1.1. Зміст і порядок формування власного капіталу банку

 

Банківський капітал відіграє визначальну роль у процесі ство­рення та функціонування комерційного банку, хоча за величиною становить незначну частину сукупних ресурсів банку. Частка власного капіталу у ресурсах банку має бути не нижчою за 8 %, тоді як для промислових підприємств це співвідношення, як пра­вило, становить 50 % і вище.

Формування власної капітальної бази є необхідною умовою майбутньої діяльності банку. Тому одна з найсерйозніших проб­лем, що постають перед менеджментом банку, полягає у залу­ченні та підтримці достатнього обсягу власного капіталу.

Власний капітал банку виконує такі функції:

1)захисну;

2) оперативну;

3) регулюючу.

Суть захисної функції полягає в тому, що капітал служить для захисту коштів вкладників і кредиторів, оскільки збитки від кредит­них, інвестиційних, валютних операцій банку, зловживань, поми­лок списуються за рахунок резервів, які входять до складу капіта­лу. Тобто капітал банку відіграє роль своєрідного буфера, який по­глинає втрати від реалізації різноманітних банківських ризиків.

Ця функція включає гарантування вкладів, захищаючи інтере­си вкладників у разі ліквідації чи банкрутства банку, а також за­безпечує функціонування банку у разі виникнення збитків від по­точної діяльності, що покриваються, як правило, за рахунок поточних прибутків. Захисна функція банківського капіталу є го­ловною протягом всього періоду функціонування банку.

Функція забезпечення оперативної діяльності має важливе значення під час створення та на початкових етапах функціону­вання банку. В такі періоди за рахунок власного капіталу банку фінансується придбання чи оренда основних фондів, комп'ю­терної та оргтехніки, організаційні заходи щодо створення сис­тем безпеки в банку, запровадження банківських технологій та систем зв'язку. В подальшій діяльності банку функція забезпе­чення оперативної діяльності стає другорядною на відміну від підприємств сфери матеріального виробництва, де вона залиша­ється головною протягом всього періоду діяльності.

Зміст регулюючої функції капіталу полягає в тому, що через фіксацію величини власного капіталу або його окремих складо­вих наглядові органи впливають на банківську діяльність та об­межують рівень банківських ризиків. Так, для визначення обов'яз­кових економічних нормативів регулювання діяльності банків, установлених НБУ, показники власного капіталу банку викорис­товуються в десяти із тринадцяти обов'язкових нормативів (крім нормативів ліквідності). Тобто величина капіталу бан­ку суттєво впливає на обсяги та напрями проведення банківських операцій. Власний капітал комерційного банку може також використо­вуватися для участі у власності акціонерних та спільних підпри­ємств.

Банківський капітал неоднорідний за своїм складом і включає основний капітал та додатковий капітал.

Основний капітал (капітал першого рівня) є найстабільнішою частиною власного капіталу банку і відповідно до чинних в Україні нормативних актів [9] включає такі складові:

а)фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;

б)розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок нероз­поділеного прибутку банку (резерви, оприлюднені банком у фінансовій звітності), зокрема:

· дивіденди, направлені на збільшення статутного капіталу;

· емісійні різниці — сума перевищення доходів, отриманих від первинної емісії власних акцій та інших корпоративних прав, над їх номіналом;

· резервні фонди, що створюються згідно із законами України;

· загальні резерви, що створюються під невизначений ризик під час проведення банківських операцій;

· прибуток минулих років;

· прибуток минулих років, що очікує затвердження.

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися тільки у формі грошових внесків (резидентами України — у гривнях, нерезидентами — у вільноконвертованій іноземній валюті або у гривнях).

Ці складові включаються до основного капіталу лише за умо­ви, що вони відповідають таким критеріям: відрахування до резер­вів і фондів здійснено з прибутку після оподаткування або з при­бутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні подат­кові зобов'язання; призначення резервів і фондів та рух коштів по них окремо розкрито в оприлюднених звітах банку; фонди знаходяться в розпорядженні банку для необмеженого і негайно­го їх використання на покриття збитків; будь-яке покриття збит­ків за рахунок резервів та фондів проводиться лише через бухгал­терські рахунки прибутків та збитків;

в) загальний розмір основного капіталу визначається з ураху­ванням величини можливих збитків за невиконаними зобов'язан­нями контрагентів і зменшується на суму:

1  недосформованих резервів під можливі збитки за:

2  кредит­ ними операціями;

3  операціями з цінними паперами;

4  дебіторською заборгованістю;

5  простроченими (понад 30 днів) та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями бан­ку;

6  коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у бан­ках, визнаних банкрутами, або які перебувають у процесі лікві­дації за рішенням уповноважених органів, або зареєстровані в офшорних зонах;

7  нематеріальних активів за мінусом суми зносу;

8  капітальних вкладень у нематеріальні активи;

9  збитків минулих років та поточного року.

Додатковий капітал (капітал другого рівня) є менш постій­ною частиною капіталу, вартість якої може змінюватися. В Україні склад додаткового капіталу регулюється Національним банком України, який має право визначати та затверджувати пе­релік складових додаткового капіталу, а також умови та порядок його формування. За умови затвердження НБУ додатковий капі­тал банку може включати:

·  резерви під стандартну заборгованість інших банків;

·  резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитни­ми операціями банків;

·  результат переоцінки статутного капіталу з урахуванням ін­дексу девальвації чи ревальвації гривні;

·  результат переоцінки основних засобів;

·  прибуток поточного року.

Порядок формування статутного капіталу банку такий:

1. Статутний капітал банку формується відповідно до вимог законодавства України та установчих документів банку.

2. Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти — в іно­земній вільно конвертованій валюті або у гривнях.

3. Статутний капітал не повинен формуватися з непідтверджених джерел.

4. Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов'язання щодо спла­ти паїв або акцій і попередньо оголошений підписний капітал по­вністю оплачено.

5. Банк не має права без згоди Національного банку України зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого рівня.

Перерахування розміру статутного капіталу у гривні здійсню­ється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встанов­леним Національним банком України на день укладення устано­вчого договору.


Информация о работе «Управління власним капіталом банку»
Раздел: Банковское дело
Количество знаков с пробелами: 42713
Количество таблиц: 4
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
110067
0
0

... ів до неї. Порядок складання декларації про прибуток банківської установи та інших форм звітності з питань оподаткування встановлюється Державною податковою адміністрацією України. 2. Облік власного капіталу банку До власних ресурсів комерційних банків, або до банківського капіталу, належать фонди, які створюються банками для забезпечення фінансової сталості, комерційної і господарської ді ...

Скачать
85204
3
3

... є в наявності для продажу. Рахунок 5203 А – Негативна переоцінка цінних паперів, що є в наявності для продажу. Рахунок 5203 А – Субординований борг. Таке доповнення системи обліку власного капіталу комерційного банку дозволить його керівництву оперативно отримувати інформацію про складові утворення додаткового капіталу, а, отже, приймати більш грамотні управлінські та фінансові рішення. Опис ...

Скачать
163190
13
3

... інтегрального показника на 0,33 свідчить про неефективне використання оборотного капіталу тепловозоремонтного заводу у 2008 році. РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ   3.1 Напрямки підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємства Для досягнення максимально ефективного рівня використання оборотним капіталом ВАТ “Полтавський ТРЗ” ...

Скачать
53980
4
1

... Наука. Технологія. Освіта”, 31 травня – 1 червня 2007р. – Мукачівський технологічний інститут. –Мукачево, 2007. – С.76-77. 9.  Харківський Д.Ф., Козаченко Л.А. Методичні рекомендації з управління формуванням капіталу виноробних підприємств // Одеса: ПП „Ксерокс”, 2007. – 67с. (автору належить: обґрунтування підходів щодо оптимізації структури капіталу). АНОТАЦІЯ Козаченко Л.А. Управління ...

0 комментариев


Наверх