1.3 Специфіка спілкування в музично-педагогічному процесі

Історично склалося так, що в педагогічній науці найбільш розробленими виявилися прийоми формальних відносин у колективі. Неформальні ж відносини, що несуть емоційне навантаження, незаслужено виявилися в тіні. Труднощі, з якими зіштовхуються як починаючі, так і зрілі педагоги при встановленні й розвитку емоційних контактів, свідчать про недостатність одного лише життєвого досвіду й здорового глузду для досягнення успіху у взаємодії з тими, яких навчають. Трохи більше "пощастило" мовній формі контактів людей. Вивченням і практичним застосуванням добутих у цій області знань займаються філологи, педагоги, кібернетики.

Однак не всяка людина повсякденно замислюється над тим, наскільки досконала його словесна форма спілкування. Не всім даний дарунок дієсловом палити серця людей, але навчитися ставленню до слова може й повинен кожний, хто за родом своєї діяльності щодня зіштовхується з великою кількістю людей.

Педагогічне спілкування – цілісна система соціально-психологічної взаємодії педагога йвихованців, що містить у собі обмін інформацією, виховний вплив і організацію взаємин за допомогою комунікативних засобів. Фахівці, робота яких пов'язана із впливом на людей, повинні враховувати, що сучасні принципи комунікації припускають не тільки обмін інформацією, приємні манери, але й так званий терапевтичний ефект впливу. Вступаючи в контакт із оточуючими людьми необхідно враховувати дуже й дуже багато елементів, які впливають на партнерів: погляд, зони спілкування, уміння вести розмова, створюючи приємну й доброзичливу атмосферу, нарешті, володіння діловим протоколом.

От приклад, що розповідає про вплив на співрозмовника за допомогою засобу невербального каналу. Коли людина, у даному випадку – педагог, намагається бути особливо переконливим – це не логічно, а на рівні прохання зважити на становище – він часто підключає дотик до свого красномовства, причому доторкається до руки або рукава співрозмовника звичайно в моменти інтонаційного наголосу, тим самим як би міцніше вдруковуючи в душу партнера ключові слова. Дотик може підсилюватися й навіть іноді заміняти вибачення, прохання, подяку, надаючи їм більше особистий, довірчий характер: справді, багато народу відразу не торкнешся – людина, до якої звертаються із зворушливим супроводом, мимоволі почуває себе обраним з інших, відзначеним.

Істотною рисою правильного дотику в спілкуванні зі сторонньою людиною є його нейтральність, ненав'язливість. Легені, малопомітні дотики роблять досить сильний вплив на враження, вироблене людиною.

У системі вчитель – учень міжособистісні відносини в спілкуванні відіграють основну роль у рішенні завдань навчання, виховання й розвитку. Образно говорячи, праця вчителя – це спілкування з дітьми на задану тему. І, мабуть, що тільки в тому випадку воно досягає гарних результатів, якщо школярі (клас) і педагог перебувають в оптимальному для спільної діяльності станах.

У процесі спілкування відбувається спрямований і ненаправлений особистісний взаємовплив, що може бути як позитивним, так і негативним, як вербальним, так і невербальним і здійснюватися через переконання, зараження й наслідування. Ці умови є передумовою виникнення близьких або аналогічних психічних станів. Зміна психічного стану вчителя приводить до зміни станів усього класу. І навпаки.

Музика, як і багато інших видів мистецтва, що мають у своїй основі володіння тонкими технологіями, передається від одного покоління до іншого за допомогою вчителя. Часте відношення до предмета опосередкується відношенням до вчителя, тому від останнього потрібне наявність певних особистісних якостей, для яких поряд із професійними знаннями велике значення мають комунікативні здатності. Як і багато інших, цих здатностей можна розвивати й удосконалювати, якщо музикант вирішив спеціалізуватися в педагогічній діяльності. Демократичні прийоми й способи керівництва найбільш прийнятні, оскільки створюють сприятливий психологічний клімат для її розвитку.

Мистецтво як специфічна форма невербальної комунікації є могутнім засобом не тільки естетичного виховання, але й морально-ідеологічного формування особистості, засобом ефективної агітації й пропаганди будь-яких ідеологічних позицій. Іншими словами, мистецтво як інструмент впливу на психіку може бути вжите як у благо, так і в зло, залежно від намірів авторів і виконавців.

Музика невербальна, мова диригента невербалена, мальовниче полотно, скульптура, графіка, архітектура - все це невербальні тексти.

Трансляція невербального поводження вчителем на уроці музики – одна зі складової успішної творчої взаємодії. Дуже важливий позитивний, добрий настрій вчителя під час уроку, тоді й міміка, жести, рухи тіла будуть підтверджувати це й допомагати в роботі.

На уроках музики міміка й жести важливі при показі, розучуванні й виконанні пісні. Під час показу пісні відбувається найперше, найбільш запам’ятовуюче враження в дітей від даного добутку. Безумовно, пізніше, під час виконання образ, що сформувався в пам'яті, вплине на емоційність і виразність передачі музичного тексту. Отже, під час показу за допомогою міміки педагог передає дітям своє емоційне відношення,образ у музиці.

При розучуванні й виконанні основне навантаження при передачі інформації падає на руки. І тоді на 100% здійснюється невербальна передача інформації. За допомогою рук (диригентських жестів) учитель передає: ритм, темп, силу звуку, характер, образ. Безумовно, диригент повинен мати високий рівень професіоналізму, щоб показати так, щоб учні не тільки зрозуміли, а й відтворили.

Слухання музики: тут педагог – зразок слухача. Його емоційне відношення до добутку цілком передається за допомогою міміки, рухів тіла. І його відношення до звучної музики - основний засіб навчання. Під час бесіди або монологу вчителя частка невербального впливу займає, як звичайно, 2/3.

При взаємодії з дітьми більшу роль грає візуальний контакт. Звертаючись поглядом по-черзі до кожного учня, педагог звертається особисто до того, на кого дивиться, так само дає зрозуміти, що йому важлива присутність кожної дитини. Таке відношення педагога спонукає до дії, викликає позитивні емоції. А от по якості погляду учень розуміє, що саме вчитель намагається передати (погляд замилування, схвалення, підтримки, контролю, осуду). Тактильний контакт має просто магічну дію, якщо дотик використати вміло.

Таким чином, мистецтво – специфічна форма невербальної комунікації; тому, з огляду на специфіку уроків музики, можна зробити висновок, що тут, безумовно, переважає невербальна взаємодія.

Отже, ми можемо зробити висновок, що для успішної взаємодії в системі вчитель-учень важлив яскравий, цікавий імідж учителя. Якщо врахувати, що імідж складається з 3-х частин: візуальний образ (костюм, зачіска, пластика, міміка); внутрішній образ (голос, темперамент, настрій); менталітет (інтелект, духовна практика) – стає очевидним, що досить велика частка невербальних компонентів. Однак не можна не відзначити, що вербальне спілкування також дуже важливо в педагогічній взаємодії. Тому гарне володіння мовою – з одної сторони, а також уміле володіння своїм невербальним поводженням – з іншої, створюють у цілому успішну взаємодію педагога з учнями.


Информация о работе «Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 83126
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
166441
5
13

... ічні умови були реалізовані в процесі експериментальної роботи на послідовних її етапах. Зміст цієї роботи представлено у таблиці 2.2. Таблиця 2.2. Формування соціокультурного досвіду молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва Етапи формуючого експерименту Орієнтувальний Розвивально-навчальний Діяльнісно-творчий Пріоритетний напрямок роботи на етапі Формування емоційно ...

Скачать
139701
2
0

... української народної музики.   2.2 Хід експерименту. Експериментальна робота проводилася в три етапи (консультуючий, формуючий, заключний експеримент). На основі теоретичного аналізу виявили можливості на уроках музики формуванню ціннісних орієнтацій молодших школярів. Експериментальна робота проводилась протягом 2007-2208 навчального року на базі ЗОШ № 6 у паралелях четвертих класів 4-А ( ...

Скачать
168004
4
1

... полягає в конкретизації вивченого поняття завдяки виконанню вправ, які вимагають практичного застосування одержаних знань. 2. Перевірка ефективності формування комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів   2.1 Відбір навчального матеріалу до вивчення частин мови в 3 класі Для формування загального поняття про частини мови у 3 класі навчальною програмою виділяється 4 години. При цьому ...

Скачать
194133
6
2

... також необхідна, це пошук нових додаткових джерел, що забезпечуватимуть доповнення прочитаних раніше текстів демонструватимуть різні погляди щодо вивченої теми. 1.2 Формування у молодших школярів самостійності як риси особистості   Активна роль школярів у процесі навчання, де велика увага приділяється самоосвіті, зумовлює розвиток у них самостійності та ініціативи. Тому перед кожним вчителем ...

0 комментариев


Наверх