3.1.     Поурочне планування підрозділу

У відповідності до Програми з країнознавства для профільного навчання тема «Африка» вивчається у Розділі І − «Регіони і країни світу», який складається з 5 підрозділів і 16 тем. Африку виділено в якості окремого підрозділу, що розбитий на три теми: 1.Країни Північної Африки; 2.Країни Центральної, Західної і Східної Африки; 3.Країни Південної Африки. Програмою передбачено детальний розгляд окремих країн за типовим планом (Єгипет, Алжир, Республіка Конго, Сьерра-Леоне, Ефіопія, Кенія, Південна Африка, Мадагаскар). Ці країни вибрані як найхарактерніші представники певних регіонів. Існує наступна схема тематичного планування з теми „Африка“ ( Табл. 3.1).

Табл. 3.1. Тематичне планування теми «Африка»

№ уроку К-сть годин Зміст теми Навчальні досягнення учнів
1 1 год.

Африка (8 год.).

Вступ. Склад території. Загальний огляд, історія формування політичної карти. Характерні риси населення, форми розселення. Особливості територіальної та галузевої структури господарства

Учень:

• знає склад регіону;

• характеризує природні, соціально-економічні та культурні особливості країн Африки

2-3 2 год.

Тема 1. Країни Північної Африки

Єгипет − дар Нілу

Територія. Географічне положення. Природа. Історичний розвиток. Долина Нілу − колиска однієї з перших в історії людства цивілізацій. Народонаселення. Найбільші міста: Каїр, Александрія. Культура. Всесвітньо відомі об'єкти: піраміди фараонів, храми Карнака, Долина царів у Луксорі, мечеті Султан-Хасан і Рифаї у Каїрі, Мемфіс. Господарство. Сфера послуг. Туризм (Луксор, Хургада). Зовнішньоекономічні зв'язки. Виконання практичної роботи.

Алжир − край в обіймах Сахари

Територія. Географічне положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільше місто: Алжир. Культура. Відомі об'єкти: наскельні малюнки плато Ахаггар, колони стародавнього міста в Джемулі. Господарство. Сфера послуг. Зовнішньоекономічні зв'язки

Учень:

• має уявлення про історичний розвиток країн та особливості культури;

• знає форми правління та державного устрою, особливості природи країн Північної Африки;

• уміє визначати географічне положення країн;

• оцінює забезпеченість ресурсами, внесок стародавніх цивілізацій у світову культуру;

• характеризує особливості народонаселення, галузі спеціалізації, зовнішньоекономічні зв'язки країн

4-6 3 год.

Тема 2. Країни Центральної, Західної і Східної Африки

Республіка Конго − царина джунглів

Територія. Географічне положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільше місто: Кіншаса. Господарство. Сфера послуг. Зовнішньоекономічні зв'язки

Сьєрра-Леоне − країна-аутсайдер

Територія. Географічне положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільше місто: Фрітаун. Культура. Господарство. Сфера послуг. Зовнішньоекономічні зв'язки

Ефіопія − земля найдавніших цивілізацій Африки Територія. Географічне положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільше місто: Аддіс-Абеба. Культура. Всесвітньо відомі об'єкти: скельні церкви Лалібели, імператорський палац у м. Гондері. Господарство. Сфера послуг. Зовнішньоекономічні зв'язки

Кенія − країна національних парків і сафарі Територія. Географічне положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільші міста: Найробі, Момбаса. Культура. Відомий об'єкт -форт Ісуса. Господарство. Сфера послуг. Спорт (легка атлетика). Туризм (національні парки). Зовнішньоекономічні зв'язки

Учень:

• має уявлення про історичний розвиток країн та особливості культури;

• знає форми правління та державного устрою, особливості природи країн Центральної, Західної і Східної Африки;

• уміє визначати географічне положення країн;

• оцінює забезпеченість ресурсами;

• характеризує особливості народонаселення, галузі спеціалізації, зовнішньоекономічні зв'язки країн;

• аналізує причини економічної відсталості країн регіону

7-8 2 год.

Тема 3.Країни Південної Африки

Південна Африка − економічний лідер

Територія. Географічне положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільші міста: Кейптаун, Йоганнесбург, Преторія. Особливості культури зулу, ндебеле, бушменів. ПАР - батьківщина відомого борця за права чорношкірих Н. Мандели. Господарство. Сфера послуг. Туризм (національні природні парки, курорти узбережжя Індійського океану). Зовнішньоекономічні зв'язки

Мадагаскар − ендемічний уламок Африки Територія. Особливості острівного положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільше місто - Антананаріву. Культура. Господарство. Сфера послуг. Зовнішньоекономічні зв'язки

Учень:

• має уявлення про історичний розвиток країн та особливості культури;

• знає форми правління та державного устрою, особливості природи країн Південної Африки;

• уміє визначати географічне положення країн;

• оцінює забезпеченість ресурсами;

• характеризує особливості народонаселення, галузі спеціалізації, зовнішньоекономічні зв'язки країн;

• показує на карті найбільші країни регіону

В цілому на вивчення підрозділу «Африка» програмою передбачено 8 годин. Проте на наш погляд недоцільно виділяти окремий урок на вступ. Доцільніше даний час використати на тематичне оцінювання і узагальнення знань з усієї теми «Африка». Тому на основі Державного стандарту базової і повної середньої освіти і Програми з країнознавства для профільного навчання [20] у загальних навчальних закладах автором була складене наступне поурочне планування з теми „Африка“.

Урок № 1. Тема уроку: Вступ. Алжир − край в обіймах Сахари.

Зміст теми: Вступ. Загальний огляд регіону. Алжир. Територія. Географічне положення. Природа. Народонаселення. Культура. Господарство. Сфера послуг. Туристичні об’єкти.

Урок № 2. Тема уроку: Єгипет − дар Нілу.

Зміст теми: Територія. Географічне положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Сфера послуг. Туризм (Луксор, Хургада). Зовнішньоекономічні зв'язки.

Урок № 3. Тема уроку: Республіка Конго − царина джунглів.

Зміст теми: Територія. Географічне положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільше місто: Кіншаса. Господарство. Сфера послуг. Зовнішньоекономічні зв'язки.

Урок № 4. Тема уроку: Сьєрра-Леоне − країна-аутсайдер.

Зміст теми: Територія. Географічне положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільше місто: Фрітаун. Господарство. Сфера послуг. Зовнішньоекономічні зв'язки.

Урок № 5. Тема уроку: Ефіопія − земля найдавніших цивілізацій Африки.

Зміст теми: Територія. Географічне положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільше місто: Аддіс-Абеба. Всесвітньо відомі об'єкти: скельні церкви Лалібели, імператорський палац у м. Гондері. Господарство. Сфера послуг. Зовнішньоекономічні зв'язки.

Урок № 6. Тема уроку: Кенія − країна національних парків і сафарі.

Зміст теми: Територія. Географічне положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільші міста: Найробі, Момбаса. Культура. Відомий об'єкт − форт Ісуса. Господарство. Сфера послуг. Спорт (легка атлетика). Туризм (національні парки). Зовнішньоекономічні зв'язки.

Урок № 7. Тема уроку: Південна Африка − економічний лідер. Мадагаскар − ендемічний уламок Африки

Зміст теми: Південна Африка − економічний лідер. Територія. Географічне положення. Природа. Народонаселення. Найбільші міста: Кейптаун, Йоганнесбург, Преторія. Особливості культури зулу, ндебеле, бушменів. Господарство. Сфера послуг. Туризм. Зовнішньоекономічні зв'язки. Мадагаскар − ендемічний уламок Африки Територія. Особливості острівного положення. Природа. Історичний розвиток. Народонаселення. Найбільше місто − Антананаріву. Культура. Господарство. Сфера послуг. Зовнішньоекономічні зв'язки.

Урок № 8. Тема уроку: Тематичне оцінювання до теми „Африка“ у формі уроку-конференції.

Зміст теми: Вступне слово вчителя. Характеристика регіонів окремими групами. Запитання від „публіки“. Підведення підсумків. Аналіз виступів.

Отже, розробивши поурочне планування, можна дійти висновку, що воно є доцільнішим для вивчення країнознавства, ніж програмне. Воно передбачає урок-підсумкову атестацію, що є логічним завершенням вивчення теми.

 

3.2.Методичні рекомендації до проведення уроків географії

Спецкурс «Країнознавство» − унікальна нагода для реалізації вчителем широкого спектру методичних підходів до вивчення географії. Адже факультативи, як і спецкурси, обираються учнями цілком свідомо, що забезпечує високий мотиваційний рівень від самого початку вивчення заявленого матеріалу.

Враховуючи унікальну здатність творчо обдарованих дітей сприймати навколишній світ цілісно, в інтегральних зв'язках, базовою моделлю під час вивчення курсу доречно обирати модель навчання пов'язану з творчим пошуком у поєднанні з інтеграцією знань про суспільство і природу. (Маємо пам'ятати, що учні в процесі вивчення курсу новий і за допомогою учителя здійснити заочну мандрівку країнами світу, тому доречно застосувати саме міжпредметні зв'язки як інструмент активізації уяви, фантазії, живого інтересу). Робота за подібною моделлю дозволяє реалізувати цілий ряд завдань, а саме:

• розширення кругозору учнів через засвоєння програмного матеріалу з географії шляхом суміжного осмислення творів музичного, образотворчого та мистецтва слова;

• розвиток ерудиції, пам'яті, фантазії учнів на емоційному рівні, сприйняття географічного матеріалу через використання міжпредметних зв'язків;

• удосконалення умінь та навичок учнів порівнювати, синтезувати програмний матеріал, проводити аналоги (прямі, опосередковані, фантастичні), переносити засвоєну інформацію на новий матеріал;

• удосконалення вмінь та навичок учнів знаходити альтернативні шляхи пошуку інформації;

• виховання патріотичних почуттів, формування екологічного світогляду вихованців, тощо [42, с.26-30].

Запропоновані підходи до вивчення курсу «Країнознавство» передбачають своєрідний шлях реалізації їх на практиці. Як правило, вивчення нового матеріалу варто починати із стимулювання уяви та фантазії учнів, порушення проблеми з урахуваннями попереднього досвіду учнів.

На початку уроку найоптимальнішими можуть бути завдання проблемно-пошукового характеру, які сприяють активізації пізнавальної діяльності школярів та актуалізують знання з раніше вивченого матеріалу.

Приклади завдань на етапі актуалізації знань.

• Чим можна пояснити феномен появи пустелі Наміб на узбережжі океану?

• Як вдалося ПАР порівняно швидко досягти певних економічних успіхів?

У ході розв'язання поставлених завдань учні дають відповіді на основі інтегративної інформації. При проведенні уроків з країнознавства варто використовувати прийоми синектики (спосіб стимуляції уяви шляхом поєднання різнорідних елементів: порушена проблема розглядається різними «спеціалістами» − «екологами», «біологами», «письменниками», «художниками», «музикантами» тощо, що забезпечує зіткнення несподіваних думок), дискусії, бесіди, диспути, навчальні мозкові штурми. Автор методичного посібника «Країнознавство» Г.О.Мірошник [42, с. 45] рекомендує вчителям віддавати перевагу таким формам роботи, як випереджаючі завдання, дослідження в мікрогрупах, проекти (індивідуальні та колективні), усний захист гіпотези чи проекту, творчі роботи, проведення прямих, опосередкованих, фантастичних аналогій, складання кросвордів, ребусів, колажів, опорних схем. Ефективним під час вивчення географії є метод емпатії (перевтілення) − один із методів творчого розвитку обдарованих дітей. Учням пропонується перевтілитися в мандрівників, кореспондентів провідних газет та журналів, туристів, героїв літературних творів, казок, легенд, кінофільмів, гідів, письменників, художників, тощо. Ці та подібні види роботи цілком дозволяють втілити модель творчого пошуку на практиці, реалізувати принципи особистісно-орієнтованого навчання.

Основними прийомами педагогічної техніки також можуть бути мотиваційні запитання («Як ти вважаєш, для чого тобі знадобляться знання про Єгипет?» або «Мій прогноз на майбутнє...») та організаційні: прес-конференція, імпровізоване інтерв'ю, уявний діалог з президентом, ділова гра, прийом «спіймай помилку», інтелектуальний футбол, прийом, прийом «ажурної пилки», прийом «Не розірви ланцюжок» (учи мають дати план вивчення країни, не порушивши послідовності швидко і не повторюючись, тощо.

Як відомо, будь-яка творча діяльність учнів можлива лише на базі діалектично засвоєних глибоких знань, що передбачає три основи творчі акти:

1. Необхідність попередніх знань.

2. Підсвідоме асоціювання віддалених понять на інтегративній основі

3. Критична оцінка отриманих результатів.

З метою досягнення глибоких знань та їх виявлення доцільно внести в практику географічні диктанти, подібні до тестової перевірки, що є також вправами зворотної дії: можна одразу перевірити правильність відповідей чи виконаної роботи. Проте вважаю географічні диктант більш ефективними, адже тести передбачають вибір єдиної правильне відповіді, а диктант вимагає коментарів, пояснень, проведення певних аналогій та асоціацій.

Географічні диктанти доцільно проводити як на початку урок (на етапі перевірки домашнього завдання, актуалізації опорних знань так і в кінці (підсумок уроку).

Гнучка система географічних диктантів допоможе уникнути сірості та рутини під час вивчення предмета.

Асоціативні диктанти мають на меті перевірку орієнтації в географічному матеріалі (диктуються географічні об'єкти, дати, прізвища, музичні твори, національні символи, тощо).

Логічні диктанти дають змогу з'ясувати, як учні вміють пов'язувати факти, події, знаходити спільне чи відмінне в них.

Хронологічні диктанти пропонуються тоді, коли виникає потреба запам'ятати найважливіші дати, пов'язані з відкриттями чи дослідженнями.

З метою досягнення високої ефективності уроку доцільно впроваджувати технології єдності оцінки і самооцінки. Мета цієї технології − підвищити якість знань, вмінь та навичок. На принципах довіри до учня, знання кожним учнем (а не лише учителем) критеріїв оцінювання, об'єктивності, варто розбудувати гнучку нестандартну систему оцінювання навчальних досягнень на кожному етапі уроку. Можна практикувати усне повідомлення на географічну тему, рецензію на відповідь товариша, адвокатуру, взаємоперевірку. За умов використання цих прийомів перевірки, доречним є метод інциденту, спрямований на подолання особистісної та вікової інертності та вироблення адекватних способів поведінки у стресових ситуаціях. Учні, рецензуючи відповідь товариша, навчаються управляти своїм стилем поведінки завдяки усвідомленню того, як вона сприймається оточуючими.

З метою розвитку пізнавальних інтересів доречно використовувати гіпотетичні прогнози, відгуки про цікаві радіопередачі, уявні мандрівки, екскурсії, репортажі, інтерв'ю, тощо.

Важливо також домагатися засвоєння програмного матеріалу на емоційному рівні. Ідея інтеграції має ціль пронизувати усі види діяльності.

Глибокому засвоєнню змісту під час вивчення країнознавства сприятиме вміле поєднання традиційних типів уроків з нестандартними при оптимальному виборі форм організації навчальної діяльності (індивідуальних, групових, мікрогрупових).

Враховуючи результати досліджень, які свідчать про те, що при груповій організації навчання учні засвоюють 50% знань, а в систем «дитина навчає дитину» − 90%, варто віддавати перевагу мікрогруповій роботі − бригадній, парній [11, с.5-6].

Важливим є також те, що саме зміст курсу «Країнознавство» передбачає формування підчас вивчення країнознавчого матеріалу екологічне свідомості, виховання почуття національної приналежності, причетності традиційно української культури до інших світових культур. Готуючи тему «Європа − наш спільний дім», доцільно виховний аспект урок продумати таким чином, щоб допомогти старшокласникам позбутися комплексу меншовартості, виховувати не лише патріотичні почутті але й терпимість, самоповагу та взаємоповагу.

Пропонуємо вам до огляду план-конспект уроку, який розроблений у методичному посібнику для вчителя з країнознавства автором Мірошник Г.О.

Тема: Країни Африки: Єгипет - дар Нілу, Ефіопія − країна найдавніших цивілізацій Африки

Мета: поглибити в учнів знання про особливості економіко-географічного та політичного положення, населення, культури й господарства Єгипту та Ефіопії, визначити актуальні проблеми їх соціально-економічного розвитку; розвивати аналітичне мислення учнів, вміння порівнювати; виховувати толерантне ставлення учнів до культури інших країн, самоповагу та взаємоповагу.

Форма проведення уроку: урок-практична робота Обладнання: політична карта світу, фізична й економічна карти Африки, фотоматеріали, атласи, відеомагнітофон, фотоальбом, книга «Сім чудес світу», добірка літератури про Єгипет.

Зміст уроку

I. Організаційний етап.

II.Перевірка наявності домашнього завдання. Озвучення
деяких учнівських робіт.

III. Мотивація практичної діяльності учнів.

IV.Вивчення нового матеріалу.

Інструктаж вчителя про роботу з інструктивними картками.

Зразок інструктивної картки

1. Користуючись добіркою літератури про країни, картами атласу, заповнити таблицю:

Країни
Державний прапор
Столиця
Населення
Площа території
Національно-державний устрій
Державна мова
Релігія
ВВП
Грошова одиниця
Країни-партнери

2. Користуючись типовим планом характеристики країни, заповнити наступну таблицю та виявити спільні та відмінні риси країн.

Назва країни Назва країни
1. Географічне положення
2. Природно-ресурсний потенціал
3. Населення
4. Господарство
а) Загальна характеристика
б) промисловість
в) сільське господарство
5. Транспорт
6. Зовнішньоекономічна діяльність та партнерство

3. Висновок про спільні та відмінні риси країн. Аналіз роботи.

V. Підсумок уроку

Аналіз учнем виконаної практичної роботи.

VI. Домашнє завдання

1)Закінчити оформлення практичної роботи;

2)Наукове повідомлення про вивчені країни;

3)Випереджальні завдання учням − підготувати повідомлення про ПАР від імені «прем'єр-міністра ПАР» щодо ЕГП, «міністра культури «про населення, «міністра промисловості», «міністра сільського господарства», «політолога» щодо історичного минулого країни, «міністра закордонних справ»;

4)Підготувати запитання представникам преси.

На наш погляд, такий урок у курсі країнознавства недоцільно використовувати, тому що він більше підходить до курсу „Економічної та соціальної географії світу“ в 10 класі. Автором було запропоновано свій варіант уроку, поданий нижче, який є більш відповідним програмі країнознавства для 11 класу [58, с.198-200].

Тема: Країни Африки. Єгипет - дар Нілу.

Мета:

І. Навчальна

¾         поглибити в учнів знання про особливості економіко-географічного та політичного положення, населення, культури й господарства Єгипту;

¾         продовжити формування економіко-географічних знань учнів про комплексне використання природних ресурсів, про тенденції розвитку транспорту, туризму, зовнішньоекономічної діяльності, охорону навколишнього середовища.

2. Розвивальна:

¾         розвивати аналітичне мислення учнів;

¾         вміння порівнювати; виховувати толерантне ставлення учнів до культури інших країн, самоповагу та взаємоповагу;

¾         продовжити формування вмінь аналізувати необхідний матеріал, аргументовано викладати свою точку зору, вести дискусію;

¾         продовжити розвиток критичного мислення учнів;

3. Виховна:

¾         продовжити формування рис соціально активної особистості учнів

Форма проведення уроку: урок-практична робота.

Обладнання: політична карта світу, фізична й економічна карти Африки, фотоматеріали, атласи, відеомагнітофон, фотоальбом, книга «Сім чудес світу», добірка літератури про Єгипет.

Структура уроку:

          I.            Організаційний етап. 1 хв.

        II.            Перевірка наявності домашнього завдання. Озвучення деяких учнівських робіт. 4 хв.

       III.            Мотивація практичної діяльності учнів. 2 хв.

      IV.            Вивчення нового матеріалу. 35 хв.

V. Підсумок уроку 2 хв.

VI. Домашнє завдання 1 хв.

Зміст уроку

          I. Організаційний етап.

        II. Перевірка наявності домашнього завдання. Озвучення деяких учнівських робіт.

       III. Мотивація практичної діяльності учнів.

      IV. Вивчення нового матеріалу.

Інструктаж вчителя про роботу з інструктивними картками.

Зразок інструктивної картки

Користуючись атласами „Економічна і соціальна географія світу“ для 10-11 кл. заповніть та проаналізуйте таблицю за планом курсу.

План Єгипет
1. Територія
2. Історичний розвиток
3. Культура
4. Природа
5. Народонаселення
6. Господарство
а) промисловість
б) сільське господарств
в) сфера послуг
г) туризм
7. Всесвітньо відомі об’єкти
8. Зовнішньоекономічна діяльність

Проаналізувавши дану таблицю, вчитель опитує учнів класу за опрацьованими ними даними.

V. Підсумок уроку

Аналіз учителем виконаного завдання.

VI. Домашнє завдання

Випереджальні завдання учням − підготувати повідомлення про ПАР від імені «прем'єр-міністра ПАР» щодо ЕГП, «міністра культури «про населення, «міністра промисловості», «міністра сільського господарства», «політолога» щодо історичного минулого країни, «міністра закордонних справ»;

Підготувати запитання представникам преси.

Тема: Південна Африка − економічний лідер регіону

Мета: поглибити в учнів знання про особливості економіко-географічного та політичного положення, населення, культурне надбання й господарства Південної Африки, визначити актуальні проблеми її соціально-економічного розвитку; розвивати аналітичне мислення учнів; виховувати толерантне ставлення учнів до культури інших країн, самоповагу та взаємоповагу.

Форма проведення уроку: нестандартний урок – прес-конференція.

Обладнання: політична карта світу, фізична й економічна карти Африки, фотоматеріали, атласи, фотоальбом, добірка літератури про ПАР.

Хід уроку

I. Організаційний етап

Учасники конференції займають місця.

II. Перевірка домашнього завдання − написання заяви на участь у прес-конференції

Тест-взаємоперевірка

1. Столицею Єгипту є:

а)            Александрія;

б)            Каїр;

в)            Луксор;

г)             Асуан.

2. За формою державного устрою Єгипет є:

а) президентською республікою;

б) абсолютною монархією;

в) конституційною монархією;

г) парламентською республікою.

3. Більшість населення Єгипту...

а) негри;

б) араби;

в) єгиптяни;

г) банту.

4. Столицею Ефіопії є:

а)Ґондер;

б) Каїр;

в) Назарет;

г) Аддіс-Абеба.

5. Ефіопія розташована у:

а) ПівденнійАфриці;

б) Східній Африці;

в) Центральній Африці;

г) Північній Африці.

6. Провідною релігією Ефіопії є:

а) іслам;

б) християнство;

в) ефіопське православ'я;

г) протестантизм.

III. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

• До якого типу країн відносяться більшість країн Африки?

• Чи в усіх країнах Африканського континенту однаковий рівень розвитку? Чому?

• Які країни можна виділили за більш вищим рівнем економічного розвитку?

IV. Мотивація навчальної діяльності учнів

Сьогодні у нас відбудеться прес-конференція, на якій буде розглянуто особливості ЕГП та ПГП, населення і культурного надбання ПАР. А також досвідчені фахівці своєї справи проаналізують сучасний стан економіки та зовнішньоекономічних зв'язків країни.

Учасники прес-конференції підготували повідомлення для преси, а кореспонденти підготують запитання для представників урядових структур.

Необхідно скласти план роботи нашої прес-конференції.

1) Особливості ЕГП та ПГП.

2) Історичне минуле країни

3) Населення, культура.

4) Сучасний стан економіки.

5) Зовнішні економічні зв'язки.V. Вивчення нового матеріалу

Виступи доповідачів.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

За допомогою методу «Мікрофон» закінчити речення: «ПАР − республіка, яка...»

Зробити висновок про місце ПА у світовій економіці.

VI. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

1) Наукове повідомлення про ПА;

2) Підготувати розповідь про X. Колумба;

3) Підготувати повідомлення англійською мовою про природно-ресурсний потенціал США.

Тема: Тематичне оцінювання до теми „Африка“ у формі уроку-конференції.

Мета:

1. Навчальна:

• Поглибити та систематизувати знання учнів про країни Африки.

• Продовжити вироблення вмінь застосовувати здобуті знання та приймати виважені рішення щодо природокористування.

• Продовжити формування економіко-географічних знань учнів про комплексне використання природних ресурсів, про тенденції розвитку промисловості, сільського господарства, транспорту, туризму, зовнішньоекономічної діяльності, охорону навколишнього середовища.

• Продовжити формування в учнів цілісного уявлення про навколишній світ і глибокий взаємозв'язок природи та людини.

2. Розвивальна:

• Продовжити формування вмінь аналізувати необхідний матеріал, аргументовано викладати свою точку зору, вести дискусію.

• Продовжити розвиток критичного мислення.

3. Виховна:

• Продовжити формування рис соціально активної особистості учня.

Обладнання: політична карта світу, фізична й економічна карти Африки, фотоматеріали, атласи, фотоальбом, добірка літератури про Африку.

Хід уроку

Щоб десятикласникам все ж дати певні знання про окремі території, найкраще застосовувати таку форму роботи на уроці, як конференція.

З кожного регіону (Північна Африка, Західна Африка, Східна Африка, Центральна Африка, Південна Африка) вибирається 1−2 держави, що найбільш яскраво відбивають його особливості. Залежно від підготовки учнів, може бути два шляхи відбору країн; перший − легший, коли вибираються найбільш відомі держави, інформація про які міститься в підручнику; 2 − складніший, коли до розгляду пропонуються держави, відомості про які слід відшукати в різних джерелах інформації.

Для чіткої організації самостійної роботи школярів визначається графік розгляду кожної країни.

Перед початком вивчення розділу „Країни Африки“ клас ділять на групи по 3−4 особи (важливо, щоб учні це робили самостійно за бажанням, адже від взаєморозуміння всередині «творчого союзу» залежить їх подальший успіх). Кожна група учнів вибирає 2 країни, інформацію про які учасники групи будуть висвітлювати, тобто виступатимуть як «оглядачі» цих держав, але таким чином, щоб розгляд першої країни відбувався в III, а другої − у IV чверті.

Усі інші учні, що не характеризують конкретної країни, тобто не належать до категорії «оглядачів», переходять до розряду «публіка» (або «кореспонденти»). Але вони теж готуються до зустрічі під час «конференції», бо будуть ставити питання «оглядачам».

Підготовка «оглядачів» до конференції

Готуючи огляд певної країни, кожен учень повинен прочитати багато літератури (енциклопедії, довідники, підручники, книжки, статті тощо), опрацювати різні джерела інформації (географічні карти, атласи, сторінки Інтернету, теле- та радіопередачі та ін.), щоб якомога краще дізнатися про державу, що характеризується.

Для кращої організації роботи на уроці розробляється план характеристики держави. По-перше, десятикласникам легше буде збирати інформацію, характеризувати державу в певній послідовності. По-друге, для вчителя існуватимуть чіткі орієнтири щодо повноти розкриття матеріалу.

План характеристики держави може мати такі пункти:

1. Загальні відомості (площа, кількість населення, столиця; державні символи: прапор, герб, гімн; державний лад: форма правління, державний устрій, адміністративно-територіальний поділ; офіційна мова; грошова одиниця; національні свята).

2. Географічне положення, оцінка для розвитку господарства (економіко-географічне − вихід до океанів і морів, важливість транспортних магістралей тощо; політико-географічне − країни-сусіди та відносини з ними, сусідство з «гарячими точками» планети тощо.

3. Природні умови та ресурси, оцінка для розвитку промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту тощо (особливості рельєфу й клімату, оцінка сприятливості природних умов; забезпеченість природними ресурсами − мінерально-сировинними, водними, земельними, лісовими та ін.).

4. Населення (демографічні процеси: кількість населення та його динаміка, природний та механічний рух, статево-вікова структура; розміщення населення: густота населення, основні типи поселень, міське та сільське населення; етнічний та національний склад; релігія, трудові ресурси та зайнятість населення; соціальна структура).


Информация о работе «Зміст і методика вивчення країн Африки у шкільному курсі країнознавства»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 188573
Количество таблиц: 9
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
763160
11
9

... іонери. Залежно від стилю керівництва й політичної системи, в якій функціонує лідер, відрізняють: диктаторський тип, демократичний тип, автократичний тип, плутократичний тип. В сучасній політології використовується типологія М. Дж. Херманн, де за основу виступає імідж, “образ”, візуальна привабливість лідера: прапороносець, який має особистий погляд на реальність, майбутнє; чітко викладає цілі, ...

Скачать
151085
7
7

... ж сподіватися, що національно-державницькі почування з часом проникнуть у серця усіх верств нашого суспільства і українська держава матиме надійну опору в широких народних масах. Розділ ІІІ. Формування національної свідомості на уроках історії України в сучасній школі Вивчення розвитку національної самосвідомості - одна з ключових проблем курсу національної історії. Ознайомлюючись з подіями ...

Скачать
89224
0
0

... « холодної війни» і розпаду СРСР, і особливо за перший рік XXI століття, зажадали від політологів, соціологів, геополітиків, а також психологів перегляду поглядів на теорії міжнародних відносин. Неомарксизм заявляє про себе через критику основних положень реалістичної парадигми. Прихильники неомарксизму представляють світ у вигляді глобальної системи різноманітних економік, держав, суспільств, і ...

Скачать
150223
0
0

... ів за допомогою поліцейського режиму. Це завдання від самого початку здавалось нелегким, в дійсності ж виявилось взагалі неможливим виконати його навіть частково. 2. Студентство та вищі навчальні заклади Росії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вища школа Росії періоду імперіалізму мала складну структуру в якій постійно мінялися кількісні і якісні показники. Її основу складали державні навчальні ...

0 комментариев


Наверх