Якби хто тримав землю протягом трьох років, а інший, не звернувшись до суду, скосив би жито або забрав скошене, або затіяв бійку і порубав сохи

Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)
Ніхто ні за кого не повинен нести покарання, але кожен за самого себе Якби хто за Казимира і Олександра був володарем чогось, і ніхто інший не пред'являв на те претензій Якщо хто зганьбив би гідність іншого, то справу в суді має бути розглянуто у четвертий судовий строк Постанова про давність земську Якщо хто через слабке здоров'я не може нести військову службу, той має заявити про це перед гетьманом Про того, кого пошлють на заставу, щоби він туди з'явився в строк, а його у вказаний строк там не буде Господарь дозволяє всім вільно виїжджати із землі господарської для навчання лицарської справи в усякі землі, окрім земель неприятельских Як має бути покарано того, хто віднісся би без поваги до листів наших воєвод, старост і державців Про видання дівчат заміж, як за життя батька, так і після його смерті Княгинь, пані вдов і дівиць не мають ні за кого силою видавати, а тільки за їхньою згодою Опікун не має права продати або розтринькати спадковий маєток дітей Маючи у опіці чужий маєток, не повинен з нього за свою вину платити Про свідків, які мають бути присутні при складанні заповітів Під час розгляду справи у суді ніхто не повинен апелювати до господаря, але обидві сторони зобов'язані довести справу в суді до кінця Про виплату судових зборів Міщани всіх міст мусять відповідати перед судом за поранення і вбивство селян Про розміри децькування, яке слід платити дворянам нашим панів воєвод, маршалків, старост, державців та їхніх намісників Хто б навмисне напав на чий дім із метою вбивства Якби хто, отримавши поранення, їздив по бенкетах, або по корчмах, а потім помер За рядовий напад на сусідів дванадцять рублів грошей Якщо якого злодія буде присуджено до смертної кари за якийсь злочин, але він уникне цієї кари, то йому немає місця між добрими людьми А хто може з державців судитися у копному суді Якби хто тримав землю протягом трьох років, а інший, не звернувшись до суду, скосив би жито або забрав скошене, або затіяв бійку і порубав сохи Про землю відмежовану і про сумісні, як мають доказ чинити Ціна звіра Якби хто-небудь виловив рибу з чужого озера, садка чи пруда В яких випадках необхідно присягати про борг Якби хто заставив кому маєток на термін і в листі своєму відписав би без термінів не викупати його Про залік закупам суми в рахунок боргу за відпрацьований час Якби хто кому в гаю вирощеному шкоду вчинив
179233
знака
0
таблиц
0
изображений

14. Якби хто тримав землю протягом трьох років, а інший, не звернувшись до суду, скосив би жито або забрав скошене, або затіяв бійку і порубав сохи

Також постановляємо, що якби хто безперешкодно держав яку-небудь землю три роки і спокійно її орав або засівав, а інший, прийшовши на це поле, скосив би його або забрав уже скошене, або ударив самого власника або його людину, або кого іншого, або вола, або порубав соху, то він мусить платити за насильство дванадцять рублів грошей, і нам, господарю, стільки ж. А якщо візьме без бійки, тоді мусить відшкодувати шкоду з нав'язкою, а потім, якщо схоче, може порушити в суді проти власника справу про цю землю. А якби хто відбирав у іншого, а той захищав і не віддавав держання, то спір має вирішити суд; і чия претензія на землю буде признана безпідставною, той мусить відшкодувати збитки і сплатити за насильство.

15. Якби хто паплюжив свідків

Якби хто без достатньої підстави паплюжив свідків позивача, тобто, якби позивач у відповідності до права представив вісімнадцять свідків, а відповідач не вибрав би із цих вісімнадцяти свідків шести, які заслуговують на довіру, і давав їм відвід із метою перешкодити розглядові справи, а позивач не забезпечив себе іншими свідками і через це мав би програти свою справу на цьому завитому року, то він має право тут же в суді відстояти своїх свідків. І якщо судді визнають, що відповідач безпідставно зпап-люжив цих свідків і дав їм відвід, а свідки виправдаються, то відповідач кожному із спаплюжених ним свідків у відповідності до їхнього походження буде зобов'язаний дати винагороду: шляхтичу — як шляхтичу, селянину — як селянину стільки, як нібито його поранили.

16. Якби хто не відстояв перед суддями спаплюжених свідків

Якщо хто цих своїх спаплюжених свідків усіх не відстояв перед цими ж суддями, а також самі свідки не виправдаються, то мусять присягати інші неспаплюжені свідки. А якби з обох сторін свідків було спаплюжено, то всіх їх належить відвести, і обидві сторони мусять надати інших свідків, які були б поза підозрою, і та сторона, яка виявиться більш достойною, має зі своїми свідками присягнути.

17. Про введення у володіння маєтком за борг або з якоїсь іншої причини

Якби ми послали нашого дворянина або кого із установи якого воєводи, або якого нашого врядника ввести сторону у володіння маєтком за борг або з якої іншої причини, то той, хто вводить у володіння, має робити це із сторонніми достойними людьми, із двома або трьома шляхтичами; він має все домашнє майно та інші речі, які знаходяться у цьому маєтку або на хуторах, правильно переписати, а ці достойні люди мають засвідчити правильність опису. Якщо ж той, хто вводить у володіння, вчинить інакше, то він мусить відшкодувати спричинену шкоду, якщо у тому дворі під час складання опису щось пропаде і це буде належним чином доведено або в цьому присягне потерпілий. А якщо той, хто вводить у володіння, не мав би чим заплатити, то його належить віддати на милість потерпілого. Якщо ж той, хто вводить у володіння, належним чином доведе, що він цей маєток із усім майном і речами передав за описом іншому у відповідності до нашої господарської волі і припису, то вже той, хто отримав ці речі, мусить відповідати сторонам, яким це має належати, перед судом і відшкодувати збитки.

18. Якби за погодженням обох сторін маєток було передано до рук господаря, а господарь віддав би цей маєток кому-небудь у держання до винесення судового рішення, а той цей маєток розорив

Також постановляємо, що якби обидві сторони до розгляду справи в суді погодилися передати маєток до наших господарських рук, а ми б цей маєток за листом або через того, хто вводить у володіння, дали у держання якому-небудь нашому врядникові до нашого господарського розпорядження, то врядник може використати для себе певні продукти, але з двору не повинен нічого вивозити, і з дружиною і дітьми не повинен у ньому жити. А цей маєток з усіма рухомими речами, а також із прибутками, які зібрано у період держання, мусить повністю і правильно повернути у відповідності до нашого господарського листа тій стороні, якій волею належить, і мусить прослідкувати, щоби в цьому маєтку, поки він знаходився у нього в держанні, не сталося ніякого збитку та спустошення. А якби той врядник вчинив інакше, то мусить стороні, яка понесла збиток, відшкодувати шкоду і збитки, а ми і нащадки наші мусимо винести рішення про це на найближчому судовому року як завитому, а за нашої відсутності — наші пани радні.

19. Якщо які брати або родичі, які володіють неподіленим маєтком, перед судом поділили його і поділ оформили письмово, то такий поділ мусить мати вічну силу

Постановляємо також, що якби повнолітні брати, рідні або більш віддалені родичі, володіли спільно якимось неподіленим маєтком, а потім перед судом поділили його і письмово оформили поділ, то такого поділу мусять між собою дотримуватися довіку. А якби такий поділ не перед властями, а в маєтку і в присутності їхніх спільних друзів обсудили і провели, письмово оформили і такого поділу дотримувалися між собою протягом десяти років земської давності, то такого поділу вже в силу цієї земської давності мусять між собою дотримуватися довіку.

20. Якби було призначено рок для розгляду справи без загрози програти його у випадку неявки і одна із сторін з'явиться, а інша не з'явиться, тоді сторону, що з'явилася, має бути введено у володіння тим, з приводу чого порушено в суді справу

Також постановляємо: якби ми або наші пани радні призначили кому рок для розгляду справи про землю без загрози програти його у випадку неявки і одна із сторін на цей рок з'явилася б сама і представила своїх суддів, а друга сторона з явитися сама і суддів своїх представити не хотіла, тоді ті судді, які виїдуть, за нез'явлення другої сторони того, хто з'явився, мають увести у володіння спірною землею або людьми у тій частині, яка відповідає сумі збитків і витрат, яких зазнала із цієї справи сторона, що з'явилася, і в чому присягне врядник, таку суму мусить сплатити сторона, яка не з'явилася. А після відшкодування тих витрат і збитків мають бути представлені судді з обох сторін і справу розглянуто у належному порядку. А якби той через свою впертість заволодів тією спірною землею або людьми всупереч рішенню тих суддів про ввід ними у володіння іншої сторони, його має бути притягнуто до суду, а суд мусить присудити йому сплатити за насильство і відшкодувати витрати і збитки, а другу сторону ввести у володіння тією ж землею або людьми, у володіння якими вона була введена раніше, а супротивна сторона, заплативши за насильство і відшкодувавши збитки і витрати, може знову порушити справу із цього ж приводу.

У Слуцькому списку далі йдуть артикули, які відсутні у Дзялинському списку:


Информация о работе «Державно-правове становище українських земель в литовсько-польський період (XIV – XVII ст.)»
Раздел: История
Количество знаков с пробелами: 179233
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
115573
0
0

... єдина грошова одиниця; – Литва зберігала певну автономію, маючи окремі закони – Литовський статут, судову систему, військо, уряд і адміністрацію; – до Польщі, у складі якої вже перебували Галичина, Холмщина та Західне Поділля, відходили всі українські землі, що раніше належали литовцям: Підляшшя (сьогодні – територія Польщі), Волинь, Поділля, Брацлавщина та Київщина; – українська шляхта зрі ...

Скачать
241376
0
0

... її у межах української етнічної території, тобто від Львова, Галича і Холма до Слобожанщини. На півдні кордон з Кримом складало Дике поле між Дністром і Дніпром. За часів Б.Хмельницького територія Української держави становила майже 200 тис. км². Ознака третя – політико-адміністративний устрій. На визволеній території було ліквідовано органи влади Речі Посполитої. В основу адміністративного ...

Скачать
255949
0
0

... на особисто вільних землевласників (посполитих) з правом (хоча і обмеженим) володіння оброблюваною ними землею в обмін на сплату податків до військової скарбниці. Значення Запорозької Січі в історії українського народу. Ліквідація козацької республіки в останній чверті XVIII ст. Запорозька Січ — українська козацька республіка. Виникла і розвинулась на Наддніпрянщині, за порогами, в перших ...

Скачать
36236
1
0

... ї служби. Першим гетьманом реєстровців польський король призначив шляхтича Я. Бадовського. Отже, низове і городове козацтво виникають в часи, коли українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, і виникають з волі населення, а реєстрове створене вже польською владою для своїх потреб. В кінці XVI – на початку XVII ст. чисельність козацтва становила: городового – біля 100 тис. сі ...

0 комментариев


Наверх