Ціна звіра

Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)
Ніхто ні за кого не повинен нести покарання, але кожен за самого себе Якби хто за Казимира і Олександра був володарем чогось, і ніхто інший не пред'являв на те претензій Якщо хто зганьбив би гідність іншого, то справу в суді має бути розглянуто у четвертий судовий строк Постанова про давність земську Якщо хто через слабке здоров'я не може нести військову службу, той має заявити про це перед гетьманом Про того, кого пошлють на заставу, щоби він туди з'явився в строк, а його у вказаний строк там не буде Господарь дозволяє всім вільно виїжджати із землі господарської для навчання лицарської справи в усякі землі, окрім земель неприятельских Як має бути покарано того, хто віднісся би без поваги до листів наших воєвод, старост і державців Про видання дівчат заміж, як за життя батька, так і після його смерті Княгинь, пані вдов і дівиць не мають ні за кого силою видавати, а тільки за їхньою згодою Опікун не має права продати або розтринькати спадковий маєток дітей Маючи у опіці чужий маєток, не повинен з нього за свою вину платити Про свідків, які мають бути присутні при складанні заповітів Під час розгляду справи у суді ніхто не повинен апелювати до господаря, але обидві сторони зобов'язані довести справу в суді до кінця Про виплату судових зборів Міщани всіх міст мусять відповідати перед судом за поранення і вбивство селян Про розміри децькування, яке слід платити дворянам нашим панів воєвод, маршалків, старост, державців та їхніх намісників Хто б навмисне напав на чий дім із метою вбивства Якби хто, отримавши поранення, їздив по бенкетах, або по корчмах, а потім помер За рядовий напад на сусідів дванадцять рублів грошей Якщо якого злодія буде присуджено до смертної кари за якийсь злочин, але він уникне цієї кари, то йому немає місця між добрими людьми А хто може з державців судитися у копному суді Якби хто тримав землю протягом трьох років, а інший, не звернувшись до суду, скосив би жито або забрав скошене, або затіяв бійку і порубав сохи Про землю відмежовану і про сумісні, як мають доказ чинити Ціна звіра Якби хто-небудь виловив рибу з чужого озера, садка чи пруда В яких випадках необхідно присягати про борг Якби хто заставив кому маєток на термін і в листі своєму відписав би без термінів не викупати його Про залік закупам суми в рахунок боргу за відпрацьований час Якби хто кому в гаю вирощеному шкоду вчинив
179233
знака
0
таблиц
0
изображений

2. Ціна звіра

Також встановлюємо ціну на дикого звіра: за зубра дванадцять рублів грошей, за лося шість рублів грошей, за оленя або за лань по три рублі грошей, за ведмедя три рублі грошей, за коня або кобилу три рублі грошей, за дикого кабана і свиню рубль грошей, за серну півкопи грошей, за рись рубль грошей.

3. Як мають використовуватися борті, озера і луки, якщо хто має їх у чужій пущі

Також постановляємо: хто має свої борті у пущі нашій господарській або також у княжій, панській, земянській, яким чином мають користуватися своїми бортями. А ось як: хто має у чужій пущі свої борті або озера, або сінокоси, а коло сінокосів хатинки, той до озера може їхати із неводом, але не повинен брати із собою ні собаки, ні рогатини, а також ніякої зброї, чим міг би спричинити шкоди звірові. А хто має сінокоси у чужій пущі, той має користуватися своїми старими сінокосами, а нових не мусить долучати; якби його старі сінокоси заросли, то може їх розчистити. А хто має борті у чужій пущі, тоді бортники, які мають ходити до своїх бортей, не повинні брати із собою ані псів, ані рогатин, ні якої іншої зброї, чим могли б завдати шкоди звірові; але бортники мусять мати тільки сокиру і пешню, якими роблять борті. А до сінокосів не мають права ні з чим іншим іти, а тільки із сокирою, чим зарості вирубати, і з косою, чим траву косити. Проте тим, хто має озера у чиїйсь пущі, коли прийдуть взимку ловити рибу у своїх озерах, можна буде у тій пущі набрати дров для своєї хатинки і зробити корита для риби. Ті, що мають сінокоси, можуть узяти дерево для обладнання скирди або стогу, або на будівництво сінника чи огорожі. А бортникам дозволено брати лико на виготовлення ледива або кору для лазбен та на інші потреби, які мають бортники у своєму занятті, скільки їм потрібно і скільки зможе на собі понести, а не вивозити возом, може з чиєїсь пущі взяти, де його борті. А коли дерево, в якому будуть його борті, впаде або з бджолами або без бджіл або хоч дерево і не впаде, він може витягнути із нього вулик із бортю, а верхівку і пень того дерева мусить лишити у пущі тому панові, якому належить пуща. А дерев на будівлю і дров, користуючись таким правом входу, ніхто не повинен брати із чужої пущі на свою потребу. Також, хто здавна має озера, сінокоси або борті у чиїйсь пущі, той не може займати озера, сінокоси і борті чужої пущі; а той, у чиїй пущі знаходяться озера, сінокоси і борті, також тих чужих входів у свою пущу відібрати не може. Той же, хто має свою пущу, а в його пущі знаходяться чужі борті, якщо схоче розкорчувати свою пущу, не повинен спричинити ніякої шкоди бортям і бортному дереву. Якщо ж хтось, розкорчовуючи поле, чиєсь дерево, бортне або приготовлене під борть, або годяще для борті із бджолами або без бджіл, підрубав або обпалив вогнем і пошкодив те дерево, і воно від цього може засохнути, тому, чиє дерево пошкодить, за це мусить платити у відповідності до нашої постанови, наведеної нижче. А якщо на чиєму полі буде знаходитися чуже бортне дерево, то, зоруючи це своє поле, не повинен чужу борть оборювати ближче, ніж на таку відстань, щоб із борозди можна було дістати її палкою, якою поганяють волів. А якщо близько підоре це дерево і якщо воно з цієї причини засохне, то буде зобов'язаний за це дерево платити тому, кому воно належить.

4. Що має платити той, хто виловить рибу з чужих озер, які знаходяться в його пущі, або скосить сінокоси

Якщо хто виловить рибу з чужого озера, яке знаходиться в його пущі, то мусить володарю озера заплатити за насильство, а нам, господарю, стільки ж, а за рибу стільки ж, скільки потерпілий укаже під присягою, якої йому спричинено шкоди у рибі. Також якщо хто у своїй пущі насильно скосить траву з чужого сінокосу і, витісняючи володаря з його сінокосу, поб'є його, то буде зобов'язаний платити за насильство, а нам, господарю, стільки ж. А якщо нікого і не бив, але скосив траву з чужого сінокосу, то мусить повернути сіно з пенею.

5. Якби хто у своїй пущі застав чиюсь людину і затримав її

Якби хто у своїй пущі застав чиюсь людину і відібрав у неї що-небудь, то за це він не мусить відповідати; але тільки мусить ту людину і те, що відібрав у неї, віддати його хазяїну на поруки і повести у пущу до пня, де відібрав, і довести спричинену йому шкоду. І якщо доведе, що той спричинив йому шкоди, то винуватий мусить йому відшкодувати її. Якщо ж у пущі не було б ніякої шкоди, а володар пущі безпідставно на те відібрав би що-небудь у затриманої людини, то мусить повернути відібране.

6. Як мають розглядатися у суді справи про борті або про входи в пущу, якби хто хотів іншого позбавити права володіти бортями і користуватися входами

Якби хто мав спір про борті або про входи у пущі і хотів кого позбавити права користуватися бортями і входами і якимось чином чиїсь борті або входи продав до чужих рук, як це часто трапляється серед селян, коли продає бджіл, будучи неспроможним віддати данину, або за дочкою віддає дерево із бджолами зятю у чуже село, а той тих бджіл помітить своїми мітками і на цій підставі буде мати вхід у цю пущу, і того першого, хто раніше мав у держанні ці входи, витіснить, а про це виникне суперечка, то мусять оглянути мітки у дереві: чия мітка буде старішою і яка більше вросла, тому мусять присудити борті і входи, а тому, чия мітка новіша, мають наказати, щоби собі не присвоював.


Информация о работе «Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 179233
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
115573
0
0

... єдина грошова одиниця; – Литва зберігала певну автономію, маючи окремі закони – Литовський статут, судову систему, військо, уряд і адміністрацію; – до Польщі, у складі якої вже перебували Галичина, Холмщина та Західне Поділля, відходили всі українські землі, що раніше належали литовцям: Підляшшя (сьогодні – територія Польщі), Волинь, Поділля, Брацлавщина та Київщина; – українська шляхта зрі ...

Скачать
241376
0
0

... її у межах української етнічної території, тобто від Львова, Галича і Холма до Слобожанщини. На півдні кордон з Кримом складало Дике поле між Дністром і Дніпром. За часів Б.Хмельницького територія Української держави становила майже 200 тис. км². Ознака третя – політико-адміністративний устрій. На визволеній території було ліквідовано органи влади Речі Посполитої. В основу адміністративного ...

Скачать
255949
0
0

... на особисто вільних землевласників (посполитих) з правом (хоча і обмеженим) володіння оброблюваною ними землею в обмін на сплату податків до військової скарбниці. Значення Запорозької Січі в історії українського народу. Ліквідація козацької республіки в останній чверті XVIII ст. Запорозька Січ — українська козацька республіка. Виникла і розвинулась на Наддніпрянщині, за порогами, в перших ...

Скачать
36236
1
0

... ї служби. Першим гетьманом реєстровців польський король призначив шляхтича Я. Бадовського. Отже, низове і городове козацтво виникають в часи, коли українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, і виникають з волі населення, а реєстрове створене вже польською владою для своїх потреб. В кінці XVI – на початку XVII ст. чисельність козацтва становила: городового – біля 100 тис. сі ...

0 комментариев


Наверх