Формування показників діяльності підприємства у фінансовому обліку

Бухгалтерський облік
Формування показників діяльності підприємства у фінансовому обліку Облік забезпечень наступних витрат та цільового фінансування Аналитический учёт основных средств Учет износа и амортизации основных средств Учет ремонтов основных средств Учет нематериальных активов Реализация нематериальных активов (с переходом права собственности на них) Придбання за плату Аналітичний облік виробничих запасів на складі та в бухгалтерії Облік надходження виробничих запасів (документування, бухгалтерські проводки) Метод оцінки за цінами реалізації використовується на підприємствах роздрібної торгівлі Облік МШП Тарифная система оплаты труда Расчет оплаты за неотработанное время Рахунки, призначені для обліку операційних витрат, які не включаються у собівартість Адміністративні 947 Нестачі та витрати 79 Фінансовий результат Класифікація доходів діяльності Склад доходів операційної діяльності, джерела їх надходження Порядок визначення фінансового результату від господарської діяльності підприємства
181500
знаков
53
таблицы
5
изображений

4. Формування показників діяльності підприємства у фінансовому обліку.

Одним із напрямів формування показників фінансової звітності підприємств є визначення видів діяльності по окремим господарським операціям. Діяльність, яку здійснює підприємство поділяється на звичайну та надзвичайну.

Звичайна – це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують чи виникають у результаті її здійснення.

Надзвичайна – це події, які чітко відрізняються від звичайної діяльності, та не передбачається, що вони будуть повторюватися періодично чи в кожному наступному звітному періоді. Наприклад, ліквідація наслідків пожежі, поводі, техногенних аварій.

У межах звичайної та надзвичайної діяльності виділяють операційну, інвестиційну та фінансову діяльність.

Операційна – це основна діяльність, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Операційна діяльність, у свою чергу, поділяється на основну та іншу операційну діяльність.

Основна – це операції, пов’язані з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою утворення підприємства та забезпечують основну долю його доходу.

Інша операційна – це, зокрема, операції з реалізації іноземної валюти, реалізації інших оборотних активів, оперативної оренди; відображення курсових різниць, створення резервів сумнівних боргів, уцінка запасів, отримання та сплата пені, штрафів та інших санкцій та інші.

Інвестиційна – це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Наприклад, здійснення капітальних інвестицій у основні засоби, реалізація основних засобів, що не використовуються, ліквідація основних засобів, операції з нематеріальними активами, фінансовими інвестиціями (придбання цінних паперів), надання позик та отримання процентів по них, надходження дивідендів від фінансових інвестицій, переоцінка необоротних активів та інвестицій.

Фінансова – це діяльність, яка веде до зміни розміру та складу власного та позикового капіталу. Наприклад, емісія акцій, отриманні та погашення кредитів, виплата дивідендів, фінансова оренда активів (надання та отримання), сплата процентів за користування грошовими коштами, доходи від спільної діяльності.

При віднесенні окремих операцій до конкретного виду діяльності необхідно враховувати особливості конкретного підприємства. Наприклад, інвестиції у цінні папери, як правило, відносяться до інвестиційної діяльності, але для інвестиційної компанії це основна операційна діяльність.

При складанні фінансової звітності дані про доходи і витрати, а також рух грошових коштів надаються окремо для операційної інвестиційної фінансової та надзвичайної діяльності, що сприяє підвищенню достовірності облікової інформації та поглибленню аналізу показників фінансової діяльності.

Висновки

Ведення фінансового обліку є обов’язковим для кожного підприємства. Законом встановлюються вимоги до фінансової інформації. Регламентуються форми звітності та їх зміст, порядок розрахунку показників.

Фінансовий облік базується на точній інформації, законом регламентуються не тільки обмеження, але й вимоги. Фінансові звіти готуються для зовнішніх користувачів, тобто людей, які не роблять на даному підприємстві. Інформація, яка міститься у фінансових звітах, відображає операції, які вже здійснено, і тому вона піддається перевірці.

Фінансові звіти узагальнюють інформацію про діяльність всього підприємства.

Мета фінансового обліку – складання фінансової звітності зовнішнім користувачам інформації. Мета вважається досягнутою, якщо документи складені та надані за призначенням.

Користувачі фінансової інформації – акціонери, кредитори, податкові органи, позабюджетні фонди, органи влади. Це юридичні та фізичні особи, які знаходяться у певних відношеннях з підприємством, що підготувало звіт. Керівники підприємства несуть відповідальність за підготовку фінансових звітів.

Фінансовий облік будується на підставі загальноприйнятих норм та стандартів. Цей принцип дозволяє зовнішнім користувачам інформації проводити порівняння та співставлення. Крім того, користувачі повинні бути впевненими, що облік ведеться за загальноприйнятим порядком, завдяки чому він у достатній мірі вірогідний.

Контрольні запитання

1.         Навести поняття фінансового облік.

2.         Розкрити призначення фінансового обліку поряд з іншими видами бухгалтерського обліку.

3.         Розкрити призначення, склад та короткий зміст національних бухгалтерських стандартів.

4.         Розкрити 10 принципів фінансового обліку та звітності.

5.         Розкрити порядок формування показників фінансової звітності за напрямками діяльності підприємства.


Тема . Облік формування власного капіталу.

Вступ

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» термін «Власний капітал» визначається як частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

План

1.         Види власного капіталу.

2.         Облік статутного та пайового капіталу.

3.         Облік додаткового капіталу.

4.         Облік резервного капіталу.

5.         Облік прибутку (збитку)підприємства.

6.         Облік забезпечень наступних витрат та цільового фінансування.

Текст

1.         Власний капітал – це сума коштів підприємства, що належить

засновникам та визначається як різниця між загальною вартістю майна і борговими зобов’язаннями.

До власного капіталу відносяться: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, прибуток підприємства, а також кошти забезпечень наступних витрат. До власних коштів умовно належить і цільове фінансування, що надходить з державних джерел згідно з Законом про Державний бюджет. (умовно, тому що ці кошти не підлягають поверненню).

Статутний капітал – це зареєстрована вартість акцій для акціонерних товариств і сума оголошеного статутного капіталу для інших підприємств, зафіксовані в статутних документах.

Пайовий капітал – сума пайових внесків фізичних та юридичних осіб, якщо це передбачено статутними документами.

Додатковий капітал – складається з двох частин:

1)         суми перевищення вартості продажу акцій над номінальною вартістю (емісійний доход) ,

2)         сум дооцінки необоротних активів, вартість активів, безоплатно отриманих підприємством.

Резервний капітал – сума резервів, створених підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів.

Прибуток – кошти, отримані в результаті перевищення доходів над витратами звітного періоду та спрямовані на подальше використання у діяльності підприємства. Збитки – це перевищення витрат над доходами періоду.

Забезпечення наступних витрат – це кошти, які за рішенням підприємства резервуються для покриття майбутніх витрат і платежів.

Цільове фінансування – це кошти для здійснення заходів цільового призначення, у тому числі гуманітарна допомога, субсидії, асигнування з бюджету, внески фізичних і юридичних осіб у вигляді спонсорської допомоги.

2.         Статутний капітал створюється за рахунок внесків засновників. Згідно з Законом про господарські товариства від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ внески засновників можуть здійснюватися у вигляді:

Ø   будівель, споруд, обладнання;

Ø   інших матеріальних цінностей (виробничих запасів, готової продукції, товарів та інших);

Ø   цінних паперів;

Ø   прав користування землею, водою та іншими природними ресурсами та майном;

Ø   інших майнових прав, у тому числі інтелектуальної власності;

Ø   грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті.

Забороняється використання бюджетних коштів, коштів , отриманих у позику, коштів, отриманих у заставу.

Статутний капітал, таким чином, є частиною майна підприємства. Кошти та майно, що внесені до статутного капіталу, приймають участь у господарському обороті поряд з іншим майном. Внески до статутного капіталу, що надійшли на поточний рахунок, можуть бути використані на будь-які цілі, у тому числі на заробітну плату, придбання матеріалів, обладнання та інші.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків засновників фіксується в засновницьких документах підприємства (Статуті та Установчому договорі). Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення, або зменшення обов’язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць. Сума, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, становить неоплачений капітал. Невкладені кошти засновників зменшують реальний розмір статутного капіталу і в балансі відображаються зі знаком мінус.

Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних та юридичних осіб, добровільно розміщених у товариствах для господарської діяльності, зокрема, у споживчих товариствах, житлово-будівельних кооперативах, кредитних спілках колективних сільськогосподарських підприємствах. (неприбуткові організації, що утримуються лише за рахунок пайових внесків).

Для обліку статутного капіталу Планом рахунків передбачено два рахунки: 40 “Статутний капітал”, 45 “Вилучений капітал” та 46 “Неоплачений капітал”

Рахунок 40 є пасивним, по кредиту відображається зафіксована у засновницьких документах сума статутного капіталу та її збільшення, по дебету – зменшення статутного капіталу внаслідок вибуття учасників, викупу акцій у акціонерів.

Рахунок 45 – активний, регулюючий до рахунку 40. По дебету відображається вартість акцій, які викуплені у акціонерів з метою перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу), по кредиту – номінальна вартість перепроданих акцій, або зменшення статутного капіталу внаслідок анулювання акцій.

Рахунок 46 активний, регулюючий до рахунку 40. По дебету відображається заборгованість учасників (акціонерів) по внесках до статутного капіталу, а також за акції, які їм належать, по кредиту – фактичне внесення коштів або майна у статутний капітал.

Порядок відображення операцій по формуванню статутного капіталу:

Зміст операції Дебет Кредит
1 Відображення первісного внеску у статутний капітал (30%) на момент реєстрації 30,31,10, 11,12, 14, 15, 35, 20,28 40
2 Відображення заборгованості засновників 46 40
3 Погашення заборгованості засновниками шляхом внесення грошей, цінних паперів чи майна

30, 31, 10, 11, 12, 14, 35,15, 20

 28

46
4 Відображення частки статутного капіталу, яка повертається учаснику при виході з товариства 40 672 “Розрахунки за іншими виплатами”
5 Фактичне повернення частки учасника, що вибув з товариства 672 10,11,30,31,14,15,35,20,28
6 Викуп акцій у акціонерів 45 “Вилучений капітал” 30,31

7

Перепродаж акцій: номінальна вартість

надбавка

30,31

30,31

45

421 “Емісійний доход”

8 Анулювання акцій (ном. варт. та перевищ. її) 40, 421 45
9 Збільшення статутного капіталу за рахунок підвищення номінальної вартості акцій 443 40
10 Зменшення статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій 40 672 “Розрахунки за іншими виплатами”

3.         Для обліку додаткового капіталу використовується рахунок 42 “Додатковий капітал”. Він є пасивним: по кредиту відображається нарахування, по дебету – зменшення додаткового капіталу.

Зміст операції Дебет Кредит
1 Відображення емісійного доходу у випадку перевищення продажної вартості акцій над номінальною вартістю 31, 31, 46 421
2 Використання додаткового капіталу у випадку перепродажу акцій за цінами, нижчими ніж номінальна вартість 421 45
3 Додаткові внески засновників підприємства (крім акціонерних товариств) без рішення про зміну статутного капіталу 30, 31, 20, 11, 12 … 422
4

Здійснена дооцінка активів: первісна вартість

знос

10, 11

423

423

13

5 Відображення вартості безоплатно отриманого майна 10, 11, 20, 28… 424
6 Доход від безоплатно отриманих активів одночасно з нарахуванням амортизації 424 745
7 Використання додаткового капіталу на формування статутного та резервного капіталу 42 46, 40, 43

4.         Законом про господарські товариства (стаття 14) передбачено створення у госп. товаристві резервного капіталу у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу не може бути меншим 5% суми чистого прибутку. Кошти резервного капіталу використовуються, як правило, для покриття непередбачених витрат у випадку нестачі прибутку, для погашення боргів перед кредиторами при ліквідації товариства, для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Облік резервного капіталу ведеться на пасивному рахунку 43. Наприклад,

1)         Створено резерв у розмірі 5% від чистого прибутку за рік

Д-т 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”

К-т 43 “Резервний капітал”

2)         Використання резерву:

Д-т 43

К-т 44 – поповнення прибутку у випадку нестачі для погашення витрат.

5.         Нерозподілений прибуток після сплати податків є елементом власного капіталу. Якщо в результаті діяльності отримано збитки, вони відображаються в балансі як зменшення власного капіталу зі знаком мінус.

Фінансовий результат визначають на рахунку 79 “Фінансовий результат”:

Д 79 К

Списання

собівартості реалізов.

продукції та інших витрат

К 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99

Списання доходів від реалізації та інших доходів

Д 70, 71, 72, 73, 74, 75

Після зіставлення доходів і витрат прибуток списують в кредит рахунку 441 “Прибуток нерозподілений”, а збиток – в дебет рахунку 442 “Непокриті збитки”.

Використання прибутку відображається на субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”, наприклад:

1)         Нараховані дивіденди по акціям: Д – 443 К – 671 “Розрахунки по нарахованих дивідендах”

2)         Здійснено відрахування до резервного капіталу: Д – 443 К – 43

3)         Збільшено статутний капітал (номінальну вартість акцій) за рахунок прибутку : Д – 443 К – 40

4)         Списано прибуток, використаний у звітному періоді: Д – 441 К – 443


Информация о работе «Бухгалтерський облік»
Раздел: Бухгалтерский учет и аудит
Количество знаков с пробелами: 181500
Количество таблиц: 53
Количество изображений: 5

Похожие работы

Скачать
52661
3
1

... на його ділянці, інструкції, положення з обліку, план рахунків і кореспонденцію, особливості контролю і аналізу.   3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ 3.1 ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМ ТА МЕТОДІВ ОБЛІКУ Реформування бухгалтерського обліку передбачає клопітку роботу з переходу до ведення бухгалтерського обліку за Національними стандартами. Перш за все, необхідно ...

Скачать
63515
22
0

... дебетом — Обороти за кредитом. Визначення кінцевого сальдо пасивного рахунку: Сальдо кінцеве = Сальдо початкове кредитове + + Обороти за кредитом — Обороти за дебетом. Основи теорії бухгалтерського обліку 39Приклади Активний рахунок Д-т К-т 20 "Виробничі запаси" Сальдо 100 1) Отримано від поста­чальників 500 2) Передано у виробництво 450 ...

Скачать
45970
12
0

... яких було введено зведений журнал (що складався шляхом вибірок з щоденних журналів). Поступово для обґрунтування записів в регістри почали використовувати документи [1, с.21]. Отже, форми бухгалтерського обліку постійно удосконалюються. Це зумовлено загальним розвитком народного господарства, ускладненням економічних відносин, зростанням обсягу інформації, що підлягає обліку, удосконаленням ...

Скачать
201781
44
1

... ї діяльності суб’єктом господарювання. Функціонування суб’єктів господарювання в умовах жорсткої конкуренції та економічної нестабільності актуальним ставить питання раціональності організації і методики обліку, аналізу та аудиту основних засобів. Для нормального функціонування підприємству необхідно, щоб постійно відбувалося відтворення його основного капіталу. Побудова ринкової економіки і нова ...

0 комментариев


Наверх