4.2. Методика аудиту доходів і витрат

Під час аудиту витрат аудитору слід керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р.№ 318.

При цьому аудитору слід встановити, чи всі операційні витрати за відповідний звітний період віднесені на витрати виробництва за такими елементами (мал. 4.2.1.):

— матеріальні витрати;

— витрати на оплату праці;

— відрахування на соціальні заходи;

— амортизація;

— інші операційні витрати (за видами затрат);

—  інші затрати (за видами витрат).

Групування витрат операційної діяльності за економічними елементами
Матеріальні витрати Витрати на оплату праці Відрахування на соціальні заходи Амортизація Інші операційні витрати
Сировина та інші матеріали Заробітна плата за окладами й тарифами Відрахування на пенсійне забез­печення Сума нарахованої амортизації: Витрати на відрядження
Купівельні напів­фабрикати та комплектуючі ви­роби Премії та заохочення Відрахування на соціальне стра­хування

а) основних засобів

Витрати на послуги зв'язку
Паливо і енергія
Будівельні матері­али Компенсаційні ви­плати Страхові внески на випадок безро­біття б) нематеріальних активів

Витрати

на виплату матеріальної допомоги

Запасні частини
Тара і тарні мате­ріали Оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу Відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства в) інших необоротних активів Плата за розрахунково-касове обслуговування тощо
Допоміжні та інші матеріали Інші витрати на оплату праці Відрахування на інші соціальні заходи

Малюнок 4.2.1. Групування витрат операційної діяльності за економічними елементами.

Рахунки класу 8 "Витрати за елементами" призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного року.

Досліджуючи витрати за елементами, є можливість встановити не тільки загальну суму затрат, а і їхню структуру, питому вагу окремих затрат, розмір доходу. Крім того, по елементний поділ витрат може бути успішно використаний під час аналізу витрат виробництва для визначення факторів, що позитивно чи негативно впливають на ефективність виробництва. По елементне групування витрат є підставою для складання кошторисів.

Рахунки класу "Витрати діяльності" призначені для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати з метою запобігання надзвичайним подіям і ліквідації їх наслідків.

Для наочності згрупуємо витрати діяльності на мал. 4.2.2.

Не менш вагома стаття витрат “Заробітна плата”, тому доцільно не тільки перевірити видатки на оплату праці, нараховану відповідно до встановлених розцінок, тарифних ставок і посадових окладів, а й допоміжні виплати (премії, надбавки до тарифних ставок та окладів, компенсаційні виплати тощо).

Ретельній перевірці підлягають також розрахунки за соціальним страхуванням, амортизаційні відрахування, сплата податків і зборів (обов’язкових платежів), штрафних санкцій , видатків на відрядження, на ремонт основних засобів.

Дохід – різниця між виторгом від реалізації продукції, робіт чи послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво та збут цієї продукції.

Насамперед аудитор встановлює правильність визначення підприємством передбачуваного доходу й виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг) для обчислення сум авансових платежів у бюджет.

Інформаційною базою при цьому можуть бути планові калькуляції собівартості готової продукції, договори (угоди) на постачання продукції, плани реалізації (збуту) готової продукції (послуг) тощо.

У статті звіту про фінансові результати "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" показується загальна сума доходу без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору.

Для визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції чи наданих послуг слід із доходу (виручки) від реалізації вирахувати податки, збори, знижки тощо.

Аудитор перевіряє правильність визначення результату операційної діяльності.

Для визначення прибутку чи збитку від операційної діяльності береться до уваги сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів і фінансових витрат визначає прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування.

Нарешті, аудитор контролює реальність визначення кінцевого результату.

Чистий прибуток (збиток) — це сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

Перевіряючи правильність визначення доходу (виручки) від реалізації продукції, слід пам’ятати, що цей дохід не коригується на величину пов’язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума заборгованості вважається витратами підприємства, що передбачено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" передбачено, що дохід визнається за умови збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу.

Однак не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

- сума ПДВ, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;

- сума попередньої оплати продукції;

- сума авансу в рахунок оплати продукції;

- сума завдатку під заставу в погашення позики, якщо передбачено договором;

- надходження, що належать іншим особам тощо.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією.

Особливій перевірці підлягає правильність відображення в обліку тієї суми прибутку, яка повинна бути перерахована в бюджет внаслідок застосування до підприємства економічних санкцій за вуалювання (заниження) доходу (прибутку), пені за несвоєчасне перерахування податків. Суми таких санкцій покриваються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, і на величину оподаткованого доходу (прибутку) не впливають.

Таким чином, під час перевірки фактичного прибутку слід встановити насамперед правильність відображення у звітності фактичної виручки (доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Для цього аудитор використовує такі джерела інформації:

- звіт про фінансові результати;

- журнали-ордери № 1, 2, 11 тощо;

- первинні документи на відвантаження (реалізацію) готової

продукції зі складу;

- виписки з рахунків у банках;

- прибуткові касові ордери на оприбуткування готівки за оплачену продукцію;

- платіжні доручення (вимоги-доручення) на оплату відвантаженої продукції (товарів, робіт, послуг) тощо.

По-перше, на підставі вищевказаних документів аудитор зіставляє дані Звіту про фінансові результати за статтею "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" з даними Головної книги з рахунка 70 "Доходи від реалізації". Сума розбіжностей повинна дорівнювати сумі податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (коди рядків 015, 020, 030 звіту про фінансові результати). Якщо встановлено невідповідність сум, відображеної в Головній книзі й оборотній відомості за синтетичними рахунками з кредиту рахунка 70 "Доходи від реалізації", сумі, одержаній після зменшення суми виручки у Звіті про фінансові результати на суму ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу, то аудитор з'ясовує причину такої невідповідності та вживає разом із головним бухгалтером заходи щодо її виправлення відповідно до чинного законодавства.

По-друге, аудитор перевіряє правильність відображення у звітності фактичних витрат на виробництво реалізованої продукції. З цією метою слід зіставити дані Головної книги (оборотної відомості за синтетичними рахунками) з записами в журналах-ордерах за рахун­ками 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

По-третє, перевіряють правильність і законність оформлення операцій щодо відвантаження готової продукції (товарів, робіт, послуг) у первинних документах: слід зіставити за накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними та пропусками на вивезення продукції відповідність дат. При розбіжності дат слід порівняти період відображення операції щодо відвантаження продукції в обліковому регістрі з датою оплати відвантаженої продукції за випискою банку й платіжним дорученням чи видатковим касовим ордером.

У випадках виявлення розбіжностей здійснюють перерахунок виручки від фактичної реалізації продукції й визначають суму прихованого від оподаткування прибутку.

У ринкових умовах господарювання, коли фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється за рахунок власних фінансових ресурсів, а в разі їх нестачі — за допомогою позичкових коштів, постає необхідність аналізу фінансового стану, зокрема в оцінці фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел.

Фінансова сталість встановлюється шляхом співвідношення власного капіталу до валюти банку, а також до забезпечення майбутніх витрат і платежів, довгострокових, поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів.

Крім того, слід зіставити залучені та власні кошти й визначити коефіцієнт їх співвідношення. Коефіцієнт маневрування власних коштів вказує на ступінь їх мобільності й визначається діленням суми власних оборотних засобів на всю суму їх джерел.

Для розрахунку вищевказаних коефіцієнтів слід взяти дані балансу відповідно до звітності за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

У регістрах синтетичного й аналітичного обліку, у Звіті про фінансові результати показники прибутку (доходу) і витрат показано лише в абсолютній сумі. Однак разом з абсолютною оцінкою розраховують також і відносні показники ефективності фінансової діяльності, тобто показники рентабельності.

Рентабельність — відносний показник прибутковості, виражений у відсотках, який характеризує ефективність витрат підприємства загалом або ефективність виробництва окремих видів продукції. Рентабельність виробництва — економічний показник, що обчислюється як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів І нормативних обігових коштів у відсотках. На цей показник впливають зміни рівнів фондовіддачі й оборотності матеріальних обігових коштів і рентабельності обсягу реалізованої продукції.

Рентабельність виробництва продукції обчислюється як відношення прибутку від реалізації продукції до виручки від реалізації продукції.

Показники рентабельності відображають відносну прибутковість, яка вимірюється у відсотках до затрат коштів чи капіталу.

Під час аудиту доходів і витрат на ринку обов’язково перевіряється:

-   розрахунок суми зібраного та перерахованого збору за парковку автотранспорту (додаток П) ;

-   розрахунок суми зібраного та перерахованого в міський бюджет ринкового збору (додаток Р).

 Згідно зі специфікою діяльності на ринку особливо ретельній перевірці на комунальному підприємстві “Ринок Ново-Іванівський” підлягають повнота та своєчасність справляння ринкового збору - як одного з основних засобів отримання доходу підприємства (що можливо побачити з фінансово-економічного аналізу діяльності ринку, розглянутому у другому питанні), та відповідно вчасне надходження цих грошових коштів до каси підприємства, тобто здійснюється контроль за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

Розмір ринкового збору повинен відповідати Прейскуранту ринкового збору і послуг по “Ринку Ново-Іванівський”, який щорічно складається головним бухгалтером, перевіряється директором ринку та затверджується заступником міського голови (додаток С).

Ці перевірки проводяться раптово, приблизно раз у два-три місяці Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією. Про факт перевірки складаються відповідно акти перевірки у двох екземплярах (другий примірник залишається підприємству). Приклади таких документів наведені в додатках.

Щодо результатів перевірок та висновків контролюючих органів, то згідно з актами перевірок сплата ринкового збору відповідає ставкам, на момент перевірки касові чеки оформлені належним чином. Єдиним , але на нашу думку, значним порушенням є незабезпечення зберігання контрольних стрічок протягом трьох років, як це передбачено законодавством.

Стосовно існування внутрішнього контролю на комунальному підприємстві, то його організація поки що не передбачена.


Информация о работе «Облік та аудит»
Раздел: Бухгалтерский учет и аудит
Количество знаков с пробелами: 213854
Количество таблиц: 15
Количество изображений: 21

Похожие работы

Скачать
250540
17
0

... Склад аудиторської групи _____________________________________________________ Запланований аудиторський ризик _____________________________________________________ Запланована суттєвість _____________________________________________________  N Перелік ауд. процедур за розділами аудиту Період проведення процедур перевірки Виконавець Назва роб. документів аудитор Прим ...

Скачать
162097
21
5

... і пристрої Силові машини та устаткування автоматизовані Силові машини та устаткування не автоматизовані Те саме Машини, устаткування. Таблиця 16. Номенклатури, що застосовуються при аналізі, контролі та аудиті: № Перелік даних Номенклатур Вимірники З яких носіїв інформації одержані Вартісні Натур. норм-х Мин.року звіт.року 1 Баланс (форма №1) + - 2 ...

Скачать
145690
1
1

... ї перевірки) ( на прикладі банку “ВЕСНА”). 2.1. Стан організації служби внутрішнього аудиту банку “ Весна”. У розділі 1 ми з'ясували, що згідно Положенню про організацію внутрішнього аудиту банку [38] внутрішній аудит банку - це незалежна експертна діяльність аудиторської служби банку для перевірки й оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання ...

Скачать
117909
32
0

... капіталу та зобов'язань підприємства Питання для самоконтролю 1.  Джерела та завдання інформації для проведення аудиту грошових коштів та готівкових операцій. 2.  Аудит забезпечення збереженості касової готівки та дотримання касової дисципліни, вимог чинного законодавства щодо здійснення касових операцій. 3.  Перевірка операцій на рахунках у банках. 4.  Аудит дебіторської заборгованості. 5.  ...

0 комментариев


Наверх