Навигация
Симптоматика і механізми виникнення афазії
41405
знаков
0
таблиц
0
изображений
1.2 Симптоматика і механізми виникнення афазії
Причинами виникнення афазії є порушення мозкового кровообігу (ішемія, геморагія), травми, пухлини, інфекційні захворювання головного мозку. Афазії судинного генезу часто виникають у дорослих людей в результаті розриву аневризми судин головного мозку, тромбоемболії, викликаних ревматичною хворобою серця, а черепно-мозковими травмами афазії нерідко спостерігаються у підлітків й осіб молодого віку. Афазія виникає приблизно в третині випадків порушень мозкового кровообігу, найбільш часто спостерігається моторна афазія.
У дітей афазія виникає рідше, як результат черепно-мозкової травми, пухлинних утворень або ускладнень після інфекційної хвороби.
Афазія - один з найважчих наслідків мозкових уражень, при яких системно порушується вся мовленнєва діяльність. Складність мовного порушення при афазії залежить від локалізації ураження (розташування осередку при крововиливі в підкіркових відділах мозку), величини осередку ураження, залишкових і функціонально збережених елементів мовленнєвої, діяльності, при ліворукості. Реакція особистості хворого на мовний дефект і особливості відновлення функції (наприклад, ступінь автоматизації) визначають фон відновного навчання. В основі будь-якої форми афазії лежить та або інша первинно порушена нейрофізіологічна і нейропсихологічна передумова (наприклад, порушення динамічного або конструктивного праксису, фонематичного слуху, апраксії артикуляційного апарату та ін., що веде до специфічного системного порушення розуміння мовлення, письма, читання, рахунку. При афазії специфічно системно порушується реалізація різних рівнів, сторін, видів мовленнєвої діяльності (усне мовлення, мовна пам'ять, фонематичний слух, розуміння мовлення, писемне мовлення, читання, рахунок та ін.). Великий внесок у розуміння порушення мовлення при афазії внесений як нейрофізіологією, так і нейропсихологією і нейролінгвістикою.
Еферентна моторна афазія.
Еферентна моторна афазія виникає при ураженні передніх гілок лівої середньої мозкової артерії. Вона супроводжується, як правило, кінестетичною апраксією, що виражається в труднощах засвоєння і відтворення рухової програми.
Ураження премоторних відділів мозку викликає патологічну інертність мовних стереотипів, що приводять до звукових, складових і лексичних перестановок, повторам. Мимовільні повтори слів, складів, є наслідком неможливості своєчасного перемикання з одного артикуляторпого акту на іншій, утрудняють, а іноді роблять повністю неможливим усне мовлення, читання.
Аферентна кінестетична моторна афазія.
Аферентна кінестетична моторна афазія виникає при ураженні вторинних чан постцентральних і нижньої-тїм'яних відділів кори головного мочку, розташованих позад і від центральної або роландової борозни. Вторинні поля пост центральних і нижньо-тімяних відділів тісноно пов'язані з первинними полями, для яких характерна чітка соматотопічна будова. Нервові волокна, що несуть імпульси від нижніх протилежних кінцівок розташовуються у верхніх відділах цієї зони. Нервові волокна, що несуть імпульси від верхніх кінцівок, -— в середніх відділах, імпульси, що поступають від обличчя, губ, язика, глотки - в нижніх постцентральних відділах. Ця проекція побудована не по геометричному. а за функціональним принципом: чим більше значення мас та або інша область периферичних тактильно-кінестетичних рецепторів або іншого активного органу і чим більша ступінь свободи має той або інший руховим сегмент: суглоб, фаланга пальців, язик, губи і т. д. тим більмо територію маг його представництво в соматопїчній проекції кори. Суттєво, що соматонічна проекція органів, що беруть участь в артикуляції звуков, значно більше представлена в лівому, домінантному по мовленню півкулі.
Відомо, що кожний мовний звук вимовляється одномоментним включенням або виключенням певної групи просторово організованих артикуляційних органів. Так. вторинні поля, що приймаючи комплексну. симультанну участь в організації тієї або іншої фонеми, пов'язані з первинними, проекційними полями. Проте не завжди враховується, що змикання губ і язика при вимові м і н є менш напруженою, ніж при 6 і п, д і т. Більш напружені є змикання при вимові глухих фонем к і т, але при цьому голосові складки опиняються в ненапруженому стані. Труднотами визначення них тонких диференціальних кінестетичних ознак фонем пояснюється виникнення при аферентній моторній афазії грубої аграфії, алексії, порушень розуміння мовлення.
Сенсорну афазію вперше описав німецький психіатр Верпікс. Він довів, що сенсорна афазія виникає при ураженні задньої треті скроневої звивини лівої півкулі у праворуких. Провідною рисою цієї форми афазії с порушення розуміння мовлення при сприйманні її на слух. Тривалий час причини порушення розуміння при цій формі залишалися неясними. Лише у 30-ті роки XX ст. вітчизняними психологами було встановлено, то в основі мовної акустичної агнозії лежить порушення фонемного слуху.
Акустико-мнестична афазія.
Процес слухового, акустичного запам'ятовування є прямим продовженням процесу сприйняття, тобі акустико-гностичного аналізу звукового складу слова. Зовнішній вплив, а тим більше необхідність запам'ятати наступне слово, по значенню не пов'язане з попереднім неминуче гальмує і блокує акустико-мнестичні процеси.
Акустико-мнестична афазія виникає при уражені середніх і задніх відділів скроневої ділянки.
А. Лурія вважав, що в її основі лежить зниження слухо-мовної пам'яті, яке викликане підвищеним гальмуванням слухових слідів. При сприйнятті кожною нового слова і його усвідомленні хворий втрачає попереднє. Це порушення виявляється також при повторенні серій складів і слів.
Семантична афазія.
Семантична афазія виникає при ураженні тім’яно-потиличної області домінантної по мовленню півкулі . При поразці тім'яно-потиличних (або задніх, нижнє тім'яних) відділів півкулі головного мозку зберігається плавна синтагматична організація мовлення, не відмічається ніяких пошуків звукового складу слова, відсутні явища зниження слухомовної пам'яті або порушення фонематичного сприйняття.
Спостерігаються специфічні амнестичні труднощі при пошуках потрібного слова або довільній назві предмету, коли хворі при труднощах знаходження токсичної парадигми звертаються до опису функцій і якостей цього предмету синтагматичними засобами, тобто не замінюють одне слово іншим (вербальні парафазії) а замінюють слово цілою фразою, говорять « ну, це те, чим пишуть", а з другого боку, є характерний для цієї форми афазії складний імпресивний аграматизм.
Імпресивний аграматизм і амнестичні трудності при амнеетико-семантичній афазії мають багато загального з вираженою просторово-конструктивною апраксією, оскільки первинно порушеною передумовою при цій формі афазії є орієнтування в просторово організованих семантичних координатах, характерних для складних парадигм, парадигм-синонімів: наприклад, брат - дядько (інваріантом значення слова дядько є чоловік, а не певний родич батька, який знаходиться в складному семантичному просторі родинних відносин.
Динамічна афазія.
Динамічна афазія виникає при ураженні задньолобових відділів лівої домінантної по мовленню півкулі тобто відділів третього функціонального блоку — блоку активації, регуляції і планування мовленнєвої діяльності.
Основним мовленнєвим дефектом при ній формі афазії є трудність, а іноді і повна неможливість активного розгортання висловлювання. При динамічній афазії правильно вимовляються окремі звуки, повторюються без, аргикуляторних труднощів слова й короткі речення, проте те комунікативна функція мовлення все ж таки виявляється порушеною. При грубій вираженості розладу відмічаються не тільки мовленнєва, але і загальна аспонтанність, безініціативність, виникає виражена ехолалія, а іноді і ехопраксія, коли як би механічно повторюються за співбесідником не тільки вимовлені ним слова, питання, але і рухи.
Похожие работы
... які можуть сприяти реалізуванню вище зазначених цілей на практиці. РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ВПЛИВУ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР ТА ІГРОВИХ ПРИЙОМІВ НА ЗБАГАЧЕННЯ, УТОЧНЕННЯ ТА АКТИВІЗАЦІЮ СЛОВНИКА У ДІТЕЙ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА ЗНМ ІІ РІВНЯ, ОБУМОВЛЕНИЙ МОТОРНОЮ АЛАЛІЄЮ 2.1 Визначення показників сформованості активного та пасивного словника у дітей Експериментальне дослідження здійснювалось у ...
... ії бракуючих психічних функцій, встановлення оптимальною контакту із страждаючим мовним дефектом суб'єктом, формування мотивації на виправлення дефекту мови, тощо. У дітей логопедичних груп, як правило, інтелект нормальний. Вони критичні до своєї мови, більшість з них мають наполегливе прагнення до виправлення мовного недоліку. Але у частини дітей, в порівнянні з віковою нормою, спостерігається ...
... . Для їхнього позначення фахівцями використовуються різні, не завжди взаємозамінні терміни – розладу мови, дефекти мови, недоліки мови, недорозвинення мови, мовна патологія, мовні відхилення. До дітей з порушенням мовлення відносять дітей із психофізичними відхиленнями різного ступеня, що викликають ряд розладів комунікативної й пізнавальної функції мови. Від інших категорій дітей з особливими ...
... іально-реабілітаційного центру; Об'єкт дослідження — логопедична реабілітація в умовах соціально-реабілітаційного центру. Предмет дослідження — подолання порушень мовлення у дітей в умовах соціально-реабілітаційного центру. Методи дослідження: історико-теоретичний аналіз і синтез зарубіжного й вітчизняного досвіду для обґрунтування теоретичних положень з проблеми подолання мовленнєвих порушень ...
0 комментариев