку виходу із кризи традиційно побудованих концепцій роздрібної торгівлі. До введення категорійного менеджменту в практику функції закупки та продажу були організаційно розділені. Закупки повинні здійснюватись по можливо низькій ціні і з високими споживчими характеристиками, а в процесі продажу слід реалізувати максимальні об’єми даного товару. Розділення функцій закупки та продажу до класичного функціонального конфлікту: у кожного підрозділу є власні цілі, вони не завжди стикуються і, головне, ніхто не відповідає за весь процес. В магазині з’являється велика кількість товарів з низькою оборотністю, не відповідних формату магазину, допускаються помилки мерчандайзинга. Найкращий варіант – поєднання тих та інших функцій в одній посаді. Тоді забезпечується ріст реалізації якщо не в торгових націнках, то в об’ємах збуту. Категорійний менеджмент, таким чином, пропонує об’єднання функцій закупки та продажу та відповідно розширення конфлікту. Категорійний менеджмент – такий процес управління торгівельним підприємством, коли кожна категорія товару розглядається як окремий бізнес-одиниця, при роботі з якою просліджуються цілі максимального задоволення потреб споживача та підвищення ефективності співробітництва між виробником і роздрібним продавцем (тут також присутнім є елемент взаємодії з виробниками на предмет оптимізації їх програми випуску продукції) [2].

Широке впровадження категорійного менеджменту означає, що асортимент продукції компанії розбивається на логічні категорії, за які відповідає одна команда з перехресними функціями, яка забезпечує оптимізацію чистого прибутку по даній категорії.

Головною проблемою впровадження категорійного менеджменту є пошук відповідного співробітника: категорійному менеджменту ще не навчають. Тому спеціаліста приходиться навчати самостійно, краще всього – із розумного менеджера по закупкам.

Якщо постаратися впровадити категорійний менеджмент, то автоматично можна підвищити відповідальність кожного співробітника за довірений йому товар. Відповідно, всі будуть зацікавлені у збільшенні продаж. При втратах – завжди можна знайти винуватого. Перевага категорійного менеджменту в тому, що один співробітник повністю відповідає за прибуток продаж відповідної категорії товарів. В цьому випадку менеджер працює більш ефективніше (він зацікавлений купити товар дешевше, доставити його з найменшими затратами, розкласти в торгівельному залі якнайкраще і т.д.), у відповідності від традиційної схеми управління асортиментом, при якій відділи закупок та продаж організаційно розділені, а співробітники відповідають лише за свою „ланку” і дуже часто конфліктують між собою. Знайти винуватого при втратах в такій схемі дуже важко: ніхто не відповідає за кінцевий результат. Тим більше, що в останній час власники магазинів занепокоєні новою проблемою: все частіше є випадки змови менеджерів по закупкам з постачальниками та виробниками. Схема дуже проста: менеджер дістає своєчасно неходовий товар у благородного виробника (сума вдячності обговорюється окремо), а потім звинувачує відділ збуту магазину в поганих продажах. Категорійний менеджмент дозволяє вирішити цю проблему. Крім цього, категорійний менеджер глибоко вникає в організацію продажу конкретного товару і може аргументовано відстоювати інтереси магазину в діалозі з мерчандайзером, що в останній час також становиться все більш актуальним [31].

 Його діяльність об’єднує в себе функції закупки, маркетингу, логістики, продажу. Він повинен встановити ланцюг між виробником та споживачем. Стає очевидним, що функції категорійного менеджера починають розглядатися з двох сторін: виробника та роздрібного продавця.[1]

Категорійний менеджмент повинен розглядатися як спроба оптимізувати весь ланцюг поставки від постачальника до споживача. Для здійснення цієї цілі категорійний менеджер – покупець, торгівець і спеціаліст по логістиці. Всі інші бізнес-функції можуть здійснюватись службовим персоналом. Але часто зустрічається думка, що категорійний менеджмент – це прерогатива роздрібної торгівлі. Новітні західні винаходи показують: введення категорійного менеджменту також важливо і для виробника.

Для виробника категорійний менеджмент являється доповненням до бренд- або продакт- (product) менеджменту, враховуючи взаємний вплив товарів та виділяють достатню увагу питанням логістики.

Мета введення виробником категорійного менеджменту – досягнення максимальної ефективності в процесі взаємодії всіх бізнес-функцій, аналізуючи потік товару між виробником і роздрібним продавцем.

У категорійного менеджера в процесі його діяльності виникає ряд перешкод, яких йому необхідно перебороти. Перші проблеми з’являються в процесі взаємодії з виробниками (постачальниками), тому що задачі виробника і постачальника відрізняються. Виникає ряд питань пов’язаних з асортиментом, ціною, доставкою, замовленнями [11].

Відношення між виробником та постачальником в першу чергу повинні будуватись не як покупець-продавець в чистому вигляді, а як рівноправні партнери. Метою даного партнерства повинно стати максимальне задоволення потреб споживачів та мінімізація розходів по всьому ланцюгу проходження товару від виробника до кінцевого споживача [30].

Тому не потрібно втрачати партнерські відношення з постачальниками.

Концепція категорійного менеджменту, з точки зору багатьох експертів торгівлі, є однією з основних в теорії роздрібної торгівлі.. Простіше говорячи, категорійний менеджмент – це управління асортиментом, а категорійний менеджер – управляючий асортиментом. В цьому є свої плюси введення у вітчизняний роздрібний бізнес даного направлення.

По-перше, поглиблення кооперації між постачальником і роздрібним продавцем містять великі можливості для економії засобів; по-друге, реорганізація компанії по принципам категорійного менеджменту дозволяє уникнути багатьох внутрішніх функціональних конфліктів, робить систему більш гнучкою та управляючою. Впровадженню категорійного менеджменту перешкоджають традиційні проблеми української торгівлі:

- слабкість вітчизняних торгівельних мереж;

- нестабільність постачальників;

- різнобій в організації елементів мереж (відсутність уніфікації);

- повна інформаційна „непрозорість” як виробника, так і продавця;

- відсутність обраних ресурсів навіть традиційної системи з розділеними функціями закупки та продажу [22].

Торгівельні підприємства, які вирішили ввести категорійний менеджмент, спочатку повинні провести зміни в управлінському апараті, що зв’язано з окремими затратами і, також, з відсутністю високопрофесійних кадрів.

При впровадженні категорійного менеджменту виникає багато перешкод. Але ведучі спеціалісти роздрібної торгівлі розробляють програми, які підтримують введення і розвиток категорійного менеджменту [10].

Формування асортименту товарів на підприємстві є одним з основних етапів комерційної роботи торгового персоналу і за технологією являє собою процес постійного підбору товарів за видами, фасонами, моделями, розмірами та іншими характерними ознаками. Для прибуткової діяльності оптового підприємства, він повинен відповідати вимогам максимального задоволення попиту населення з мінімально можливими витратами часу на придбання сировини для виробництва продукції [59].

Стратегія формування асортименту товарів залежить від маркетингових рішень, які приймаються керівництвом оптового підприємства на стадії планування його діяльності.

Робота щодо формування асортименту товарів повинна вестись безперервно з дотриманням певних принципів, згідно з якими здійснюється розподіл товарів на підприємства роздрібної торгівлі. Такими принципами є:

 - забезпечення відповідності товарного асортименту характеру і особливостям попиту населення з метою найбільш повного його задоволення;

 - забезпечення постійної наявності у продажу стійкого товарного асортименту відповідно до попиту населення;

 - максимальне наближення до покупців товарів повсякденного попиту і простого асортименту та наявність продукції на складі.;

 - економічна ефективність роботи підприємства.

Під час формування асортименту товарів необхідно забезпечити правильне поєднання товарів різної вартості, постійного і періодичного характеру споживання, різного діапазону цін.

Під час формування асортименту враховуються зміни у попиті населення, виходячи з наявних можливостей організації торговельної діяльності на підприємстві [62].

Головним принципом формування товарного асортименту на підприємстві оптової торгівлі є забезпечення його стійкості, що особливо важливо, коли мова йде про товари повсякденного попиту. Стійкий асортимент дозволяє забезпечити безперебійний товарообіг роздрібних торгівельних підприємств, які являються основними оптовими покупцями.

Похожие работы

Організація і проведення науково-технічної експертизи

Скачать

52327

10

0

... -технічних та інноваційних проектів; ü   інші об'єкти наукової і науково-технічної діяльності, щодо яких виникає потреба у проведенні експертизи, отриманні науково обгрунтованих експертних висновків. 2. Організація і проведення науково-технічної експертизи   2.1 Види і форми науково-технічної експертизи Наукова і науково-технічна експертиза проводиться у формі державної, громадської ...

Розробка технології нових видів загартованого морозива

Скачать

159360

27

16

... дозволили з’ясувати та обґрунтувати деякі технологічні параметри виробництва морозива з використанням нової стабілізаційної системи. Визначені показники покладені в основу технологічної схеми виробництва та рецептурного складу морозива. 2.3.2 Розробка нормативної документації на загартоване морозиво Проведенні дослідження дозволили розробити рецептуру та обґрунтувати деякі технологічні ...

Особливості експертизи кисломолочних сирів, порядок та правила перепуску їх через митний кордон України (за матеріалами магазину "Вибір" м. Рівне)

Скачать

157878

22

6

... оформлення – 5,05 грн. за 1 долар США, 6,874565 за 1 євро.  3.2 Порядок митного оформлення кисломолочного сиру   Порядок митного оформлення визначається розділом 3 Митного кодексу України. Усі товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України підлягають обов'язковому митному. Метою здійснення митного оформлення є: -           забезпечення митного контролю, який здійснює ...

Аналіз економічних показників діяльності підприємства ТОВ "Скандинавія"

Скачать

97024

30

9

... ніж у конкурентів; - по-третє, завжди висока якість продукції, так як всі робочі цехи висококваліфіковані рибообробники. маркетинговий рибний продукція рентабельність виробництво 2. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА «ТОВ «СКАНДИНВІЯ»   2.1 Показники виконання плану виробничої програми та їх аналіз   Таблиця 2.1 - Аналіз обсягу реалізованої продукції за 2009 рік, грн ...