СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

План:

1. Аналіз виробничого потенціалу зернового господарства області

2. Фактори формування експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області

3. Регіональні особливості торгівельно-експортних операцій із зерном

Висновки

Література


1. Аналіз виробничого потенціалу зернового господарства області

Загальний економічний потенціал Херсонської області доцільно розглядати в таких аспектах:

Людський потенціал. У Херсонській області поступово зменшується кількість постійного населення. Це пояснюється зменшенням кількості народжених: у 1990 р. на 1000 осіб народжувалось 14,3 (по Україні – 12,7), у 1995 р. – 10,8 (відповідно – 9,6) і у 2000 р. – 8,3 (7,8). Це характерно як для міських поселень, так і для сільських.

За основними віковими категоріями постійне населення розподілялось таким чином: у молодшому за працездатний 20,2%, у працездатному віці – 58,7%, старшому за працездатний вік – 21,15%.

Розселення. В області 18 районів. Тут нараховується 9 міст, три з яких державного; республіканського та обласного значення. Нараховується 30 селищ міського типу та 660 сільських населених пунктів.

Система міського розселення області формується у пониззі Каховського водосховища – Нова Каховка, Каховка, Берислав. Інші великі міста – Генічеськ, Скадовськ.

Сільське розселення розріджене, густота населення у сільській місцевості близько 170 осіб на 1 км2.

Трудовий потенціал. У Херсонській області трудові ресурси (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) у 2000 р. нараховували 720,6 тис. осіб. В їх складі 94,8% – працездатне населення у працездатному віці, 5,1% – зайняті особи старшого віку, 0,1% – зайняті підлітки. Питома вага трудових ресурсів області у загальній чисельності населення складала 59,4 відсотків. Для області є характерним постійне зменшення трудових ресурсів.

Отже, стан трудоресурсного потенціалу області має чітко виражений регресивний характер. Він не відповідає очікуваним соціальним наслідкам реформування економічної системи.

Виробничий потенціал. Херсонська область володіє достатнім виробничим потенціалом, про що свідчить аналіз територіальної структури основних фондів по усіх формах власності за 2000 рік. Основні фонди області за всіма видами економічної діяльності по відношенню до України становили 2,1%.

Фонди сільського господарства, мисливства та лісового господарства, включаючи худобу, відповідно 4,5, рибного господарства – 4,4; промисловості – 1,6; виробництва електроенергії, газу та води – 2,5; будівництва – 2,0; оптової і роздрібної торгівлі – 4,0; готелів та ресторанів – 2,0; транспорту і зв’язку – 1,4 органів фінансової діяльності – 0,9; державного управління – 4,5; освіти – 2,0 охорони здоров’я та соціальної допомоги – 2,7; органів, які виконують колективні, громадські та особисті послуги – 2,7%. Фонди сільського господарства у галузевій структурі становлять 25,5% від усіх фондів області, промисловості – 26,7%.

Якісна характеристика основних фондів на підприємствах усіх форм власності свідчить, що вони в основному морально застарілі, а ступінь їх зносу складає біля 45%, що суттєво стримує розвиток економіки і негативно впливає на соціальну сферу.

Територія Херсонської області знаходиться в південній частині України в межах двох зон: степової посушливої і сухостепової.

У залежності від природнокліматичних і ґрунтових особливостей територія розділена на сім природно-сільськогосподарських районів: Бериславський, Нижньосірогозький, Білозерський, Цюрупинський, Скадовський, Чаплинський, Генічеський. Поверхня основної частини території рівнинна з невеликою кількістю спадів, а прилегла до Дніпра – хвиляста з невеликими схилами. Ґрунтовий покрив складається в основному з чорнозему південного та темно-каштанових ґрунтів із вмістом гумусу – 2,7 – 4,2% [6].

Клімат області континентальний, жаркий, посушливий. Середньорічна температура повітря +9,0 – 10,5оС. Середня температура липня +22,8 – 23,8оС, січня – від –2,2 до –4,3оС. Абсолютний максимум температур, що спостерігались – 37 – 40оС, абсолютний мінімум – 29 – 33оС.

Вегетаційний період складає 210-245 днів, а безморозний, від останнього заморозку весною до першого восени, від 165 до 220 днів.

Річна кількість опадів коливається в межах 350-470 мм зі зміною по роках від 140-160 до 600-660 мм. Найбільш дощовий місяць – липень (35-60 мм), найбільш сухий – березень (20-29 мм). Основна кількість опадів (60-70 %) припадає на теплий період року, здебільшого у вигляді злив, котрі, як правило, супроводжуються грозою, шквальним вітром, а іноді і градом. Характерні довгі бездощові періоди протягом 50-60 днів і більше (100-110). Сніговий покрив не високий і не стійкий.

Суховії спостерігаються кожен рік. На основній частині території області відносна вологість повітря на протязі 40-60 днів, частіше всього вдень, знижується до 30 % і менше.

Сильний вітер – 14-20 м/с, а інколи й 35-40 м/с спричинює збитки сільськогосподарському виробництву і призводить до вітрової ерозії ґрунту – пилові бурі. Центр одного з двох осередків на Україні знаходиться в Херсонській області.

Загалом природнокліматичні особливості регіону сприятливі для виробництва таких сільськогосподарських культур, як зернові, технічні, баштанні та інші. Добра забезпеченість теплом дає змогу вирощувати ряд теплолюбних культур як рис, рицина, бавовник та інші. Після жнив зернових і ранніх ярих до перших осінніх заморозків накопичується 1500-2000оС позитивних температур, що дозволяє в зрошуємій зоні зрошення широко впроваджувати повторні посіви зернових і кормових культур.

Всього на Херсонщині 2846,1 тис. га землі, в тому числі під сільськогосподарськими угіддями – 1965,5 тис. га, з них ріллі – 1770,8 тис. га. Розораність складає 90,1 %. В області 437,1 тис. га землі переводиться у природні кормові угіддя і заліснення у зв’язку з:

1) еродовані схили, 3о і більше – 12,6 тис. га;

2) малопродуктивні землі – 218,2 тис. га;

3) водоохоронна зона – 48,6 тис. га;

4) засолені – 70,8 тис. га;

5) інші – 87,0 тис. га. Це складає 24,3 % до землі в обробітку.

Перший етап кардинальних змін в АПК, започаткований Указом Президента України від 3 грудня 1999 року „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”, в Херсонській області практично завершено. В результаті проведеної роботи було створено 411 нових агроформувань на базі 222 КСП, що підлягали реформування, у т.ч. 251 господарське товариство, 76 приватних підприємств, 64 сільгоспкооперативів. Особливість нових сільськогосподарських формувань полягає в тому, що вони функціонують на основі приватної власності на землю і майно при колективній формі організації праці, являються правонаступниками реформованих КСП, застосовують оренду земельних і майнових паїв.

Площа сільськогосподарських угідь одноосібних господарств населення складає 363,0 тис. га (19 %) від загальної площі в області. Це сприяє збільшенню виробництва продукції без значних додаткових капіталовкладень та посиленню соціальної захищеності селян, у тому числі й від тимчасового безробіття.

Замінюються селянські (фермерські) господарства: усього в аграрній сфері Херсонщини функціонує 3124 таких господарств із загальною площею сільгоспугідь 176,7 тис. га. Площі землекористування фермерів значно розширюються за рахунок оренди земельних паїв.

Станом на 25 червня 2003 року в області визначено 159,7 тис. власників майнових паїв, видано 143,96 тис. свідоцтв на право власності на майновий пай, що становить 90,1% від загальної кількості власників. У середньому по області розмір майнового паю становить 4970 грн.

Останніми роками намітилася загальна тенденція до стабілізації аграрного виробництва, поступового подолання збитковості та підвищення дохідності сільськогосподарських підприємств, посилення виливу застосування економічних методів забезпечення реалізації основних положень аграрної реформи шляхом розробки теоретично і методологічно обґрунтованих проектів та рекомендацій освоєння ринкових відносин. Так, у 2000 році аграрне виробництво вперше за останні сім років знову стало прибутковим. У 2001 році виробництво валової продукції сільського господарства зросло порівняно з попереднім роком на 17,6 %, рівень рентабельності – 4 % проти 1,1 %.

Загальний обсяг виробництва продукції сільського господарства за минулі роки (не враховуючи неврожайний 2003 рік) збільшився на 23,5 %, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності – на 33 %.

Агропромисловий комплекс відіграє провідну роль у господарстві Херсонської області і складається з сировинної переробки та обслуговуючої ланки.

Сільське господарство є основною сферою агропромислового комплексу. Воно спеціалізується на молочно-м’ясному тваринництві та рослинництві зерново-олійного напрямку у поєднанні з баштанництвом, виноградарством, садівництвом. Головна зернова культура – озима пшениця, площа якої сягає 560 тис. га. Від рівня її врожаю залежить валовий збір зерна. Вирощують також кукурудзу, ячмінь, зернобобові, рис, просо. Основна технічна культура – соняшник. Серед овочевих найбільших значень мають помідори, перець солодкий, баклажани.

Виробництво зерна – діяльність сільськогосподарських товаровиробників, що пов’язана з вирощуванням зерна, забезпеченням внутрішніх потреб області у насіннєвому матеріалі, зерні для продовольчих, фуражних та технічних цілей, поліпшенням його якості, створенням експортного потенціалу ринку зерна, а також гарантуванням продовольчої безпеки за рахунок розвитку власного зернового господарства.

Зернове господарство є основою всього сільськогосподарського виробництва області. Від ефективності його ведення багато в чому залежить загальна прибутковість аграрного сектора економіки регіону. Проте стабільного поліпшення справ у виробництві зерна ще не досягнуто. Тому одним із найважливіших завдань агропромислового комплексу області на даний час є збільшення виробництва зерна та підвищення його якості. Оскільки, зерно є основним джерелом грошових надходжень господарств, визначає їх стан і безпосередньо впливає на добробут населення, то дослідимо реальний стан розвитку галузі.

У структурі валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств зернові культури посідають гідне перше місце. Середня питома вага групи складає 30 %, що підтверджує таблиця 1. Це засвідчує провідне значення зерновиробництва.

Таблиця 1

Структура валової продукції сільського господарства у всіх категоріях господарств Херсонської області (у порівнянних цінах 2000 року, млн. грн.)

2001 р. % 2002 р. % 2003 р. % 2004 р. % 2005 р. %

Валова продукція – всього,

у тому числі:

2284,8 100,0 2071,8 100,0 1613,4 100,0 2269,8 100,0 2191,5 100
Продукція рослинництва, з неї 1640,0 71,8 1339,9 64,7 980,5 60,8 1701,5 75,0 1643,6 75,0
зернові культури 932,4 40,8 658,4 31,8 176,0 10,9 818,1 36,0 668,5 30,5
технічні культури 84,2 3,7 82,5 4,0 131,5 8,2 209,9 9,2 267,3 12,1
картопля і овоче-баштанні культури 498,8 21,8 489,9 23,6 516,6 32,0 508,0 22,4 551,8 25,1
кормові культури 36,9 1,6 37,9 1,8 44,4 2,8 46,6 2,1 37,7 1,7
плодоягідні культури 96,8 4,2 84,0 4,1 150,4 9,3 98,2 4,3 120,9 5,5
інша продукція рослинництва -9,1 -0,3 -12,8 -0,6 -38,4 -2,4 20,7 0,9 2,6 0,1

З таблиці видно, що найбільше виробництво валової продукції сільського господарства спостерігалося у 2001 році, а у звітному дещо менше – на 93,3 млн. грн. Аналогічна ситуація склалася і з зерновими – у 2005 р. вирощено на 668,5 млн. грн., що на 263,9 млн. грн. менше рівня 2001 року.

Таблиця 2 засвідчує, що в минулому році найбільше валової продукції по зернових культурах виробили сільськогосподарські підприємства області – 394,3 млн. грн., що складає 58,9 % від загального виробництва зернових за один рік.

Херсонська область завжди була й залишається серед основних виробників та постачальників зернової продукції на ринок України. Одночасно вважається, що потенційні можливості регіону як виробника зерна, значно вищі, ніж реалізується на практиці.

Таблиця 2

Структура валової продукції сільського господарства в розрізі окремих категорій господарств Херсонської області за 2005 рік

Усі категорії господарств Державні с.-г. підприємства Недержавні с.-г. підприємства С.-г. підприємства Господарства населення (включаючи громадян-орендарів)
тис. грн % тис. грн % тис. грн % тис. грн % тис. грн %
Продукція с/г 2274952 100 83895 100 800873 100 884768 100 1390184 100
Продукція рослинництва 1643604 72,2 77686 92,6 716129 89,4 793815 89,7 849489 61,1
Зернові 668476 29,4 25131 30,0 369390 46,1 394321 44,6 273955 19,7
у т.ч. зерно 659343 29,0 24799 29,6 364363 45,5 389162 44,0 270181 19,4
Технічні культури 267280 11,7 13463 16,0 177742 22,2 191205 21,6 76084 5,5
Картопля 551816 24,3 6204 7,4 135897 17,0 142101 16,1 409715 29,5
Кормові 37698 1,7 1586 1,9 9953 1,2 11539 1,3 26159 1,9
Продукція тваринництва 631348 27,8 6234 7,4 55157 6,9 61391 6,9 457728 32,9

На сьогоднішній день практично всі придатні для вирощування сільськогосподарських культур землі вже використовуються. Отже, збільшення валових зборів зерна можливе виключно за рахунок підвищення урожайності. Основний резерв для збільшення валових зборів – підвищення урожайності зернових. Прості підрахунки показують, що за умови підвищення врожайності основної зернової культури ринку – озимої пшениці – до рівня країн Західної Європи (50 ц/га) потенційний обсяг її виробництва при посівах на рівні 2005 року (293,31 тис. га) може становити 1,5 млн. т, що в два рази перевищує фактичний рівень.

Таблиця 3

Посівна площа зернових та зернобобових, включаючи кукурудзу на зерно у всіх категоріях господарств Херсонської області, тис. га

Роки Площа Роки Площа Роки Площа
1991 794,1 1996 714,0 2001 849,1
1992 789,5 1997 977,0 2002 840,8
1993 802,3 1998 759,0 2003 584,7
1994 755,3 1999 711,8 2004 743,6
1995 757,0 2000 712,7 2005 714,2

Таблиця 4

Площа, з якої зібрано урожай основних сільськогосподарських культур у всіх категоріях господарств Херсонської області, тис. га

Роки Площа Роки Площа Роки Площа
1991 754,5 1996 620,6 2001 822,4
1992 787,3 1997 930,6 2002 705,4
1993 799,3 1998 725,8 2003 456,8
1994 713,4 1999 670,5 2004 735,8
1995 720,6 2000 677,7 2005 695,5

Як засвідчують дані таблиць 3, 4, посівні площі зернових в області з року в рік не мають значних коливань і в середньому становлять 767 тис. га посівної площі та 721 тис. га площі збирання врожаю. Середньорічний відрив у 46 тис. га між цими показниками обумовлений в основному загибеллю посівів та невчасним збиранням урожаю. Доволі часто бувають випадки, коли за браком агротехніки чи інших причин аграрії не встигають зібрати урожай [14].

За допомогою даних таблиці розглянемо посівні площі в розрізі окремих зернових культур під урожай 2005 року.

Таблиця свідчить, що й у звітному році посівна площа зернових культур не сильно відхиляється від середньорічного рівня – на 3,5 тис. га менше, а у структурі всієї посівної площі під урожай 2005 року вони займають 55,7 %. У структурі зернового клину озимі зернові займали 43,8 %, а ярі зернові – 56,2 %. Перевищення посіву ярих зернових у даному році пояснюється тим, що після вимерзання великої кількості озимих зернових у 2003 році аграрії стали більшу увагу приділяти ярим культурам. Серед озимих перше місце займає пшениця озима – 89,99 %, у групі серед ярих – ярий ячмінь, що склав 57,6 %.

Питома вага посіву зернових сільськогосподарськими підприємствами до загального обсягу посівів усіма категоріями господарств становить 80,2 %, а господарствами населення – 39,8 %.

У структурі посівних площ сільськогосподарськими підприємствами державні підприємства мають 22,3 тис. га або 4,8 %, а недержавні – 425 тис. га або 95 %.

Серед недержавних підприємств господарські товариства займають 47 %, сільськогосподарські кооперативи – 10,38 %, підсобні та інші недержавні підприємства 9,48 %, приватні підприємства – 16,54 %, а селянські (фермерські) господарства – 16,6 % посівної площі зернових культур. Причому, фермерські господарства області значно збільшують обсяги своїх посівів зернових за рахунок майнових паїв населення. Найбільшим виробником озимої пшениці є господарські товариства – 32,7 % від загальної кількості посівів [27].

При стабільних посівних площах основним напрямком розвитку зернового господарства має бути його послідовна інтенсифікація. При цьому головний акцент слід робити на впровадженню інтенсивних технологій, які синтезують досягнення науково-технічного прогресу і передовий досвід.

Одним з найбільш потужних важелів інтенсифікації зернового господарства має бути впровадження досягнень селекції і насінництва. За існуючими оцінками збільшення світового виробництва зерна протягом останніх 40 років більш як на 40 % забезпечувалося новітніми селекційними досягненнями.

За останні роки науковими установами регіону проведено майже повну сортозаміну озимої м’якої пшениці. Ці рослини характеризуються здатністю формувати високоякісне продовольче зерно при потенційній урожайності 80-100 ц/га, стійкості до вилягання та основних хвороб, мають високу морозо- та посухостійкість. При нинішніх посівних площах така урожайність забезпечила б від 2,3 до 2,9 млн. т валового збору озимої пшениці [45].

Однак, у переважній більшості господарств нові сорти, а це „Альбатрос одеський”, „Вимпел одеський”, „Одеська 162”, „Україна одеська”, використовуються неефективно, що пояснюється недостатньою технологічною забезпеченістю, відсутністю комплексного підходу у застосуванні факторів інтенсифікації. За оцінками потенціал урожайності сортів зернових культур реалізується в середньому на 30-35 %. Для порівняння: в Нідерландах цей показник сягає 70 %, країнах Скандинавії – 50–60 % [16].

Накопичення проблем, що спостерігаються останнім часом у зерновій галузі, пояснюється наслідками переважно екстенсивного характеру розвитку землеробства. Особливо тривожним є той факт, що сучасне використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування, як правило, порушується екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових і водних територій. Технології обробітку ґрунту, як правило, є застарілими, затратними і такими, що негативно впливають на стійкість агроландшафтів.

На території Херсонщини, як і всього Причорноморського регіону, доцільно було б застосовувати ґрунтозахисні системи обробітку грунту, що забезпечило б одержання значного первинного і вторинного економічного ефекту. Первинний економічний ефект складається з економії праці і матеріальних витрат. Показником вторинного економічного ефекту є підвищення потенційної і ефективної родючості, що знаходить своє відображення у вартості додатково одержаної продукції. Поряд з прибавкою урожаю вторинний економічний ефект включає зменшення амортизаційних відрахувань на сільськогосподарську техніку [43].

Ґрунтозахисні технології біологічного землеробства з розширеним відтворенням родючості ґрунтів порівняно з традиційними технологіями потребують у 2 рази менше палива, в 10 разів – мінеральних добрив, у 8 разів – отрутохімікатів, втричі менше часу на обробку ґрунту.

Для регіону найбільш прийнятим є застосування інтегрованих систем землеробства. Вони, з одного боку, включають важливі елементи альтернативних систем – освоєння науково обґрунтованих сівозмін, широке застосування органічних добрив, біологічних методів захисту рослин, з іншого – допускають у необхідних випадках екологобезпечне використання мінеральних добрив і пестицидів. Інтегровані системи землеробства одночасно відповідають вимогам охорони навколишнього природного середовища та ефективного ведення сільськогосподарського виробництва на основі сучасних досягнень науково технічного прогресу. У перспективі широке поширення альтернативних систем землеробства можливе із запровадженням більш сучасних їх форм, в яких будуть важливими не тимчасові економічні та екологічні вигоди, а умови, що забезпечать стійкий стратегічний розвиток сільськогосподарського виробництва, зокрема й виробництва зернових культур.

В області за останні роки спостерігається тенденція до збільшення частини озимої пшениці в структурі виробництва зерна на зрошенні. Це супроводжується значним зростанням врожайності, проте ще є резерви підвищення ефективності використання зрошуваних земель. Практично вирощування при поливі дає можливість збільшити врожайність озимої пшениці на 30-50 %. Для підвищення економічної ефективності використання зрошувальних земель необхідне раціональне використання мінеральних добрив, впровадження інтенсивних сортів, дотримання науково обґрунтованих режимів зрошення, удосконалення техніки і засобів поливу. На думку вітчизняних спеціалістів, на зрошуваних землях області доцільно довести частку зернових культур у структурі посівної площі до 40 % [44].

Оскільки Херсонщина – зона ризикованого землеробства, без ефективного зрошення неможливо виконати її обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, які визначені галузевими програмами. В області 425,9 тис. га зрошуваних земель. Займаючи трохи більше 20 % усіх сільськогосподарських угідь, вони здатні забезпечити близько 30 % загального валового збору зерна, 95 % - овочів, 80 % - кормів і практично всю сою та цукрові буряки [19].

Розглянемо валовий збір та урожайність зернових культур у всіх категоріях господарств області.

Таблиця 5

Валовий збір у всіх категоріях господарств області у вазі після доробки, тис. т

Роки Валовий збір Роки Валовий збір Роки Валовий збір
1991 1915,3 1996 974,0 2001 2180,2
1992 2118,3 1997 2554,3 2002 1537,3
1993 2377,7 1998 1539,9 2003 404,6
1994 1756,0 1999 1381,2 2004 1935,7
1995 1771,8 2000 1166,3 2005 1539,3

Таблиця 6

Урожайність у всіх категоріях господарств області у вазі після доробки, ц/га

Роки Урожайність Роки Урожайність Роки Урожайність
1991 25,4 1996 15,7 2001 26,5
1992 26,9 1997 27,4 2002 21,8
1993 29,7 1998 21,2 2003 8,9
1994 24,6 1999 20,6 2004 26,3
1995 24,6 2000 17,2 2005 22,1

Як бачимо, за досліджуваний період (1991-2005 рр.) валовий збір зернових у всіх категоріях господарств у вазі після доробки в середньому становив 1,68 млн. т. Причому, валові збори не характеризуються сталістю, а мають вагомі коливання в залежності від природно-кліматичних умов та правильності дотримання всіх агротехнічних вимог при вирощуванні. Найвищим валовий збір зернових був у 1997 році – 2554,3 тис. т при урожайності 27,4 ц/га і рекордною кількістю посівної площі – 930,6 тис. га. Трохи меншим у 1993 році – 2377,7 тис. т з урожайністю 29,7 ц/га. Небувало низького валового збору зерна було отримано у 2003 році – 404,6 тис. т, а урожайність при цьому сягала 8,9 ц/га. Такі приголомшливі показники стали результатом дуже несприятливих природно-кліматичних умов, внаслідок яких вимерзло близько 30 % озимої пшениці та 90 % озимого ячменю. До площі озимих культур, які загинули від вимерзання, додалася площа загиблих від вимокання в мікро- та макропониженнях. Валовий збір зернових у 2005 році – 1539,3 тис. т – виявився на 421,7 тис. т менше від запланованого рівня (1961,0 тис. т).


Таблиця 7

Урожайність зернових по окремих категоріях господарств за 2005 рік, ц/га

Категорії господарств Урожайність
Усі категорії господарств 22,1
Сільськогосподарські підприємства, у т.ч. 21,8
державні підприємства 25,9
недержавні підприємства, з них: 21,6
господарські товариства 23,7
сільськогосподарські кооперативи 23,8
приватні підприємства 19,7
селянські (фермерські) господарства 17,4
Господарства населення 22,6

Найефективнішою по виробництву зернових є діяльність державних підприємств, де урожайність сягає 25,9 ц/га. У приватному секторі, хоч і виробляється переважна більшість зернових, однак тут ведеться екстенсивний спосіб вирощування, що пояснюється ще неналежним матеріально-технічним оснащенням сільгосптоваровиробників. Урожайність сягає 21,6 ц/га.

Оскільки озимі зернові становлять основу продовольчого фонду області, то дослідимо їх виробництво в розрізі окремих районів.


Таблиця 8

Зібрана площа, валовий збір та урожайність озимих зернових у вазі після доробки за 2005 рік

Райони Всі категорії господарств Сільськогосподарські підприємства
Зібрана площа, га Валовий збір у вазі після доробки, ц Урожайність з одного га зібраної площі, ц Зібрана площа, га Валовий збір у вазі після доробки, ц Урожайність з одного га зібраної площі, ц
Херсонська обл. 695507,33 15392867 22,1 413636,04 9031716 21,8
м. Нова Каховка 1503,45 43165 28,7 1476,50 42204 28,6
Дніпровський 4671,81 33596 16,2 2542,22 49995 19,7
Комсомольський 1324,42 23177 17,5 831,80 13912 16,7
Суворовський 49,2 652 13,3 40,60 512 12,6
Білозерський 55256,52 1138936 20,6 32486,20 658192 20,3
Бериславський 48461,28 966635 20,0 24099,62 433670 18,0
Великоолександрівський 44388,54 987103 22,2 24000,54 515458 21,5
Великолепетиський 35530,55 1024387 28,8 22750,55 650926 28,6
Верхньорогачинський 28604,42 619374 21,7 13352,42 275051 20,6
Високопільський 27456,98 676523 24,6 13711,58 348777 25,4
Генічеський 58851,09 1161495 19,7 48111,99 932413 19,4
Голопристанський 45900,96 880971 19,2 24117,96 451641 18,7
Горностаївський 27341,57 943448 34,5 16874,25 614217 36,4
Іванівський 25149,36 361653 14,4 11124,75 167797 15,1
Каланчацький 21384,05 457708 21,4 13190,54 277507 21,0
Каховський 43372,28 1365553 31,5 26504,43 838430 31,6
Нижньосірогоський 44003,68 735234 16,7 28727,01 439198 15,3
Нововоронцовський 33503,30 853910 25,5 22159,22 549460 24,8
Новотроїцький 55191,03 1190123 21,6 37585,80 795796 21,2
Скадовський 36303,78 811632 22,4 18106,08 379107 20,9
Цюрупинський 26796,48 438213 16,4 13234,00 206884 15,6
Чаплинський 29707,78 603037 20,3 18607,98 390569 21,0

Найбільшими виробниками озимих в області являються райони: Генічеський – 58,8 тис. га зібраної площі, Білозерський – 55,3 тис. га та Новотроїцький – 55,2 тис. га, де валові збори у вазі після доробки становили 116 тис. т, 113,9 тис. т та 119 тис. т відповідно. Найбільшої урожайності по даній групі культур було досягнуто у Горностаївському районі – 34,5 ц/га, Каховському – 31,5 ц/га, Великолепетиському – 28,8 ц/га, Новотроїцькому – 25,5 ц/га, Високопільському – 24,6 ц/га.

Ефективніше виробництво озимих у перелічених вище районах завдячує, в більшій мірі, інтенсифікації їхнього способу вирощування та збирання з використанням передових технологій [14].

Загалом, відносне подорожчання сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив і засобів захисту рослин змусили сільгоспвиробників вдаватися до екстенсифікації виробництва з мінімальним застосуванням добрив та частим недотриманням технологій обробітку землі. У підсумку знизились обсяги виробництва та значно погіршилася якість зерна.

Таблиця 9

Рентабельність виробництва в господарствах Херсонської області, %

Показники 2001 рік 2002 рік 2003 рік 2004 рік 2005 рік
Рентабельність сільського господарства по області, в т.ч.: 10,1 -0,2 3,2 9,8
рослинництва, з них: 22,2 8,8 24,7 15,7
зернові культури 24,6 2,3 6,8 9,2

Вивчаючи динаміку ефективності виробництва сільського господарства, рослинництва та тваринництва в цілому по Херсонщині, можна відмітити слідуюче:

-  збитковість сільського господарства в цілому завдячувала великій неефективності галузі тваринництва;

-  в останні роки помічаються позитивні зрушення в області становлення тваринницької галузі, проте ці зрушення дуже скромні;

-  рентабельність галузі рослинництва характеризується вагомими коливаннями, що пояснюється рядом природно-економічних факторів;

-  ефективність виробництва зернових культур також не є стійкою й залежить від погодних умов, інтенсифікації виробництва, кон’юнктури ринку та інших умов [43].

Найбільшої рентабельності по виробництву зернових у звітному році досягли Горностаївський район – 29,5 %, Каховський – 25,6 % та Новотроїцький – 27,3 %.

На даний час проблемним питанням залишається ресурсне забезпечення сільськогосподарського виробництва. Зношуваність основних засобів більше ніж у 10 разів перевищує їх оновлення.

В умовах різкого зниження технічного оснащення необхідно організувати ефективне використання паливного ресурсного потенціалу.

Необхідно прийняти ряд дійових заходів по збільшенню внесення мінеральних і органічних добрив, застосуванню засобів захисту рослин [24].

Позитивними зрушеннями є те, що на базі дослідного господарства „Асканійське” відбулася обласна науково-практична конференція „Зерно Херсонщини – 2005”. Були визначені пріоритетні напрямки виконання програми. Це, насамперед, збільшення посівних площ озимих зернових до 802 тис. га, раціональний підбір сортів та використання насіння високих репродукцій, ефективне використання зрошуваних земель, підвищення культури землеробства.

Реальний стан справ у зерновиробництві області на сьогоднішній день слідуючий: посіви зернових культур на переважній частині території добре перезимували і, в більшій мірі, вважаються задовільними. Практично на всіх посівах було проведено агротехнічні та профілактичні заходи, пов’язані з весняно-польовими роботами. Станом на 15.04.06. було виконано план по сівбі ярих зернових на 87%. Зараз ведеться активна робота по підготовці до збиральних робіт. Як завжди, в області гостро стоїть проблема з нестачею паливно-мастильних матеріалів та технікою.

У дев’ятиденний строк планується зібрати ранні зернові культури.

Херсонська область погіршила прогноз обсягів валової продукції сільського господарства в 2006 році до 1,3 %.

У поточному році програмою економічного і соціального розвитку області визначено виробити 2371,2 млн. грн. валової продукції сільського господарства. Це на 101,4 тис. грн. більше за звітний рік. Планується, що цього року в регіоні виростять 1856,4 тис. т зерна, що перевищує фактичний показник попереднього року на 317,1 тис. т.

Для успішного збору врожаю, в першу чергу, необхідно вирішити питання забезпечення технікою. На сьогодні у сільгосптоваровиробників області залишилося лише 2559 зернозбиральних комбайнів, з них 1180 одиниць – комбайни „Нива” та 670 одиниць – „Дон 1500”. Керівників господарств доведено до відома про державну підтримку у придбанні техніки – це 30 % знижка, пільгові умови кредитування.

На території області функціонують 8 агротехнічних формувань та приватних підприємств, які мають 73 одиниці високопродуктивної зернозбиральної техніки. Однак, цієї кількості комбайнів буде недостатньо і сільгосптоваровиробникам необхідно залучати їх з інших областей України. Вартість збирання одного гектара залученими комбайнами ще остаточно не визначена і коливається від 150 до 180 грн. Дотримуватися цієї ціни повинні аграрії області під час укладення угод [16].

Для проведення жнив в області господарства усіх форм власності та господарювання необхідно накопичити 16 тис. т дизельного палива, 2,7 тис. т бензину та 800 т моторних масел.

Дослідивши динаміку виробництва зерна на Херсонщині, можна відмітити, що екстенсивні шляхи виробництва конкурентноспроможного зерна на внутрішньому і зовнішньому ринках вичерпані. Виробництво зерна для внутрішнього і зовнішнього ринків повинне здійснюватись на основі стабілізації землекористування і впровадження інтенсивних технологій вирощування зернових культур. Потенціал регіону використовується далеко не на повну силу. Для забезпечення внутрішнього ринку і рентабельного експорту середня врожайність зернових повинна становити 50 ц/га. Звідси валові збори зернових в області при середніх посівних площах в 766 тис. га, реальні в межах 3,8 млн. т [14,23].

Для досягнення прогнозованих результатів необхідно здійснити ряд кардинальних заходів по підвищенню ефективності зернового виробництва. А саме: збільшення виробництва і поліпшення якості зерна, забезпечення більшої сталості зернового господарства і ефективного використання його виробничих ресурсів. Основним напрямом подальшого розвитку зернового господарства є інтенсифікація виробництва зерна на основі внесення оптимальної кількості органічних і мінеральних добрив, розширення посівів високоякісних сортів і гібридів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних та індустріальних технологій, застосування прогресивних форм організації і оплати праці з урахуванням кінцевого результату.

Виробництво зерна є складовою широкої системи маркетингу зерна, яка, якщо побудована і функціонує правильно, може стати джерелом добробуту і виробників, і всієї економіки області [15].

В ринкових умовах головною проблемою вирощування і використання зернових культур стає підвищення їх конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і, головне, на зовнішньому ринках. Досягнути цього можна за рахунок одночасного зниження собівартості зерна і суттєвого підвищення його якості. Головні шляхи вирішення цих проблем такі:

1.  Скорочення площі посіву пшениці або, принаймні, концентрація уваги на кращих землях і на попередниках, середня врожайність зерна на яких може і повинна бути не менше 50 ц/га.

2.  Зерно з цих площ посіву за вмістом білка повинно відповідати вимогам першого-третього класів (12-15 % на суху речовину). Для досягнення цього залежно від рівня природної родючості землі, мінімальні дози азотних добрив повинні становити 100-150 кг азоту (діючої речовини) на один га посіву.

3.  Усі ці площі повинні засіватись тільки сортами сильної і надсильної пшениці і стійкими до проростання зерна в колосі на останніх етапах дозрівання зерна.

4.  Повинна бути забезпечена висока ефективність меліорації.

5.  Посіви повинні бути захищені від ушкодження зерна шкідливою черепашкою.

6.  При виконанні цих агротехнічних заходів з одночасним використанням надсильних сортів пшениць вся Херсонська область може стати зоною виробництва конкурентоспроможного зерна пшениці найвищої якості [33].

зерновий господарство торгівельний експортний


Информация о работе «Стан та тенденції розвитку експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 87552
Количество таблиц: 21
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
55798
2
0

... сільських та інших товаровиробників АПК, у тому числі й зерновиробників. 3. Стратегічні аспекти використання експортного потенціалу зхернового господарства Херсонської області Сучасний зерновий ринок Херсонської області все ще перебуває на стадії становлення і не забезпечує виконання основних функцій: організації оптової й роздрібної торгівлі, формування конкурентного середовища, контролю ...

Скачать
75640
3
3

... ї діяльності з урахуванням особливостей конкретних ринків, змін ринкової кон’юнктури, стрибків у науково-технічному розвитку та загального зростання експортного потенціалу регіону. Розділ 2. Передумови та фактори становлення експортного потенціалу України 2.1 Економіко-географічне положення Економіко-географічне положення України досить вигідне для активної участі у міжнародному територі ...

Скачать
179074
29
4

... -горілчаної та пивоварної галузей промисловості, а також можливості експорту озимої пшениці, особливо її цінних сортів і пивоварного ячменю. ІІ. Рівень розвитку господарства та економічна оцінка виробництва зерна в ТОВ “Великоглибочецьке” 2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика ТОВ “Великоглибочецьке”. Товариство з обмеженою відповідальністю “Великоглибочецьке” було створене в ...

Скачать
77724
6
0

... ій місцевості дозволяє істотно здешевіти процес агропромислового виробництва. Висновок В результаті вищеописаного можна сказати що, безумовно, раціональне використовування природно – ресурсного потенціалу і своєчасне його відновлювання, використання нових, екологічних та ресурсозберігаючих технологій, підтримки виробництва державою, національної свідомості кожного громаднина, який думає і ...

0 комментариев


Наверх