Вибір оптимальної кількості і типів серверів

2.1.5 Вибір оптимальної кількості і типів серверів

Описавши всі необхідні програмні засоби, тепер нам необхідно підсумувати кількість серверів: WEB-server, FTP-server, E-mail, Database server Oracle, Files server, 1C-server, DHCP-server, Контроллер домена, Backup Server.

Технічні характеристики серверів, використовувані в ГКМ, можуть істотно різнитися. Так, наприклад, як сервер баз даних, як правило, використовуються багатопроцесорні UNIX-сервери компаній HP і Sun Microsystems, а в деяких випадках – мейнфрейми компанії IBM. У теж час сервер друку може бути реалізований на РС з середніми характеристиками. Наприклад, сервером 1С буде Сервер HP Proliant DL160R05 / 445198–421, основні характеристики якого перерахованих в табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Загальні характеристики Сервера HP Proliant DL160R05

На даний момент часу ми маємо 25000 облікових записів, враховуючи, що 1 обліковий запис має об'єм 10 мб, робимо вивід, що нам потрібний жорсткий диск розміром мінімум 250Гб. Передбачається, що дана реалізація мережі функціонуватиме як мінімум 7–10 років і що кількість облікових записів з кожним роком зростає на 30%, у зв'язку з цим зробимо невеликий розрахунок, за допомогою якого ми зможемо вибрати об'єм жорсткої пам'яті на сервері (см. табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Розрахунок займаного місця облікових записів на 10 років

З приведеної вище таблиці, ми бачимо, що жорсткого диска на даному сервері нам вистачить рік на 3, не більше, тому для збільшення об'єму жорсткого диска на даному сервері можна використовувати HP Harddisk 1000Gb (454146-B21) (див. таблиці. 2.8). Розміру цього жорсткого диска нам вистачить до 2014 року, на даний момент максимальний розмір 1Тб, думаю що через пару років можливо буде вже купити жорсткий диск розміром 5Тб, що буде достатнє для організації даної мережі на 10 і більше років.

У головному корпусі в Києві на 1 поверсі є серверна, де і розташовуватимуться всі сервери.

Робочі станції матимуть наступні технічні характеристики
(см. табл. 2.9):

Таблиця 2.9. Загальні характеристики ПК HP DC5800 MT / AK819AW

2.2 Технічні засоби функціонування комп'ютерної мережі

2.2.1 Вибір технології передачі даних

На структурній схемі (Рис. 2.1) зображена загальна схема розташування центрального офісу, філій і видалених офісів, з вказівкою відстані. Ми бачимо, що видалені офіси далеко знаходяться від філій. На структурній схемі (Рис. 2.2) зображено підключення до Internet за допомогою високошвидкісної технології передачі даних ADSL (англ. Asymmetric Digital Subscriber Line – асиметрична цифрова абонентська лінія) – модемна технологія, призначена для вирішення проблеми останньої милі. Перетворить стандартні абонентські телефонні аналогові лінії в лінії високошвидкісного доступу. Основна перевага даної технології в тому, що немає необхідності прокладати кабель до абонента. Використовуються вже прокладені телефонні кабелі, на які встановлюються сплиттери для розділення сигналу на «телефонний» і «модемний». Для прийому і передачі даних використовуються різні канали: приймальний володіє істотно більшою пропускною спроможністю. Технологія ADSL використовується при побудові гібридних мереж, які включають і цифрові, і аналогові лінії передачі інформації, що означає можливість передачі аналогових сигналів звичайному телефонному зв'язку по тій же парі проводів, яка використовується для передачі потоку даних. Дана технологія є асиметричною, тобто швидкість передачі даних в напрямі від мережі до користувача значно вище, ніж швидкість передачі даних від користувача в мережу. Така асиметрія, у поєднанні із станом «постійно встановленого з'єднання» (коли виключається необхідність кожного разу набирати телефонний номер і чекати установки з'єднання), робить технологію ADSL ідеальною для організації доступу в мережу Інтернет, а також для доступу до локальних мереж (ЛВС) і т. п. При організації таких з'єднань користувачі зазвичай отримують набагато більший об'єм інформації, чим передають.

ADSL2 спеціально розроблявся для поліпшення швидкості і дальності ADSL, в основному для досягнення кращої продуктивності на довгих лініях з перешкодами. ADSL2 може досягати швидкостей прийому і передачі 12 Мбіт/с і 1 Мбіт/с відповідно, залежно від дальності і інших чинників. Це стало можливим завдяки використанню ефективніших методів модуляції, зменшенню кількості службової інформації, збільшенню ефективності кодування, і застосуванню розширених алгоритмів обробки сигналу. У даній роботі проектується підсистема кампусу, вона характеризується великою кількістю відгалужень кабелю. Кабель, використовуваний в такій проводці, повинен володіти зручністю прокладки в приміщеннях і зручністю виконання відгалужень. Корпуси центрального офісу сполучені між собою за допомогою волоконно-оптичної лінії зв'язку (ВОЛЗ) (Рис. 2.3) – це вид системи передачі, при якому інформація передається по оптичних діелектричних хвилеводах, відомих під назвою «оптичне волокно». ВОЛЗ в основному використовуються при побудові об'єктів, в яких об'єднується багатоповерхова будівля або будівля великої протяжності, а також при об'єднанні територіально-розрізнених будівель.

Переваги ВОЛЗ:

Широка смуга пропускання – обумовлена надзвичайно високою частотою 1014Гц, що несе. Це дає потенційну можливість передачі поодинці оптичному волокну потоку інформації в декілька терабит в секунду.

Мале загасання світлового сигналу у волокні. Мале загасання і невелика дисперсія дозволяють будувати ділянки ліній без ретрансляції протяжністю до 100 км. і більш.

Низький рівень шумів у волоконно-оптичному кабелі

Висока перешкодозахисна.

Мала вага і об'єм.

Висока захищеність від несанкціонованого доступу.

Гальванічна розв'язка елементів мережі

Тривалий термін експлуатації.

Рис. 2.1. Загальна схема розташування офісів

Рис. 2.2. Структурна схема організації

Рис. 2.3. Схема з'єднання корпусів центрального офісу