Організація технічного контролю за якістю продукції на підприємстві
Стимулювання підвищення якості продукції
Економічна ефективність підвищення якості і конкурентоспроможності продукції
Оцінка економічно обгрунтованих меж підвищення якості продукції
Стандартизація і сертифікація якості продукції
Зміст панування МТЗ та послідовність його розробки
Планування потреби в матеріальних ресурсах
Запаси і регулювання їх розмірів
Навигация
Запаси і регулювання їх розмірів
Напрями вдосконалення системи управління якістю продукції і організації технічного контролю. Планування матеріально-технічного забезпечення виробництва
65351
знак
0
таблиц
0
изображений
2.3 Запаси і регулювання їх розмірів
Запаси це матеріальні активи, які утримуються для подальшого продажу, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, утримуються для споживання під час виробництва продукції.
Існують такі види запасів:
- виробничі (сировина; основні та допоміжні матеріали; комплектуючі вироби, куповані напівфабрикати та ін. матеріальні цінності),
- незакінчене виробництво,
- готова продукція.
При нормуванні виробничих запасів враховують призначення та фактори, які визначають їхню величину. У процесі регулювання запасів визначається:
- Страховий запас - нижче якого не може зменшуватись запас;
- Мінімальний запас - він складається з кількості матеріалів необхідних на період з моменту розміщення замовлення до моменту постачання матеріалів на склад + страховий запас.
- Максимальний запас - який створюється в момент надходження матеріалів на склад;
- Точка розміщення замовлення - розмір при якому необхідно видати замовлення на закупку нової партії матеріалів.
За призначенням запаси умовно поділяють на:
- Поточні ( забезпечує виробництво в інтервалах між поставками),
- Страхові (забезпечує виробництво у випадках відхилення від запланованих умов поставки; практично страховий запас планується в розмірі 25% максимального відхилення рівня запасу перед поставками від його середньої величини).
- Підготовчі (дозволяє здійснювати підготовку матеріалів до виробничого застосування).
Всі запаси зберігаються на складах разом. Але нормативні величини їх обчислюються окремо.
Поточні запаси - забезпечують роботу підприємства у період між двома поставками і визначають добутком денної потреби на половину інтервалу між двома поставками в днях.
Мз.п. = Мg * tg
Підготовчий - це різновид поточного запасу. Створюється він у тих випадках, коли перед використанням матеріалів необхідно провести спеціальну підготовку (сушка, правка пил, розкрій). Визначається добутком добової витрати на час підготовки в днях
Мз під = Мg * tg
Страховий - створюється на випадок затримки надходження чергової партії матеріалів. Він визначається добутком середньодобової витрати на норму запасу в днях.
Мз стр. = Мg * tg
Сезонний запас утворюється за умов сезонного використання і заготівлі матеріалів.
Головне завдання методики нормування виробничих запасів полягає в безперервності виробництва та виконанні виробничих програм.
Забезпечення підприємства необхідними матеріальними цінностями належної якості і у відповідний час при мінімальних затратах головний показник діяльності відділу матеріально-технічного забезпечення.
Основні дані для визначення потреби узгоджені з попитом пропозиції підприємства щодо виробництва товарів та послуг і норм витрат на їхнє виготовлення. Потребу можна розрахувати на основі двох методів. Найбільш поширеним є метод прямого розрахунку (подетальний, на виробничу одиницю, за аналогами, за типовими представниками, рецептурний та інші). При подетальному методі потреба в матеріалах визначається як добуток норми витрат на деталь і кількість запланованих до виробництва деталей. Потреба у матеріальних ресурсах:
Пі = Ні*N*Кзн.,
де Пі - потреба у матеріальних ресурсах по видах,
N - норма(Пі= витрат матеріалу,
Ні - кількість виробів у виробничій програмі,
Кзн - коефіцієнт зниження норм витрат.
При освоєнні випуску нових видів виробів потребу в матеріалах розраховують по аналогах. У цих випадках використовують норми витрат матеріалів на аналогічні вироби.
Потреба в матеріальних ресурсах визначається по-різному, в залежності від їхнього призначення. Кількість технічних засобів, тобто машин і устаткування обчислюють при проектуванні виробничих систем. Потребу в матеріалах розраховують в натуральних вимірниках. Планову потребу матеріалів визначають сумою витрат матеріалів в розрахунковому періоді + перехідний запас на початок року + запас матеріалів на кінець року.
Мз = Мр + Мп.р. + Мк.р.
Матеріали витрачають на такі потреби:
- Основне виробництво
- Виготовлення технологічного оснащення
- Ремонтно-експлуатаційні роботи
- Заходи по підвищенню технічного рівня виробництва
- Капітальне будівництво власними силами.
Витрати матеріалів обчислюються добутком обсягу продукції на норму витрат на виріб. Об'єктом нормування витрат матеріалів можуть бути: час роботи устаткування, мастильні матеріали, охолоджуючі матеріали, електроенергія, паливо, резина, запчастини.
Організацію забезпечення цехів матеріальними ресурсами можна розбити на декілька послідовних етапів: визначення потреби кожного цеху в матеріальних ресурсах; установлення нормативу цехових запасів; визначення очікуваних залишків матеріальних ресурсів у цехах на початок планового періоду; встановлення лімітів відпуску матеріальних ресурсів; установлення способу забезпечення цехів матеріальними ресурсами (пасивного чи активного), розробка схем та графіків забезпечення матеріалами цехів підприємства.
При масовому та велико-серійному виробництві потреба в матеріалах складається у по-детальному розрізі та обчислюється множенням виробничої програми деталей на по-детальні норми витрат. В умовах одиничного та дрібносерійного виробництва потреби в матеріалах визначають (у плані замовлення), виходячи з кількості виробів у замовленні та норм витрат матеріалів на виріб. Крім того, при визначенні потреби цехів у матеріалах враховують очікувані залишки їх на початок розрахункового періоду та нормативні величини запасів на кінець цього періоду.
Цех повинен отримати таку кількість матеріальних ресурсів, скільки потрібно для виконання завдань по випуску продукції. Доцільно встановлювати цехам ліміт відпуску сировини та матеріалів на певний період:
Лц = Пц + Змц - Змф ,
де Пц - потреба цеху в певних матеріалах для виготовлення продукції або виконання робіт;
Змц - запаси матеріалів, які постійно знаходяться в цеху;
Змф - фактичні залишки невикористаних матеріалів на початок того періоду, на який установлено ліміт.
Існує два способи забезпечення виробництва матеріалами: пасивний (робітники цеху самі одержують матеріальні ресурси зі складу, тобто своїми силами виконують навантаження, транспортування та розвантаження матеріалів) та активний (подачу матеріальних ресурсів зі складів до цехів та на дільниці організовують та здійснюють робітники складів).
Отже, розрахунок витратної кількості основних матеріалів, необхідних для виконання виробничого завдання в планованому періоді і забезпечення нормального перебігу виробничого процесу, є найбільш важливим етапом в плануванні матеріально-технічного постачання підприємства.
Література
1. Швайка Л.А " Планування діяльності підприємства "" Новий світ – 2000 " Львів – 2004
2. Й.М.Петрович, Г.М. Захарич " Організація виробництва " Видавництво " Манголія плюс " Львів – 2004
3.Інтернет
Похожие работы
... причин відхилень та їх реалізацію; § перевірку, яка передбачає підтвердження ефекту від контрзаходів та їх стандартизацію; § реакцію, що включає оцінювання всієї процедури. Як уже зазначалось, організація системи управління якістю на підприємстві полягає у створенні організаційної структури в межах підприємства, яка охоплює всі сфери його діяльності й підрозділи в сукупності з відповідними ...
... і становив 2.30, відповідно збільшився дохід, прибуток і рентабельність перевезень що призвело до зменшення витрат підприємства. 3. Технологія і організація перевезень фанери з міста Рівне (Україна) в місто Мілан (Італія) рухомим складом ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс” 3.1 Дослідження вантажопотоку Згідно договору, укладеного ТзОВ „Камаз-Транс-Сервіс”, на 2006 рік прогнозується обсяг перевезень ...
... ії виробів складальних цехів. На підприємстві також розроблені посадові інструкції для старшого диспетчера диспетчерської групи і диспетчера диспетчерської групи . Див.додаток Розділ 3 Пропозиції з удосконалення системи оперативного управління виробництвом . 1. Покращення організаційної структури управління виробництвом . Структура апарату управління повинна бути оптимальною , коли ...
... інтегрального показника на 0,33 свідчить про неефективне використання оборотного капіталу тепловозоремонтного заводу у 2008 році. РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ 3.1 Напрямки підвищення ефективності використання оборотного капіталу підприємства Для досягнення максимально ефективного рівня використання оборотним капіталом ВАТ “Полтавський ТРЗ” ...
0 комментариев