Великі знання починаються з малої книжки. 2. Книга – джерело знань. 3. Книга мовчки все розкаже. 4. Людина без книги як риба без води [15, 9]

1. Великі знання починаються з малої книжки. 2. Книга – джерело знань. 3. Книга мовчки все розкаже. 4. Людина без книги як риба без води [15, 9].

Вправа 95.До лівого стовпчика добери продовження з правого.

Літо збирає а у матері серце болить.

Якщо не навчив батько, то чоловік мудріє.

Краще без вечері лягати, а зима з’їдає.

Хто багато читає то не навчить і дядько.

Як голова сивіє той багато знає.

Дітки плачуть, але без ворогів уставати [15, 67].

Вправа 176. Поясни, що означають вислови. Добери до них синоніми. Виконання завдання перевір за фразеологічним словником.

Опинитися просто неба, намокнути до нитки, кинутися з усіх ніг, йти як не своїми ногами, спати без задніх ніг, жити на широку ногу [15, 85].

Вправа 194. Прочитай прислів’я і спиши, вставляючи замість крапок антоніми до виділених слів. Поясни, коли так говорять.

1. Маленька праця краща за … безділля. 2. Праця чоловіка годує, а … марнує. 3. Ранні пташки росу п’ ють, а … сльози ллють. 4. Руки білі, а сумління …. 5. Ластівка день починає, а соловей …. [15, 118].

З аналізу підручників з української мови та читанок для початкових класів бачимо, що обсяг і різновиди вправ, які подані у підручниках на засвоєння і вживання фразеологічних одиниць, не відповідають обсягу власне фразеологічних одиниць.

Основу становлять вправи на усвідомлення і розуміння значення фразеологічних одиниць. Вправи на засвоєння і активізацію фразеологізмів вводяться епізодично. Одноманітні також способи і методи роботи із вивчення фразеологізмів в початковій школі. Така одноманітність і фрагментарність деяких видів вправ порушує такі важливі принципи навчання, як логічність, послідовність та систематичність.

2.3 Науково–методичне обґрунтування експериментального дослідження

Проаналізувавши підручники з української мови для початкової школи, ми побачили, що основу в оволодінні фразеологічним матеріалом становлять вправи на усвідомлення і розуміння значень фразеологізмів.

Тому з метою виявлення ефективності даних вправ для вивчення фразеологічних одиниць, а також рівня фразеологічних умінь (пояснення значення фразеологічних одиниць, знаходження їх у реченні, правильне вживання фразеологічних зворотів у мовленні) ми провели констатувальний експеримент.

У цьому експерименті брали участь учні 3 і 4 класів шкіл м. Тернополя (школа № 7) та с. Олесино Козівського району Тернопільської області. Учні 3-А і 4-А - експериментальні класи, а учні 3-Б і 4-Б – контрольні.

Експеримент полягав у тому, що учням були запропоновані три варіанти завдань, а саме:

1.         Пояснити значення стійких словосполучень.

2.         У поданих реченнях підкреслити (фразеологізми) стійкі словосполучення.

3.         Скласти речення з поданими (фразеологізмами) висловами.

Завдання 1. Учні повинні були пояснити фразеологічні звороти, подані на картках. Для першого завдання фразеологічні звороти добиралися без особливої диференціації. Ми використали ті стійкі словосполучення, які наявні у навчальній літературі з української мови для початкових класів. Зокрема, це такі:

1.         Золоті руки;

2.         зарубати на носі;

3.         ні живий ні мертвий;

4.         кіт наплакав;

5.         кури не клюють;

6.         строчити як з кулемета;

7.         наламати дров;

8.         дерти носа;

9. пекти раків;

10. взяти ноги на плечі.

Такий варіант завдання виявився важким для учнів. На жаль, далеко не всі учні справилися із розкриттям семантики «ізольованих словосполучень». Повні відповіді були рідкістю. Так, наприклад, учениця 4 класу Тернопільської школи пояснила значення фразеологічних одиниць таким чином:

1. Золоті руки – вміти все робити;

2. зарубати на носі – запам’ятати;

3. ні живий ні мертвий – злякатися;

4. кіт наплакав – мало;

5. кури не клюють – багато;

6. строчити як з кулемета – швидко говорити;

7. наламати дров – зробити щось погане;

8. дерти носа – бути гордим;

9. пекти раків – червоніти;

10. взяти ноги на плечі – втекти.

У більшості робіт немає повних відповідей. Наприклад, робота учениці 3-А класу школи с. Олесино містить такі відповіді:

1. Золоті руки – працелюбні;

2. зарубати на носі – добре запам’ятати;

3. ні живий ні мертвий – ніби вмер;

4. кіт наплакав – мало;

5. кури не клюють – не хочуть їсти;

6. строчити як з кулемета – стріляти;

7. наламати дров – зробити щось;

8. дерти носа – гордувати;

9. пекти раків – пекти на вогні;

10. взяти ноги на плечі – _____________.

Є і ряд робіт, в яких завдання виконані не правильно, або відповіді немає взагалі.

Проте чотири словосполучення з десяти («золоті руки», «зарубати на носі», «кіт наплакав», «дерти носа») були пояснені учнями правильно.

Неточне, розпливчасте уявлення про фразеологічні одиниці показує і відповідне пояснення семантики словосполучень.

Цілком природно, що така варіативність розуміння учнями фразеологізмів призводить до багатьох помилок при вживанні їх в усному чи писемному мовленні учнів, про що буде сказано далі.

Подаємо в таблиці розуміння фразеологічних одиниць учнями початкових класів, враховуючи повноту і правильність відповідей (виражено у %).

Таблиця №1. Розкриття семантики фразеологічних зворотів учнями.

На основі показників таблиці можна зробити висновок, що немає фразеологізмів, які були б зрозумілі 100% учнів.

Відтак, можна зробити попередні висновки про те, що невміння пояснити фразеологічні одиниці і незнання їх семантичних особливостей випливає із відсутності уваги учнів до «образних висловів», що пов’язано частіше всього з байдужістю і самого вчителя, або із відсутністю фразеологічної роботи взагалі.

Другий варіант завдання експериментальної роботи дозволив виявити, чи наявні в учнів початкових класів вміння розпізнавати і знаходити фразеологічні звороти у реченні чи тексті.

Для цього ми запропонували учням обох класів таке завдання: «У поданих реченнях знайдіть і підкресліть стійкі словосполучення».

На картках, які були роздані учням, ми запропонували такі речення:

1.         П’яний дяк не шкодував для школярів ляпасів та березової каші.

2.         За всі зроблені капості малому бешкетникові не раз доводилося пекти раків.

3.         Колишній партизан розповідав так цікаво, що всі аж роти порозкривали.

4.         «Ти знову, мабуть, ловив гав у школі!» - Докірливо мовила мати до Михайлика.

5.         Моя подруга живе за два кроки від мого будинку.

Це завдання учні виконали трохи краще, ніж попереднє. Проте є роботи, в яких учні не підкреслили жодну фразеологічну одиницю.

Проаналізувавши учнівські роботи, ми побачили, що найбільш відомим для учнів 3 і 4 класів є словосполучення «ловити гав», - його підкреслила більша частина учнів. Невідомим зовсім є фразеологізм «березова каша». Це словосполучення не підкреслив жоден учень.

У таблиці №2 показані кількісні показники виконаного завдання (%).

Таблиця №2

Третє завдання нашого експерименту мало за мету виявити, як учні використовують фразеологізми у своєму мовленні, чи зберігаються при цьому структурна цілісність фразеологічних одиниць, чи враховуються їх граматичні і стилістичні особливості.

З цією метою учням було запропоновано скласти речення з поданими фразеологічними одиницями (всього по 5).

Фразеологічні звороти були взяті з переліку тих, які пропонувалися учням у завданні № 1 для пояснення.

На початку виконання завдання оголошувалося, що учні можуть включати фразеологічні одиниці у невеликий зв’язний текст (в тому випадку, якщо учень виходить за межі одного речення).

Для цього завдання були обрані такі фразеологічні одиниці:

1. зарубати на носі;

2. ні живий ні мертвий;

3. кіт наплакав;

4. кури не клюють;

5. наламати дров.

Виконання цього завдання дало невтішні результати. Його виконала менша половина учнів (20%). Більша половина учнів не склала речення із жодним із словосполучень (56%). 24% учнів склали речення неправильно, вживаючи фразеологізми як вільні словосполучення (розуміючи їх в прямому значенні).

Наприклад: «Кури не клюють зерна»; « Батько взяв сокиру і пішов ламати дрова»; «Я завжди прибираю те, що кіт наплакав» та інші.

Подаємо кількісні показники виконаного завдання.

Таблиця № 3. Складання речень з фразеологізмами учнями 3 і 4 класів.

Із наведених у таблиці показників можна зробити висновок про те, що введення фразеологізмів у речення становить для учнів більшу складність, ніж розпізнавання їх у реченні чи пояснення їх значень.

Лише небагато учнів, які правильно пояснили значення фразеологічних одиниць, вміло ввели їх у речення.

Наприклад: «Моя подруга була ні жива ні мертва від страху»; «Ми повинні поважати старших - зарубай це собі на носі»; «Брат приніс у відрі води, ніби кіт наплакав».

Подібні приклади трапляються в учнівських роботах дуже рідко. Більшість складених учнями речень не багаті за змістом, елементарні за формою.

Наводимо типи мовленнєвих помилок, які були допущені учнями під час виконання завдань.

Інколи учні стараються відобразити своє знання фразеології при складанні речень, вживаючи поряд із фразеологічними одиницями їх пояснення. В результаті виникає свого роду плеоназм: «Я так злякалася, що була ні жива ні мертва від страху».

Поширеною помилкою, якої допускалися учні, є вживання фраезологізмів в прямому значенні.

Мовленню молодших школярів не властиві фрази з переносним значенням. Учні вживають близько 4 % фраз з переносним значенням (по відношенню до загальної кількості фраз їхнього мовлення), так як їх застосування пов’язане з аналітико – синтетичною діяльністю, достатньо високим рівнем розвитку мислення.

Відомо, що багато фразеологічних одиниць виникли на основі метафор і порівнянь, розуміння яких досліджувалося психологами. Так, деякі психологи справедливо вважають, що дітям властиво спочатку використовувати пряме (конкретне) значення, а на наступних етапах розвитку вони усвідомлюють переносне значення виразів і починають використовувати їх у своєму мовленні.[6, 20].

Названі помилки, яких допускалися учні у використанні фразеологічних одиниць, у мовленні пов’язані, головним чином, з незнанням або з неточністю розуміння їх семантики.

Це пояснюється відсутністю семантичної роботи по засвоєнню фразеологічних одиниць. Така ситуація може бути змінена тільки в тому випадку, якщо вчителі будуть цілеспрямовано працювати над активним словником молодших школярів.

На основі результату проведеного констатувального зрізу була складена таблиця якості знань учнів (у %).

Таблиця № 4

На основі проведеного констатувального зрізу ми склали таблицю, в якій у відсотковому співвідношенні представлений рівень знань, умінь і навичок учнів.

Оцінювання здійснювалось за такими критеріями: високий, середній та низький рівні.

Високий рівень: учень правильно визначає фразеологічні одиниці в реченні чи тексті, проводить диференціацію між фразеологічними зворотами і вільними словосполученнями; правильно пояснює значення усіх поданих фразеологічних одиниць; володіє навичкою продукування речень з використанням стійких словосполучень, усвідомлюючи при цьому образність їх значень.

Середній рівень: учень знаходить і підкреслює більшість фразеологічних одиниць, поданих у реченні чи тексті; розкриває лексичне значення більшості стійких словосполучень, враховуючи їх образність; вводить фразеологічні одиниці у речення.

Низький рівень: учні з низьким рівнем знань відзначаються невмінням визначити в реченні стійке словосполучення, відрізнити його від вільного; відсутністю навичок використання фразеологізмів у своєму мовленні; невмінням пояснити значення фразеологічних одиниць.

Таблиця № 5.

На формувальному етапі нашого дослідження ми здійснили відбір і реалізацію змісту навчання. На основі проаналізованої навчальної і наукової літератури, досвіду роботи вчителів з даної проблеми, ми запропонували вправи, які б сприяли формуванню вмінь сприймання і розуміння, а також навичок вживання фразеологічних одиниць у мовленні учнів, були спрямовані на розвиток їх пізнавального інтересу.

Як зазначалося у розділі 1, виховання стійкого інтересу – процес тривалий і залежить від певних умов. Однією з умов є розуміння дитиною змісту і значення виучуваного, а також наявність оптимальної системи тренувальних вправ та пізнавальних завдань до відповідного виучуваного матеріалу.

Запропонована система включає такі типи вправ:

·          вправи на знаходження фразеологізмів у тексті та розрізнення фразеологічних словосполучень від вільних;

·          вправи на визначення лексичного значення фразеологічних одиниць;

·          вправи на підбір синонімів та антонімів до поданих фразеологізмів;

·          вправи на визначення джерела походження фразеологізмів;

·          вправи на використання тлумачних та фразеологічних словників;

·          ігри;

·          вправи у формі тестових завдань;

·          вправи на вживання фразеологічних одиниць у мовленні молодших школярів.

Детальніше у питанні 2.4.

Похожие работы

Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів

Скачать

173097

5

1

... класи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів. Дослідження проводилося поетапно. На першому етапі (І семестр 2007-2008 рр.) вивчався стан проблеми збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами, різними за структурою та тематикою, в педагогічній теорії та практиці; здійснювався аналіз лінгвістичної літератури з обраної теми, визначалися вихідні позиції дослідження ...

Формування культури мовлення молодших школярів на уроках рідної мови

Скачать

153026

9

2

... орфоепічних навичок: про збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу школярів; про удосконалення граматичного ладу дитячого мовлення. 2.2 ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА СИСТЕМА ТВОРЧИХ РОБІТ УЧНІВ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ Наше дослідження тривало три роки (2005 – 2008 н. рр.). Проводилося воно базі 2 шкіл (с.Острів та с.Буцневе) у двох трет ...

Формування у молодших школярів комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови

Скачать

101390

2

2

... і нічого не наказало?” і роботу над ними [Додаток 1]. Працюючи над розробкою спеціальної методики формування комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови, ми користувались методичними посібниками, в яких були запропоновані вправи для формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів. Серед них, звичайно, були і твори за зачином та кінцівкою і лише за зачином. Ми усистематизували ...

Формування лексико-фразеологічних норм в усному і писемному мовленні майбутніх учителів початкових класів

Скачать

135670

1

0

... , дохідливе, зрозуміле, молодшим школярам. У вступі визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження відповідно до теми "Формування лексико-фразеологічних норм в усному і писемному мовленні майбутніх учителів початкових класів". У І розділі "Культура мовлення як науково-методична проблема сказано, що мовленнєва культура вчителя найважливіший аспект його успішної фахової діяльності". Як ві ...