Якщо якого злодія буде присуджено до смертної кари за якийсь злочин, але він уникне цієї кари, то йому немає місця між добрими людьми

Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)
Ніхто ні за кого не повинен нести покарання, але кожен за самого себе Якби хто за Казимира і Олександра був володарем чогось, і ніхто інший не пред'являв на те претензій Якщо хто зганьбив би гідність іншого, то справу в суді має бути розглянуто у четвертий судовий строк Постанова про давність земську Якщо хто через слабке здоров'я не може нести військову службу, той має заявити про це перед гетьманом Про того, кого пошлють на заставу, щоби він туди з'явився в строк, а його у вказаний строк там не буде Господарь дозволяє всім вільно виїжджати із землі господарської для навчання лицарської справи в усякі землі, окрім земель неприятельских Як має бути покарано того, хто віднісся би без поваги до листів наших воєвод, старост і державців Про видання дівчат заміж, як за життя батька, так і після його смерті Княгинь, пані вдов і дівиць не мають ні за кого силою видавати, а тільки за їхньою згодою Опікун не має права продати або розтринькати спадковий маєток дітей Маючи у опіці чужий маєток, не повинен з нього за свою вину платити Про свідків, які мають бути присутні при складанні заповітів Під час розгляду справи у суді ніхто не повинен апелювати до господаря, але обидві сторони зобов'язані довести справу в суді до кінця Про виплату судових зборів Міщани всіх міст мусять відповідати перед судом за поранення і вбивство селян Про розміри децькування, яке слід платити дворянам нашим панів воєвод, маршалків, старост, державців та їхніх намісників Хто б навмисне напав на чий дім із метою вбивства Якби хто, отримавши поранення, їздив по бенкетах, або по корчмах, а потім помер За рядовий напад на сусідів дванадцять рублів грошей Якщо якого злодія буде присуджено до смертної кари за якийсь злочин, але він уникне цієї кари, то йому немає місця між добрими людьми А хто може з державців судитися у копному суді Якби хто тримав землю протягом трьох років, а інший, не звернувшись до суду, скосив би жито або забрав скошене, або затіяв бійку і порубав сохи Про землю відмежовану і про сумісні, як мають доказ чинити Ціна звіра Якби хто-небудь виловив рибу з чужого озера, садка чи пруда В яких випадках необхідно присягати про борг Якби хто заставив кому маєток на термін і в листі своєму відписав би без термінів не викупати його Про залік закупам суми в рахунок боргу за відпрацьований час Якби хто кому в гаю вирощеному шкоду вчинив
179233
знака
0
таблиц
0
изображений

30. Якщо якого злодія буде присуджено до смертної кари за якийсь злочин, але він уникне цієї кари, то йому немає місця між добрими людьми

Також, якби кого було засуджено до смертної кари за крадіжку або який інший злочин, але від цього покарання йому вдалося відкупитися грішми або його було звільнено за клопотанням його друзів, купців, послів або вельможних панів, або за свій злочин побував у руках ката, той позбавляється честі і не може знаходитися серед добропорядних людей і не може більше користуватися своїми шляхетськими привілеями; а щодо всіх тих, хто таку засуджену людину звільнив або викупив своїми грішми, то вирішення питання про їхню честь і добре ім'я подається на наш господарський розсуд.

Розділ ВОСЬМИЙ ПРО ЗЕМЕЛЬНІ СУДИ, ПРО КОРДОНИ І МЕЖІ, ПРО КОПИ

1. Перш за все розпочинають королівською постановою із власноручним підписом його величності: якщо хто із перелічених у цьому артикулі станів захоче

відібрати в іншого його землі, порушуючи кордони або межі, той, кому вкаже суд, мусить присягнути сам із шістьма свідками

Також постановляємо: якби хто із єпископів чи священнослужителів як римського, так і грецького віросповідання, князів, панів і земян володів маєтками, людьми, землями, ловами, лісами, озерами і бобровими гонами, замкненими у певних кордонах або межах, і один у другого захотів би, порушивши кордон або межі, відібрати людей, або землю, лови, ліси, озера, сінокоси та боброві гони, бажаючи витіснити його із цього маєтку, тоді обидві сторони мають надати суду по вісімнадцять свідків. І яка із сторін, на думку суддів, наведе більш вагомі докази, та мусить присягнути сама із шістьма свідками з указаних вище станів.

2. Той, хто володіє за земською давністю, першим доводить своє право на володіння

Також постановляємо, що кожен, хто володіє за правом успадкування або придбання, або також за земською давністю, першим мусить обґрунтувати своє право на володіння переконливим доказом, тобто свідоцтвом достойних людей, шляхтичів, або документів, або інших більш достойних людей, найближчих сусідів. Чиї свідки будуть достойні, ті, відповідно до давнього земського звичаю, можуть свідчити без особистої присяги, і за їхнім свідченням сторона, яка доводить своє право, володіння своє зберігає, інша ж сторона, якщо захоче, може стягати через суд.

3. Для вирішення земельних спорів у рок завитий необхідно виїжджати на місце

Також постановляємо, що рок, встановлений судом для здійснення розмежування, має бути завитим, а тому ні в якому разі не може бути відкладеним, за винятком таких причин, які описані у даному артикулі, а саме: з причини мору або вального сейму, або виконання нашої господарської служби, або хвороби.

Якби одна із сторін не з'явилася з якоїсь іншої причини, крім чотирьох перелічених, то інша сторона надає належних доказів перед спеціально призначеними межовими суддями і має бути задоволеною у відповідності до вказаних меж, які дають присяжні свідки на місці, де відбувається розмежування, і особистою присягою, і тим спірний предмет має бути закріплено за нею навіки. Якщо ж хто перед цим роком захворів би, то повинен повідомити про це суддів та іншу сторону, тоді розгляд справи має бути відкладено до одужання хворого, а коли він видужає, то, з'явившись на другий рок, має присягнути перед суддями в тому, що дійсно у той час був хворий.

А якби суддя сам захворів перед призначеним роком і тому не зміг з'явитися до суду, то мусить послати замість себе зі своїм листом заступника; а той має замість нього розглянути справу, і його рішення мусить мати таку ж силу, як і рішення самого судді.

4. Про встановлення кращих кордонів

Також постановляємо: якби якого суддю або межового було послано судом для з'ясування обставин справи на місці, такий суддя або межовий повинен буде допустити до доказу зі справи ту сторону, яка пред'явить кращі та більш значущі привілеї, листи, знаки або копці, або кордони. А якби з обох сторін не було б знаків, то до доказів зі справи і до присяги має бути допущено ту сторону, чиї свідки будуть більш достойними. Однак свідками мають визнаватися не усякі шляхтичі, але шляхтичі і люди достойні, поза підозрою, які будуть найближчими сусідами і суміжниками, які більше підходять до свідчення, ніж шляхтичі, які не є суміжними сусідами.

5. Свідками можуть бути тільки християни римського і грецького віросповідання

Також постановляємо, що свідками у справі про землі і про доказ права на володіння землею не можуть бути допущені ні жиди, ні татари, а тільки християни латинського або грецького віросповідання. Проте і з цих християн у справі про землі і держання землі мають бути допущені як свідки тільки ті, які щорічно бували у своїх капеланів або попів на сповіді і приймали причастя і мають добру славу у своїй окрузі, не були замішані ані у крадіжках, ані у підробці чого-небудь. Ті ж християни, латинського або грецького віросповідання, які не причащаються і не ходять на сповідь, не мають бути допущені свідками до суду у справах про землю.


Информация о работе «Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 179233
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
115573
0
0

... єдина грошова одиниця; – Литва зберігала певну автономію, маючи окремі закони – Литовський статут, судову систему, військо, уряд і адміністрацію; – до Польщі, у складі якої вже перебували Галичина, Холмщина та Західне Поділля, відходили всі українські землі, що раніше належали литовцям: Підляшшя (сьогодні – територія Польщі), Волинь, Поділля, Брацлавщина та Київщина; – українська шляхта зрі ...

Скачать
241376
0
0

... її у межах української етнічної території, тобто від Львова, Галича і Холма до Слобожанщини. На півдні кордон з Кримом складало Дике поле між Дністром і Дніпром. За часів Б.Хмельницького територія Української держави становила майже 200 тис. км². Ознака третя – політико-адміністративний устрій. На визволеній території було ліквідовано органи влади Речі Посполитої. В основу адміністративного ...

Скачать
255949
0
0

... на особисто вільних землевласників (посполитих) з правом (хоча і обмеженим) володіння оброблюваною ними землею в обмін на сплату податків до військової скарбниці. Значення Запорозької Січі в історії українського народу. Ліквідація козацької республіки в останній чверті XVIII ст. Запорозька Січ — українська козацька республіка. Виникла і розвинулась на Наддніпрянщині, за порогами, в перших ...

Скачать
36236
1
0

... ї служби. Першим гетьманом реєстровців польський король призначив шляхтича Я. Бадовського. Отже, низове і городове козацтво виникають в часи, коли українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, і виникають з волі населення, а реєстрове створене вже польською владою для своїх потреб. В кінці XVI – на початку XVII ст. чисельність козацтва становила: городового – біля 100 тис. сі ...

0 комментариев


Наверх