Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Ергономіка і проектування робочого місця оператора комп'ютерної мережі авіакомпанії

126392
знака
20
таблиц
39
изображений

3.2 Ергономіка і проектування робочого місця оператора комп'ютерної мережі авіакомпанії

Правильне рішення задачі проектування взаємодії людини і техніки може бути досягнуте на основі обліку тих зв'язків, які реально існують між технікою і технологією виробництва і умовами праці, ними породжуваними [26].

Облік даних ергономіки в процесі проектування, конструювання і експлуатації різного роду систем сприяє створенню комфортних і безпечних умов праці. Використання ергономічних рішень дозволяє розробляти такі удосконалення в техніці, організації праці і виробництва, які щонайкраще забезпечують оптимізацію робочого навантаження на організм і дозволяють проектувати трудову діяльність, керуючись принципами комфортності і підвищення продуктивності праці [26].

Одному з важливих завдань, що вирішуються в ході проектування технологічного устаткування, є завдання взаємного розміщення засобів управління (органів управління) і контролю (засобів відображення інформації) [26]. При її рішенні необхідно прагнути, щоб загальна компоновка устаткування задовольняла наступним загальним принципам:

виконання призначених функцій відповідно до прогресивних принципів досягши високих показників ефективності, надійності, якості, міцності;

пристосованість до конкретного алгоритму діяльності, організації технологічного процесу;

пристосованість до передбачуваних умов експлуатації як в нормальних, так і в екстремальних умовах роботи [26].

До робочого місця оператора Гкм пред'являются наступні вимоги.

Висота робочої поверхні столу для оператора повинна регулюватися в межах 680–800 мм; за відсутності такої можливості висота робочої поверхні столу повинна складати 725 мм.

Модульними розмірами робочої поверхні столу, на підставі яких повинні розраховуватися конструктивні розміри, слід вважати: ширину 800, 1000, 1200 і 1400 мм, глибина 800 і 1000 мм при нерегульованій його висоті, рівній 725 мм.

Робочий стіл повинен мати простір для ніг заввишки не менше 600 мм, шириною – не менше 500 мм, завглибшки на рівні колін – не менше 450 мм і на рівні витягнутих ніг – не менше 650 мм.

Робочий стілець (крісло) має бути підйомно-поворотним і регульованим по висоті і кутам нахилу сидіння і спинки, також – відстані спинки від переднього краю сидіння. Конструкція його повинна забезпечувати: ширину і глибину поверхні сидіння не менше 400 мм; поверхня сидіння із закругленим переднім краєм; регулювання висоти поверхні сидіння в межах 400–550 мм і кутам нахилу вперед і назад до 15 градусів; кут нахилу спинки у вертикальній плоскості в межах 0–30 градусів; регулювання відстані спинки від переднього краю сидіння в межах 260–400 мм; стаціонарні або знімні підлокітники завдовжки не менше 250 мм і шириною 50–70 мм.

Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг, що має ширину не менше 300 мм, глибину не менше 400 мм, регулювання по висоті в межах до 150 мм і по куту нахилу опорної поверхні підставки до 20 градусів.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100–300 мм від краю, зверненого до користувача або на спеціальній, регульованій по висоті робочій поверхні, віддаленій від основної столешниці.

Оптимальна зона огляду інформаційного поля повинна встановлюватися з урахуванням кутів огляду: 15 0 по горизонталі від сагітальної плоскості і 150 від нормальної лінії погляду по вертикалі для засобів контролю найбільш важливих, часто використовуваних, а також засобів контролю, що вимагають точного і швидкого прочитування свідчень [26].

Засоби контролю, які використовуються менш часто або вимагають менш точного і швидкого прочитування, можна розташовувати в межах 300 по горизонталі і вертикалі. Засоби контролю, які рідко використовуються, розташовуються в межах 600 по горизонталі і вертикалі [26].

При розміщенні засобів контролю в інформаційному полі їх групують щодо один одного відповідно до послідовності використання або з функціональними зв'язками елементів систем, що представляються. Засоби контролю розміщуються в межах групи так, щоб сприйняття інформації здійснювалося зліва направо і зверху вниз [26]. Лицьові поверхні засобів слід розташовувати в плоскості, перпендикулярній до нормальної лінії погляду що працює, знаходиться в основній робочій позі. Кут відхилення лінії погляду, що допускається, від нормальної – не більше 250 для стрілочних індикаторів і не більше 300 для індикаторів з плоским зображенням.

3.3 Вимоги і розрахунок освітленості приміщень і робочих місць офісів авіакомпанії

Освітлення в приміщеннях експлуатації моніторів і ПЕОМ (прикладом може служити ординаторська, кімната приймального спокою) здійснюється системою загального рівномірного освітлення. Допускається використання місцевого освітлення, призначеного для освітлення зони розташування документів.

Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення документа складає 300–500 лк. Допускається установка світильників місцевого освітлення для підсвічування документів. Місцеве освітлення виконується так, щоб не було відблисків на поверхні екрану і збільшення освітленості екрану було не більше 300 лк [28]. Обмежується пряма блесткость від джерел освітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться, знаходяться в полі зору не більше 200 кд/кв. м. Обмежується нерівномірність розподілу яскравості в полі зору, при цьому співвідношення яскравості між робочими поверхнями обмежено величиною 3:1 – 5:1, а між робочими поверхнями і поверхнями стенів і устаткуванням 10:1.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 500 до 900 з вертикаллю в подовжній і поперечній плоскості складає не більше 200 кд/м2., захисний кут світильників не менше 400. Світильники місцевого освітлення мають відбивач, що не просвічує, із захисним кутом не менше 400 [28].

Робочі місця з моніторами і ЕОМ по відношенню до світлових проектів розташовуються так, щоб природне світло падало з лівого боку.

Екран монітора розташовують на відстані 600–700 мм, але не ближче 500 мм з урахуванням алфавітно-цифрових знаків і символів.

Завданням розрахунку є визначення потрібної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості.

Проектуючи освітлювальну установку, необхідно вирішити ряд питань.

1. Вибрати тип джерела світла. Для освітлення кімнати слід віддати перевагу люмінесцентним лампам, оскільки у них велика світлова віддача, значно більший термін служби, ці лампи економічніші і володіють сприятливішою кольоровістю випромінювання.

2. Визначити систему освітлення заданого приміщення. Система загального освітлення досконаліша в гігієнічному відношенні, оскільки створює рівномірний розподіл світлової енергії.

3. Вибрати тип світильників з урахуванням характеристик світлорозповсюдження, обмеження прямою блескости, за економічними показниками, умовами середовища, а також з урахуванням вимог взриво- і пожежобезпеки. Лсп02 – відкриті дволампові світильники, застосовуються в нормальних приміщеннях з хорошим віддзеркаленням стелі і стенів, допускаються при помірній вологості і запиленій.


Информация о работе «Оптимальне управління діяльністю авіакопанії засобами гетерогенних комп’ютерних мереж»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 126392
Количество таблиц: 20
Количество изображений: 39

0 комментариев


Наверх