Система вправ із фразеологізмами як дієвий засіб розвитку пізнавального інтересу до вивчення рідної мови

2.4 Система вправ із фразеологізмами як дієвий засіб розвитку пізнавального інтересу до вивчення рідної мови

Сьогодні, коли практичне оволодіння мовними засобами визнається найголовнішим завданням шкільного курсу мови, до системи вправ ставляться значно вищі вимоги, їх роль вже не зводиться до закріплення матеріалу уроку, до розпізнавання й аналізу мовних фактів. Все частіше використовують вправи для синтезу відомостей, набутих учнями на різних уроках, для систематизації широких, комплексних теоретичних питань і для зв'язку граматики з різними аспектами вивчення рідної мови — формуванням правильного мовлення, виробленням уміння аналізувати літературні тексти, удосконаленням стилю усних і писемних висловлювань учнів.

Важливо, щоб учитель добре орієнтувався в тім, які бувають типи і види вправ, у чому полягає їх навчальний ефект, бо тільки в такому разі він зможе на кожному конкретному етапі навчального процесу обирати ті форми роботи, що забезпечать поступове, але неухильне поглиблення знань і підвищення мовної вправності учнів [44, 59].

Результати експериментального дослідження показали, що вправи, які спрямовані на активізацію фразеологічних одиниць, подаються в недостатній кількості.

Для практичного оволодіння фразеологією учні повинні знати не лише семантику, але і форму фразеологізмів.

Як показав експеримент, під час вживання фразеологізмів у мовленні учнів допускаються мовні та мовленнєві помилки. Відповідно, це говорить про те, що при розробці системи вправ потрібно виділяти два їх види – мовні та мовленнєві.

Так, І. Рахманов, висловлює свою думку щодо мовних та мовленнєвих вправ, яка обумовлена їх призначенням.

Основна мета мовних вправ – засвоєння конкретного мовного матеріалу, його форми, значення, вживання; формування уявлення про мовну систему. Мета мовленнєвих вправ – відтворення мовного явища в мовленні, розуміння на слух, тренування спонтанного вживання вивчених явищ, без усвідомлення їх суті на момент мовлення [61, 81].

Зважаючи на те, що ознайомлення учнів початкових класів з фразеологічними одиницями відбувається практично, то мовні вправи займають невелику частку. Засвоєння теоретичних відомостей про фразеологізми не є самоціллю; одночасно необхідно формувати вміння вживати фразеологізми у мовленні. Операції з мовним матеріалом вже на початковому етапі можуть бути реалізовані з врахуванням їх мовленнєвої спрямованості і співвідноситися із ситуацією спілкування.

Зміст програм з української мови для початкової школи орієнтує на активізацію мовленнєвих вправ, які пов’язані із формування певних навичок.

Для розробки системи вправ важливою є класифікація, яка враховує відмінності процесів формування навичок розуміння і навичок продукування мовлення, що передбачає два типи вправ – рецептивні і продуктивні.

Такий поділ вправ розкриває різноманітні прийоми для формування вмінь і навичок аудіювання, говоріння і письма.

На рівні фразеології, мета рецептивних вправ – формування і розвиток умінь сприймати одиниці мовлення як структурно – семантичне ціле в процесі читання і аудіювання, що є важливим у плані адекватного розуміння фразеологічних одиниць. Призначення продуктивних вправ – формування навичок вживання фразеологізмів в усному і писемному мовленні [62, 78].

Крім названих класифікацій, у лінгводидактиці виділяють і інші. Так, виходячи з характеру навчальної діяльності, виділяють імітаційні, оперативні, продуктивно – творчі, механічні і творчі вправи.

П. Шубін розглядає повторювальні, підстановчі, конструктивні, трансформаційні, перекладні і творчі вправи [87, 307].

Ю. Пассов — мовні, трансформаційні, перекладні, підстановчі, типу «питання — відповідь», мовленнєві [55, 58].

М. Дем'яненко, К. Назаренко, С. Кисла — рецептивні, рецептивно-продуктивні (різного роду заміни, трансформації, заповнення пропусків, складання планів за готовим текстом, завершення розповіді та ін.) і продуктивні (від «назвіть предмети» до «складіть розповідь»).

І. Салістра — підготовчі та мовленнєві.

Не випадково В. Скалкін, описуючи типи вправ, не обмежується одним терміном, а наводить по декілька, якщо вони відповідають одному видові навчальної роботи: перший тип (ті, що мають метою актуалізацію певних форм) — тренувальні, некомунікативні, первинні і т. д.; другий тип (нерегульована активізація мовного матеріалу в умовах практики мовлення)—власне мовні, комунікативні, ситуативні, творчі, синтетичні, мовленнєві і т. д. Як бачимо, навіть такий перелік термінів не є вичерпним [69, 13].

Проте, розгляд фразеологічної роботи в якості особливого аспекту розвитку пізнавального інтересу, визнання фразеологізму одиницею навчання, оволодіння якою передбачає процес формування фразеологічних умінь і навичок, стали відправною точкою для розробки комплексу вправ, в основі якого лежить формування фразеологічних умінь і навичок.

Як вже зазначалося, завданням вивчення фразеології на початковому етапі є оволодіння фразеологічними одиницями на практичному рівні. Виходячи з цього, запропонований комплекс вправ спрямований на практичне засвоєння одного з рівнів мови, що передбачає формування пізнавального інтересу як до вивчення фразеологічних зворотів, так і до оволодіння українською мовою в цілому.

Беручи до уваги специфіку початкової школи щодо вивчення фразеологічних одиниць, а також характер фразеологічних вмінь і навичок, ми виділяємо умовно два комплекси вправ.

Перший комплекс вправ має на меті формувати навички сприйняття фразеологічних одиниць при аудіюванні та читанні. Сприйняття фразеологічних одиниць у процесі читання і аудіювання являє собою складну дію, яка передбачає не тільки сприймання, але і розуміння почутого чи прочитаного. Даний комплекс включає такі різновиди вправ:

·          пояснення значення підкреслених словосполучень;

·          запам’ятовування і вживання фразеологізму як одного слова;

·          заміна виділених словосполучень близькими за значенням (користуючись довідкою);

·          заповнення пропусків відповідними словосполученнями;

·          знаходження відмінностей у значеннях підкреслених словосполучень;

·          вживання словосполучень як фразеологізмів, і як вільних;

·          знаходження відмінностей у близьких за структурою фразеологізмах (тримати себе – тримати себе в руках);

·          знаходження у тексті фразеологічних одиниць;

·          вправи з використанням фразеологічних словників.

Призначення другого комплексу – формування навичок вживання фразеологічних одиниць в усному і писемному мовленні, навичок ситуативно – спрямованого вживання фразеологічних одиниць.

Сюди входять вправи на відпрацювання вживання фразеологічних одиниць спочатку у вузькому контексті, а потім у складі речень з використанням на початковому етапі опор – запитань, які допоможуть зорієнтуватися учням у визначенні ситуації мовлення.

Особливе місце в даному комплексі займають вправи, які формують навички вживання фразеологічних одиниць, що мають відмінні синтаксичні зв’язки від зв’язків між компонентами у вільному словосполученні. Також сюди входять вправи на розрізнення близьких за значенням фразеологізмів, синонімічних фразеологізмів; на вживання фразеологічних одиниць однієї семантичної групи в переказі тексту; складання творів з використанням фразеологічних одиниць, продукування діалогів та інші.

Отже, запропоновані комплекси вправ передбачають формування вмінь сприймання і розуміння (рецептивних вмінь), а також навичок вживання фразеологічних одиниць у мовленні учнів (продуктивних вмінь).

Як показує експериментальне дослідження, основні труднощі розуміння і вживання фразеологічних одиниць носять семантичний характер. Виходячи з характеру труднощів та спрямованості (спрямована на формування пізнавального інтересу учнів), запропонована система вправ включає такі типи:

·          вправи на знаходження фразеологізмів у тексті та розрізнення фразеологічних словосполучень від вільних;

·          вправи на визначення лексичного значення фразеологічних одиниць;

·          вправи на підбір синонімів та антонімів до поданих фразеологізмів;

·          вправи на визначення джерела походження фразеологізмів;

·          вправи на використання тлумачних та фразеологічних словників;

·          ігри;

·          вправи у формі тестових завдань;

·          вправи на вживання фразеологічних одиниць у мовленні молодших школярів.

Наводимо приклади вправ кожного типу.

1. Вправи на знаходження фразеологізмів у тексті та розрізнення фразеологічних словосполучень та вільних

1. Прочитай вірш. Знайди у ньому фразеологізм і поясни його значення.

В цирку був я з дідусем –

Ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя

На швидкім велосипеді.

Я крутивсь, дідусь спитав:

- Ти прийшов ловити гав?

Аж піднявся я із лави:

- Та які ж у цирку гави?!

2. Випишіть словосполучення у дві колонки: у першу – фразеологізми, а у другу – вільні словосполучення.

Зелений гай, зелена вулиця, нагріти руки, піймати облизня, бити чолом, бити на сполох, гріти воду, бити молотом, взяти за горло, взяти за руку, піймати злочинця, заварити кашу, заварити чай, скакати в гречку, сіяти гречку.

3. Визначте з – поміж даних словосполучень фразеологізм:

а) накивати п’ятами;

б) розбити вазу;

в) пекти картоплю.

4. Яке з цих словосполучень є стійким, а яке – ні?

Пекти картоплю душа радіє

пасти задніх дзвонити зубами

замилювати очі крутити парасолькою

замовити товар накрити ковдрою

мама радіє пекти раків

крутити носом пасти корів

накрити мокрим рядном замилити пляму

дзвонити дзвоником замовити словечко.

5. Прочитайте текст і знайдіть у ньому стійкі словосполучення.

Моя подруга Оксана – золота людина. Вона усім допомагає. Ми з нею часто разом готуємо домашнє завдання. Вона живе за два кроки від мого будинку. Оксана завжди радіє моїм успіхам. Коли я одержую високу оцінку вона на сьомому небі. Важко розповісти про гарну людину двома словами.

6. Які словосполучення зайві? Чому?

Клювати носом, заливатися сміхом, намилити голову, золоті руки, купити книжку, сусідня школа, за тридев’ять земель, дерти носа, темний ліс.

2. Вправи на підбір синонімів та антонімів до поданих фразеологізмів

1. Замініть вислів одним словом.

Зарубати на носі, дати драла, рукою подати, розбити глека, місця собі не знаходити, мотати на вус.

2. Розгляньте малюнки і прочитайте вислови під малюнками. Подумайте, який вислів відповідає малюнку.

 

	Кіт плаче		Хлопці їдять сіль		Дівчинка тягне іншу за язик

Кіт наплакав З’їсти разом пуд солі Тягнути за язик

	Засоромлений хлопчик		Сніг падає на голови дітей

Пекти раків Сніг на голову

3. Подумай і скажи, про яку людину так говорять у народі?

Ні за холодну воду не візьметься.

Палець об палець не вдарить.

4. Що об’єднує прислів’я кожної групи? Добери узагальнене слово до кожної з груп.

1. Праця годує, а лінь марнує.

Хто не робить, той не їсть.

Така робота ні в тин, ні в ворота.

Що посієш, те й пожнеш.

Маленька праця краща за велике безділля.

Дружно працювати – втоми не знати.

2. Дерево сильне корінням, а людина знаннями.

Знання людині як крила пташині.

Хто багато читає, той багато знає.

Людина без знань як риба без води.

Великі знання починаються з малої книжки.

Вік живи, вік учись.

5. «Обернений диктант».

Заміни диктовані слова відповідними фразеологізмами.

Гарний, безліч, сумний, щезнути, загордитися, утекти, перестаратися.

6. Замініть вилови правого стовпчика словосполученнями з лівого.

Дружно жити душа в душу

привертати увагу збитися з ніг

дуже втомитися ні живий ні мертвий

цілодобово  ламати голову

дуже переляканий зелена вулиця

напружено думати зачепити за живе

вільний шлях впадати в око

дуже хвилюватися ні вдень ні вночі.

7. Прочитайте вислови. Поясніть їх значення.

Від випадку до випадку; за два кроки; без року тиждень;кривити душею; за холодну воду не братися; ніколи й угору глянути; ні слуху ні духу.

8. Замініть підкреслені вирази одним словом.

1. Ходімо додому, бо там мати місця собі не знаходить.

2. Я ліг на ліжко і заснув як убитий

3. Усю Десну знав як свою долоню.

4. Сергій ходив як осіння хмара.

5. Вони росли як горох при дорозі.

9. Відновіть прислів’я і поясніть їх зміст. Скористайтеся довідкою.

1. Літо забирає….

2. Якщо не навчив батько, ….

3. Краще без вечері лягати, ….

4. Хто багато читає ….

5. Як голова сивіє, ….

6. Діти плачуть, ….

Довідка: а у матері серце болить; то чоловік мудріє; а зима з’їдає; то не навчить і дядько; той багато знає; але без боргів уставати.

3. Вправи на підбір синонімів та антонімів до поданих фразеологізмів

1. До поданих висловів доберіть синонімічні, скориставшись довідкою.

Довідка:

Золоті руки лікоть в лікоть

заплющувати очі майстер на всі руки

плечем до плеча дивитись крізь пальці

одним словом кіт наплакав

один на один сам на сам

крапля в морі ганяти вітер вулицями

бити байдики коротше кажучи.

2. До висловів з лівої колонки доберіть антоніми з правої.

Закачувати рукави у найгіршому випадку

у кращому випадку в останню чергу

в першу чергу спустивши рукави.

3. Замініть у поданих висловах прикметники антонімами. Як ви розумієте їх зміст?

Низька (висока) оцінка, вузьке (широке) коло, легка (важка)задача, добра (погана) новина, холодна (тепла) зустріч, з важким (легким)серцем, міцне (слабке)здоров’я.

4. Замініть вислови близькими за змістом дієсловами.

Брати за душу (хвилювати), тримати у голові (пам’ятати), бити тривогу (турбуватися), тремтіти як осиковий лист (лякатися), покласти голову (загинути), продавати зуби (сміятися), продавати душу (зраджувати), накивати п’ятами (втікати), ревіти білугою (плакати), ні живий ні мертвий (перелякатися), ламати голову (обдумувати), зуб на зуб не попадає (змерзнути), мов у воду впасти (зникнути), вкладати всю душу (старатися), крутити носом (вередувати).

5. Замініть підкреслені вислови близькими за значенням словами і словосполученнями.

Знати як своїх п’ять пальців дуже темно

не бачити як своїх вух повільно

надворі хоч в око стрельни ніколи

працює як віл у ярмі невідомо коли

дав як кіт наплакав добре

говорить як сонна муха багато

прийде як рак свисне мало.

6. До поданих фразеологізмів доберіть із довідки усталені вирази з протилежним значенням, у дужках поясніть лексичне значення.

Зразок. Бити байдики (ледарювати) — гнути спину (працювати).

Тримати язик за зубами, пасти задніх, на всіх парах, душа в душу, без сьомої клепки в голові, язик без кісток, хвіст бубликом тримати, хоч віником мети.

Довідка. Як у воду опущений, мати голову на плечах, дерти горло, хоч відбавляй, води в рот набрав, бути в авангарді, як сонна муха, як кішка із собакою.

7. Випишіть фразеологізми зі словами-антонімами, потім слова-антоніми, а наприкінці — фразеологізми-антоніми.

Рано чи пізно; рано — пізно; зима одягає, а літо роздягає; вести перед — пасти задніх; перемога — поразка; не ти перший, не ти останній; працьовитий — лінивий; кидає то в жар, то в холод; гладити за шерстю; гладити проти шерсті; білий — чорний; ні назад, ні вперед; дивитись вперед — оглядатися назад; не за життя, а на смерть.

 

4. Вправи на визначення джерела походження фразеологізмів.

 

Заповніть таблицю, користуючись довідкою.

Джерело фразеологізму	Приклади
1. Рибальство
2. Явища природи
3. Ті, які позначають дії людини
4. Ті, що пов’язані з тваринним світом

Довідка: пійматися на гачок, як грім серед ясного неба, радий сонце прихилити, хапатися за соломинку, ґедзь укусив, заманити в сіті, водити за ніс, як вітром здуло, битися як риба в сітці, мотати на вус, мокра курка, як кіт наплакав.

5. Вправи на використання тлумачних та фразеологічних словників

1. З’ясувати значення виразів, скориставшись фразеологічним словником.

Кинути на поталу, берегти як зіницю ока, сім п’ятниць на тиждень, на швидку руку, крутитися дзиґою, взяти ноги на плечі, в дальньому коліні, яблуку ніде впасти, піти в широкий світ.

2. Знайти і виписати із словника словосполучення зі значенням нічого не робити.

3. Пояснити за допомогою словника фразеологізми і замінити їх одним словом.

Робити з мухи слона, зарубати на носі, тримати язик за зубами.

4. Виписати із словника значення словосполучень: стрімголов, повісити носа, податися світ за очі, поміняти шило на мило, гострий на язик.

6. Ігри

1. «Згрупуй фразеологізми — синоніми».

Брати близько до серця; птах високого польоту; дати жару; жити розкошуючи; порожня голова; важливий птах; давати по шапці; дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться; узяти за душу; жити, лихо покотивши; без сьомої клепки в голові; завдати бані; жити не по кишені; давати прикурити; набитий дурень; брати за живе: велика ияия; всипати гарячих; полатати боки.

(1 ряд. Брати близько до серця; узяти за душу; брати за живе. 2 ряд. Важливий птах; велика цяця; птах високого польоту. 3 ряд. Дати жару; давати по шапці; завдати бані; давати прикурити; всипати гарячих; полатати боки. 4 ряд. Жити розкошуючи; жити не по кишені; жити, лихо покотивши. 5 ряд. Порожня голова; набитий дурень; дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться; без сьомої клепки в голові.)