4.2 Розрахунок періоду окупності спроектованої комп'ютерної мережі
Для того, щоб будь-яка інновація була корисна компанії, необхідна кореляція планованих інвестицій в нові технічні можливості з потребами і специфікою організації ще на етапі планування і розробки мережевої інфраструктури. Тільки при такому підході повернення інвестицій гарантоване.
Повернення інвестицій, вкладених в мережеву інфраструктуру підприємства, безпосередньо залежить від якості побудови самої системи і ефективності її використання.
якісно побудована традиційна мережева інфраструктура забезпечує безперервність бізнесу на своєму рівні, мінімізацію витрат при зміні кількості користувачів, хорошу масштабованість, високу якість сервісу, а також максимально можливий рівень безпеки. Проте, достатньо важко оцінити повернення інвестицій в традиційну мережеву інфраструктуру по описаних вище критеріях.
Побудова ГКМ (ключового компоненту сучасної мережевої інфраструктури), яка включає продукти і додатки, що забезпечують передачу голосу, відео і IP-комунікації, дає можливість компанії:
понизити витрати, пов'язані з комунікаціями (вартість телефонних переговорів; час, необхідний для контакту з абонентом; витрати на відрядження і т.д.);
оптимізувати бізнес-процеси (наприклад, підвищити якість ІТ-УСЛУГ і зменшити час обслуговування);
підвищити прибутковість.
Якщо підходити до побудови ГКМ, як до довгострокових інвестицій, то її впровадження або оптимізація, по суті, стають ідеологією будь-якого ІТ-проекту: вкладення в мережеву інфраструктуру забезпечують динаміку розвитку компанії. В той же час специфіка кожної окремої організації вимагає застосування спеціальних інструментів, які інтегруються в загальну базу комунікацій. Тому вигоди від побудови Гкм ділять на дві категорії – якісний ефект (поліпшення, які сприяють зростанню доходу і оптимізації внутрішніх бізнес-процесів) і вимірюваний ефект (кількісні вигоди).
Якісна стаття доходу характеризується такими показниками, як підвищення ефективності управління бізнес-процесами за рахунок створення єдиних баз даних, гнучких і стійких комунікацій. Друга показує реальні вигоди унаслідок зниження часу простоїв устаткування – мережева інфраструктура має бути готова до функціонування у будь-який час, у тому числі і в умовах дії зовнішніх негативних чинників.
Таким чином, результативність інвестиційних проектів при побудові і оптимізації мереж забезпечується синергією цих двох показників.
За оцінкою зарубіжних фахівців в області автоматизації управління, автоматизація роботи службовців в умовах комерційних підприємств з напрямом роботи в інформаційні технології може скоротити загальні витрати на конторську діяльність приблизно на 25%. Проте, найбільш важливою метою автоматизації роботи службовців є підвищення якості адміністративних рішень (якість інформації, що виробляється).
Джерелами економічної ефективності, що виникає від застосування комп'ютерів в ГКМ, є:
зменшення витрат на обробку одиниці інформації;
підвищення точності розрахунків;
збільшення швидкості виконання обчислювальних і друкарських робіт;
здатність автоматично збирати, запам'ятовувати і накопичувати розрізнені дані;
систематичне ведення баз даних;
зменшення об'ємів інформації, що зберігається, і вартості зберігання даних;
стандартизація ведення документів;
істотне зменшення часу пошуку необхідних даних;
поліпшення доступу до архівів даних;
можливість використання обчислювальних мереж при зверненні до баз даних.
При аналізі ефективності Гкм в авіакомпанії «Північна компанія» важливо враховувати, що кінцевий ефект від їх застосування пов'язаний не тільки з відшкодуванням витрат на покупку, монтаж і експлуатацію устаткування, а, насамперед, за рахунок додаткового поліпшення якості ухвалюваних рішень.
Економічна ефективність інформаційних процесів визначається співвідношенням витрат на технічні засоби і на заробітну плату працівників з результатами їх діяльності. Відомий ряд підходів до визначення основних складових ефекту інформаційної діяльності. У основу цих понять покладені поняття інформаційної продукції (різні види інформації), інформаційного ефекту, величини запобігання втратам, суспільно необхідного рівня інформованості та інші.
Витрати на розробку, закупівлю тих, що комплектують і монтаж Гкмносят одноразовий характер і при розрахунку ефективності враховуються разом з додатковими капітальними витратами.
При розрахунку може бути прийнята така модель впровадження ГКМ – до впровадження проекту автоматизовані функції виконувалися програмістами уручну (в цьому випадку ефект досягається за рахунок збільшення продуктивності праці, зниження чисельності програмістів, зниження витрат на оренду приміщень для розміщення програмістів; необхідно провести повні витрати на придбання комплекту технічних засобів).
Годовой економічний ефект:
Э = Ег – Ен * Зобщ.
де Ег – річний приріст прибули після впровадження проекту
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (для автоматизованих систем управління і проектування Ен=0.33. Ен=1/тнок, Тнок – нормативний термін окупності капітальних вкладень.
Тнок в засоби автоматики і обчислювальної техніки рівний 3 року)
Зобщ. – повні одноразові витрати на створення запроектованої системи. Зобщ. = 1304830 дол.
Ег = П2 – П1
де П1, П2 – чистий річний прибуток до і після (2) впровадження тієї, що розробляється КИЦЬ. Дані по прибутку узяті від офіційного джерела в АВІАКОМПАНІЇ «Північна компанія».
Ег = 2500000/г – 1500000/р = 1000000 долл./р – річний приріст прибули після впровадження проекту.
Э = 1000000 – 0,33 * 1304830 = 1000000 –430594 = 569406 долл./р
Отже, в нашому випадку термін повної окупності (Еполн.) Гкм составіт 2,291 року (Еполн. = Зобщ./ Э; Еполн. = 1304830/569406 =2,291)
Виходячи з такого терміну окупності, можна сказати, що проект Гкм економічно ефективний для даної компанії.
Висновок
Головним результатом даної роботи є розробка проекту комп'ютерної мережі для ГКМ авіакомпанії «Північна компанія».
До основних результатів дипломної роботи відносяться:
1) виконаний огляд технологій побудови локальних і корпоративних комп'ютерних мереж, на основі аналізу вибрані технології побудови комп'ютерних мереж структурних підрозділів авіакомпанії «Північна компанія»;
2) обґрунтований вибір операційної системи, використовувану в ГКМ, мережевої операційної системи, СУБД, програмного забезпечення управління ГКМ, визначено число і типи серверів, використовуваних в ГКМ, а також місць їх розташування, вибрано мережеве устаткування і визначено місця їх розташування.
3) проведено проектування архітектури і моделювання роботи комп'ютерної мережі авіакомпанії «Північна компанія» за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, обґрунтований варіанти організації каналів передачі даних між філіями організації;
4) проведено розрахунок матеріальних витрат на проектування і монтаж комп'ютерної мережі, розрахунок витрат на покупку мережевого устаткування і періоду окупності.
Таким чином, мета роботи досягнута.
Список використовуваної літератури
1. «LAN/Журнал сетевых решений». Москва, Открытые системы, январь 2004
2. «Администрирование сети на основе Microsoft Windows 2000. Учебный курс MCSE». Москва, Русская редакция, 2000
3. http://ermak.cs.nstu.ru. Internetworking Technology Overview.
4. http://www.3com.ru.
5. http://www.apache.org. Руководство пользователя.
6. http://www.apс.ru.
7. http://www.cisco.ru.
8. http://www.citforum.ru. В. Олифер, Н. Олифер. Высокоскоростные технологии ЛВС.
9. http://www.citforum.ru. В. Олифер, Н. Олифер. Сетевые операционные системы.
10. http://www.citforum.ru. Григорьев Ю.А. Операционная система NetWare.
11. http://www.granch.ru.
12. http://www.sibacc.nsk.su. Киселев А.Г.
13. http://www.telpro.ru.
14. Microsoft Corporation. Microsoft TCP/IP: Учебный курс/ Пер. с англ. – М.: Издательский отдел «Русская Редакция» ТОО «Channel Trading Ltd.».
15. Microsoft Corporation. Компьютерные сети. Учебный курс / Пер. с англ. – М.: Издательский отдел «Русская Редакция» ТОО «Channel Trading».
16. Microsoft Corporation. Поддержка Microsoft Windows NT 4.0. Учебный курс / Пер. с англ. – М.: Издательский отдел «Русская Редакция» ТОО «Channel Trading Ltd.».
17. PC-Week №40, 2009. Паула Мусич. Gigabit на медном кабеле.
18. PC-Week №2, 2009. Кристина Салливан. Прогресс технологии VPN.
19. А.Б. Семенов «Волоконная оптика в локальных и корпоративных сетях» Москва, АйТи-Пресс, 2008
20. А.Б. Семенов, С.К. Стрижаков, И.Р. Сунчелей. «Структурированные Кабельные Системы АйТи-СКС, издание 3-е». Москва, АйТи-Пресс, 2006
21. Брейман А.Д. Сети ЭВМ и телекоммуникации. Учебное пособие. Часть 1. Общие принципы построения сетей. Локальные Сети: МГАПИ, 2001. – 75 с.
22. Бэрри Нанс «Компьютерные сети» – М., БИНОМ, 2004
23. Ермаков А.Е. Основы конфигурирования коммутаторов и маршрутизаторов Cisco. – М.: РГОТУПС, 2008. – 140 с.
24. Кульгин М. «Технология корпоративных сетей. Энциклопедия». СПб, Питер, 2001
25. Методические указания «Безопасность и экологичность проектных решений для студентов инженерно-экономических специальностей». Москва.
26. Методические указания «Разработка организационно-экономической части дипломных проектов конструкторского профиля». – Москва: Издательство МГОУ, 2001
27. Моргунов Е.Б. Человеческие факторы в компьютерных системах, М., 2004
28. Новиков Ю. «Локальные сети: архитектура, алгоритмы, проектирование». Москва, ЭКОМ, 2000.
29. Олифер В.Г., Олифер Н.А. «Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы, 2-е изд» СПб, Питер-пресс, 2002
30. Ретана А., Слайс Д., Расс У. Принципы проектирования корпоративных IP-сетей. – Издательский дом «Вильямс», 2002 – 368 с.
31. СанПиН 2.2.2 542–96 «Санитарные правила и нормы». Москва, 1996.
32. Справочник межотраслевых нормативных материалов по охране труда и эргономике, часть 1, М., 1996
0 комментариев