Середа спілкування

3.2.4 Середа спілкування

Спілкування, коли люди обмінюються інформацією за допомогою слів, називається вербальною. Вербальна комунікація як знакову систему використовує людську мову. Мова є самим універсальним засобом комунікації, оскільки при передачі інформації з її допомогою найменше втрачається сенс спілкування. За допомогою мови не просто «рухається» інформація, але учасники комунікації особливим способом впливають один на одного, орієнтують і переконують один одного, тобто прагнуть досягти певних зміни поведінки.

Такі засоби спілкування, які дозволяють партнерам здійснювати обмін інформацією без використання слів, називаються невербальними. Певний вираз обличчя, поворот голови, рух, манера поведінки, погляд, підморгування можуть повідомити дуже багато інформації про стан партнера. Невербальні засоби спілкування відносяться до «мови тіла», яка присутня у будь-якому людському спілкуванні. Невербальне спілкування, як правило, супроводжує вербальне і доповнює його.

Таким чином, щоб одержати найбільш повну інформацію про стан дитини, необхідно звертати увагу на невербальні складові її поведінки в процесі взаємодії. Спостерігаючи, вчитель дивиться на учня і слухає його, відзначаючи інтонацію, вираз обличчя, жести. Ці невербальні особливості поведінки дітей дуже важливі для спостерігача, який хоче проникнути у внутрішній світ дитини. Саме розуміння дитини, її стану, рівня розвитку, настрою, його бажань і спільних устремлінь дає нам можливість побудувати процес спілкування з ним таким чином, щоб воно сприяло його розвитку.

3.3 Стилі педагогічного спілкування

Педагогічне спілкування — це особливе спілкування, специфіка якого обумовлена різними соціально-рольовими і функціональними позиціями суб'єктів цього спілкування. Вчитель у процесі педагогічного спілкування здійснює свої соціально-рольові і функціональні обов'язки щодо керівництва процесом навчання і виховання. Від того, які стильові особливості цього спілкування і керівництва, в істотній мірі залежить ефективність процесу навчання та виховання, особливості розвитку та формування міжособистісних відносин у навчальній групі.

Існує три стиля педагогічного спілкування:

1. Авторитарний.

2. Демократичний.

3. Попустітельскій.

 При авторитарному стилі характерна загальна тенденція до жорсткого управління і всеосяжного контролю виражалася в наступному. Викладач значно частіше, ніж в інших групах, вдається до тону наказу, робить різкі зауваження. Характерними є також нетактовні зауваження на адресу одних учасників і безпричинні, необгрунтовані похвали інших. Авторитарний викладач визначає не тільки спільні цілі діяльності та завдання, але і вказує способи його виконання, жорстко вирішуючи, хто з ким буде працювати. Завдання і способи його виконання давалися учням поетапно. (Такий підхід знижує мотивацію діяльності, так як людина точно не знає її кінцевих цілей.) Авторитарний викладач жорстко присікає всякий прояв ініціативи, розглядаючи її неприпустиме самоуправство.

При демократичному стилі оцінюються факти, а не особистість. Але головною особливістю демократичного стилю є активна участь групи в обговоренні ходу майбутньої роботи та її організації. У результаті в учасників розвивалася впевненість в собі і стимулювалося самоврядування. При цьому стилі у групі зростає товариськість і довірливість взаємин.

Головна особливість попустительского стилю керівництва полягає в тому, що педагог по суті справи самоусовується від відповідальності за те, що відбувається.

Отже, з усіх стилів айгіршим стилем є попустительский. При авторитарному стилі дослідник відзначє прояви ворожості у взаєминах учасників у поєднанні з покорою і навіть запобіганням перед керівником.

Найбільш ефективним є демократичний стиль. Учасники групи проявляють живий інтерес до роботи, позитивну внутрішню мотивацію діяльності. Значно підвищується якість і оригінальність виконання завдань. Групова згуртованість, почуття гордості спільними успіхами, взаємодопомога і дружелюбність у взаєминах — все це у демократичної групи розвивається в дуже високого ступень.

3.4 Позиції в спілкуванні

Створюючи атмосферу взаємодії з учнем, необхідно враховувати можливість різних позицій в процесі спілкування. Позиція у спілкуванні визначається загальним ставленням суб'єкта спілкування до свого партнера і може проявлятися самими різними способами. Найбільш сприятливу атмосферу спілкування створює позиція рівноправного партнера, яка характерна для особистісно-орієнтованої освіти. Якщо педагог в спілкуванні з дитиною займає позицію рівноправного партнера, він забезпечує взаємну довіру і створює гарні умови для обговорення будь-якої проблеми.

Неможливо абсолютна рівність дитини та педагога, але можлива рівноцінність. Спілкування, в якому обидва партнери займають рівноправну позицію, називається партнерським.

У взаємодії з учнем вчитель не тільки приймає від нього інформацію про його настрій, переживання, рівні розуміння, але і дає йому «зворотний зв'язок» про власну ввімкненість в процесі спілкування. Орієнтуючись на реакції педагога, учень будує уявлення про власні успіхи або невдачі, помилки або досягнення, у нього виникає уявлення про себе як про особу. Щиро радіючи його успіху, співчуваючи його біду, учитель надає учневі підтримку, яку той потребує.

Різні зовнішні обставини можуть вплинути на самопочуття. Але ні в якому разі не варто допускати, щоб поганий настрій, втому і роздратування розбили взаємодію педагога з дитиною, зруйнували їх контакт.

Якщо у педагога не виходить заняття або спільна гра, не слід соромитися визнати це учням. У спілкуванні дуже важливо бути природним, залишатися самим собою.

Позитивне ставлення до особистості учня і система прийомів заохочення  — важлива частина педагогічного спілкування. Однак саме заохочення може бути як ефективним, так і неефективним. Критерії та ознаки ефективного та неефективного заохочення представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

3.5 Психологічні бар’єри у спілкуванні вчителя з учнями

Залежно від соціального середовища і психологічних особливостей людино відзначаються відмінності у рівні і форми його спілкування, повноті і глибині порозуміння з іншими людьми. Існує чимало причин, що затрудняють спілкування.

Спілкуванню в колективі можуть перешкоджати соціальні, а головним чином психологічні бар'єри у свідомості людей. У першому випадку мається на увазі слабкість контактів, що викликається приналежністю до різних соціальних груп. У другому випадку комунікація виявляється недостатньо розвинутою унаслідок індивідуальних психологічних особливостей особистості — симпатії або антипатії, відкритості або скритності.

Порушення взаєморозуміння між педагогом та учнем зачіпає особистість останнього, отже, подолати бар'єр буває вкрай важко. Набагато легше попередити його виникнення. Для цього необхідно добре орієнтуватися в причинах появи психологічного бар'єру:

1. Пред'являється вимога, що не знайома досвіду учня, його поглядів на навколишнє, його ставлення до того, що від нього вимагають;

2. Зіткнення двох (або декількох) суперечливих тенденцій, що проявляються в учневі;

3. Неуспіх у навчанні або в праці, якщо вони займають у житті учня значне місце;

4. Розбіжність між можливостями учня та її вимогами, коли в разі високого рівня вимог і невисокої оцінки його успіхів у учня виникає негативна емоційна реакція на вчителя, а саму оцінку учень розглядає як несправедливу.

Психологічний або смисловий бар'єр у спілкуванні — це розбіжність смислів висловленої вимоги, прохання, наказу для партнерів у спілкуванні, що створює перешкоду для їх порозуміння і взаємодії.

Психологічні бар'єри виникають і в процесі спілкування вчителя з класом.

Процес подолання психологічних бар'єрів строго індивідуальний, але в ньому існують загальні моменти:

- спробуйте зафіксувати, чи немає у вас перерахованих вище бар'єрів у спілкуванні з учнями. Потім проаналізуйте ті сторони спілкування, які на вашу думку найбільше імпонують їм, а також ті, які викликають незадоволення;

- в процесі спілкування намагайтеся йти від стереотипів, явно заважають успішній взаємодії (манірність, дистанційність);

- намагайтеся не з'ясовувати стосунки з учнями, а ретельно аналізувати, як вони розвиваються; усувайте небажані елементи, що ведуть до утворення бар'єрів.

Психологічні бар'єри у спілкуванні виникають непомітно і спочатку можуть не усвідомлюватися вчителем. Основний спосіб попередження психологічного бар'єру — розвиток самоконтролю власного стилю взаємин з учнями.

Похожие работы

Організація та методика проведення уроку з теми: "Векторний графічний редактор Corel Draw"

Скачать

57688

5

5

... і господарства і ін. Найпоширенішими є учбово-виробничі майстерні. В таблиці 1.5 представлений перелік необхідних майстерних, кабінетів і лабораторій, які необхідні для вивчення теми: «Векторний графічний редактор Corel Draw» Таблиця 1.5 – Перелік необхідних майстерень, кабінетів і лабораторій по предметах професійно-технічного циклу. Кабінети Лабораторії 1. Основ програмування. 2. ...