2.4 Порядок проведення ревізії в Ямпільській районній державній адміністрації
Основним завданням ревізії фінансово-господарської діяльності в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах та інших центральний органах виконавчої влади, державних комітетах, державних фондах, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх в подальшому.
При проведенні ревізії в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади необхідно перевірити виконання загального положення про міністерство, інший орган виконавчої влади України, затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2006 року № 179/96, у частині реалізації державної політики у сфері фінансів і контролю, яка стосується роботи міністерств по цих напрямках. Законність і правильність утворення в міністерстві централізованих фондів, їх розміри та витрачання за цільовим призначенням, правильність спрямування та використання бюджетного фінансування, кредитних ресурсів та фінансової допомоги, отриманої за рішенням уряду чи за угоди з Міністерством фінансів України. Також перевіряється правильність розрахунків на утримання апарату міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, дотримання чинних нормативних актів при витрачанні коштів на їх утримання.
Згідно з «Інструкцією про порядок проведення ревізії і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні», затвердженою Головним контрольно-ревізійним управлінням України від 3 квітня 2007 року № 121, ревізія міністерства, іншого органу виконавчої влади у плановому порядку чи за ініціативою органів державної контрольно-ревізійної служби може проводитися не частіше, ніж один раз на рік. Ревізія за поданням правоохоронних органів може проводитися у будь-який час, тобто незалежно від кількості раніше проведених на цьому об'єкті ревізій і перевірок.
При проведення ревізії фінансово-господарської діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних комітетів, органів місцевого самоврядування необхідно вивчити такі питання:
• забезпечення виконання завдань у сфері використання і збереження фінансів, передбачених чинним Положенням про відповідне міністерство чи орган державної влади, а також окремих законодавчих і нормативних актів, що регулюють їх діяльність та дотримання ступеню їх вимог;
• фінансового стану галузі та питомої ваги кількості збиткових підприємств і організацій у загальній їх чисельності;
• заходи, які вживаються для досягнення рентабельності роботи підприємств галузі;
• стан розрахункової дисципліни та розрахунків з бюджетом;
• загальний стан дебіторської і кредиторської заборгованості по галузі та заходи максимального її скорочення та повернення коштів з-за кордону;
• розмір валютних коштів, які тривалий час не повернуті з-за кордону;
• розмір коштів, отриманих із бюджету на фінансування цільових комплексних науково-технічних програм та забезпечення їх використання за призначенням;
• економічний ефект від упровадження у виробництво закінчених наукових розробок;
• факти припинення робіт і розмір витрачених бюджетних коштів по окремих програмах.
Крім того, необхідно перевірити питання отримання за рішенням Кабінету Міністрів України кредитів, їх розміри, спрямування і цільове використання.
Слід також встановити, які цільові фонди (інвестиційний тощо) утворювались із віднесенням сум, зарахованих до цих фондів, на собівартість виробництва (продукції, робіт) на підлеглих підприємствах, на підставі яких нормативних актів утворені ці фонди, які їх розміри, чи не мали місця факти витрачання коштів фондів не за призначенням.
В процесі ревізії вивчаються питання повноти оприбуткування та цільового використання, згідно чинного законодавства, суми коштів, отриманих ними у зв'язку з видачею суб'єктами підприємницької діяльності дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності та за державну реєстрацію суб'єктів підприємництва, правильності і ефективності використання іноземної валюти, яка знаходиться у їх віданні (особливо на закордонні поїздки), у відповідності з чинними нормативними актами Кабінету Міністрів України.
Безпосередньо вивчається стан контролю за збереженням та ефективним використанням державного майна, закріпленого за об'єднаннями, підприємствами та організаціями галузі, та заходи по сприянню їх роздержавлення і демонополізації, згідно з чинним законодавством України, участь у зовнішньоекономічній діяльності галузі.
Поглиблено вивчаються питання здійснення контролю за виконанням указів президента України, постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів України, власних рішень щодо заходів виконання «Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 2006-2000 роки», затвердженої Указом Президента України від 17 вересня 2006 року № 837/96, та «Національної програми боротьби з корупцією», затвердженої Указом Президента України від 10 квітня 2007 року № 319/97, інших нормативних актів з цього питання та стан відомчого контролю.
При перевірці питання правильності і законності витрачання коштів на утримання апарату міністерств, відомств та інших органів виконавчої влади в процесі ревізії ретельно перевіряється правильність планування доходів і видатків Єдиного кошторису доходів і видатків в розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та законність і обґрунтованість фактичних видатків.
В органах виконавчої влади, які фінансуються з Державного бюджету, при проведенні ревізії необхідно перевіряти:
- наявність Єдиного кошторису доходів і видатків, правильність, обґрунтованість його формування, згідно з вимогами «Положення про порядок складання Єдиного кошторису доходів і видатків бюджетних установ та організацій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2008 року № 164 та Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 9 травня 2007 року № 437-97-П «Про казначейське виконання кошторисів видатків на утримання апарату органів виконавчої влади;
- правильність списання на витрати грошових коштів і матеріальних цінностей за кожним кодом економічної класифікації бюджетних видатків кошторису;
- наявність належно оформлених касових, банківських та інших бухгалтерських документів, їх достовірність та схоронення (стан збереження грошових коштів і матеріальних цінностей та правильність ведення їх обліку).
Глибокій перевірці підлягає витрачання грошових коштів на заробітну плату. Особливу увагу необхідно приділити правильності встановлення і застосування посадових окладів (ставок, виплат на заміщення і сумісництво) та премій відповідно до чинних нормативних актів, до яких відноситься:
1) Закон України «Про державну службу», затверджений Постановою Верховної Ради України від 16.12.93 № 3724 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законами: № 282/95ВР від 11.07.95; № 358/95ВР від 05.10.95; № 96/96ВР від 22.03.96.
2) Постанова Кабінету Міністрів України від 29.05.96 № 565 «Про порядок умов оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери» зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України: № 1033 від 31.08.96; № 1458 від 02.12.96; № 655 від 28.06.97; № 259 від 02.03.98; № 311 від 17.03.98; № 633 від 07.05.98; № 1960 від 11.12.98.
3) Постанова Кабінету Міністрів України від 24.10.96 № 1295 «Про умови оплати праці працівників органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів» зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.98 № 1286.
4) Постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 35 зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України: № 320 від 30.04.93; № 782 від 23.09.93; № 437 від 28.06.94; № 63 від 27.01.95; № 390 від 05.06.95; № 488 від 04.07.95; № 1003 від 02.09.96; № 828 від 04.08.97; № 1132 від 22.07.98, та інші.
Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавок за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 35 «Про умови оплати працівників апарату органів державної виконавчої влади та інших органів», зі змінами та доповненнями, затверджено шкали співвідношень посадових окладів державних службовців до мінімального розміру заробітної плати.
Доплата за ранг проводиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю (постанова Кабінету Міністрі? України від 21.12.94 №855). Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах:
понад 3 роки — 10 відсотків;
понад 5 років — 15 відсотків;
понад 10 років — 20 відсотків;
понад 15 років — 25 відсотків;
понад 20 років — ЗО відсотків;
понад 25 років — 40 відсотків.
Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Згідно зі статтею 35 цього Закону державним службовцям до щорічної відпустки (30 календарних днів) надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів (без нарахування допомоги на оздоровлення за ці дні).
Працівникам органів державної виконавчої влади згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.95 №488, зі змінами та доповненнями до неї, надається матеріальна допомога в розмірі середньомісячного заробітку (в межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України).
Преміювання керівників органів державної виконавчої влади та інших органів, їх заступників, надання їм матеріальної допомоги і встановлення надбавок до посадових окладів здійснюється за рішенням вищестоящих органів державної виконавчої влади у межах наявних коштів на оплату праці.
Перевіряється утримання податків із заробітної плати працівників та перерахування їх до бюджету, а також відрахування до державних цільових фондів. Перевіряється стан бухгалтерського обліку розрахунків по оплаті праці та достовірність фінансово-бухгалтерської та статистичної звітності.
Перевіряючи витрати на службові відрядження, слід керуватися відповідною «Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59.
Ревізія канцелярських і господарських видатків проводиться шляхом перевірки правильності застосування діючих норм, цін і тарифів на опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію. Звертається увага на документальне оформлення і своєчасність сплати коштів орендарями за оренду приміщень і споруд.
Ретельно перевіряються витрати на утримання автотранспорту, особливо застосування норм витрат паливно-мастильних матеріалів, заповнення маршрутних листів, використання автотранспорту за призначенням. Для контролю норм витрат пального і мастильних матеріалів необхідно використовувати наказ Міністерства транспорту України від 03.05.95 № 179 «Норми витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті».
Витрати на поточний ремонт перевіряються шляхом вивчення правильності складання кошторисів на такий ремонт, а також обґрунтованості застосування розцінок, відповідності списання матеріалів до обсягу виконаних робіт з поточного ремонту. У випадках виникнення розходжень необхідно провести контрольний замір виконаних і оплачених робіт.
Видатки на канцелярські і поштово-телеграфні витрати в органах виконавчої влади перевіряються, виходячи з необхідності максимальної ощадливості в їх використанні. Особлива увага звертається на перевірку можливих особистих міжміських телефонних розмов за рахунок державних коштів.
На початку або в період проведення ревізії необхідно провести вибіркову інвентаризацію устаткування, обладнання, матеріалів, інвентарю та визначити правильність списання. Звертається увага на можливі факти заміни щойно придбаного (нового) інвентарю зношеним (старим).
В період ревізії вивчаються результати матеріалів проведеної річної інвентаризації та організація матеріальної відповідальності на ревізованому об'єкті, вжиття заходів до матеріально відповідальних осіб при виявленні у них нестач матеріальних цінностей та правильність оцінки у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей».
Під час проведення ревізії в органах державної виконавчої влади також необхідно перевірити можливі факти незаконного використання бюджетних коштів на приховане кредитування суб'єктів підприємницької діяльності, використання грошей, матеріальних цінностей на госпрозрахункову діяльність у разі, коли вони виступають засновниками чи співзасновниками суб'єкта підприємницької діяльності. Також перевіряються можливі факти залучення бюджетних коштів на депозитні рахунки, замість витрачання їх на першочергові невідкладні заходи галузі.
Перевірці підлягають питання правильності використання спеціальних коштів, стан розрахункової дисципліни та дебіторської і кредиторської заборгованості, правильність і своєчасність розрахунків з бюджетом та відповідними державними фондами, стан достовірності бухгалтерського обліку і звітності.
0 комментариев