Аналіз літературних джерел

2.1 Аналіз літературних джерел

Вивчення літературних джерел з теорії і методики фізичного виховання показує,що терміни потреба у сфері фізичної культури почав вживатися на початку 60-х років.

На думку М.Я. Віленського, А.П. Внукова, І.М. Каплана, В.А.Щербини формування потреби фізичного удосконалення є сьогодні актуальним і повинно бути довгостроковим позитивним результатом всієї діяльності з фіз. виховання.

М.Я Віленській, який вивчав питання формування в учнів загальноосвітніх шкіл потреби фізичного вдосконалення, вважає цей напрям принципово важливим у вирішені завдань фізичного виховання. Він вбачає мету цього виховання у досягненні суб’єктом фізичного вдосконалення , тобто такого стану, який спонукає людину в наслідок регулярних занять фізичною культурою домагатися всебічного розвитку. Основою реалізації школярами цієї мети виступає самовиховання, зрозуміле в тій позиції, що визначає ставлення людини до свого фізичного розвитку і стану здоров’я. Серед зовнішніх чинників провідне місце він відводить особистості викладача фізичного виховання, методиці викладання, змісту матеріалу, умовам і ситуаціям занять, а також впливу оточення. З внутрішніх чинників автор виділив мотиви, інтереси, ціннісні орієнтації, установки і ставлення, серед яких на перше місце поставив самооцінку. Розроблені доповнення дали змогу виділити такі етапи формування потреби:

1.  Опосередкований, коли метою проведення практичних занять є створення позитивного емоційного ставлення учня до предмета. Умовою є відмова від оціночних суджень негативного впливу. Метою фізичного виховання є формування постави, зміцнення здоров’я.

2.  Активізації можливостей учня. Практичні дії підкріплюються не лише позитивним самооцінюванням, а й інформацією про досягнутий результат.

3.  Активізації в учня власної активності та ініціативи, застосування складнішої системи фізичних вправ, а також формування розуміння занять фізичними вправами.

А.П. Внуков розглядає проблему формування у школярів потребу фізичного самовдосконалення в умовах шкіл є необхідністю єдність навчальних і поза навчальних занять фізичними вправами, сприяє соціальному та професійному встановленню особистості майбутнього вчителя, раціональній організації навчання, побуту і відпочинку школярів.

І. М. Каплан розглядає формування у школярів потреби фізичного самовдосконалення як педагогічний процес в загальноосвітніх школах, дає визначення педагогічних умов, які забезпечують формування потреби фізичного самовдосконалення, виділяє рівні її сформованості у школярів та їх соціальні типи. Поетапне формування потреби фізичного самовдосконалення, відзначає автор, поліпшується за умов цілеспрямованого формування суспільних та індивідуальних мотивів, які забезпечують поєднання особистої зацікавленості з суспільно-значущою метою діяльності; професійної фізичного виховання школярів; виявлення наявних і розвитку нових фізкультурно-спортивних інтересів; усвідомлення учнями можливостей формувати рухові здібності, які зумовлюють перехід від зовнішніх регуляторів поведінки до внутрішніх; диференційованого підходу до пізнання й обліку об'єктивних закономірностей, що комплексно впливають на фізичне самовдосконалення школярів.

Критеріями сформованості у школяра потреби фізичного самовдосконалення слід уважати такий рівень самосвідомості (мотивів, інтересів, ціннісних орієнтацій, установок), який активно спрямовує практичну діяльність на досягнення фізичного вдосконалення, ведення здорового способу життя, забезпечує виконання суспільних і професійних функцій майбутнього спеціаліста. А конкретизація критеріїв може відображати об'єктивні показники здоров'я, фізичну підготовленість, якість і обсяг спеціальних і професійних умінь, задоволення ступенем власного розвитку, рівнем інтересів тощо.

На думку В. А. Щербини, потреба — це те, в чому людина постійно зазнає нужду і привертає її увагу. Важливим компонентом потреб є інтереси, які формуються в процесі занять фізичною культурою і спортом. Найтиповішими інтересами учнів загальноосвітніх шкіл є інтерес до занять фізичними вправами; інтерес до взаємного спілкування; інтерес до перевірки фізичних можливостей у спортивних змаганнях, іспитах з фізичної підготовки.

Отже, основними показниками сформованості у школярів потреби фізичного вдосконалення є :

-  рівень знань з фізичної культури

-  усвідомленість у виконанні фізичних вправ

-  активність на заняттях з фізичного виховання

-  регулярність виступів у спортивних змаганнях

2.2 Оцінка фізичного стану і розумової працездатності школярів

Під час дослідження був застосований констатуючий педагогічний експеримент. Двадцятьом підліткам середнього шкільного віку, 17 хлопчикам і 3 дівчатам, які займаються у гуртку логічними іграми на базі від палацу дітей та молоді було запропоновано після двохгодинного тренування комплекс фізичних вправ. У цей комплекс входили вправи, які покращували розумову працездатність. Зокрема спеціальні вправи для зняття розумової напруги, вправи з гігієнічно-оздоровчої гімнастики у поєднанні з рухливими іграми. Заняття як і самі тренування проводились 2 рази на тиждень. Робота проходила на свіжому повітрі на спортивному майданчику. Після цього діти ще протягом однієї – півтори години проводили тренування, займаючись логічними іграми.

До занять фізичними вправами було виміряна ЧСС і АТ та зафіксовано його після навантаження. Дані наведено у таблиці №3.

Таблиця №3

Середні показники ЧСС (за 1хв) учнів які брали участь в експерименті

ЧСС вимірювалося за допомогою пальпації променевої та сонної артерії. У таблиці середні показники ЧСС за 1 хв у школярів. В загальному середня ЧСС у спокої становить 71 уд/хв, після навантаження 120 уд/хв, отже збільшення ЧСС відбулося на 70 %. Відомо, що оптимальне навантаження для занять фізичними вправами становить 120-140 уд/хв середнього шкільного віку. Хоча для деяких школярів необхідно підбирати індивідуально фізичне навантаження. Адже вік дещо відрізняється між ними.

Отже, результат заміру ЧСС у школярів до і після навантаження відповідає більш менш нормам дозування фізичних вправ.

При оцінці АТ визначалися функціональні здібності серцево-судинної системи школярів. Вимірювання здійснювалося за допомогою фонендоскопа, тонометра та манжетки відповідно до і після фізичного навантаження. Результати наведені у табл.№4.

Таблиця №4

Середні показники АТ в учнів середнього шкільного віку

Середній АТ (систолічний) у спокої = 104 мм.рт.ст.

Середній АТ (діастолічний) у спокої = 61 мм.рт.ст

Середній АТ (систолічний) після навантаження = 122 мм.рт.ст.

Середній АТ (діастолічний) після навантаження = 57 мм.рт.ст.

Середній АТ (систолічний )становив – 104 мм.рт.ст ; діастолічний – 61 мм.рт.ст. після фізичного навантаження 122/57. Різниця АТ після фізичного навантаження: систолічного – 17 %, діастолічного - 7 %

Отже, нормальною реакцією вважається прискорення ЧСС на 50-70%. Більш значні величини свідчать про нераціональну реакцію системи кровообігу на навантаження. У даному випадку реакція на навантаження була у нормі. Показники АТ при оцінці враховувалася аналогічно. У нормі систолічний АТ збільшується на 15-20 %, а діастолічний – знижується на 20-30 %. У нашому випадку спостерігаються показники у нормі.

Можна вважати, що дозоване фізичне навантаження проводилося за дотриманням відповідних норм і правил, що в подальшому дало позитивний відновлювальний ефект при занятті логічними іграми на розумову працездатність школярів. Методика визначення фізичних можливостей організму школярів показала здатність систем пристосовуватися до фізичних навантажень.

Для вивчення та діагностики розумової працездатності була використана методика вивчення уваги та концентрації, а саме “коректурна проба" – буквенний варіант (додаток №1). Школярам, які займаються логічними іграми було запропоновано до та після тренувань методику дослідження уваги. Їм представлявся бланк з різними буквами 40 рядів по 40 букв у кожному. Досліджувані повинні у кожному ряду вичеркнути визначену букву і підкреслити іншу. Робота проводилася на час з використанням максимальної точності. Час роботи – 1 хвилина.

Робота проводилася швидко і точно. Об’єм уваги оцінювався по кількості букв, які продивилися , концентрація – по кількості зроблених помилок. Таким чином по даній методиці оцінювалося два показники.

Норма об’єму уваги – 850 знаків і вище, концентрація – 5 помилок і менше. Методика використовувалася в групі та індивідуально.

Тест для вивчення методики уваги проводився на 20 школярах, декілька разів до тренування та заняття фізичними вправами. Результат показав, що після тренування логічними іграми, з напруженням розумової працездатності школярі допустили на 7-8 помилок на концентрацію та встигали дослідити до 500-700 знаків, це показує, що йшло навантаження на нервову систему та значно знижувалася розумова працездатність під впливом втоми.

Після заняття фізичними вправами кількість помилок у запропонованому тесті зменшилася на 3-4 у середньому на одну особу та кількість знаків, які школярі продивились збільшилась на 100-200 букв у середньому.

Отже, по даній методиці оцінилися два показника : концентрація та увага в досліджуваній групі. Концентрація зросла в середньому на 30-40 % , а увага дійшла до норми і зросла на 20-30 %.

Розумова працездатність школярів підвищилася та додала емоційну наснагу для подальших тренувань. Дозовані дихальні вправи з використанням статичних і динамічних напружень та додаванням симетричних, асиметричних і циклічних та загальнорозвиваючих вправ у поєднанні з рухливими іграми дало позитивний ефект для зняття втоми та розвантаження напруги. Це свідчить, що діти , які займалися фізичними вправами після тренування, стали краще думати та концентрувати свою увагу на грі довше, ніж до того, коли вони не були зайняті “фізхвилинкою’ та не відпочивали як слід .

Під спостереженням слід розуміти постійний нагляд за школярами зі сторони. Спочатку спостереження проводилося без втручання у тренування та використання додаткових умов роботи з дітьми. Пізніше під час застосування педагогічного експерименту контролювалося правильне використання запропонованої роботи та слідкування за тим, щоб дана робота з нашої сторони допомогла у подальшому ефективно використовувати та виконувати дані вказівки та знання під час тренування та заняття. Було використано численний ряд запропонованих принципів та зауважень з педагогічним напрямком. Насамперед принцип систематичності та поступовості, ціленаправленості, свідомості і активності учнів. Ставилися конкретні завдання з оволодінням необхідних знань та вмінь. Ми навчили самостійно самооцінювати дії учнів, виховувати творче ставлення до занять. Передбачили постійні вимоги до учнів, підвищували вимоги до здійснення шляхом поставлення перед ними постійно нових завдань.

Отже, дане спостереження дало позитивний ефект для виявлення та виправлення помилок, які допускалися. Закріпити набуті навики, які вивчалися у минулому та підкреслити основні завдання, які складалися з самого початку для вирішення поставлених проблем.

Розділ ІІІ. Ефективність застосування фізичних вправ для покращення розумової працездатності учні середнього шкільного віку після тренування логічними іграми

На розумову працездатність учнів середнього шкільного віку впливає багато різних чинників. Основними показниками розумової працездатності була концентрація та увага. Як показало дослідження за допомогою тесту "коректурна проба" чітко видно, що після тренування логічними іграми наступала втома і якість гри та самого тренування значно знижувалась.

З допомогою комплексу фізичних вправ після тренування нормалізувався фізичний стан учнів та покращувалась емоційне самопочуття що дало змогу швидше відновитися після розумового навантаження та продовжити тренування на досить значний час на високому рівні по якості та класу.

Слід зазначити, що для кожного учня комплекси фізичних вправ впливали не однаково, адже у кожного своя індивідуальна підготовка та рівень фізичного тренування. Цим можна сказати що повна ефективність у загальному від застосування фізичних вправ повністю не буде реалізована.

Таким чином, можна давати загальні рекомендації фізичної підготовкою додатково поза тренувальний період і у вільний час. Це дасть кращі показники результатів на тренування. Для цього необхідно:

1)  застосовувати фізичні вправи, як засіб реабілітації з послабленим здоров'ям в умовах загальноосвітніх шкіл;

2)  виховувати в учнів норми і навики здорового способу життя;

3)  рекомендувати самостійні заняття школярам фізичними вправами.

Похожие работы

Гармонізація фізичного і розумового розвитку молодших школярів в процесі фізичного виховання

Скачать

85781

10

2

... , рухового і оздоровчого блоків. Таким чином, сукупність алгоритмічних розпоряджень, спрямована на досягнення гармонізації фізичного і розумового розвитку молодших школярів, передбачає варіювання динаміки навантаження учбових засобів рухового, інтелектуального і оздоровчого блоків в учбовому процесі з фізичної культури. Посилення рухового блоку можливе за рахунок збільшення інтенсивності педагогі ...

Удосконалення процесу виконання ранкової гігієнічної гімнастики учнями молодшого шкільного віку

Скачать

77661

11

1

... ється на всьому процесі фізичного виховання учнів. -   В більшості опрацьованих нами літературних джерел описується значення ранкової “зарядки”, а мало уваги приділяється способам впровадження і шляхам удосконалення виконання ранкової гігієнічної гімнастики учнями молодшого шкільного віку. -   Недостатня увага приділяється такому питанню, як місце вчителя фізичної культури і учителів-предметник

Покращення фізичної підготовленості у дітей молодшого шкільного віку шляхом збільшення обсягу рухової активності

Скачать

80912

8

1

... у сільській місцевості і реалізовувалась у системі таких завдань: 1. Узагальнити теоретичний і практичний досвід з проблем управління руховою активністю молодших школярів. 2. Проаналізувати фізичний розвиток дітей молодшого шкільного віку та визначити рівень їх фізичної підготовленості. 3. Дослідити вплив рухової діяльності на розвиток фізичних якостей дітей (6) 7 - 10 років. 4. Розробити ...

Особливості прояву емоцій дітей середнього шкільного віку як регуляторів пізнавальної поведінки на уроці фізичної культури

Скачать

68977

0

2

... сть мотивувати людей відрізняє гарного фахівця від посереднього [40], Щоб підвищити рівень мотивації, необхідно аналізувати взаємодію особистісних і ситуаційних особливостей. Активація домінуючої мотивації визначає модель цілеспрямованої поведінки у фізичній культурі і спорті. В області фізичної культури і спорту широко застосовується термін мотивація досягнення (Gill, 1986). Мотивація досягнення ...