2.2 ЗАДАЧІ ПСИХОЛОГА, ЩО БЕРЕ УЧАСТЬ У ПРОЦЕСІ ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНОЇ КОРЕКЦІЇ.

Самим головним моментом у психокорекції і взагалі в роботі психолога, це «не нашкодити». Усвідомити проблему клієнта, зіставити свої власні можливості, і реально необхідну допомогу, - от з чого повинна починатися робота з надання будь-якого виду психологічної допомоги. Адже якщо психолог відчуває непевність у своїх силах і можливості допомогти, то цю же непевність, що як флюїди, відчуваються і передаються в атмосфері, відчує і клієнт. У цій ситуації навіть може з'явитися не бажання і страх у клієнта. Адже думки його будуть спрямовані на те, що він дійсно «поганий», що йому допомогти не можна. Саме в цій ситуації можливе ще більше занурення в себе, повна замкнутість, відмова від усього, і не бажання робити нові спроби убік здійснення корекції. Для запобігання подібної ситуації, і для проведення психокорекції перед психологом ставляться такі задачі:

Ø  Психолог повинен цілком бути присутнім, що б сприяти клієнту в його зануренні в себе, і допомагати йому в більш повному, виразному описі свого інтересу в рішенні проблеми.

Ø  Другим аспектом є формування і підтримка переконаності клієнта в тому, що він здатний, щось зробити сам для самого себе.

Ø  Найважливішою задачею стає допомога клієнту у виявленні в собі сили, що руйнує і трощить його самого і його життя; допомогти знайти консервативні структури, що він сам побудував і, відповідно сам може їх змінити.

Ø  Так само, психолог повинний бути співчуваючим і турботливим, особливо в моменти важких, глибоких і емоційних переживань клієнта.

Ø  Сам же психолог повинен бути глибоко впевнений у тому, що клієнт у стані допомогти собі сам.

Під час проходження психокорекції, між психологом і клієнтом виникають визначені взаємини. Саме в екзистенціальній корекції взаємини між клієнтом і психологом являють собою особливу цінність, оскільки як ясно вже з аналізу психотехнік, ці відносини представляють самоцінність. Вони здобувають неповторний особистісний відтінок, особистісний зміст, нюансіровка, уся гама переживань у зв'язку зі спілкуванням з людиною як зі значимим іншим – джерело могутніх дій і особистісних змін; повага, довіра і віра клієнту; саморозкриття і чесність стосовно себе; відмовлення від маніпулювання і готовність прийняти відношення до себе у відповідь на свою прозорість, за допомогою якої психолог своєю особистістю моделює продуктивні способи переживання, не беручи на себе відповідальність за нав'язування іншому свого поводження, - така корекціонна серцевина.

Самим головним результатом, що буде характеризувати успішність проведення екзистенціальної психокорекції, стане розширення буття клієнта і збільшення його життєвих сил.


ВІСНОВОК

Таким чином, ми можемо зробити такий висновок, що, сама головна мета екзистенціальної психокорекції – допомогти клієнту знайти сенс життя, усвідомити особистісну волю, відповідальність і відкрити свої потенції як особистості в повноцінному спілкуванні. Адже людина, що звертається по допомогу, дійсно потребує її. Вона не відчуває себе в цьому житті, вона не бачить для чого вона живе, система цінностей його життя розсіяна і не усвідомлена. А все це виходить з того, що вона не почуває себе як незалежна і повноцінна особистість, здатна жити, діяти і насолоджуватися плодами своєї діяльності. Він не усвідомлює і не почуває ціни свого життя, вважаючи, що все безглуздо, що нічого і не що не має цінності, а він, людина, ні що інше як тварина, що не має права ні на що, і життя якого нічого не коштує.

У той же час, задачею екзистенціальної взаємодії виступає безумовне визнання особистості клієнта і його долі найважливішими, унікальними, що заслуговують визнання життєвим світом, саме існування якого є цінність. Саме психолог має найскладнішу задачу, не тільки переконати клієнта в тому, що він, його особистість своєрідна, не ординарна, індивідуальна, і що аналогів у цьому світі немає, а і зробити так, щоб клієнт повірив у це сам, що б він відчув, усвідомив усю повноту і красу свого існування. Так само акцент буде робитися на індивідуальні позитивні якості клієнта, що так само буде сприяти найшвидшому і ефективнішому проходженню психокорекції. І для того що б корекція проходила успішно, у психолога є визначені передумови його позиції, це розуміння клієнта в термінах його власного життєвого світу, образа себе, і дійсності, що на даний момент оточує його. Основна увага психолога приділяється поточному, моменту життя клієнта і його «цієї хвилинним» переживанням. Складність позиції так само в тому, що психолог повинний вміти сполучати розуміння клієнта і здатність конфронтації з тим, що іменується обмеженим існуванням у клієнта. Чи здатність, властивість психолога «бути у світі» - сама очевидна умова його успішної корекційної діяльності. Адже основні зусилля психокорекції спрямовані на допомогу клієнту прийняти всерйоз свій феноменологічний світ, усвідомити реальність своїх усвідомлених чи неусвідомлених виборів і їхніх наслідків. Для цього клієнт не повинен обмежуватися досягненнями інсайту, а повинен формулюватися як чекання дій, що виникають із проясненої цінності особистості її потенцій. Саме із за цього в клієнтах заохочується відкритість, спонтанна активність і зосередженість на основних проблемах життя: народження, любов, тривога, доля, провина, смерть, відповідальність – тобто на екзистенціальних проблемах, що не мають раціонального рішення, але конфронтація, з якими дозволяє вирішувати поточні психологічні проблеми клієнта. Адже клієнт повинен бути зацікавлений, глибинно включений, уважний до себе і до свого життя, саме в цьому виявляється глибокий зміст і рівень його суб'єктивності. Він повинен хоч якось реагувати на глибинний інтерес до самого себе. І він буде мати потребу в корекції саме в тому випадку, коли цей інтерес буде ушкоджений.

Так само, дуже важливим, є опис клієнтом свого інтересу, що дозволить розширити границі його можливостей у пошуках рішень, за допомогою фіксації уваги на суб'єктивних переживаннях. Сам же процес пошуку буде здійснюватися через повне занурення в себе, саме усвідомлення своїх власних тілесних відчуттів, думок емоцій, і звичайно ж – чекання відкриття.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Абрамова Г.С. Практична психологія. – М.,1997

2.  Берн Э. Транксакційний аналіз и психокорекція. – СПб., 1994

3.  Бондаренко А.Ф. Психологічна допомога: теорія і практика. – Київ, 1997

4.  Бурлачук Л.Ф. Введення в практичну психологію. – Київ, 1997

5.  Кьєркегор С. Страх і трепіт. – М., 1993

6.  Кьєркегор С. Збірник статей. М., 1994

7.  Мей Р. Мистецтво психологічного консультування. М., 1994

8.  Мей Р. Людина в пошуках себе. I953

9.  Мей Р., Ейнджел Е., Елендбергер Г. Існування, новий вимір в психіатрії і психології. 1958

10.  Мітрохін Л. Н. Буржуазна філософія 20 століття. Політіздат 1974

11.  Осипова А.А. Введення в теорію психокорекції. Москва-Вороніж., 2000

12.  Осипова А.А. Загальна психокорекція. – М., 2000

13.  Фрейджер Р. Психологічна енциклопедія особистості. СПб., 2002

14.  Холл К., Ліндсей Г. Теорії особистості. М., 1997

15.  Хьелл Л., Зіглер Д. Теорії особистості. – СПб., 1997


У дослідженні особистості, при психокорекційних впливах, особливого значення набувають методи, досить чуттєві до зміни тих або інших індивідуально-психологічних показників, що відображують ефективність проведеної корекції.

Однією з основних задач психокорекції, є досягнення істотних зрушень у сфері самосвідомості і, у першу чергу, по відношенню до себе.

Теорія диференціації емоцій, визнає за емоціями, функції детермінант поведінки в найширшому діапазоні його проявів, із крайності в крайність. Емоції розглядаються не тільки як основна мотиваційна система, але й у якості фундаментальних особистісних процесів, що додають зміст і значення людському існуванню. Їм приділяється важлива роль, як у поведінці, так і в його внутрішньому світі.

У ході написання курсової роботи, було проведене дослідження студента Петренко О. О.( П.І.П.. змінені). У ході роботи були проведені: дослідження самооцінки особистості, що б визначити рівень самооцінки особистості, дослідження тривожності, для визначення реактивної й особистісної тривожності, а також дослідження настрою. Причиною проведення дослідження стали фіксовані данні, при спостереженні за Петренко О.О.: останнім часом мала місце пригніченість, відсутність настрою, небажання будь що робити. Петренко відчував незадоволення собою, своєю поведінкою. При виконанні будь якої роботи не доводив її до кінця, або робив з абсолютною пасивністю. Не звертав уваги на себе і свій зовнішній вигляд. З’явилося відчуття тривожності, що нічого не може зробити сам, що ні на що не здатний.

За результатами, отриманими у ході роботи і результатам, проведених досліджень, визначили, які техніки психокорекції потрібно застосувати.

§   Тренінг, який сприяє підвищенню почуття впевненості в собі.

Ціль тренінгу – підвищення поінформованості з прав особистості; формування вміння розпізнавати невпевненість, впевненість та агресивність; навчання вербальним та не вербальним основам поведінки.

Для підвищення впевненості використовують наступні 5 процедур:

Знаходження відповіді, навчання реагуванню збільшує впевненість за допомогою моделювання(як відкритого, так і схованого) і інструктування. Увага приділяється як вербальним, так і не вербальним компонентам впевненого поводження.

Відтворення відповіді викликає нову відповідну реакцію за допомогою рольової гри, репетицію поводження і тренування.

Удосконалювання відповіді шліфує і закріплює нові форми поводження за допомогою відповідного зворотного зв'язку, критики керівництва.

Когнітивне переструктурування кидає виклик ірраціональним переконанням, що заважають прояві впевненості в собі, пропонуючи нову інформацію, що підвищує впевненість.

Генералізація досвіду – спроба вивести нові форми поводження в реальне життя і застосувати їх у різноманітних ситуаціях. Цей метод, використовують доти, поки клієнт не досягне необхідного рівня впевненості.

§   Так само одним з методів корекції, є тренінг самоствердження.

Оцінка сильних і слабких сторін навичок впевненості в собі звичайно виробляється на ранніх стадіях. Бути впевненим у собі – значить уміти визначати і виражати свої бажання, потреби, любов, роздратування, критику.

Клієнтові пропонується:

1.   Скласти докладний список соціальних ситуацій, при яких він відчуває страх або виявляє недостатню впевненість у собі.

2.   У кожній ситуації визначити одну або кілька альтернативних поведінкових реакцій, що відбивають обмірковану впевненість у собі, і за допомогою якої можна перебороти страх. Обговорити пропозицію з тренером.

3.   Повторювати заплановані починання в зміні поводження по ступені труднощів. Поділити роль з одним із тренерів, або тренуватися перед дзеркалом. Реакції, що не виникали дотепер необхідно закріпити, відчути, а потім перенести в критичну ситуацію.

4.   Не застрявати на визначеному поводженні. Існує можливість прореагувати агресивно в критичній ситуації, трохи відмінної від модельованої ситуації.

5.   Справлятися з епізодами страху або тривоги при соціальних контактах: навчання релаксації, самоінструкції.

6.   Свідомо розглядати окремі ситуації з плану, постійно вправлятися на практиці.

7.   Постійно закріплювати успіх через повторення.

Заключний етап тренінгу – навчання захистові від агресії інших. Впевнене поводження веде до підвищення самооцінки. Впевнені відповіді складають один з варіантів комунікацій, що допомагають у досягненні нормального поводження і сомоактуалізації. Тренінг сомоактуалізації використовується для підлітків з різними порушеннями поведінки, з емоційними порушеннями. З такими складностями і зштовхнувся Петренко О.О.

§     Так само психологом, який проводить курс психокорекції, будуть використані методи індивідуального психокорекційного впливу: переконання і навіювання..

§     Так само, серйозним аспектом, що має значення, буде позиція, займана психологом під час проведення психокорекції. Тобто, рольова стратегія, прийнята психологом у взаємовідносинах з клієнтом. У даному випадку – позиція «знизу», що дозволить психологові підвищити самооцінку клієнта, апелювати до його значимості.

§     Мають місце бути присутнім тренінги комунікативного розвитку сенситивного росту. При використанні, якого, клієнтові пропонується говорити про себе все гарне. Робити аспект на те, які якості позитивного характеру переважають у клієнті. Чим вони значимі для нього, яке вони мають значення, у чому їхня особливість. Як багато їх, і чи дійсно їх така кількість. Таким чином, розмовляючи з клієнтом про нього самому, клієнт сам по собі починає замислюватися про себе, знаходячи все позитивне в собі, таким чином, підвищуючи себе у своїх очах.

Результатом проведеної корекції, було досягнення необхідного рівня особистісних показників, підвищення особистісної самооцінки, само значимості.. Таким чином, було досягнуто одне з найбільших завдань психокорекції, зрушення в сфері самосвідомості, і в першу чергу стосовно самого себе.


МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ НАСТРОЇВ

 

Метою дослідження є діагностика настрою як емоційного стану особистості.

Досліджуваному пропонується подивитися на шкалу кольорового діапазону настроїв. Орієнтуючись на позначення кольорів, потрібно вибрати саме той колір, який відповідає настою сьогодні.

Діагностика проводилась на протязі шести днів.

Шкала кольорового діапазону настроїв:

Червоний  - Захоплений

Оранжевий - Радісний

Жовтий - Приємний

Зелений - Спокійний, врівноважений

Блакитний  - Сумний

Фіолетовий - Тривожний

Чорний - Вкрай не задовільний

Білий  - Важко сказати.

1 2 3 4 5 6

Петренко О.О. ч ф б ч б ф

 Загальна оцінка емоційного стану відповідає настрою, що переважає за весь період дослідження. Ця оцінка передбачає можливість відхилень від норми в переживаннях, в емоційних станах досліджуваного.

 В Петренка О.О. спостерігається затяжний стан суму, тривоги незадоволення; невідповідність емоційних станів життєвим ситуаціям; Тривала одноманітність емоційних станів.


ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ

Метою дослідження є оцінка реактивної та особистісної тривожності.

Досліджуваному пропонується бланк для відповідей, на якому надруковані питання з обох сторін аркуша. І досліджуваному пропонується закреслити відповідну цифру праворуч, залежно від того, яке у нього самопочуття в даний момент. Над запитаннями довго не роздумувати, тому що правильних і не правильних відповідей немає.

Ні, це не так Можливо, так Правильно Зовсім не правильно
1.    Я спокійний. 1 2 3 4
2.    Мені ні що не загрожує. 1 2 3 4
3.    Я напружений. 1 2 3 4
4.    Я відчуваю жаль. 1 2 3 4
5.    Я почуваюся вільно. 1 2 3 4
6.    Я прикро вражений 1 2 3 4
7.    Мене хвилюють можливі невдачі 1 2 3 4
8.    Я відчуваю, що відпочив. 1 2 3 4
9.    Я стривожений. 1 2 3 4
10.          Я відчуваю внутрішнє задоволення. 1 2 3 4
11.          Я впевнений в собі. 1 2 3 4
12.          Я нервую. 1 2 3 4
13.          Я не знаходжу собі місця. 1 2 3 4
14.          Я збентежений. 1 2 3 4
15.          Я не відчуваю скутості, напруженості. 1 2 3 4
16.          Я задоволений. 1 2 3 4
17.          Я стурбований. 1 2 3 4
18.          Я дуже збуджений, і мені ніяково. 1 2 3 4
19.          Мені радісно. 1 2 3 4
20.          Мені приємно. 1 2 3 4

Клієнт повинен уважно прочитати кожне з наведених речень, і закреслити відповідну цифру праворуч, залежно від того, як він почувається частіше.

Майже ніколи Інколи Часто Майже завжди
21.   Я відчуваю задоволення. 1 2 3 4
22.   Я швидко стомлююся. 1 2 3 4
23.   Я легко можу заплакати. 1 2 3 4
24.   Я хотів би бути таким же щасливим, як інші. 1 2 3 4
25.   Нерідко я програю, тому, що не швидко приймаю рішення. 1 2 3 4
26.   Звичайно я відчуваю себе бадьорим. 1 2 3 4
27.   Я спокійний, холоднокровний, зібраний. 1 2 3 4
28.   Очікувані труднощі дуже турбують мене. 1 2 3 4
29.   Я дуже переживаю через дрібниці. 1 2 3 4
30.   Я цілком щасливий. 1 2 3 4
31.   Я беру все близько до серця. 1 2 3 4
32.   Мені не вистачає впевненості в собі. 1 2 3 4
33.   Звичайно, я відчуваю себе безпечно. 1 2 3 4
34.   Я намагаюсь уникати критичних ситуацій. 1 2 3 4
35.   У мене буває хандра. 1 2 3 4
36.   Я задоволений. 1 2 3 4
37.   Всілякі дрібниці відволікають мене. 1 2 3 4
38.  

Я дуже переживаю свої розчарування,

І потім не можу довго про них забути.

1 2 3 4
39.   Я врівноважена людина. 1 2 3 4
40.   Мене охоплює сильний неспокій, коли я думаю про свої справи. 1 2 3 4

 

PT= E1-E2+35 OT=E3-E4+35 PT= 49 OT=50

Особистісна тривожність – це стійкий стан. Високій показник тривожності свідчить про наявність невротичного конфлікту. Можливо мають місце нервові та емоційні зриви. Петренко має високій рівень тривожності.


ДОСЛІДЖЕННЯ САМООЦІНКИ ОСОБИСТОСТІ

Метою дослідження є визначення рівня самооцінки.

Даний метод дослідження складається з 2-х серій. Досліджуваному пропонується бланк з написаними на ньому рисами особистості. Досліджуваний повинен уважно прочитати їх і розглянути відповідно до належності їх до ідеальної особистості. Проранжувати їх, оцінивши кожне в балах від 20 до1. 20 – найбільш корисна, 1 – найменш корисна, всі інші оцінки, від 19 до 2 поставте згідно з ставленням до інших рис.

Друга серія, має такі ж самі умови виконання, тільки відповідно до себе самого.

№1 позначає колонку з оцінкою про “Я” ідеальне, №2 позначає колонку з оцінкою про “Я” реальне.

№1

Риси особистості

№2

d

D2

10

19

Поступливість

Сміливість

10

9

0

10

0

100

9 Запальність 15 -6 36
1 Нервозність 20 -19 361
8 Терпимість 7 1 1
15 Захоплюваність 8 7 49
2 Пасивність 19 -17 289
5 Холодність 6 -1 1
20 Ентузіазм 3 17 289
13 Обережність 14 -1 1
4 Вередливість 4 0 0
6 Повільність 16 -10 100
3 Нерішучість 17 -14 196
17 Енергійність 5 12 144
18 Життєрадісність 1 17 289
14 Помисливість 18 -4 16
 11 Упертість  12  -1  1
 12 Безпечність  2  10  100
 7 Соромливість  13  -6  36
 16 Відповідальність  11  5  25

n-число запропонованих рис особистості

n=20

d- різниця номерів рангів

r = 1-6 r=

Е- сума d2

Коефіцієнт рангової кореляції –1,2

Це дуже низькій показник, якій свідчить про значущий негативний зв’язок між “Я” реальним і “Я” ідеальним. Він відображає невідповідність уявленню Петренка про своє “Я”, про те, якою їй потрібно бути, і те, якою вона є за її уявленнями насправді. Цю невідповідність пропонується інтерпретувати, як дуже занижену самооцінку.


Информация о работе «Теорії і техніки особистісної психокорекції основаної на теорії екзистенціалізму»
Раздел: Психология
Количество знаков с пробелами: 48592
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
77539
1
0

... виходу з важкої життєвої ситуації. Увага при цьому типі надання допомоги приділяється не стільки наявним проблемам і порушенням, скільки ресурсам особистості клієнта, його можливостям. Психологічна корекція-метод комплексного психологічного впливу на цілі, мотиви і структуру поведінки клієнта, а також розвиток його деяких психічних функцій: пам'яті, уваги, мислення. Основною задачею є навчання і ...

Скачать
56792
1
0

... . Особистісні новоутворення тут розглядаються саме як результат відповідної боротьби. Роль соціально-виховних впливів зводиться до формування захисних механізмів особистості. Гуманістична теорія особистості, на думку Назаренко Г.І. [24], виокремлює процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною визначеного й високого сенсу існування, а також властивості бути і ставати особистістю. ...

Скачать
181004
7
0

... час є більш широке використання адаптованих для санаторно-курортних умов сучасних форм групової психотерапії, функціональних тренувань, поведінкових прийомів і ін. 3. Аналіз практичної роботи психолога в психоневрологічних закладах 3.1 Оцінка та анамнез проблем пацієнтів з депресивними станами Типовий зовнішній вигляд хворого. В одязі помітні недбалість, недоглянутість. Сповільненість ...

Скачать
449685
6
1

... сьогоднішній день успішна реалізація завдань психотерапевтичної роботи в ОВС силами служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності є проблематичною. Слід підкреслити, що соціальна робота в органах внутрішніх справ, яка реалізується в діяльності служби психологічного забезпечення, базується на чітко визначеному правовому підґрунті. Служба психологічного забезпечення у своїй ...

0 комментариев


Наверх