2.2 Методика експериментального дослідження

Дослідження особливостей формування навичок усних обчислень у молодших школярів здійснювалося у три взаємопов’язані етапи:

На першому етапі (2006-2007 рр.) – проаналізовано педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми, досвід роботи вчителів початкових класів з питань формування навичок усних обчислень у школярів. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.

На другому етапі (2007-2008 рр.) – проведено констатуючий експеримент: розробка критеріїв та педагогічна діагностика рівнів формування навичок усних обчислень у молодших школярів. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуючого експерименту.

На третьому етапі (2008 р.) – опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику навчання математики молодших школярів.

Експериментальне дослідження проводилося у НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 – гімназія» м. Копичинці Густинського району Тернопільської області. Ним було охоплено 40 учнів третіх класів (19 учнів експерименталь-ного і 21 учень контрольного).

Вироблення в учнів навичок усних обчислень на уроці організову-валися у формі колективної фронтальної або індивідуальної самостійної роботи, застосовувалася також і групова форма навчання. Колективна форма роботи мала характер бесіди вчителя й учнів з елементами зв'язного пояснення. В роботі над конкретним математичним матеріалом бесіда використовувалася на різних етапах його опрацювання.

Індивідуальна самостійна робота передбачала розв'язування завдання кожним учнем окремо. Вона застосовувалася на будь-якому з етапів навчання, але найчастіше в процесі розвитку вмінь виконувати усні завдання того чи іншого виду. Самостійне розв'язування завдань у початкових класах майже завжди для учнів був творчим процесом. Отже, в організації такої роботи ми враховували вимоги щодо проблемного навчання. Вчитель спрямовував дітей на самостійне розв'язування завдань за допомогою відповідних підготовчих вправ або засобів унаочнення, своєчасно виявляв помилкові міркування учнів у процесі виконання усних вправ та завдань і допомагав їм, підтримував при цьому емоційний тонус і впевненість у тому, що кожен з учнів спроможний самостійно розв'язати завдання.

В організації діяльності учнів щодо розв'язування того чи іншого завдання вчитель завжди ставив певну мету і залежно від неї визначав форму роботи. Зрозуміло, що колективна й індивідуальна форми роботи могли змінюватись навіть у процесі виконання одного завдання.

У процесі проведення уроків математики ми використовували розроблену нами на основі досягнень передового педагогічного досвіду систему вправ для усних обчислень.

Ми враховували, що усні вправи повинні відповідати темі та меті уроку і допомагати засвоєнню нового або раніше вивченого матеріалу. Залежно від цього вчитель визначав місце усної лічби на уроці. Якщо усні вправи були призначені для повторення раніше вивченого матеріалу, формування обчислювальних навичок і підготовки до вивчення нового матеріалу, то вони пропонувалися на початку уроку, ще до вивчення нового матеріалу. Якщо метою усних вправ було закріпити вивчене на певному уроці, то усну лічбу ми проводили після вивчення нового матеріалу. Ми намагалися не проводити її в кінці уроку, бо діти вже стомлені, а для усної лічби треба добре напружувати увагу, пам’ять, мислення. При цьому визначалася така кількість вправ, щоб виконання їх не перевтомлювало дітей і розв’язання не виходило за межі відведеного на це часу уроку.

Вправи з усних обчислень пронизували увесь урок математики. Їх ми поєднували з перевіркою домашніх завдань, закріпленням вивченого матеріалу, опитуванням учнів. Також на кожному уроці ми спеціально відводили 5-7 хв. для усних обчислень, проводили усну лічбу. Матеріал для цього етапу уроку запозичували з підручника, а також із спеціальних збірників усних задач і вправ.

Наведемо приклади вправ і завдань, які використовувалися у процесі формуючого експерименту.

1. Віршовані задачі сприяли розвитку кмітливості, творчої уяви, логічного мислення, активності учнів.

1. Купила в крамниці сестричка

Сім метрів шовкової стрічки.

Три метри мені віддала,

А скільки собі узяла?

2. Шість синів у діда Кіндрата —

І в кожного — рідна сестра.

Зможеш ти відгадати

Скільки дітей у діда Кіндрата?

3. Скільки фарб тут — не скажу,

Відгадай, не покажу.

Якщо три до них додать,

От тоді їх буде п'ять.

4. Бігла квочка до струмочка:

Спереду вісім курчаток,

Дев'ять курчаток позаду.

Скільки всіх бігло, ти можеш сказати?

5. Скільки яблук на столі?

Чотири лежало, одне упало,

А одне розрізали?

6. П'ять берізок, дві смерічки

Зеленіють біля річки.

Поряд з ними є ожина.

Скільки всіх дерев, скажи-но?

7. В'яже бабуся-лисиця

Трьом онукам рукавиці.

"Подарую вам, онуки,

Рукавичок по дві штуки,

Бережіть, не загубіть!"

Скільки всіх? Перелічіть! (6).

8. Налетіли горобці,

посідали на стовпці.

Сім, сімнадцять, без двох двадцять,

Семеро, троє, ще й малих двоє. (54).

9. Ти б зумів, якби схотів,

з трьох звичайних сірників зробити чотири?

10. В лелеки два глеки —

на 9 літрів і на 5 літрів.

Як з річки йому принести

4 літри води? (9 - 5 = 4).

2. Логічні задачі і завдання також сприяли розвитку мислення учнів у процесі експериментального дослідження.

1. Пасажир таксі їхав у село. Дорогою він зустрів 5 вантажних та 3 легкові автомобілі. Скільки всього машин прямувало до села? (1 машина – таксі).

2. Стоять 6 склянок, 3 з них з водою. Як треба розставити склянки, щоб порожня склянка та склянка з водою чергувалися? Умова — дозволяється переставляти лише одну склянку.

(Взяти другу склянку і перелити з неї воду у передостанню — порожню, а другу склянку, що спорожніла, поставити на місце).

3. Учні називають предмети, про які можна сказати «два» або «пара». За кожну правильну відповідь учневі жетончик.

4. Учитель показує кілька секунд картки малюнками груп різних предметів, а ховає їх і пропонує пригадати, предметів 2, 3,4, 5.

5. Змагання між рядами: хто назве більше прислів’їв і приказок з числівником.

7. Вчитель пропонує відгадати, які числа, написані на картках, треба додати, щоб отримати 9. Діти називають різні числа. Перемагає той, хто правильно відгадає записані на картках паперу числа та назве інші пари чисел, сума яких дорівнює 9.

Дітям роздаються картки. На них написані відповіді на вирази, які зачитує учитель. Учень, у якого картка з відповіддю до цього прикладу, повинен встати і сказати відповідь.

3. Математичні лабіринти також пропонувалися дітям для активізації навичок усних обчислень.

1. Допоможи білочці добратися до грибів.

2. Якою дорогою треба поїхати мотоциклістові, щоб доставити у штаб пакет?

3. Пройди по лабіринту так, щоб потрапивши до центру, у тебе було число 25.


4. Допоможи котику добратися до мишки по її слідах.

 

4. Математичні диктанти.

1) Суму чисел 3 5 116 зменшіть на 41;

—зменшуване — 80, від'ємник — сума чисел 27 і 28. Запишіть різницю;

—перший доданок — добуток чисел 3 і 4, другий доданок — 18. Запишіть суму;

—число 2 помножте на різницю чисел 27 і 18;

—скільки копійок в Андрійка, якщо він має 7 монет по 2 коп. і одну монету 10 коп.?

Один учень зачитує відповіді, клас сигналізує картками. У сумнівних випадках учитель відтворює зміст завдання і воно розв'язується ще раз.

2) — Перший множник — 2, другий множник — частка чисел 40 і 5. Запишіть добуток.

— Число 45 зменшити у 5 разів і результат зменшити на 3.

—Третину від 27 зменшити на 5.

—Ділене — 25, дільник—різниця чисел 53 і 48. Запишіть частку.

—Тато з'їв 12 вареників, мама — на 5 вареників менше, а Наталя — у 4 рази менше, ніж тато. Запишіть, скільки вареників з'їла мама і скільки — Наталя.

3) а) ділене — 40, дільник — 8; запишіть частку;

б) місткість бочки 72 л, а відра — у 8 разів менша; запишіть місткість відра;

в) мама працювала на городі восьму частину доби; запишіть, скільки годин працювала мама;

г) у ящики розклали 64 кг лимонів, по 8 кг у кожен. Скільки використали ящиків?

ґ) вихователька роздала порівну 56 цукерок семи дітям. Скільки цукерок отримала кожна дитина?

д) вартість чотирьох м'ячів 32 грн. Яка вартість двох м'ячів?


Информация о работе «Усні обчислення на уроках математики в початкових класах»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 111696
Количество таблиц: 4
Количество изображений: 10

Похожие работы

Скачать
116321
9
8

... 2 А клас (експериментальний клас) Правильно виконали (у %) № завдання Діаграма 2. 2 Б клас (контрольний клас) Правильно виконали (у %) № завдання Аналізуючи одержані результати експериментального дослідження можна зробити висновок, що дидактична гра – це ефективний метод навчання математики молодших школярів. Ігри та ігрові ситуації допомагають учням у навчанні, органі ...

Скачать
82791
4
7

... , пізнає щось нове, засвоює краще матеріал уроку тощо. Таким чином, проведений аналіз засвідчує, що і в практиці початкової школи, і в навчальній та методичній літературі проблема використання дидактичних ігор на уроках математики має певне відображення. Разом з тим, є і можливості, і потреби до більш глибокої розробки різних сторін цієї проблеми. Цей висновок підтверджує доцільність вибору теми ...

Скачать
125516
5
6

... міркувати, що зробило позитивний вплив на процес роботи над обчислювальними прийомами і навиками Висновки Експериментальна робота дає можливість сформулювати теоретичні висновки і практичні рекомендації щодо організації самостійної роботи учнів початкових класів. Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що самостійна робота - це сукупність дій учня з предметами у певних умовах, що ...

Скачать
99515
0
0

... включення в ситуацію задач, задач-розповідей, завдань героїв веселих датських казок, включення задач-жартів, шляхом створення ігрових ситуацій та веселих змагань. 1.4  ігри на заняттях з математики. В позакласній роботі з математики з молодшими учнями велике місце займають ігри. Це головним чином дидактичні ігри, тобто ігри, зміст яких допомагає розвитку окремих операцій на мислення або засвоє ...

0 комментариев


Наверх