1.4 Організація обліку доходів і видатків бюджетної установи
Бюджетні установи в процесі своєї статутної діяльності можуть отримувати кошти не лише з державного або місцевих бюджетів, а й з інших джерел. Такі кошти прийнято називати позабюджетними.
Починаючи з 2000 р., усі позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок асигнувань з державного або місцевого бюджетів, включаються до спеціального фонду бюджету як власні надходження цих установ та організацій і відповідні спеціальні видатки. Тобто усі позабюджетні кошти таких установ з 2000 р. враховуються у складі спеціального фонду державного бюджету і по суті є бюджетними. Їх надходження та витрачання планується в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи.
Спеціальний фонд складається з власних надходжень (спеціальні кошти, кошти на виконання окремих доручень, інші власні надходження), субвенцій, одержаних з бюджетів іншого рівня та інших доходів спеціального фонду.
Спеціальні кошти — це доходи бюджетних установ і організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції або іншої діяльності, що провадиться на підставі відповідних нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів і видатків установи.
Суми на виконання окремих доручень (суми за дорученнями) — це кошти, які бюджетні установи отримують від фізичних і юридичних осіб та благодійних фондів для виконання окремих доручень або використання за цільовим призначенням, визначеним особою, що надає такі кошти.
Для обліку доходів бюджетних установ, які вони одержують за рахунок загального і спеціального фондів державного бюджету, із сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів, а також за рахунок надання комерційних послуг) по їх видах у залежності від джерела надходження Планом рахунків №114 передбачені наступні рахунки 7 класу:
70 "Доходи загального фонду";
71 "Доходи спеціального фонду";
72 "Доходи від реалізації продукції, виробів і виконання робіт";
73 "Доходи бюджетів";
74 "Інші доходи".
Доходи загального фонду бюджету були й лишаються доволі значною частиною в загальній структурі доходів більшості бюджетних установ. Вони поділяються на доходи, отримані із загального фонду державного бюджету, та отримані з місцевого бюджету. Зазначені джерела можуть існувати самостійно і в поєднанні.
Організація обліку доходів загального фонду охоплює напрямки, які впливають як на підготовчий етап обліку доходів — їх планування, так і на обліковий процес безпосередньо. Зокрема, до них належать:
- організація планування доходів загального фонду бюджетних установ;
- організація робіт із затвердження асигнувань та надходження доходів;
- організація облікових номенклатур;
- організація носіїв облікової інформації та їх руху.
Планування доходів за загальним фондом здійснюється за системою вертикального зв'язку. Це означає, що рух інформації про граничні обсяги видатків загального фонду відповідного бюджету подається вертикальною схемою, а відповідно визначені обсяги доходів загального фонду у вигляді проектів кошторисів доводяться знизу вгору. При цьому головні розпорядники коштів не лише доводять інформацію про граничні обсяги видатків розпорядникам коштів нижчого рівня, а й розробляють при потребі та доводять до останніх окремі показники, визначають терміни подання проектів кошторисів і надають вказівки щодо їх складання, забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що їх безпосередньо виконують головні розпорядники коштів.
Організація обліку власних доходів бюджетних установ має здійснюватись як на етапі планування показників господарсько-виробничої діяльності, так і на етапі їх фіксування у процесі бухгалтерського обліку, охоплює такі напрями:
- розробка класифікаційної схеми власних доходів бюджет установ; - організація планування доходів спеціального фонду;
- організація обліку надходження доходів;
- організація облікових номенклатур:
- організація носіїв облікової інформації.
Власні доходи, доволі різнорідні за своїм характером, поділяються на такі групи:
- доходи за коштами отриманими як плата за послуги, роботи продукцію;
- інші доходи бюджетних установ.
Кожна з наведених груп поділяється на підгрупи. Зокрема, до доходів, отриманих від надання платних послуг, належать:
- доходи, отримані під надання функціонально-основним послуг бюджетних установ;
- доходи, отримані від господарської чи господарсько-виробничої діяльності;
- доходи в частині оренди приміщень бюджетних установ;
- доходи від реалізації майна.
Група інших доходів бюджетних установ містить:
- благодійні внески, гранти і дарунки, субвенції;
- інші власні доходи бюджетних установ.
Зазначена класифікація мас досить загальний вигляд, однак вона виокремлює два принципові напрями формування доходів, перший з яких утворюється в результаті господарсько-виробничої діяльності, а другий — відображає доходи, які не є наслідком останньої і отримуються для її якомога повнішого забезпечення.
Основним напрямком бухгалтерського обліку бюджетних установ виступає облік видатків. Враховуючи основне завдання бюджетних установ щодо кінцевого результату (звітного періоду) діяльності — виконання кошторису доходів і видатків — яке визначає, по суті, другу назву обліку бюджетних установ, а саме облік виконання кошторису доходів і видатків, це твердження є безсумнівним. З огляду на це організація обліку видатків є пріоритетною.
Видатки - це витрати, які здійснює установа для свого утримання та виконання своїх функцій. В т. ч. видатки за несплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою і не виплаченою заробітною платою і стипендіями тощо, одним словом - кредиторська заборгованість.
Організація обліку видатків бюджетних установ охоплює такі напрямки:
- визначення нормативної бази;
- класифікація видатків;
- розробка робочої номенклатури видатків;
- організація планування видатків;
- організація облікових номенклатур;
- організація носіїв облікової інформації.
Вирізняють такі види класифікації видатків бюджету:
- функціональну;
- відомчу;
- програмну;
- економічну.
0 комментариев